Справа № 369/6970/15-к
Провадження № 1-кп/369/66/23
В И Р О К
іменем України
17.01.23 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8
потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10
представників потерпілого - адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12
захисника ОСОБА_13
обвинуваченої ОСОБА_14 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 42015000000000113 від 03.02.2015 року за обвинуваченням
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сєвєродонецьк Луганської області, мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, яка має вищу освіту, заміжня, працює суддею Солом`янського районного суду м. Києві
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 371 КК України, -
встановив:
Обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 42015000000000113 від 03.02.2015 року, складеним слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справи ГСУ Генеральної прокуратури України юристом 1 класу ОСОБА_15 та затвердженим старшим прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України старшим радником юстиції ОСОБА_16 01.07.2015 року, ОСОБА_14 було висунуто обвинувачення у постановленні нею, як суддею, завідомо неправосудних ухвал, вчинених в інших особистих інтересах - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.
За фактичними обставинами та відповідно до висунутого обвинувачення, викладеними у вказаному обвинувальному акті - постановою Верховної Ради України від 10.04.2008 року № 260-VI ОСОБА_14 обрана безстроково на посаду судді місцевого Солом`янського районного суду м. Києва.
Так, статтею 2 Конституції України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно зі ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом.
Стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, a також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Згідно ч. 1 ст. 7 Закону визначено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Положеннями ч. 1 ст. 47 Закону закріплено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ст. 129 Закону судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. Основними засадами судочинства, зокрема, є: 1) законність; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону суддя, серед іншого, зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Стаття 8 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 17 КПК України визначено презумпцію невинуватості, яка полягає в тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки Її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Згідно з частиною 1 статті 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в іншій спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення (повідомлення про підозру) не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на ії користь.
Стаття 9 КПК України покладає на суд, слідчого суддю обов`язок неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до пункту 18 частини 2 статті 3 КПК України слідчий суддя є суддею суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:
1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин,
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:
1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
???2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
???3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 277 КПК України повідомлення має містити, зокрема, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою. У ч. 4 ст. 176 КПК України зазначено, що запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погоджених з прокурором, або за клопотанням прокурора.
Згідно з статтею 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
?2) ??наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
???3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)???знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)???незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4)???перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)???вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Незважаючи на викладені вище вимоги законів України, ОСОБА_17 , обіймаючи посаду судді Солом`янського районного суду м. Києва, будучи службовою особою і носієм судової влади, вчинила умисні дії, що дають підстави для повідомлення їй про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину проти правосуддя.
Починаючи з 22.11.2013, у місті Києві на Майдані Незалежності розпочалися безстрокові мирні збори громадян на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України та зміни чинної влади.
3 метою залякування учасників акцій протесту службові особи Міністерства внутрішніх справ України та органів прокуратури України, в період січня - лютого 2014 року, неодноразово організовували незаконну і силову протидію учасникам протестів, у першу чергу особам, які перебували на Майдані Незалежності в м. Києві.
Зокрема, у цей період часу, органи прокуратури України під керівництвом ОСОБА_18 , підрозділи МВС України під керівництвом ОСОБА_19 , стали масово порушувати встановлений законом порядок притягнення осіб до кримінальної відповідальності та обрання запобіжних заходів, в першу чергу найбільш суворого тримання під вартою, арештовувати учасників протестних акцій метою залякування протестувальників та придушення мирних акцій.
Так, бажаючи зберегти якнайдовше владні повноваження в інтересах особистого збагачення та усунути перешкоди з боку активістів «Євромайдану», припинити будь-які масові збори, мітинги, вуличні походи та інші акції, вищі посадові особи держави розробили механізм вчинення злочину, який полягав у залякуванні громадян, притягненні значної кількості осіб до кримінальної відповідальності за участь у масових акціях та обрання підозрюваним запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
3 метою безперешкодної реалізації своїх злочинних намірів, вищі посадові особи держави залучили до їх виконання підлеглих службових осіб правоохоронних органів, а також органи судової влади.
Зокрема, у січні 2014 року у місті Києві невстановленими слідством службовими особами із числа керівництва МВС України була надана незаконна вказівка працівникам ДПС УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, спецпідрозділу ПМОП «Беркут», військовослужбовцям внутрішніх військ та іншим, затримувати громадян, які можуть мати відношення до участі у масових мирних акціях протесту, примусово доставляти їх до районних управлінь ГУ МВС України у м. Києві.
Слідчі районних управлінь ГУ МВС України в м. Києві за невстановлених обставин отримали усну вказівку незаконно затримувати осіб, які могли приймати або приймали участь у мирних акціях протесту, складати протоколи про їх затримання, а також складати та вручати письмові повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, після чого безпідставно ініціювати перед судом обрання завідомо невинним учасникам мирних акцій протесту, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурори - процесуальні керівники за невстановлених обставин отримали вказівку складати та надавати слідчим проекти повідомлень про підозру та погоджувати складені слідчими завідомо безпідставні та необґрунтовані письмові повідомлення про підозру завідомо невинних затриманих осіб з числа учасників мирних акцій протесту у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, ініціювати застосування до них виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою.
Слідчі судді районних судів міста Києва, в свою чергу, за невстановлених обставин, отримали злочинну вказівку обирати завідомо невинним затриманим учасникам мирних акцій протесту, за відсутності передбачених КПК України підстав, запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.
Такі дії правоохоронців та суддів, на думку організаторів, повинні були залякати інших учасників мирних акцій та спонукати їх відмовитись від участі у них.
У такий спосіб у січні 2014 року був задіяний злочинний механізм силового придушення будь-яких зборів, мітингів та інших мирних акцій протесту громадян проти існуючої на той час влади під керівництвом екс-президента ОСОБА_20 .
На виконання незаконної вказівки, 19.01.2014 головним слідчим управлінням ГУ МВС України в м. Києві розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні N°12014100000000179 за фактом організації невідомими особами масових заворушень по вул. Грушевського та Європейській площі, що супроводжувалися погромами, підпалами, знищенням майна та призвели до інших тяжких наслідків, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.
Постановою першого заступника начальника ГУ МВС України в м. Києві - начальника слідчого управління полковника міліції ОСОБА_21 від 19.01.2014 проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено слідчій групі у складі слідчих слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві та слідчих районних управлінь ГУ МВС України в м. Києві, у тому числі, слідчого СВ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_22 , старших слідчих цього ж управління міліції ОСОБА_23 та ОСОБА_24 .
Постановою прокурора м. Києва ОСОБА_25 того ж числа визначено групу прокурорів для здійснення процесуального керівництва у даному кримінальному провадженні, до складу якої був включений старший прокурор відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_26 , а з 25.01.2014 року, після виділення матеріалів в окреме провадження, процесуальне керівництво здійснювалося групою прокурорів прокуратури Солом`янського району м. Києва, до складу яких включено прокурора ОСОБА_27 .
Тоді ж, у січні 2014 року у місті Києві, невстановленими слідством особами доведено до відома слідчих та прокурорів, які приймали участь у розслідуванні даного кримінального провадження, явно незаконну вказівку вищих посадових осіб держави про необхідність затримання і притягнення завідомо невинних учасників мирної громадської акції «Євромайдан» до кримінальної відповідальності та подальшого обрання їм запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.
Окремі працівники правоохоронних органів та судді, зокрема слідчі СВ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_28 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , старший прокурор відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_26 , прокурор прокуратури Солом`янського району м. Києва ОСОБА_29 , а також слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_17 , керуючись кар`єристськими спонуканнями та іншими особистими інтересами погодились вчинити такі незаконні дії
При цьому, вказані службові особи розраховували одержати для себе неправомірну вигоду у вигляді подальшого сприяння невстановленими слідством особами з числа вищого керівництва держави у кар`єрному рості, яке могло відбутися після успішного виконання злочинного завдання на ґрунті сформованого враження про них, як про виконавських працівників та прихильників існуючої на той час влади.
Так, 24.01.2014 року о 13.45 год., інспектор ДПС полку ДПС ДАТ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_30 , на бульварі Лесі Українки, 19 зупинив автомобіль марки «Opel Vivaro», д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_9 , у якому останній перевозив 7 гумових покришок для вантажних автомобілів.
На вимогу ОСОБА_31 , ОСОБА_9 приїхав разом із ним до територіального відділення Солом`янського районного управління ГУ МВС України, розташованого в м. Києві по вул. Полковника Шутова, 3, нібито для складання адміністративного протоколу, де ОСОБА_32 складений рапорт, відповідно до якого ОСОБА_9 затриманий по бульвару Лесі Українки, 19 в м. Києві за перевезення автомобільних шин.
Цього ж дня, о 22.20 інспектор ДПС групи ВДАІ Солом`янського ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_33 на вул. Льва Толстого, 65 зупинив автомобіль марки «Opel Vivaro», д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 , який перевозив 18 гумових покришок. ОСОБА_10 на вимогу ОСОБА_34 разом із ним приїхав до того ж Солом`янського районного управління міліції, де ОСОБА_33 склав рапорт, відповідно до якого, вищевказаний громадянин, був затриманий на вул. Льва Толстого, 65 в м. Києві за перевезення автомобільних шин.
Проведення перевірки за даними фактами доручено слідчому слідчого відділу Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві капітану міліції ОСОБА_28 , який ознайомившись із матеріалами стосовно доставлених до управління міліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за перевезення автомобільних шин нібито для потреб мітингувальників, хоча жодних підтверджень цьому у матеріалах провадження не було, діючи на виконання явно незаконної вказівки керівництва правоохоронних органів щодо протидії учасникам мирної громадської акції «Євромайдан», будучи службовою особою
- працівником правоохоронного органу, який наділений повноваженнями слідчого, вирішив незаконно затримати їх у кримінальному провадженні №12014100000000179 за фактом вчинення масових заворушень у м. Києві, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, створивши в такий спосіб штучні докази причетності останніх до вчинення масових заворушень з метою подальшого їх притягнення до кримінальної відповідальності та обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Реалізуючи злочинний намір, слідчий ОСОБА_28 , 25.01.2014 о 01.35 год., перебуваючи у службовому кабінеті Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві, розташованому по вул. Полковника Шутова, 3, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе у вигляді просування по службі та неправомірної вигоди для невстановлених слідством осіб із числа колишнього керівництва держави у вигляді усунення перешкод з боку мітингувальників для подальшого здійснення владних повноважень у найдовшій перспективі для своїх корисливих цілей, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави для затримання ОСОБА_9 , зокрема останній затриманий не під час вчинення злочину, чи безпосередньо після його вчинення, а також за відсутності очевидців, потерпілих та сукупності очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, які б вказували, що саме ОСОБА_9 щойно вчинив злочин, незважаючи на наявність у матеріалах кримінального провадження доказів, які спростовували факт вчинення ОСОБА_9 злочину, всупереч вимогам, ч. 3 ст. 132, ч. 1 ст. 208 КПК України, склав протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
При цьому, ОСОБА_28 , діючи умисно, зловживаючи службовим становищем, виконуючи явно незаконну вказівку керівництва, вчинив службове підроблення, а саме особисто склав і вніс до протоколу затримання завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_9 затриманий безпосередньо під час вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, хоча будь-яких фактичних даних про причетність останнього до організації масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активної участі у масових заворушеннях, у матеріалах кримінального провадження на момент затримання не було і в ході подальшого досудового розслідування не встановлено.
Підписавши завідомо неправдивий документ - протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, слідчий ОСОБА_28 надав йому статусу офіційного документа, який засвідчив факт, що має юридичне значення і змінив правовідносини, оскільки з моменту затримання, громадянин ОСОБА_9 набув статусу підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України і став учасником кримінального провадження.
У такий спосіб, слідчий ОСОБА_28 створив штучні докази вини ОСОБА_9 у вчиненні особливо тяжкого злочину, які необхідні були для подальшого притягнення Його до кримінальної відповідальності.
Продовжуючи свої злочинні дії, слідчий ОСОБА_28 25.01.2014 о 02.00 год., перебуваючи в службовому кабінеті Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві, по вул. Полковника Шутова, 3, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно з кар`єристських спонукань всупереч інтересам служби, розглянувши матеріали кримінального провадження № 12014100000000179, достовірно знаючи про те, що доставлений до районного управління міліції ОСОБА_10 за перевезення автомобільних шин, затриманий не під час вчинення злочину, чи безпосередньо після його вчинення, а також при відсутності очевидців, потерпілих та сукупності очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, які б вказували, що саме ОСОБА_10 щойно вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 294 КК України, незважаючи на наявність у матеріалах кримінального провадження доказів, які спростовували факт вчинення ОСОБА_10 злочину, тобто всупереч вимогам ч. 3 ст. 132, ч. 1 ст. 208 КПК України, склав протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
При цьому, ОСОБА_28 , будучи службовою особою - працівником правоохоронного органу, діючи умисно, зловживаючи службовим становищем та виконуючи незаконну вказівку керівництва вчинив службове підроблення - власноручно склав та вніс до протоколу завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_10 затриманий безпосередньо під час вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, хоча будь-яких фактичних даних про причетність останнього до організації масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активної участі у масових заворушеннях у матеріалах кримінального провадження не було і в ході подальшого досудового розслідування не встановлено.
