Справа № 2/1522/11652/11
Провадження № 4-с/522/108/22
УХВАЛА
08 грудня 2022 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., дослідивши матеріали скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
До Приморськогорайонного судум.Одеси надійшласкарга ОСОБА_1 у порядку,передбаченому розділомVІІЦПК України(судовийконтроль завиконанням судовихрішень), в якій вона просить визнати бездіяльність Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо незняття арешту з майна ОСОБА_1 при поверненні виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 38116071; зобов`язати Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинити дії щодо зняття (скасування) арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер ВП № 38116071, виданої 23.05.2013 Першим Приморським ВДВС Одеського міського управління юстиції, В 11/343; згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: б/н, виданої 03.06.2015, видавник ОСОБА_2 , Перший Приморський ВДВС Одеського міського управління юстиції; згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: б/н, видана 19.10.2015, видавник ОСОБА_2 , Приморський ВДВС Одеського міського управління юстиції.
Під час вивчення матеріалів указаної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам ЦПК України, з огляду на таке.
Відповідно до частини дев`ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Оскільки положеннями цього Кодексу, які регулюють питання щодо розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, не врегульоване питання про залишення такої скарги без руху, суд вважає за доцільне у даному випадку застосувати положення частини дев`ятої статті 10 ЦПК України.
У п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" скарга на рішення, дії або бездіяльність виконавця має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України.
Так, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
За приписами ч. 1 ст. 450 ЦПК України скарга на рішення, дії або бездіяльність виконавця розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Таким чином, учасниками справи про оскарження рішень, дій та бездіяльності виконавця, який здійснює виконання рішень, ухвалених у порядку ЦПК України, є сторони виконавчого провадження та суб`єкт, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються.
Усупереч наведеним нормам ОСОБА_1 не зазначає у скарзі стягувача, його ідентифікуючі дані та його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), а також державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, бездіяльність якого оскаржується.
Крім того, відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За змістом положень частини першої статті 448 ЦПКУкраїни, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Окрім того, згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, звертаючись доПриморського районногосуду м.Одеси зданою скаргою, та заявляючи вимоги про зобов`язання Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинити дії щодо зняття (скасування) арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 згідно, зокрема, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: б/н, виданої 03.06.2015, видавник ОСОБА_2 , Перший Приморський ВДВС Одеського міського управління юстиці та згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: б/н, видана 19.10.2015, видавник ОСОБА_2 , Приморський ВДВС Одеського міського управління юстиції, заявник не надає доказів, що виконавче провадження, в рамках якого накладено арешт згідно з постановами виконавця від 03.06.2015 та від 19.10.2015, відкривалося на виконання рішення, ухваленого саме Приморським районним судом м. Одеси, з огляду на приписи частини першої статті 448 ЦПК України. Також заявником не додано до скарги копії вказаних постанов.
Крім того, відповідності до вимог ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом.
Положеннями ч. 1 ст. 72 вказаного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Статтею 449 ЦПК України встановлено строки для звернення до суду зі скаргою.
Так, відповідно до приписів цієї статті скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року № 6, відповідно до ст. 385 ЦПК України скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Такий строк є процесуальним, може бути поновлений за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.
Однак, заявник, звертаючись до суду 26.11.2022 зі скаргою на бездіяльність виконавчої служби та зобов`язання вчинити дії щодо зняття (скасування) арешту згідно з постановами від 23.05.2013, 03.06.2015 та 19.10.2015, не обґрунтовує причин пропуску нею строку на звернення до суду з даної скаргою, встановленого ст. 449 ЦПК України, та не заявляє клопотання про його поновлення.
До скарги заявником долучено інформаційну довідку з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 312344610 від 13.10.2022, відповідно до якої постановами виконавчої служби від 23.05.2013, 03.06.2015 та 19.10.2015 було накладено арешт на все її нерухоме майно.
Як зазначає у скарзі заявник, у зв`язку з тим, що виконавче провадження щодо неї знищено, що є підставою для скасування арештів, вона у позасудовому порядку зверталася із письмовою заявою до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна, однак листом від 03.11.2022, який вона отримала 18.11.2022, їй у скасуванні арешту було відмовлено.
При цьому, як слідує з матеріалів скарги, про наявність виконавчого провадження ОСОБА_1 було відомо ще 10.06.2020 при зверненні її до виконавчої служби із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, про що свідчить лист Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.06.2020, яким останню повідомлено про знищення таких матеріалів за закінченням строків збергігання.
Таким чином, заявник повинна була дізнатися про порушення її права щонайменше в 2020 році з огляду на її обізнаність про існування виконавчого провадження та його знищення.
Проте, заявником у поданій скарзі не обґрунтовано неможливості дізнатися про порушення її права раніше та не надано доказів наявності перешкод, що унеможливлювали чи ускладнили можливість її своєчасного звернення до суду зі скаргою в строк, встановлений законом.
Також, у порушення вимог пункту10 частини третьої статті 175 ЦПК України заявником не надано суду підтвердження про те, що нею не подано іншої скарги з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати їй строк для усунення зазначених недоліків поданої скарги.
Керуючись ст. ст.175,177,185,260, 447, 448 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИЛА:
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити заявнику десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої скарги.
У разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Ю. Федчишена