Підписавши завідомо неправдивий документ - протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, слідчий ОСОБА_28 надав йому статусу офіційного документа, який засвідчив факт, що має юридичне значення і змінив правовідносини, оскільки з моменту затримання, громадянин ОСОБА_10 набув статусу підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України і став учасником кримінального провадження.
Таким чином, слідчий ОСОБА_28 створив штучні докази вини ОСОБА_10 у вчиненні особливо тяжкого злочину, які необхідні були для подальшого притягнення його до кримінальної відповідальності.
Складені завідомо неправдиві офіційні документи - протоколи про затримання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , слідчий ОСОБА_28 передав для виконання черговому Солом`янського районного управління міліції у м. Києві, унаслідок чого останні були поміщені та утримувались в ізоляторі тимчасового тримання ГУ МВС України в м. Києві.
Подальше розслідування даного кримінального провадження начальником слідчого відділу Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_35 доручено старшим слідчим цього ОСОБА_23 та ОСОБА_24
Старший слідчий ОСОБА_23 , отримавши явно незаконну вказівку керівництва правоохоронних органів про притягнення завідомо невинних учасників мирної громадської акції «Євромайдан» до кримінальної відповідальності, із кар`єристських спонукань, погодився її виконати.
3 метою притягнення завідомо невинного ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності, ОСОБА_23 , будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, вирішив скористатися повноваженнями слідчого у кримінальному провадженні № 12014100000000179.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, у якому були відсутні необхідні та достатні докази участі ОСОБА_9 у вчиненні масових заворушень, достовірно знаючи, що ОСОБА_9 безпідставно затриманий працівниками ДПС ДАІ ГУМВС в м. Києві 24.01.2014 року о 13.45 годині на Бульварі Лесі Українки, 19 в м. Києві за перевезення автомобільних шин, незважаючи на покази ОСОБА_9 про те, що участі у масових заворушеннях по вул. Грушевського у м. Києві він не приймав, а автомобільні шини перевозив лише для власних господарських потреб, отримавши такі ж показання від його дружини ОСОБА_36 та свідка ОСОБА_37 , усвідомлюючи, що чинним законодавством не передбачено відповідальності за перевезення автомобільних шин, ОСОБА_23 прийняв рішення притягнути його до кримінальної відповідальності.
Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_23 25.01.2014 близько 11 год., перебуваючи в службовому приміщенні Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, по вул. Полковника Шутова, 3, діючи умисно, з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді просування по службі та неправомірної вигоди для невстановлених слідством осіб із числа колишнього вищого керівництва держави, у вигляді усунення перешкод з боку учасників мирних акцій, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно всупереч інтересам служби, ігноруючи вимоги ст. 9 КПК України щодо обов`язку слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження та забезпечити прийняття законних процесуальних рішень та ч. 1 ст. 276 КПК України, згідно якої повідомлення про підозру здійснюється у випадках затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, склав у вказаному провадженні письмове повідомлення ОСОБА_9 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.
При цьому, старший слідчий ОСОБА_23 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з метою штучного створення доказів причетності ОСОБА_9 до інкримінованого злочину, особисто склав та вніс у повідомлення про підозру вигадані ним завідомо неправдиві відомості про те, що 19.01.2014 невстановлені досудовим розслідуванням особи організували натовп у кількості приблизно 3000-5000 осіб для вчинення масових заворушень, до складу якого увійшов ОСОБА_9 та інші невстановлені особи.
19.01.2014 приблизно о 15.00 год., ОСОБА_9 , діючи спільно з іншими невстановленими слідством особами в кількості приблизно 3000-5000 осіб, прибули на вул. Грушевського поруч із стадіоном «Динамо» в Києві з метою активної участі у масових заворушеннях, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, опором представникам влади із застосуванням предметів, використовуваних як зброя.
Під час вчинення зазначених протиправних дій ОСОБА_9 на власному автомобілі марки „Opel Vivaro" д.н.3. НОМЕР_1 перевозив та постачав на Європейську площу автомобільні шини з метою їх подальшого паління та використання в якості перешкоди законним діям працівників міліції щодо припинення масових заворушень, таким чином приймав активну участь у масових заворушеннях, що відбувались на Європейській площі та на вул. Грушевського в м. Києві протягом 19-24 січня 2014 року.
24.01.2014 о 13.45 год. ОСОБА_9 рухаючись на власному автомобілі по Бульвару Лесі Українки, був зупинений працівниками міліції біля будинку 19 і у нього вилучено 7 гумових шин, які він перевозив у напрямку Європейської площі з метою їх подальшого паління та використання в якості перешкоди законним діям працівникам міліції щодо припинення масових заворушень.
Таким чином, ОСОБА_9 своїми умисними діями вчинив активну участь у масових заворушеннях, що супроводжувалися насильством над особою,знищенням майна, погрозами, підпалами, опором представникам влади із застосуванням предметів, які використовувалися як зброя і потягли за собою тяжкі наслідки, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.294 КК України.
Склавши завідомо неправдивий документ - повідомлення про підозру, старший слідчий ОСОБА_23 чітко усвідомлював, що обставини вказані ним у підозрі не відповідають матеріалам кримінального провадження і він притягує до кримінальної відповідальності завідомо невинного ОСОБА_9 за вчинення закінченого складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України
Також, ОСОБА_23 достовірно знав, що жодних дій, передбачених диспозицією статті 294 КК України, пов`язаних із організацією масових заворушень, що супроводжувалося насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активної участі у масових заворушеннях, ОСОБА_9 не вчиняв і вчинити не міг, оскільки матеріалами кримінального провадження не підтверджено факт перебування ОСОБА_9 на місці скоєння масових заворушень та у час їх скоєння.
Однак, бажаючи виконання свого злочинного умислу, спрямованого на притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднаного з обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину, старший слідчий ОСОБА_23 вчинив службове підроблення - склав та підписав завідомо неправдивий документ - повідомлення про підозру, після чого 25.01.2014, відповідно до вимог ч. 1 ст. 277 КПК України, особисто надав це письмове повідомлення про підозру на погодження процесуальному керівнику старшому прокурору відділу прокуратури м. Києва юристу 1 класу ОСОБА_26 .
У цей же час, 25.01.2014 старший слідчий відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод СВ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві капітан міліції ОСОБА_24 , перебуваючи в службовому приміщенні Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві, розташованому в м. Києві по вул. Полковника Шутова, 3, з метою притягнення іншого незаконно затриманого ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, вирішив скористатися повноваженнями слідчого у кримінальному провадженні №12014100000000179.
Вивчивши матеріали вказаного провадження, у якому були відсутні необхідні та достатні докази участі ОСОБА_10 у вчиненні масових заворушень, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 безпідставно затриманий працівниками ДПС ДАІ ГУМВС в м. Києві 24.01.2014 року о 22.20 годині по вул. Льва Толстого, 65 в м. Києві, за перевезення 18 автомобільних шин, незважаючи на покази ОСОБА_10 про те, що участі у масових заворушеннях по вул. Грушевського у м. Києві він не приймав, оскільки протягом дня перебував на роботі, а потім поїхав спільно із знайомими ОСОБА_38 та ОСОБА_39 на відпочинок, автомобільні шини перевозив лише для власних потреб, отримавши такі ж показання від свідків ОСОБА_40 та ОСОБА_41 , усвідомлюючи, що чинним законодавством не передбачено відповідальності за перевезення автомобільних шин, ОСОБА_24 прийняв рішення притягнути його до кримінальної відповідальності.
Реалізуючи свій злочинний намір, 25.01.2014 близько 11 год., перебуваючи в службовому приміщенні Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, по вул. Полковника Шутова, 3, діючи умисно, з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди для себе у вигляді просування по службі та неправомірної вигоди для невстановлених слідством осіб із числа колишнього вищого керівництва держави, у вигляді усунення перешкод з боку учасників мирних акцій, старший слідчий ОСОБА_24 , зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно всупереч інтересам служби, ігноруючи вимоги ст. 9 КПК України щодо обов`язку слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження та забезпечити прийняття законних процесуальних рішень, ч. 1 ст. 276 КПК України, згідно якої повідомлення про підозру здійснюється у випадках затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, обрання до особи одного з передбачених КПК України запобіжних заходів, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, склав у вказаному провадженні письмове повідомлення ОСОБА_10 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.
При цьому, старший слідчий ОСОБА_24 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з метою штучного створення доказів причетності ОСОБА_10 до інкримінованого злочину, особисто склав та вніс у повідомлення про підозру вигадані ним завідомо неправдиві відомості про те, шо 19.01.2014 невстановлені досудовим розслідуванням особи організували натови у кількості приблизно 3000-5000 осіб для вчинення масових заворушень до складу якого увійшов ОСОБА_10 та інші невстановлені особи.
19.01.2014 приблизно о 15.00 год., ОСОБА_10 , діючи спільно з іншими невстановленими слідством особами в кількості приблизно 3000-5000 осіб, прибули на вул. Грушевського поруч із стадіоном „Динамо" в Києві з метою активної участі у масових заворушеннях, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, опором представникам влади із застосуванням предметів, використовуваних як зброя.
Під час вчинення зазначених протиправних дій ОСОБА_10 на власному автомобілі марки «Opel Vivaro», д/н НОМЕР_2 перевозив та постачав на Європейську площу автомобільні шини з метою їх подальшого паління та використання в якості перешкоди законним діям працівників міліції щодо припинення масових заворушень, таким чином приймав активну участь у масових заворушеннях, що відбувались на Європейській площі та на АДРЕСА_2 протягом 19-24 січня 2014 року.
24.01.2014 о 22.20 ОСОБА_10 рухаючись на власному автомобілі по АДРЕСА_3 , був зупинений працівниками міліції біля будинку 65 і у нього вилучено 18 гумових шин, які він перевозив у напрямку Європейської площі з метою їх подальшого паління та використання в якості перешкоди законним діям працівникам міліції щодо припинення масових заворушень.
Таким чином, ОСОБА_10 своїми умисними діями вчинив активну участь у масових заворушеннях, що супроводжувалися насильством над особою, знищенням майна, погрозами, підпалами, опором представникам влади із застосуванням предметів, які використовувалися як зброя і потягли за собою тяжкі наслідки, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 294 КК України.
Склавши завідомо неправдивий документ - повідомлення про підозру, старший слідчий ОСОБА_24 чітко усвідомлював, що обставини вказані ним у підозрі не відповідають зібраним матеріалам кримінального провадження і він притягує до кримінальної відповідальності завідомо невинного ОСОБА_10 за вчинення закінченого складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.
При цьому, ОСОБА_24 достовірно знав, що жодних дій, передбачених диспозицією статті 294 КК України, пов`язаних із організацією масових заворушень, що супроводжувалося насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активної участі у масових заворушеннях, ОСОБА_10 не вчиняв і вчинити не міг, оскільки матеріалами кримінального провадження не підтверджено його перебування на місці вчинення даного злочину та у час його вчинення.
Однак, бажаючи виконання свого злочинного умислу, спрямованого на притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднаного з обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину, старший слідчий ОСОБА_24 підписав завідомо неправдивий документ - повідомлення про підозру та 25.01.2014, відповідно до вимог ч. 1 ст. 277 КПК України, особисто надав це письмове повідомлення про підозру на погодження процесуальному керівнику - старшому прокурору відділу прокуратури м. Києва юристу 1 класу ОСОБА_26 .
У свою чергу, старший прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури міста Києва юрист 1 класу ОСОБА_26 , будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, на якого покладено обов`язок здійснення процесуального керівництва у даному кримінальному провадженні, і який, у відповідності до вимог ст.29 Зу „Про прокуратуру", повинен забезпечити дотримання стану законності у ході досудового розслідування, охорону прав і інтересів осіб при здійсненні кримінального провадження та запобігти незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності, порушив Присягу працівника прокуратури і вчинив зловживання службовим становищем, службове підроблення та злочин проти правосуддя.
Так, прокурор ОСОБА_26 25.01.2014 близько 11 год., отримавши повідомлення слідчого ОСОБА_28 про затримання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, прибув до Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві, розташованого в м. Києві по вул. Полковника Шутова, 3.
Знаходячись у службовому кабінеті керівництва районного управління міліції, процесуальний керівник - прокурор ОСОБА_26 ознайомився із матеріалами кримінального провадження №12014100000000179 за фактом вчинення масових заворушень у місті Києві від 19.01.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, у якому були затримані ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
У матеріалах кримінального провадження містились рапорти працівників ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_31 та ОСОБА_34 про затримання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за перевезення автомобільних шин, їхні показання з даного приводу та протоколи огляду транспортних засобів, із вилученням шин, протоколи про затримання підозрюваних осіб.
Крім того, у матеріалах провадження були протоколи допиту свідка ОСОБА_9 та пояснення ОСОБА_10 , які категорично заперечували свою причетність до участі в масових акціях протесту і їх показання були підтверджені показами свідків ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_42 та ОСОБА_43 .
Ознайомившись та оцінивши зібрані докази, достовірно знаючи про те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави, передбачені ч. 1 ст. 276 КПК України, необхідні для повідомлення про підозру ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , вказані особи затримані всупереч вимог ч. і ст. 208 КПК України не на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення, і достатніх доказів для підозри вказаних осіб не має, ОСОБА_26 , користуючись повноваженнями прокурора у кримінальному процесі, не вжив передбачених законом заходів до перевірки правомірності затримання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , поновлення їх конституційних прав і негайного звільнення з під варти.
Навпаки, підтримуючи злочинні дії працівників міліції ОСОБА_28 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , останній погодився виконати незаконну вказівку вищих посадових осіб держави про притягнення завідомо невинних учасників мирної громадської акції «Євромайдан» до кримінальної відповідальності та штучно створити докази для обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_26 , 25.01.2014 близько 11 год., знаходячись у приміщенні Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві. розташованого в м. Києві по вул. Полковника Шутова, 3, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе у вигляді просування по службі та неправомірної вигоди для невстановлених слідством осіб із числа колишнього вищого керівництва держави та правоохоронних органів у вигляді усунення перешкод з боку мітингувальників, використовуючи своє службове становище як прокурора всупереч інтересам служби, за відсутності законних, достатніх і допустимих доказів вини ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , достовірно знаючи про те, що у повідомлення про підозру останнім внесені завідомо неправдиві відомості, які не відповідали матеріалам кримінального провадження та зібраним доказам, в порушення вимог ст. 36, 276, 277, 278 КПК України, погодив письмові повідомлення про підозру ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.
Погоджуючи вказані повідомлення про підозру, у яких були внесені завідомо неправдиві відомості про вчинення злочину, прокурор ОСОБА_26 чітко усвідомлював, що притягує до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб за вчинення закінченого складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.
При цьому він достовірно знав, що жодних дій, передбачених диспозицією статті 294 КК України, пов`язаних із організацією масових заворушень, що супроводжувалося насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активної участі у масових заворушеннях, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не вчиняли і не могли вчинити, оскільки матеріалами кримінального провадження не підтверджено їх перебування у місці скоєння даного злочину та у час його скоєння.
Однак, бажаючи реалізувати спільний злочинний умисел, спрямований на притягнення завідомо невинних осіб до кримінальної відповідальності, поєднаного з обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину, процесуальний керівник - старший прокурор відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_26 підписав завідомо неправдиві документи - повідомлення про підозру, надавши йому статусу офіційного документа, який засвідчив факт, що має юридичне значення, а саме притягнення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, якого останні не вчиняли, чим створив штучні докази вини останніх у вчиненні особливо тяжкого злочину, що були необхідні для подальшого обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передав їх для виконання слідчим.
Після цього, старші слідчі ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , зловживаючи владою та своїм службовим становищем, 25.01.2014, у приміщенні Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві, доводячи до кінця спільний злочинний умисел, спрямований на притягнення завідомо невинних ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності, у порядку ч. 1 ст. 278 КПК України, особисто вручили останнім завідомо неправдиві письмові повідомлення про їх підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, тобто, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України, притягнули останніх до кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, чим створили умови для обмеження фізичної свободи і подальшого незаконного тримання під вартою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
25 січня 2014 року заступником прокурора м. Києва ОСОБА_25 із кримінального провадження №12014100000000179 виділено матеріали кримінального провадження №12014100000000281 за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України і на підставі ч.1 ст. 218 КПК України направлено для подальшої організації досудового розслідування слідчим Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Цього ж дня, першим заступником прокурора Солом`янського району м. Києва ОСОБА_44 визначено групу прокурорів для здійснення процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні, у складі прокурорів прокуратури Солом`янського району м. Києва ОСОБА_27 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 .
Старший слідчий Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_23 , продовжуючи досудове розслідування кримінального провадження №12014100000000281, 25.01.2014 близько 15 год., знаходячись у приміщенні Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві, розташованого в м. Києві по вул. Полковника Шутова, 3, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно, з метою обрання завідомо невинним учасникам мирної громадської акції «Євромайдан» запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, достовірно знаючи, що підстав для застосування виняткового запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_9 немає. оскільки він затриманий всупереч вимог ч. 1 ст. 208 КПК України та незаконно повідомлений про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, використовуючи протокол про затримання та повідомлення про підозру як штучно створені докази його вини, за відсутності інших достатніх, належних та допустимих доказів для підозри у вчиненні масових заворушень, а також за відсутності підстав та ризиків, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України склав та підписав клопотання до Солом`янського районного суду м. Києва про обрання завідомо невинному підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, у клопотанні старший слідчий ОСОБА_23 безпідставно та надумано вказав завідомо неправдиві відомості про те, що вина ОСОБА_9 повністю підтверджується зібраними доказами: рапортом ОСОБА_31 , протоколом огляду місця події, протоколами допиту свідків ОСОБА_31 та ОСОБА_48 , а також те, що ОСОБА_9 може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки не має постійного місця проживання в м. Києві, може впливати на свідків, може вчинити інше правопорушення, безпосередньо підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років, тобто вчинив службове підроблення.
У цей же час, 25.01.2014 близько 16 год., знаходячись у приміщенні Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві, розташованого в м. Києві по вул. Полковника Шутова, 3, старший слідчий Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_24 , діючи в аналогічний спосіб, з метою обрання завідомо невинним учасникам мирної громадської акції «Євромайдан» запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно з кар`єристських мотивів, y рамках розслідування кримінального провадження №12014100000000281, достовірно знаючи, що підстав для застосування виняткового запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_10 немає, оскільки він затриманий всупереч вимог ч. 1 ст. 208 КПК України та незаконно повідомлений про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, використовуючи протокол про затримання та повідомлення про підозру як штучно створені докази його вини, за відсутності інших достатніх, належних та допустимих доказів для підозри у вчиненні масових заворушень, а також за відсутності підстав та ризиків, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України склав та підписав клопотання до Солом`янського районного суду м. Києва про обрання завідомо невинному підозрюваному ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, у клопотанні старший слідчий ОСОБА_24 безпідставно та надумано вказав завідомо неправдиві відомості про те, що вина ОСОБА_10 повністю підтверджується зібраними доказами: рапортами ОСОБА_34 , ОСОБА_49 , протоколом огляду місця події, а також зазначив, що ОСОБА_10 може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки не має постійного місця проживання в м. Києві, може впливати на свідків, може вчинити інше правопорушення, безпосередньо підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк віл восьми до п`ятнадцяти років, тобто вчинив службове підроблення.
Після цього, старші слідчі ОСОБА_23 та ОСОБА_24 надали вказані клопотання, які містили завідомо неправдиві відомості, для погодження процесуальному керівнику - прокурору прокуратури Солом`янського району м. Києва Уздемиру A.A
У свою чергу, прокурор прокуратури Солом`янського району м. Києва ОСОБА_27 , будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, на якого покладено обов`язок здійснення процесуального керівництва у даному кримінальному провадженні, і який, у відповідності до вимог ст.29 ЗУ «Про прокуратуру», повинен забезпечити дотримання стану законності у ході досудового розслідування, охорону прав і інтересів осіб при здійсненні кримінального провадження та запобігти незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності, порушив вимоги законів та Присягу працівника прокуратури і вчинив зловживання службовим становищем, службове підроблення та злочин проти правосуддя.
Знаходячись у службовому кабінеті прокуратури Солом`янського району міста Києва, що по вул. Героїв Севастополя, За, ОСОБА_27 , як процесуальний прокурор, ознайомився із матеріалами кримінального провадження №1201410000000281 за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні масових заворушень у місті Києві за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, та підготовленими клопотаннями про застосування запобіжного заходу щодо них у вигляді тримання під вартою.
Ознайомившись та оцінивши зібрані докази, достовірно знаючи про те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави, передбачені ч. 1 ст. 276 КПК України, необхідні для повідомлення про підозру ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , вказані особи затримані всупереч вимог ч. 1 ст. 208 КПК України не на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення, і достатніх доказів для підозри вказаних осіб немає, а також немає підстав та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України для обрання затриманим запобіжного заходу, ОСОБА_27 користуючись повноваженнями прокурора у кримінальному процесі, не вжив передбачених законом заходів до перевірки правомірності затримання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , поновлення їх конституційних прав і негайного звільнення з під варти.
Підтримуючи злочинні дії працівників міліції ОСОБА_28 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , процесуального прокурора ОСОБА_26 , останній приєднався до виконання незаконної вказівки керівництва правоохоронних органів про притягнення завідомо невинних учасників мирної громадської акції «Євромайдан» до кримінальної відповідальності та обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_27 , 26.01.2014 близько 10 год., знаходячись у приміщенні прокуратури Солом`янського району міста Киева, що по вул. Героїв Севастополя, За, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно, з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе у вигляді просування по службі та неправомірної вигоди для невстановлених слідством осіб із числа колишнього вищого керівництва держави та правоохоронних органів у вигляді усунення перешкод з боку мітингувальників, використовуючи своє службове становище як прокурора всупереч інтересам служби, в порушення вимог ст.ст. 36, 177, 178, 183, 194 КПК України, за відсутності обґрунтованої підозри ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні масових заворушень, а також усвідомлюючи, що ризики, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 можуть здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України відсутні, тобто не має підстав для застосування виняткового запобіжного заходу, погодив клопотання до Солом`янського районного суду м. Києва про обрання завідомо невинним підозрюваним ОСОБА_9 та ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підписавши його і завіривши печаткою прокуратури Солом`янського району м.Києва та надав слідчим ОСОБА_23 і ОСОБА_24 для виконання.
При цьому, прокурор прокуратури Солом`янського району міста Києва ОСОБА_27 , достовірно знав, що у клопотаннях про обрання запобіжного заходу ОСОБА_9 та ОСОБА_10 слідчими райуправління міліції ОСОБА_23 та ОСОБА_24 внесені завідомо неправдиві відомості щодо обставин вчиненого злочину, які не відповідали матеріалам кримінального провадження та зібраним доказам. Крім цього, у клопотання були внесені недостовірні відомості про те, що вина підозрюваних ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повністю доведена зібраними у кримінальному провадженні доказами, вони можуть переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки не мають постійного місця проживання в м. Києві, можуть впливати на свідків, можуть вчинити інше правопорушення, безпосередньо підозрюються У вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Однак, погодившись із викладеними обставинами, ОСОБА_27 з метою обрання завідомо незаконного запобіжного заходу - тримання під вартою, за відсутності підстав для цього, підписав клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , із внесеними завідомо неправдивими відомостями, надавши їм статусу офіційних документів, які засвідчують факт, що має юридичне значення і є необхідними для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Після цього, ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , 26.01.2014, доводячи до кінця спільний злочинний намір, спрямований на обрання завідомо невинним ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності підстав, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України, передали клопотання із додатками на розгляд до Солом`янського районного суду міста Києва.
В подальшому, 26.01.2014 слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_17 , погодившись на виконання явно злочинної вказівки про взяття під варту завідомо невинних учасників мирної громадської акції «Євромайдан», розглянула в судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Так, 26.01.2014 близько 15 год., у приміщенні зали судових засідань, що за адресою м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1, слідчий суддя ОСОБА_50 заслухала пояснення прокурора ОСОБА_27 та слідчого ОСОБА_24 , які підтримали складене ними завідомо неправдиве клопотання, доводили в суді необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_10 саме виняткового запобіжного заходу і просили задовольнити його, оглянувши додані матеріали кримінального провадження із штучно створеними доказами вини підозрюваного - протоколом затримання, повідомленням про підозру, заслухавши пояснення ОСОБА_10 та його захисників, які категорично заперечували причетність до участі в масових заворушеннях і їх показання були підтверджені протоколами допитів свідків ОСОБА_40 та ОСОБА_41 , оцінивши зібрані докази, вийшла у нарадчу кімнату.
Діючи умисно, в особистих інтересах, зумовлених кар`єризмом, слідчий суддя Солом`янського районного суду ОСОБА_14 , достеменно знаючи, що ОСОБА_10 був затриманий слідчим всупереч вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 208 КПК України, та повідомлений про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину всупереч вимогам ч. 1 ст. 276 КПК України, за відсутності достатніх, належних та допустимих доказів, які б вказували на обґрунтованість підозри ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, а також чітко усвідомлюючи, що ризики, які 6 давали будь-які підстави вважати, що ОСОБА_10 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України відсутні, а також враховуючи, що відомості, викладені у клопотанні про обрання ОСОБА_10 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є недостовірними, не підтверджувалися жодними матеріалами кримінального провадження та не були доведені прокурором в ході судового засідання, усвідомлюючи завідомо неправосудний характер прийнятого рішення і бажаючи цього, всупереч вимогам ч. 3 ст. 176, ч. 2 ст. 177, ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст.194 КК України, склала, підписала та постановила, проголосивши у судовому засіданні, завідомо неправосудну ухвалу про обрання ОСОБА_10 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів.
Продовжуючи свої злочинні дії в аналогічний спосіб, слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_50 , 26.01.2014 близько 20.30 год., у приміщенні зали судових засідань, розташованому на вул. Полковника Шутова, 1, у м. Києві, заслухала клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_9 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке підтримали і просили задовольнити прокурор ОСОБА_27 та слідчий ОСОБА_23 , оглянувши додані матеріали кримінального провадження із штучно створеними доказами вини, заслухавши пояснення ОСОБА_9 та його захисника, які категорично заперечували причетність до участі в масових заворушеннях, а їх показання були підтверджені в суді показами свідків ОСОБА_36 , ОСОБА_51 , оцінивши зібрані докази, вийшла у нарадчу кімнату.
Діючи умисно, з особистої зацікавленості, яка обумовлена кар`єризмом, слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_14 , достовірно знаючи, що ОСОБА_9 був затриманий слідчим всупереч вимог, передбачених ч. 1 ст. 208 КПК України, та повідомлений про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину всупереч вимогам ч. 1 ст. 276 КПК України, за відсутності достатніх, належних та допустимих доказів, які б вказували на обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, а також чітко усвідомлюючи, що ризики, які б давали будь-які підстави вважати, що ОСОБА_9 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України відсутні, а також враховуючи, що відомості, викладені у клопотанні про обрання ОСОБА_9 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є недостовірними, не підтверджувалися жодними матеріалами кримінального провадження та не були доведені прокурором в ході судового засідання, усвідомлюючи завідомо неправосудний характер прийнятого рішення і бажаючи цього, всупереч вимогам ч. 3 ст. 176, ч. 2 ст. 177, ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КК України, склала, підписала та постановила, проголосивши у судовому засіданні, завідомо неправосудну ухвалу про обрання ОСОБА_9 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів.
На підставі неправосудних ухвал Солом`янського районного суду міста Києва від 26.01.2014, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 незаконно утримувались під вартою у Київському слідчому ізоляторі № 13 впродовж 18 днів до 12.02.2014.
За наслідками розслідування кримінального провадження № 12014100000000220 від 22.01.2014, до якого було приєднано кримінальне провадження №1201410000000281 від 25.01.2014 за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, старшим прокурором першого відділу управління процесуального керівництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_52 прийнято рішення від 31.05.2014 про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, за відсутністю в діях ОСОБА_9 та ОСОБА_10 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.
Таким чином, органом досудового розслідування достовірно встановлено непричетність вказаних осіб до інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.
У результаті спільних злочинних дій, пов`язаних із незаконним затриманням, притягненням завідомо невинних осіб до кримінальної відповідальності, незаконного обрання найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою, постановлення суддею завідомо неправосудної ухвали, вказаними службовими особами та зокрема слідчим суддею Солом`янського районного суду ОСОБА_17 , завдано істотну шкоду у вигляді порушення законних прав, свобод та інтересів громадян ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також державі в особі Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, дискредитації і підриву авторитету та престижу органів державної судової влади України.
В подальшому, після декриміналізації статті 375 КК України, сторона обвинувачення обвинувальним актом, складеним 01.02.2021 року за результатами зміни обвинувачення в суді старшим групи прокурорів третього відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку з масовими протестами у 2013 - 2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_53 та погодженим заступником Генерального прокурора ОСОБА_54 , змінила висунуте обвинувачення ОСОБА_14 , оскільки під час дослідження доказів у кримінальному провадженні № 42015000000000113 в суді новим складом групи прокурорів встановлені фактичні обставини, які є новими в розумінні ч. 1 ст. 388 КПК України.
Вказаним обвинувальним актом ОСОБА_14 висунуто обвинувачення у завідомо незаконному триманні під вартою, вчиненому в інших особистих інтересах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 371 КК України, за наступних обставин.
Так, статтею 2 Конституції України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно зі ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом.
Стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, a також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:
1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин,
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:
1. Затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
2. Обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
3. Наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 277 КПК України повідомлення має містити, зокрема, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Вимогами ч. 1 ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою. У ч. 4 ст. 176 КПК України зазначено, що запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погоджених з прокурором, або за клопотанням прокурора.
Згідно з статтею 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Незважаючи на викладені вище вимоги законів України, ОСОБА_17 , обіймаючи посаду судді Солом`янського районного суду м. Києва, будучи службовою особою і носієм судової влади, вчинила умисні дії, що дають підстави для повідомлення їй про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину проти правосуддя.
Так, 26.01.2014 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_14 , погодившись на виконання явно злочинної вказівки, наданої не встановленими досудовим розслідуванням особами, про завідомо незаконне тримання під вартою невинних учасників мирної громадської акції «Євромайдан», розглянула в судовому засіданні два клопотання про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Перебуваючи у приміщенні зали судових засідань, що за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1, 26.01.2014 близько 15 год., слідчий суддя ОСОБА_14 розглянула клопотання слідчого СВ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_24 , погоджене із прокурором Солом`янського району м. Києва ОСОБА_27 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_10 . Заслухавши в ході вказаного судового засідання пояснення прокурора ОСОБА_27 та слідчого ОСОБА_24 , які підтримали складене ними завідомо неправдиве клопотання, а також доводили в суді необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_10 саме виняткового запобіжного заходу і просили задовольнити його, оглянувши додані матеріали кримінального провадження із штучно створеними доказами вини підозрюваного - протоколом затримання, повідомленням про підозру, заслухавши пояснення ОСОБА_10 та його захисників, що категорично заперечували його причетність до участі в масових заворушеннях і показання яких були підтверджені протоколами допитів свідків ОСОБА_55 та ОСОБА_41 , належно не оцінивши зібрані докази, вийшла у нарадчу кімнату.
Діючи умисно, всупереч вимогам частини 3 статті 176, частини 2 статті 177, частини 1 статті 178, частини 1 статті 194 КПК України, маючи досвід та будучи обізнаною з положеннями вищенаведених норм закону щодо вимог, порядку, підстав і доцільності застосування найсуворішого виду запобіжного заходу, слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_56 , достеменно знаючи, що ОСОБА_10 був затриманий слідчим попри вимоги, передбачені частини 1 статті 208 КПК України, та повідомлений про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, всупереч вимогам частини 1 статті 276 КПК України, за відсутності будь-яких належних та допустимих доказів, які б вказували на обґрунтованість підозри ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частини 2 статті 294 КК України, а також чітко усвідомлюючи, що ризики, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_10 може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, відсутні, враховуючи, що відомості, викладені у клопотанні про застосування щодо ОСОБА_10 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є недостовірними, не підтверджувалися жодними матеріалам кримінального провадження та не були доведені прокурором в ході судового засідання, маючи умисел на завідомо незаконне тримання під вартою ОСОБА_10 , переслідуючи при цьому особисті інтереси, а саме прагнення залишитися на посаді судді та кар`єрного зростання, яке могло відбутися після успішного виконання злочинного завдання на ґрунті сформованого враження про неї як про виконавського працівника та прихильника існуючої на той час влади, склала, підписала та постановила, проголосивши у судовому засіданні, ухвалу про застосування ОСОБА_10 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів.
Продовжуючи свої злочинні дії в аналогічний спосіб, знаходячись у приміщенні зали судових засідань, що за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1, 26.01.2014 близько 20 год. 30 хв., слідчий суддя ОСОБА_14 розглянула клопотання старшого слідчого СВ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_23 , погоджене із прокурором Солом`янського району м. Києва ОСОБА_27 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_9 . Заслухавши в ході вказаного судового засідання пояснення прокурора ОСОБА_27 та слідчого ОСОБА_23 , які підтримали складене ними завідомо неправдиве клопотання, а також доводили в суді необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_9 саме виняткового запобіжного заходу і просили задовольнити його, оглянувши додані матеріали кримінального провадження із штучно створеними доказами вини, заслухавши пояснення ОСОБА_9 та його захисника, які категорично заперечували його причетність до участі в масових заворушеннях, а їх показання були підтверджені в суді показами свідків ОСОБА_36 , ОСОБА_51 , належно не оцінивши зібрані докази, вийшла у нарадчу кімнату.
Діючи умисно, всупереч вимогам частини 3 статті 176, частини 2 статті 177, частини 1 статті 178, частини 1 статті 194 КПК України, маючи досвід та будучи обізнаною з положеннями вищенаведених норм закону щодо вимог, порядку, підстав і доцільності застосування найсуворішого виду запобіжного заходу, слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_14 , достовірно знаючи, що ОСОБА_9 був затриманий слідчим попри вимоги, передбачені частини 1 статті 208 КПК України, та повідомлений про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, всупереч вимогам частини 1 статті 276 КПК України, за відсутності будь-яких належних та допустимих доказів, які б вказували на обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частини 2 статті 294 КК України, а також чітко усвідомлюючи, що ризики, які б давали будь-які підстави вважати, що ОСОБА_9 може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, відсутні, враховуючи, що відомості, викладені у клопотанні про застосування ОСОБА_9 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є недостовірними, не підтверджувалися жодними матеріалами кримінального провадження та не були доведені прокурором в ході судового засідання, маючи умисел на завідомо незаконне тримання під вартою ОСОБА_9 , переслідуючи при цьому особисті інтереси, а саме прагнення залишитися на посаді судді та кар`єрного зростання, яке могло відбутися після успішного виконання злочинного завдання на ґрунті сформованого враження про неї як про виконавського працівника та прихильника існуючої на той час влади, склала, підписала та постановила, проголосивши в судовому засіданні, ухвалу про застосування ОСОБА_9 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів.
У подальшому за результатами розслідування кримінального провадження №2014100000000220 від 22.01.2014, до якого було приєднано кримінальне провадження №1201410000000281 від 25.01.2014 за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 294 КК України, старшим прокурором першого відділу управління процесуального керівництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_52 прийнято рішення від 31.05.2014 про закриття кримінального провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України, за відсутністю в діях ОСОБА_9 та ОСОБА_10 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 294 КК України.
На підставі вищевказаних ухвал слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_14 від 26.01.2014 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 завідомо незаконно утримувались під вартою у Київському слідчому ізоляторі № 13 впродовж 18 днів, а саме в період з 26.01.2014 до 12.02.2014, чим порушені їхні права на свободу та особисту недоторканність.
Вказані дії ОСОБА_14 стороною обвинувачення кваліфіковані за частиною 3 статті 371 КК України як завідомо незаконне триманні під вартою, вчинене в інших особистих інтересах.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_14 вину у висунутому обвинуваченні не визнала та показала, що з 2008 року вона працює на посаді судді Солом`янського районного суду міста Києва. З 08.01.2014 року виконує обов`язки слідчого судді.
На січень 2014 року були складені графіки чергувань слідчих суддів. 26.01.2014 до суду надійшли клопотання слідчих, погоджених прокурором про застосування до затриманих підозрюваних ОСОБА_57 та ОСОБА_58 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою. З урахуванням часу вручення цих клопотань та необхідності підготовки учасників до їх розгляду розгляд клопотань був призначений після 15 години.
У судовому засіданні при розгляді клопотань були присутні засоби масової інформації, у засіданні брали участь підозрювані, їхні захисники, проводилась повна фіксація процесу. Учасникам були роз`яснено право на відвід, були задоволені клопотання сторони захисту про допит свідків та такі свідки були допитані, за клопотанням адвокатів були долучені характеризуючи документи, кожній стороні процесу було надано можливість висловити свою позицію при дослідженні тих чи інших матеріалів, а також з приводу клопотання в цілому.
Спочатку розглядалось клопотання щодо ОСОБА_58 , під час якого були долучені документи, допитані свідки ОСОБА_59 та дружина ОСОБА_60 , другим - клопотань щодо ОСОБА_57 .
З матеріалів вбачалось, що клопотання стосовно ОСОБА_61 та ОСОБА_60 подані уповноваженими особами правоохоронних органів. У повідомленнях про підозру були викладені обставини кримінального правопорушення, в якому підозрювались обвинувачені, а саме, що вони приймали активну участь у масових заворушеннях, що супроводжувалися насильством над особою, знищенням майна, погрозами, підпалами, опором представникам влади із застосуванням предметів, які використовувалися як зброя, і потягли за собою тяжкі наслідки, шляхом постачання гумових покришок до місць протистояння з правоохоронними органами, які використовувались як знаряддя підпалу та заворушень, під час чого і були затримані працівниками ДАІ МВС України. Саме цю підозру ОСОБА_62 як слідчий судді визнала обґрунтованою, про що і зазначила в ухвалах про застосування запобіжного заходу. Зокрема, ці обставини стосовно ОСОБА_57 підтверджувались рапортом працівника ДАІ МВС ОСОБА_63 , протоколом його допиту та свідка ОСОБА_64 , а також протоколом огляду місця події, іншими документами, доданими до клопотання. Стосовно ОСОБА_58 вказана підозра підтверджувалась рапортами працівників ДАІ МВС ОСОБА_65 та Гулька, протоколом огляду місця події, іншими документами, доданими до клопотання. Саме у викладенні зазначеного і полягала оцінка, яку вона, ОСОБА_66 , дала обґрунтованості підозри, та мотиви, за яких прийшла до такого висновку. При вирішенні питання виду запобіжного заходу вважала, що прокурором та слідчим було надано достатньо відомостей, які підтверджували обґрунтованість підозри про участь ОСОБА_57 та ОСОБА_58 у вчиненні кримінального правопорушення, останні, в свою чергу, не заперечували факт їх затримання при перевезенні покришок у центрі міста Києва.
При цьому показання ОСОБА_60 щодо маршруту його пересування були не логічними, оскільки шлях з вулиці Клименка у м. Києві (Солом`янський район) до м. Боярка Києво-Святошинського району через вул. Льва Толстого був не самим коротким. Більш того, ОСОБА_67 давав показання, що покришки віз для ОСОБА_68 , останній дав показання, що про наявність покришок довідався лише в момент огляду автомобілю працівниками ДАІ. Свідок ОСОБА_69 , який також був в автомобілі ОСОБА_60 , пояснював, що вони їхали до лазні у ОСОБА_70 , його ОСОБА_67 забирав з дому в районі Протасового Яру, а останній пояснював, що з роботи на АДРЕСА_4 .
Отже, такі суперечливі пояснення також вказували на обґрунтованість підозри, а тому, з огляду на вимоги частини 4 статті 183 КПК України були відсутні підстави обирати щодо підозрюваних альтернативну міру запобіжного заходу у вигляді застави. У судовому рішенні, пославшись на підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке відповідно до частини 2 статті 294 КК України (у редакції 2001 року) передбачено покарання від 8 до 15 років позбавлення волі, також вказала на ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_71 та ОСОБА_72 можуть переховуватись від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Враховано також і характеризуючи дані підозрюваних, їх репутацію та міцність соціальних зв`язків, у тому числі сімейний стан ОСОБА_60 та виховання ним двох неповнолітніх дітей, про що прямо зазначено в ухвалах.
Крім цього вказала на те, що клопотання про передачу на поруки були оформлені на друкованих бланках, а прізвища поручителів виписані рукописним текстом, тому за відсутності самих поручителів у судовому засіданні вона, як слідчий суддя, не мала можливості пересвідчитись в дійсності волевиявлення поручителів та виконати вимоги КПК України щодо роз`яснення прав та обов`язків поручителя. Тому вказані заяви про поручительство, хоч і були розглянуті, але обґрунтовано не могли бути задоволені.
Запобіжний захід ОСОБА_73 та ОСОБА_74 обраний на 30 днів, з зазначенням точного часу його закінчення, що вдвічі менше, передбаченого законом.
Обвинувачена акцентувала увагу, що Апеляційним судом м. Києва 06.02.2014 року та 07.02.2014 року обрані щодо ОСОБА_57 та ОСОБА_58 запобіжні заходи були залишені без змін, а апеляційні скарги - без задоволення. Суд апеляційної інстанції погодився з тим, що, розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя встановила наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останніми кримінального правопорушення, обґрунтувала наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, врахувала характеризуючи дані про особу підозрюваних та обґрунтовано дійшла висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу. В подальшому, за клопотанням прокурорів стосовно ОСОБА_60 та ОСОБА_61 іншими суддями був змінений запобіжний захід на домашній арешт, з чим погоджувались потерпілі.
Також обвинувачена звернула увагу, що 03.04.2017 рішенням Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 703/2дп/15-17 за результатами розгляду скарг щодо законності її дій при застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_75 та ОСОБА_76 встановлено відсутність ознак порушення нею присяги судді, а тому відмовлено в притягненні її до дисциплінарної відповідальності, а дисциплінарне провадження припинене.
Обвинувачена ОСОБА_62 вважала пред`явлене обвинувачення безпідставним і таким, що ґрунтується на припущеннях сторони обвинувачення, які підтримують потерпілі, стверджувала, що незаконних ухвал, за якими особи незаконно утримувались під вартою не ухвалювала, діяла, реалізуючи свої повноваження, виключно в межах закону. Звернула увагу на істотні порушення органом досудового розслідування кримінального процесуального закону в даній справі - на недотримання процедури вручення підозри, яка була адресована іншій особі, процедури збору доказів, які не можна визнати допустимими. Просила ухвалити рішення згідно закону.
Потерпілий ОСОБА_9 суду повідомив, що участі в протестних акціях на Майдані у січні 2014 року не приймав, зранку 24.01.2014 року він був на роботі, поблизу роботи був шиномонтаж, де він домовився за шини, які потрібні були як основа для вигрібної ями в м. Радомишль, де проживає матір, після 14 години поїхав додому. В районі бульвару Лесі Українки був зупинений працівниками міліції для перевірки документів, які після виявлення автопокришок запропонували проїхати з ними до Печерського райуправління міліції, а у подальшому до Солом`янського райуправління, де його слідчий затримав та після чого ОСОБА_61 утримували під вартою. Наступного дня оглянули автомобіль, який вилучили, також вручали документи, був адвокат за призначенням. У суді питання про запобіжний захід розглядала суддя ОСОБА_14 за участі прокурора, слідчого, адвоката. Під час розгляду всі висловились, за клопотанням адвоката були допитані свідки. Його, ОСОБА_9 , версія не була спростована, але суддя все ж прийняла рішення тримати його під вартою. Звільнений з під варти був через 3 тижні, після втечі ОСОБА_77 . З ухвалою судді ОСОБА_14 ознайомлений, перебіг судового засідання там відображено правильно, але він не згоден з безпідставним рішенням судді тримати його під вартою, вважає, що обраний запобіжний захід був невиправданий та абсурдний.
Потерпілий ОСОБА_10 , що наприкінці січня 2014 року, ввечері, він керував власним автомобілем «Opel Vivaro», в якому перевозив використані автомобільні покришки для організації автомобільних перегонів «Субару», в автомобілі також перебували пасажири - його товариші ОСОБА_69 та ОСОБА_78 . Покришки він взяв у чоловіка колеги ОСОБА_79 , покришки були на СТО, в мережі інтернет була об`ява, що потрібні шини на наступний ранок для маркування траси на перегонах. Дмитро ОСОБА_67 рухався в сторону проспекту Перемоги, щоб їхати в м. Боярку. Його зупинили працівники ДАІ на перехресті вулиць Петлюри та Саксаганського. Правоохоронці в автомобілі виявили автопокришки. Звинувативши його в перевезенні шин до місць акцій протесту, вилучили права та доставили до районного управління міліції, де спустили в підвал, сфотографували, «відкатали» пальці та сказали, що він затриманий. Наступного ранку йому сказали, що він підозрюваний, після чого відвезли в СІЗО СБУ, після чого доставили в суд, де були надані всі докази його непричетності до видуманого обвинувачення, проте суддя повірила доказам прокурора та його залишили під вартою. Працівники поліції «на коліні» написали рапорт про те, що ОСОБА_67 причетний до подій на Майдані, крім того хтось координував їхню роботу, оскільки вони весь час комусь телефонували. Суддя, незважаючи на докази його невинуватості, перебуваючи в нарадчій кімнаті близько 14 годин, позбавила його волі. Вважає, що розгляд справи був несправедливий, вважає, що суддя отримувала вказівки, на обличчі судді ОСОБА_66 читав, що вона змушена це зробити. З ухвалою суду ознайомлений, в самому рішенні перебіг судового засідання відображено правильно, фальсифікації відсутні, у нього був захисник, але розгляд його справи та рішення суду вважає несправедливим, з ним не згоден. Вважає, що незаконним затриманням та перебуванням в СІЗО йому і його сім`ї завдана моральна шкода.
Свідок ОСОБА_80 суду показав, що у 2014 році ОСОБА_81 працював на підприємстві ТОВ «Тріада», чи брав ОСОБА_67 участь в подіях на Майдані у 2014 році ОСОБА_82 невідомо. Від близького товариша ОСОБА_83 - знає, що ОСОБА_84 віз вживані шини на автодром для картингу. ОСОБА_85 брав участь як свідок у судовому засіданні, де ОСОБА_86 обирали запобіжний захід. Засідання продовжувалось близько трьох годин, які документи надавались - не пригадує, також не пригадує позицію слідчого і прокурора. ОСОБА_76 обрали запобіжний захід, який ОСОБА_59 вважає надто суворим, також знає, що ОСОБА_67 вийшов з-під варти. Взагалі з ОСОБА_87 він обговорював події на ОСОБА_88 , проте останній не повідомляв, що брав участь у масових заворушеннях. Під час розгляду клопотання в суді ОСОБА_59 повідомляв, що разом з ОСОБА_87 він святкував Водохреща.
Свідок ОСОБА_89 під час допиту в судовому засіданні пояснила, що 30.10.20215 року вона вийшла заміж і змінила прізвище ОСОБА_90 на ОСОБА_91 . У 2014 році вона зустрічалась з ОСОБА_92 . ОСОБА_93 не брав участь в подіях на ОСОБА_88 . ОСОБА_93 зателефонував їй і сказав, що його зупинили і затримали, відвезли до Печерському РВ, причину затримання у телефонній розмові не повідомляв, проте вона знає, що його затримали, оскільки перевозив шини. Але шини ОСОБА_93 мав намір везти до матері в м. Радомишль, де ними облаштувати вигрібну яму. Що відбувалось в Печерському райвідділі ОСОБА_94 не пригадує, потім ОСОБА_95 відвезли у ОСОБА_96 , де допитав слідчий, а також довго тримали в коридорі, пізніше повідомили, що будуть затримувати, тому потрібно повідомити адвоката. Судове засідання відбувалось швидко, а рішення приймалось довго, потім суддя повідомила, що ОСОБА_71 буде під вартою. ОСОБА_94 брала участь у судовому засіданні при обранні запобіжного заходу, повідомляла, що ОСОБА_93 не брав участі у масових заворушеннях, так само говорив і ОСОБА_93 , він заперечував свою причетність до масових заворушень. ОСОБА_97 перебував під вартою 19 днів, вважає, що він незаконно утримувався під вартою. Щодо мети перевезення шин ОСОБА_93 повідомив пізніше, проте це не було несподіванкою, оскільки він допомагає матері. В той день ОСОБА_93 повинен був забрати її з роботи - з вулиці Тарасівської, де вона працювала в СК «ТАС». Постійно на засіданні були присутні сестра і брат ОСОБА_95 , ОСОБА_98 була викликана в якості свідка, після допиту вона не залишалась в залі. Після ОСОБА_99 допитували сестру ОСОБА_100 . Також ОСОБА_94 пам`ятає виступ прокурора, який повідомив, що ОСОБА_93 зібрав багато людей для організації заворушень, можливо суддя задавала уточнюючі питання, проте ОСОБА_98 під час судового засідання не почула доказів на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_93 зібрав людей для заворушень. Свідок не мала відчуття, що суд відбувся, оскільки не були враховані покази ні її, ні інших та обрали варту. Морально було важко, також несли витрати на оплату послуг адвоката.
Свідок ОСОБА_101 суду повідомив, що він є давнім знайомим ОСОБА_58 , вони разом навчались у коледжі, потім разом почали працювати. ОСОБА_67 підвозив ОСОБА_68 додому на своєму автомобілі, з ними також був ОСОБА_102 , який зараз проживає за кордоном. Їхали з вулиці ОСОБА_103 , в районі ОСОБА_104 забрали ОСОБА_105 , тому і поїхали маршрутом через центр, такий маршрут вибрав ОСОБА_67 . Автомобіль зупинили працівники ДАІ, проте правил дорожнього руху ОСОБА_72 не порушував. ОСОБА_78 з автомобіля не виходив, тому не знає про що спілкувався ОСОБА_67 з працівниками ДАІ. Працівники ДАІ оглядали автомобіль, в автомобілі були шини, які, як повідомив ОСОБА_67 , він віз в «Субару клуб» для проведення автоперегонів. Коли ОСОБА_67 повернувся в автомобіль, то сказав, що потрібно їхати в райвідділ міліції. ОСОБА_78 стверджував, що ОСОБА_67 не брав участі в подіях на Майдані. Коли приїхали в поліцію, ОСОБА_68 та ОСОБА_105 відпустили.
Свідок ОСОБА_106 суду пояснила, що у 2014 році разом ОСОБА_107 вони працювали на одному підприємстві. Їй не відомо про його участь в акціях протесту у січні 2014 року та причини його затримання в цей період правоохоронними органами. У січні 2014 року ОСОБА_67 підвозив її до дому у м. Васильків, дорогою він заїхав на шиномонтаж, де взяв покришки, які йому потрібні були для участі в автоперегонах. ОСОБА_108 перебували біля приміщення Солом`янського районного суду м. Києва, коли ОСОБА_76 обирали запобіжний захід.
Свідок ОСОБА_109 суду повідомила, що вона працювала разом з ОСОБА_107 , ОСОБА_84 розповідав, що займається автоперегонами. До подій на Майдані 2014 року ОСОБА_72 звернувся до неї з приводу отримання бувших у використанні шин для організації автоперегонів, оскільки чоловік ОСОБА_110 мав відношення до шиномантажу. ОСОБА_111 була присутня при оголошенні рішення щодо ОСОБА_58 .
Свідок ОСОБА_112 пояснив, що у 2014 році він обіймав посаду заступника командира взводу полку дорожньо-патрульної служби ДАІ. Костюченко та Боярин були його підлеглими. Перед кожним чергуванням проводились інструктажі щодо вказівок перевіряти вантажні автомобілі, мікроавтобуси, у разі перевезення автопокришок, доповідали або ОСОБА_113 , або ОСОБА_114 засобами радіозв`язку чи мобільним телефоном, але деталей та обставин не пригадує. Такі повідомлення доповідались у випадку, якщо потрібно було викликати СОГ, у випадку відсутності документів на вантаж, виявлення підроблених документів. Конкретних обставин затримання ОСОБА_61 не пригадує. Вважає, що дії патрульних були законними.
Допитаний судом свідок ОСОБА_115 показав, що з січня 2011 року він працював в органах МВС, у 2014 році працював в полку ДПС на вул. Хохлових в м. Києві, був командиром полку, в коло його обов`язків входив нагляд за дорожнім рухом. Під час подій на Майдані він чергував в складі екіпажу, який патрулював центр міста (бульвар Лесі Українки), перед чергуванням проводився звичайний інструктаж, отримали вказівку на перевірку автомобілів, які перевозили дрова. Автомобіль під керуванням водія ОСОБА_61 зупинив в районі метро «Печерська», це був «бусік», в якому перевозили колеса. Які були причини зупинки транспортного засобу не пригадує, напевно зупинив, оскільки мали вказівку перевіряти великогабаритні автомобілі, не пригадує, чи порушував водій ПДР, також не пригадує, щоб складався протокол. Водій сам сказав, що везе колеса в центральну частину міста, можливо з водієм була пасажирка жінка, не пригадує. Про зупинки автомобілі ОСОБА_113 доповів керівництву, сказали запропонувати водію проїхати до ОСОБА_116 , водій погодився, але в Печерському РВ все було зайнято, тому запропонували проїхати до ОСОБА_117 , приміщення якого знаходилось в районі Севастопольської площі. Про затримання автомобіля під керуванням ОСОБА_61 свідок доповів командиру взводу чи його заступнику Рябому, до райвідділу водій поїхав добровільно.
Свідок ОСОБА_118 суду повідомив, що у 2014 році працював патрульним Солом`янського ДАІ, патрулював територію згідно дислокації, його напарником був ОСОБА_119 . Заступив на нічне чергування, яке розпочалось ближче 21 години, перед зміною командир взводу ОСОБА_120 провів загальний інструктаж з приводу особистої безпеки, з приводу охорони громадського порядку, дотримання ПДР, черговий доводив орієнтування, після чого на службовому автомобілі рухались маршрутом патрулювання відповідно до дислокації. Завдань, вказівок чи доручень, орієнтувань з приводу подій на Майдані не отримували, орієнтували повідомляти про заворушення, скупчення людей, можливо були вказівки щодо перевірки вантажних автомобілів. Вантажні автомобілі, де водії мали документи на вантаж, відпускали, у кого не було документів - доставляли до райвідділу. На той момент в ОСОБА_121 районі було багато повідомлень про викрадення автомобільних шин, тому орієнтували таких водіїв доставляти до райвідділу поліції. Хто зупиняв водія ОСОБА_60 , ОСОБА_122 не пригадує, чи він, чи напарник. Яка відбулась розмова з ОСОБА_87 не пригадує за плином часу, також не пам`ятає, яка кількість була шин, чи нові чи вживані, також не пам`ятає, хто приймав рішення щодо доставки водія до райвідділу, водію запропонували проїхати, він погодився. З приводу доставки водія ОСОБА_122 склав рапорт, водія та бус передали черговому райвідділу. ОСОБА_60 зупинили в Шевченківському районі, а доправили в ОСОБА_123 райвідділ, оскільки він був найбільш наближеним. Причиною зупинки водія ОСОБА_60 та доправлення його до райвідділу поліції стала відсутність документів на шини. Також ОСОБА_122 повідомив, що він був звільнений з правоохоронних органів на підставі Закону «Про очищення влади», наразі в суді розглядається його позов про поновлення на роботі.
Свідок ОСОБА_124 суду повідомив, що у 2014 році працював патрульним державної автоінспекції Солом`янського райуправління міліції. Перед чергуванням керівник ОСОБА_125 проводив інструктаж - нагляд за дорожнім рухом, порушення ПДР, орієнтування. Чи були орієнтування на зупинку автомобілів «Opel Vivaro» чи певний вантаж не пам`ятає, орієнтувань на зупинку транспортних засобів, які здійснювали перевезення вантажу на Майдан, не було. ом із ОСОБА_126 та зупинили автомобіль під керуванням водія ОСОБА_60 . Причину зупинку не пригадує, але за відсутності документів на вантаж запропонували ОСОБА_74 проїхати до управління поліції, що і було виконано. Про ці обставини було написано спільний рапорт, обставини викладені в рапорті підтверджує, а причини подальшого затримання ОСОБА_60 не знає.
Свідок ОСОБА_127 суду повідомив, що на початку 2014 року працював на посаді керівника слідчого відділу - першого заступника начальника Солом`янського райуправління міліції. З приводу застосування запобіжних заходів стосовно ОСОБА_61 та ОСОБА_60 ні зі слідчими, ні з прокурорами, ні з суддями не спілкувався. Матеріали стосовно останніх не вивчав, тому не може пояснити про наявність чи відсутність в їх діях складу кримінального правопорушення. Будь-яких вказівок щодо посилення реагування на осіб, які приймали участь в акціях протесту не отримував та не надавав, будь-якого особливого ставлення до справ учасників масових протестів не було. З ним слідчі не погоджували підозри стосовно учасників акцій протесту, про факти безпідставних підозр таким особам йому не відомо. У той час багато людей затримувалось, але і багато відразу відпускалось, якщо не було доказів протиправної діяльності. Із суддею ОСОБА_66 особисто не знайомий, міг з нею спілкуватись із організаційних питань, оскільки клопотання стосовно ОСОБА_61 та ОСОБА_60 розглядались у вихідний день, конкретних деталей спілкування не пригадує, але однозначно не спілкувався та не впливав на неї для прийняття будь-якого конкретного рішення по запобіжному заходу стосовно вказаних осіб.
Свідок ОСОБА_128 , який у 2014 році працював старшим слідчим Солом`янського РУ, відмовився свідчити на підставі ст. 63 Конституції України, оскільки є обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні.
Свідок ОСОБА_129 під час допиту показав, що у січні 2014 року він обіймав посаду заступника начальника відділу в Солом`янському райуправлінні міліції, а його керівником був ОСОБА_130 . З ОСОБА_131 та ОСОБА_87 він не знайомий та не стикався, обставини їх притягнення до відповідальності не пригадує, як начальник слідчого відділення організацією доставки підозрюваних не займався.
Свідок ОСОБА_132 суду повідомив, що у 2014 року він обіймав посаду заступника начальника слідчого відділу Солом`янського райуправління міліції, керівником слідчого відділу був ОСОБА_130 . Відповідно до функціональних обов`язків відповідав за перевірку матеріалів та дотримання законності слідчими у кримінальних провадженнях. Про затримання ОСОБА_60 та ОСОБА_61 , як і матеріали стосовно них, обставини затримання, готування повідомлень про підозру та клопотань про обрання їм запобіжного заходу не пам`ятає. 24.01.2014 на роботі був відсутній, оскільки цього дня у нього день народження, також не пригадує, чи був на роботі 25 та 26 січня 2014 року. Чи був у службовому кабінеті прокурор прокуратури м. Києва ОСОБА_133 не знає, не виключає можливість, що прокурор ОСОБА_133 складав процесуальні документи за його робочим столом та комп`ютером, оскільки у своєму кабінеті надавав можливість працювати іншим. Зафіксовані часті спілкування з ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_136 пояснив службовою діяльністю.
Свідок ОСОБА_137 повідомив, що з 2012 року він працював в органах прокуратури, станом на 2014 рік був прокурором Солом`янської районної прокуратури міста Києва. Разом з ним працював прокурор Уздемир та перший заступник керівника прокуратури - ОСОБА_138 , який за розподілом обов`язків відповідав за процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях. ОСОБА_139 може охарактеризувати хорошим спеціалістом, про факти надання останнім вказівок на прийняття конкретних процесуальних рішень прокурорами у кримінальних провадженнях, як і про його невдоволення прийнятими рішеннями, йому, ОСОБА_140 , нічого не відомо. На початку 2014 року здійснював процесуальне керівництво у справах стосовно учасників акцій протесту, але в яких саме не пригадує, вказівок від керівництва щодо клопотань про застосування запобіжних заходів не отримував.
Свідок ОСОБА_27 , допитаний за участю захисника ОСОБА_141 , суду повідомив, що про те, що з 2012 року працював на посаді прокурора прокуратури Солом`янського району міста Києва. Підтвердив своє перебування у складі групи прокурорів у справах стосовно ОСОБА_57 та ОСОБА_58 та погодження клопотань слідчих ОСОБА_142 (щодо ОСОБА_61 ) та ОСОБА_143 (щодо ОСОБА_60 ) про застосування до підозрюваних запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Участь у справах приймав за рішенням свого керівника ОСОБА_139 , ніяких вказівок про прийняття конкретних рішень не отримував. Після перевірки клопотань та доданих матеріалів рішення прийняв самостійно, оскільки клопотання були обґрунтовані, з огляду на затримання ОСОБА_61 та ОСОБА_60 під час перевезення автопокришок неподалік місць проведення акцій протесту, де масово спалювали такі шини. Погоджені ним клопотання з матеріалами вручались підозрюваним слідчими, до суду передавались через канцелярію. Також свідок вказав, що він брав участь у розгляді клопотань про обрання запобіжних заходів, який проводився слідчим суддею ОСОБА_14 . Під час судових засідань допитувались підозрювані, свідки захисту, досліджувались матеріали, підозрювані із захисниками заперечували стосовно клопотання та обґрунтованість підозри. Слідчий суддя прийняла рішення, яке оголосила по виходу з нарадчої кімнати, про тримання на місяць під вартою підозрюваних, вважає таке рішення обґрунтованим та виправданим, яке відповідає встановленим на той час обставинам справи. Ухвали про обрання запобіжних заходів оскаржувались захисниками в апеляційному порядку, ОСОБА_144 брав участь в апеляційній інстанції, просив залишити скарги без задоволення, а ухвали без змін. В подальшому подавав клопотання про зміну ОСОБА_73 та ОСОБА_74 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, йому відомо, що кримінальні провадження стосовно останніх згодом були закриті.
Свідок ОСОБА_145 суду повідомив, що у 2014 році він працював на посаді старшого прокурора відділу дорожньо-транспортних пригод прокуратури міста Києва, з суддею ОСОБА_146 не знайомий, з начальником слідчого відділу Солом`янського РВ ОСОБА_134 мав службові відносини. Карпіка йому телефонував один раз - особа везла на «ЗІЛу» шини, затримана, потрібно повідомити про підозру, ОСОБА_147 відмовився. Після відмови ставлення до нього на роботі не змінилось, ставлення помінялось, коли він відмовив у підписанні підозри Корчинському в іншому кримінальному провадженні, після чого був переведений в іншу прокуратуру.
На підтвердження висунутого обвинувачення прокурором надані документи, які стосуються процесуального руху у справі, підтвердження повноважень органу досудового розслідування та процесуального керівництва:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42014100070000020 від 27.01.2014 року (том 4 а.с. 30-42);
- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42014000000000073 від 07.03.2014 за частиною 2 статті 365 КК України за фактом зловживання службовими особами працівників підрозділу міліції особливого призначення «Беркут» та військовослужбовців внутрішніх військ МВС України протягом січня-лютого 2014 року при застосуванні насильства та завдання тілесних ушкоджень затриманим громадянам, які приймали участь у масових акціях протесту у місті Києві (том 3 а.с. 203);
- рапорт старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_148 від 31.03.2014 року про виявлення під час розслідування кримінального провадження № 42014000000000073 обставин безпідставного та неправосудного застосування слідчими суддями районних судів міста Києва запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою завідомо невинним особам підозрюваним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 294 КК України, з попередньою кваліфікацією за частиною 1 статті 375 КК України з вказівкою заступника Генерального прокурора України зареєструвати відомості в ЄРДР (том 3 а.с. 204);
- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №42014000000000209 від 31.03.2014 року за частиною 1 статті 175 КК України за фактом безпідставного та неправосудного застосування слідчими суддями районних судів міста Києва запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою завідомо невинним особам підозрюваним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 294 КК України (том 3 а.с. 205);
- повідомлення старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_148 від 31.03.2014 року про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000209 (том 3 а.с. 206);
- заяви ОСОБА_9 від 28.03.2014 року та ОСОБА_10 від 27.03.2014 року про залучення як потерпілого з паспортом та пам`яткою про права та обов`язки (том 5 а.с. 214-223);
- постанова від 04.04.2014 року про об`єднання кримінальних проваджень № 42014100070000020 від 05.02.2014 року за частиною 1 статті 365 та № 42014000000000073 від 07.03.2014 року за частиною 2 статті 365 КК України в одне кримінальне провадження № 42014100070000020 (том 3 а.с. 207);
- постанова від 21.05.2014 року про об`єднання кримінальних проваджень № 42014100070000020 та № 42014000000000209, № 42014000000000210, № 42014000000000396, №42014000000000397 в одне кримінальне провадження № 42014100070000020 (том 3 а.с. 208);
- постанова від 04.04.2014 року про доручення здійснення досудового розслідування слідчим ГСУ Генеральної прокуратури України (том 3 а.с. 209-210);
- постанова від 04.07.2014 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №42014100070000020 (том. 3 а.с. 212);
- рапорт заступника начальника відділу ГСУ Генеральної прокуратури України ОСОБА_148 від 23.07.2014 року про виявлення ознак кримінального правопорушення в діях, окрім інших, слідчого судді ОСОБА_14 за частиною 1 статті 375 КК України при винесенні судових рішень про застосування до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 запобіжного заходу з вказівкою заступника Генерального прокурора України зареєструвати відомості в ЄРДР (том 3 а.с. 213-214);
- повідомлення заступника начальника відділу ГСУ Генеральної прокуратури України ОСОБА_148 від 23.07.2014 року про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000663 (том 3 а.с. 215)
- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42014000000000663 від 23.07.2014 року за частиною 1 статті 175 КК України за фактом безпідставного та неправосудного застосування слідчим суддею ОСОБА_14 до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою (том 3 а.с. 216)
- постанова від 24.07.2014 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42014000000000663 (том 3 а.с. 217-218);
- постанова від 22.07.2014 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42014100070000020 (том 3 а.с. 219-220);
- постанова від 24.07.2014 року про об`єднання кримінальних проваджень, у тому числі № 42014100070000020 та № 42014000000000663 в одне кримінальне провадження № 42014100070000020 (том 3 а.с. 221-222);
- постанова від 25.07.2014 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №42014100070000020 (том 3 а.с. 223-224);
- постанова від 28.07.2014 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №42014100070000020 (том 3 а.с. 226-227);
- постанова від 16.09.2014 року про визначення групи прокурорів та старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42014100070000020 (том 3 а.с. 228-229);
- постанова від 15.09.2014 року про доручення досудового розслідування групі слідчих та визначення старшого групи слідчих у кримінальному провадженні № 42014100070000020 (том 3 а.с. 230-231);
- постанова від 22.09.2014 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014100070000020 до 4-х місяців (том 3 а.с. 240-241);
- постанова від 25.09.2014 року про визначення підслідності кримінального провадження №42014100070000020 за слідчими слідчого відділу прокуратури Житомирської області (том 3 а.с. 242-243);
- постанова від 30.09.2014 року про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні №42014100070000020 (том 3 а.с. 245-246);
- постанова від 29.09.2014 року про визначення групи прокурорів та старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні №42014100070000020 (том 3 а.с. 247-248);
- постанова від 06.10.2014 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №42014100070000020 (том 4 а.с. 1-2);
- постанова від 13.11.2014 року про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014100070000020 слідчим ГСУ Генеральної прокуратури України (том 4 а.с. 4-5)
- постанова від 13.11.2014 року про визначення групи прокурорів зі складу Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 42014100070000020 (том 4 а.с. 6-7);
- постанова від 18.11.2014 року про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014100070000020 та призначення старшого групи слідчих (том 4 а.с. 9-10);
- постанова від 08.11.2014 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014100070000020 до 6-ти місяців (том 4 а.с. 17-19);
- рапорт прокурора Генеральної прокуратури ОСОБА_16 від 19.11.2014 року про виявлення ознак кримінального правопорушення за частиною 1 статті 364 КК України в діях слідчих та прокурорів при вирішенні питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з вказівкою заступника Генерального прокурора України зареєструвати відомості в ЄРДР (том 4 а.с. 20-21);
- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42014000000001608 від 20.11.2014 року за частиною 1 статті 364 КК України в діях слідчих та прокурорів при вирішенні питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (т. 4 а.с 22);
- постанова від 21.11.2014 про визначення прокурора у кримінальному провадженні №42014000000001608 (том 4 а.с. 23);
- рапорт прокурора Генеральної прокуратури ОСОБА_16 від 19.11.2014 про виявлення ознак кримінального правопорушення за частиною 2 статті 371 КК України в діях слідчих та прокурорів при вирішенні питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та тримання під вартою з вказівкою заступника Генерального прокурора України зареєструвати відомості в ЄРДР (том 4 а.с. 24-25);
- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №42014000000001609 від 20.11.2014 року за частиною 2 статті 371 КК України в діях слідчих та прокурорів при складенні процесуальних документів щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , за результатами розгляду яких останнім обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою (том 4 а.с 26);
- постанова від 27.11.2014 року про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014100070000020 слідчій групі та призначення старшого групи слідчих (том 4 а.с. 28-29);
- постанова від 24.01.2015 року про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження №42014100070000020 до 8-ми місяців (до 24.03.2015 року) (том 8 а.с. 30-31);
- постанова від 03.02.2015року про виділення з кримінального провадження матеріалів стосовно ОСОБА_14 за частиною 2 статті 375 КК України у кримінальне провадження № 42015000000000113 (том 4 а.с. 43-45);
- реєстр виділених матеріалів (том 4 а.с. 46-67);
- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42015000000000113 від 03.02.2015 року за частиною 2 статті 175 КК України за фактом безпідставного та неправосудного застосування слідчим суддею ОСОБА_14 до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою (том 4 а.с. 68, том 8 а.с. 48);
- постанова від 03.02.2015 року про визначення групи прокурорів зі складу Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 42015000000000113 (том 4 а.с. 69-70);
- постанова від 03.02.2015 року про доручення досудового розслідування кримінального провадження № 42015000000000113 слідчій групі (том 8 а.с. 32-33);
- постанова від 04.02.2015 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000113 (том 8 а.с. 18, 34);
- постанова від 11.02.2015 року про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000113 (том 8 а.с. 35);
- постанова від 23.02.2015 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №42015000000000113 (том 4 а.с. 71-72);
- постанова від 16.03.2015 року про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження №42015000000000113 до 9 місяців (до 30.04.2015 року) (том 8 а.с. 39-40);
- постанова від 23.04.2015 року про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 42015000000000113 до 10 місяців (до 30.05.2015 року) (том 8 а.с. 44-45);
- постанова від 22.04.2015 року про доручення досудового розслідування кримінального провадження № 42015000000000113 слідчій групі (том 8 а.с. 46-47);
- постанова від 21.05.2015 року про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 42015000000000113 до 11 місяців (до 30.06.2015 року) (том 8 а.с. 140-141);
- клопотання від 09.06.2015 року про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 42015000000000113 (том 8 а.с. 142-144);
- постанова від 16.06.2015 року про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 42015000000000113 до 12 місяців (до 30.07.2015 року) (т. 8 а.с. 145-146);
- постанови про визначення групи прокурорів від 28.07.2017 року, (том 3 а.с. 66-67, том 3 а.с. 137-138), постанова про зміну групи прокурорів від 07.08.2015 року (том 1 а.с. 97-98);
документи з відомостями про факти та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню:
- корпія листа-запита від 22.10.2014 року № 15/1/1-32795-14/169вих про витребування матеріалів кримінального провадження № 42014000000000179 від 19.01.2014 року (том 4 а.с. 77);
- копія супровідного листа від 29.10.2014 року до матеріалів кримінального провадження 42014000000000179 від 19.01.2014 року (том 4 а.с. 78);
- копія протоколу огляду від 03.11.2014 року старшим прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_16 матеріалів кримінального провадження № 42014000000000179 від 19.01.2014 року з доданим копіями документів вказаного кримінального провадження, у тому числі стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , а саме: витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12014100000000179, повідомлення про початок досудового розслідування від 19.01.2014 року у кримінальному провадженні № 12014100000000179, доручення від 19.01.2014 року про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014100000000179, постанови від 25.01.2014 року старшого прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_26 про виділення матеріалів в окреме провадження кримінальне провадження №12014100000000281 щодо ОСОБА_149 та ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 294 КК України, постанови від 25.01.2014 року про визначення територіальної підслідності у кримінальному провадженні №12014100000000281, супровідний лист від 25.01.2014 року, витягу з ЄРДР №12014100000000281, постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12014100000000281 від 25.01.2014 року, постанови від 27.01.2014 року про об`єднання матеріалів №12014100000000220 та №12014100000000281 в одне провадження № 42014100070000020, постанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №42014100070000020 від 22.01.2014 року (том 4 а.с. 80-98);
- копія протоколу від 01.04.2014 року огляду слідчим томів 10, 11 кримінального провадження № 12014100000000220 від 22.01.2014 року (том 4 а.с. 89-103);
- копії постанови від 18.09.2014 року про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження кримінального провадження №12014100000000220 (в копіях): витяг з ЄРДР кримінальних провадженнях № 12014100000000281 та № 12014100000000179, рапорт про зупинку о 13:45 24.01.2014 по бульвару Л. Українки, 19, м. Київ, ОСОБА_9 за перевезення останнім в своєму автомобілі семи використаних покришок в бік Майдану Незалежності, складений та підписаний інспектором полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_32 24.01.2014 року, протоколу огляду місця події, складений слідчим СВ Печерського РУ ГУМВС ОСОБА_150 , в ході якого оглянуто транспортний засіб ОСОБА_9 , на якому останній перевозив гумові покришки та в ході якого в автомобілі останнього було виявлено сім автомобільних покришок, заява ОСОБА_9 від 24.01.2014 року про надання дозволу на огляд автомобілю, пояснення ОСОБА_9 від 24.01.2014 року, в якому останній вказує, що перевозив гумові покришки в Житомирську область до місця проживання останнього для використання їх в домашньому господарстві для облаштування вигрібної ями, протоколу допиту свідка ОСОБА_31 від 24.01.2014 року, що ним був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_9 , який рухався в бік Майдану Незалежності та в якому були виявлені гумові покришки, які ОСОБА_9 , з його слів, віз в Житомирську область, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 24.01.2014 року, що він у власному автомобілі перевозив гумові покришки в Житомирську область до місця проживання останнього для будівництва каналізаційної ями та близько 13 години був зупинений працівниками міліції, які його запросили до Печерського райвідділу міліції, протокол допиту свідка ОСОБА_48 від 24.01.2014 року, що ним був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_9 , який рухався в бік Майдану Незалежності та в якому були виявлені гумові покришки, які ОСОБА_9 , з його слів, віз в Житомирську область, протокол допиту свідка ОСОБА_37 від 24.01.2014 року, що ОСОБА_9 після затримання їй розповів, що причиною його затримання було перевезення автомобільних покришок, які він планував відвезти до додому у Житомирську область, копія паспорту ОСОБА_37 , постанова про призначення адвоката від 25.01.2014 року, документи на підтвердження повноважень захисника ОСОБА_151 , протокол допиту свідка ОСОБА_36 від 24.01.2014 року, що вона з цивільним чоловіком ОСОБА_9 мала їхати ввечері 24.01.2014 року в Житомирську область до батьків, а близько 14 години ОСОБА_9 їй повідомив про затримання за перевезення покришок, які планував везти до місця проживання своєї матері, протокол від 25.01.2014 затримання ОСОБА_9 слідчим ОСОБА_28 о 01 год. 35 хв. 25.01.2014 року (фактичний час затримання о 13.45 24.01.2014 року), підписаний ОСОБА_9 та його захисником, відповідно до якого ОСОБА_9 застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, з зауваженням затриманого та захисника про незаконність затримання, пам`ятка про процесуальні права і обов`язки затриманого та підозрюваного, повідомлення про підозру ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 294 КК України від 25.01.2014 року, складене та підписане старшим слідчим СВ Солом`янського РВ ОСОБА_23 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_26 , про участь в масових заворушення, що відбувалися з 19.01.2014 по 24.01.2014 по вул. Грушевського у місті Києві, під час чого перевозив та постачав гумові шини на Європейську площу з метою їх подальшого паління та використання в якості перешкоди законним діям працівників міліції по припиненню масових заворушень, чим приймав активну участь у масових заворушеннях. У повідомленні наявна відмітка про її вручення о 12 год. 20 хв. 25.01.2014 з підписом ОСОБА_9 та його захисника, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_9 від 25.01.2014 року про заперечення вини в підозрі та відмови від дачі показань з підписом ОСОБА_9 та його захисника, характеризуючи документи ОСОБА_9 , клопотання від 25.01.2014 року старшого слідчого СВ Солом`янського РВ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_23 , погоджене прокурором прокуратури Солом`янського району міста Києва ОСОБА_27 , про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, розписка ОСОБА_9 про отримання 26.01.2014 о 10.30, копії клопотання про обрання запобіжного заходу з додатками (том 4 а.с. 104-161);
- копія ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_14 від 26.01.2014 року про обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (том 4 а.с. 162-163);
- копії матеріалів у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_10 , витяг з ЄРДР № 1201410000000220, № 12014100000000281 та № 12014100000000179, постанови про призначення групи прокурорів від 22.01.2014 року та від 25.01.2014 року, рапорт про затримання ОСОБА_10 о 22.20 24.01.2014 року по АДРЕСА_3 за перевезення в автомобілі 20 використаних покришок в бік Майдану Незалежності, складений та підписаний інспекторами ДПС ВДАІ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_152 та ОСОБА_153 , протокол огляду місця події від 25.01.2014 року, яким оглянуто транспортний засіб, пояснення ОСОБА_10 від 24.01.2014, що покришки перевозив в м. Боярка для використання в автоперегонах з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія, протокол допиту свідка ОСОБА_41 від 25.01.2014 року, що він спільно зі своїм колегами ОСОБА_154 та ОСОБА_10 їхали в на автомобілі останнього в баню, куди саме він не знає, де по дорозі їх зупинили працівники ДАІ, про гумові покришки в автомобілі йому нічого відомо не було, з водійським посвідченням, протокол допиту свідка ОСОБА_55 від 24.01.2014 року, що він спільно з ОСОБА_39 та ОСОБА_10 на автомобілі останнього їхали в м. Боярку в баню, про гумові покришки в автомобілі йому нічого відомо не було, з паспортом останнього, документи на підтвердження повноважень захисника ОСОБА_155 , протокол від 25.01.2014 року затримання ОСОБА_10 слідчим ОСОБА_28 о 2 годині 25.01.2014 (фактичний час затримання - 22.20 24.01.2014 року), який підписаний - ОСОБА_10 та його захисником, підстава затримання - що ОСОБА_10 застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, та зауваженням затриманого та захисника про незаконність затримання, клопотання захисника від 25.01.2014 року про ознайомлення з матеріалами щодо затримання ОСОБА_10 , пам`ятка про процесуальні права і обов`язки підозрюваного, повідомлення про підозру від 25.01.2014 року, складене та підписане старшим слідчим СВ Солом`янського РУ ГУ МВС України м. Києві ОСОБА_156 , погоджене старшим прокурором відділу прокуратури міста Києві ОСОБА_26 , про участь в масових заворушення, що відбувалися з 19.01.2014 по 24.01.2014 по вул. Грушевського у місті Києві, під час чого перевозив та постачав гумові шини на Європейську площу з метою їх подальшого паління та використання в якості перешкоди законним діям працівників міліції по припиненню масових заворушень, чим приймав активну участь у масових заворушеннях. У повідомленні наявна відмітка про її вручення о 14 год. 05 хв. 25.01.2014 з підписом ОСОБА_10 та його захисника,протокол допиту підозрюваного ОСОБА_10 від 25.01.2014 року з показаннями, що він вину не визнає, 19.01.2014 року у масових заворушеннях участі не приймав, оскільки в цей час перебував дома та в супермаркеті, з приводу обставин 24.01.2014 від дачі показів відмовився (т. 4 а.с.227-228), клопотання про застосування до ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 25.01.2014 року, складене слідчим ОСОБА_156 та погоджене прокурором ОСОБА_27 , з відміткою про його вручення з матеріалами ОСОБА_10 о 10.30 26.01.2014 року та підписом останнього, ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_14 від 26.01.2014 року про обрання ОСОБА_157 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання про арешт майна від 27.01.2014 року, ухвала суду від 28.01.2014 року про повернення клопотання про арешт майна прокурору усунення недоліків, постанова про визнання предметів речовими доказами від 28.01.2014 року, розписки ОСОБА_10 від 17.02.2014 року, доручення в порядку ст. 40 КПК України, клопотання старшого слідчого ОСОБА_24 від 12.02.2014 року про зміну ОСОБА_10 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_158 від 12.02.2014 року про зміну ОСОБА_157 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, супровідний лист до ухвали суду для виконання, характеризуючі матеріали щодо ОСОБА_10 , постанова про закриття кримінального провадження №12014100000000220 від 22.01.2014 року на підставі п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 284 КПК України (т. 4 а.с.249-250); повідомлення про закриття з копіями чеків про поштові відправлення (том 4 а.с.179-250, том 5 а.с. 1-26);
- копія супровідного листа від 13.05.2014 року № 15/1-32871-14 до матеріалів кримінального провадження №12014100000000220 з постановами про скасування постанови закриття кримінального провадження та доручення досудового розслідування (том 5 а.с. 27);
- копія постанови від 08.05.2014 року про скасування постанови закриття кримінального провадження №12014100000000220 (том 5 а.с. 28);
- копія постанова від 08.05.2014 про доручення досудового розслідування кримінального провадження №12014100000000220 (том 5 а.с. 29);
- копія супровідного листа від 13.05.2014 року № 15/1-32871-14/1801 до постанови про визначення групи прокурорів кримінального провадження №12014100000000220 (том 5 а.с. 30);
- копія постанови від 12.05.2014 року про визначення групи прокурорів кримінального провадження №12014100000000220 (том 5 а.с. 31-32);
- копія листа від 15.05.2014 року № 15/1-32871-14 про доручення досудового розслідування з постановою (том 5 а.с. 33-34);
- постанова від 16.05.2014 року про доручення проведення досудового розслідування кримінального провадження №12014100000000220 (том 5 а.с. 35);
- копія листа від 13.05.2014 року № 15/1-32871-14/4881/вих-14 з постановою про внесення змін до складу слідчої групи (том 5 а.с. 36)
- копія постанови від 19.05.2014 року про внесення змін до складу слідчої групи (том 5 а.с. 37);
- копія постанови від 31.05.2014 року про закриття кримінального провадження №12014100000000220 (том 5 а.с. 38-46);
- копія повідомлення про закриття кримінального провадження (том 5 а.с. 47-69);
- копія ухвали Печерського районного суду міста Києва від 16.07.2014 року у справі № 757/18978/14-к про скасування постанови про закриття кримінального провадження №12014100000000220 (том 5 а.с. 70-71);
- копія повідомлення від 13.08.2014 року про поновлення досудового розслідування кримінального провадження № 12014100000000220 (том 5 а.с. 72);
- копія постанови від 13.08.2014 року про закриття кримінального провадження №12014100000000220 пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України (том 5 а.с. 73-76);
- копія повідомлення про закриття кримінального провадження (том 5 а.с. 77-80);
- копія повідомлення про підозру від 24.07.2014 року ОСОБА_28 у скоєнні кримінальних правопорушень за частиною 1 статті 371, частиною 1 статті 366 КК України з пам`яткою про права та обов`язки (том 5 а.с. 85-107);
- копія повідомлення про підозру від 24.07.2014 року ОСОБА_23 у скоєнні кримінальних правопорушень за ч. 2 с. 372, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 375 КК України з пам`яткою про права та обов`язки, повідомлення про підозру від 24.07.2014 року ОСОБА_159 у скоєнні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 375 КК України з пам`яткою про права та обов`язки (том 5 а.с. 130-152);
- копія повідомлення про підозру від 24.07.2014 ОСОБА_26 у скоєнні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 372 КК України з пам`яткою про права та обов`язки (том 5 а.с. 153-173);
- копія повідомлення про підозру від 24.07.2014 року ОСОБА_27 за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 375 КК України з пам`яткою про права та обов`язки (том 5 а.с. 174-194);
- копія повідомлення про підозру від 24.07.2014 року ОСОБА_14 за ч. 1 ст. 375 КК України, складеного заступником Генерального прокурора України ОСОБА_160 , за яким ОСОБА_161 скоїла злочин, передбачений ч. 1 ст. 275 КК України (том 5 а.с. 195-205);
- копія листа від 24.07.2014 року № 1/1-32795-14 заступника першого слідчого відділу ГСУ Генпрокуратури України ОСОБА_148 на ім`я голови Солом`янського районного суду міста Києва, в якому повідомлення про підозру направлено для вручення слідчому судді ОСОБА_14 (том 5 а.с. 206);
- копія листа від 23.07.2014 року № 44218 за підписом в.о. голови Солом`янського районного суду міста Києва на адресу Генеральної прокуратури України про неможливість вручення повістки судді ОСОБА_14 , оскільки остання перебуває у відпустці по 15.08.2014 року (том 5 а.с. 207);
- копія лист від 31.07.2014 року № 46028 за підписом в.о. голови Солом`янського районного суду міста Києва на адресу Генеральної прокуратури України з інформацією про перебування ОСОБА_14 у відпустці (том 5 а.с. 208);
- копія відповіді від 15.08.2014 року № 48826 за підписом в.о. голови Солом`янського районного суду міста Києва слідчому щодо неможливості вручення повісток слідчому судді ОСОБА_14 у зв`язку з перебуванням у відпустці Генеральної прокуратури України з інформацією про перебування ОСОБА_14 у відпустці по 15.08.2014 року (том 5 а.с. 209);
- копія відповіді від 18.08.2014 року № 49005 за підписом в.о. голови Солом`янського районного суду міста Києва слідчому щодо неможливості вручення повістки слідчому суді ОСОБА_14 у зв`язку з перебуванням на лікарняному (том 5 а.с. 210);
- копія доручення на проведення слідчих дій від 20.08.2014 року щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_14 за місцем проживання, перевірки достовірності даних про перебування на лікарняному та вручення повістки про виклик до слідчого (том 5 а.с. 211-212);
- копія відповіді щодо виконання доручення від 09.09.2014 року № 51/7/2-4727 з інформацією про перебування ОСОБА_14 у заміському будинку в Бориспільському районі Київської області (том 5 а.с. 213);
- копія відповіді № 43450 за підписом в.о. голови Солом`янського районного суду міста Києва на запит заступника начальника першого відділу СУ ГСУ ГП України щодо надання копій матеріалів справи про обрання запобіжного заходу ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з роз`ясненням порядку тимчасового доступу до судових справ (том 5 а.с. 224);
- копія клопотання слідчого в ОВС СВ прокуратури Житомирської області від 24.10.2014 року про тимчасовий доступ до речей та документів (том 5 а.с. 225-228);
- копія ухвали від 23.10.2014 року слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира у справі № 296/9661/14-к про надання тимчасового доступу до судових справ (том 5 а.с. 229-230);
- копія протоколу від 30.10.2014 року тимчасового доступу та отримання справи № 760/425/14 про обрання запобіжного заходу ОСОБА_10 , за яким справа про обрання запобіжного заходу ОСОБА_9 надана не була, оскільки в ухвалі слідчого судді зазначений невірний єдиний унікальний номер справи (том 5 а.с. 231-234);
- копія ухвали від 04.11.2014 року слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира у справі № 296/9688/14-к про надання дозволу на обшук в приміщенні Солом`янського районного суду м. Києва (том 5 а.с. 235-237);
- копія протоколу від 06.11.2014 року обшуку Солом`янського районного суду та вилучення справи №760/424/14-к стосовно ОСОБА_9 та справи № 760/425/14 стосовно ОСОБА_10 (том 5 а.с. 238-241);
- копія довідки та рапорту від 06.11.2014 року про обставини обшуку (том 5 а.с. 242-244);
- копія протоколу огляду від 07.11.2014 року судової справи № 760/4424/14-к про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_9 (том 5 а.с. 245-251);
- матеріали справи №760/424/14-к, яка досліджена судом в оригіналі разом з технічним записом судового засідання, а також копії: клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , витягу з ЄРДР № 12014100000000281, рапорту про зупинку о 13.45 24.01.2014 року по АДРЕСА_5 ОСОБА_9 за перевезення останнім в своєму автомобілі 7 використаних покришок в бік Майдану Незалежності, складений та підписаний інспектором полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_32 24.01.2014 року, документів щодо повноважень захисника ОСОБА_151 , пам`ятки про права підозрюваного та його захисника з підписами від їх імені, клопотання адвоката ОСОБА_151 про надання дозволу на відеозйомку судового засідання представниками засобів масової інформації, клопотання журналістки ОСОБА_162 про надання дозволу на відеозйомку судових засідань у справах ОСОБА_57 та ОСОБА_58 , документами з позитивними характеризуючими даними ОСОБА_9 та про його працевлаштування, освіту, заяви від імені народного депутата України ОСОБА_163 про взяття на поруки ОСОБА_9 , пам`ятки про права та підписані присяги свідків ОСОБА_36 та ОСОБА_51 , клопотання від 25.01.2014 року адвоката ОСОБА_151 слідчому про надання на ознайомлення справи стосовно ОСОБА_9 , журналу судового засідання від 26.01.2014 року, ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_164 від 26.01.2014 року, розписки учасників справи про отримання ухвал суду, апеляційної скарги захисника ОСОБА_151 від 30.01.2014 року з додатками, довідки від 31.01.2014 року про судовий виклик, листи Апеляційного суду м. Києва з повідомленням про розгляд справи, витребування справи, вручення пам`ятки про права та обов`язки ОСОБА_9 та його розписка, листи про направлення справ, розписки про ознайомлення з правами та обов`язками, журналу судового засідання Апеляційного суду м. Києва від 06.02.2014 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 06.02.2014 року, заяви учасників про надання копії ухвали, супровідних листів, листа № 1909 Київського СІЗО від 06.02.2014 року (том 6 а.с. 4-69);
- копія протокол від 07.11.2014 року огляду справи №760/425/14-к стосовно застосування запобіжного заходу до ОСОБА_10 (том 6 а.с. 78-87);
- матеріали справи № 760/425/14-к в наступних копіях: клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 від 26.01.2014 року, витягу з ЄРДР № 12014100000000281, рапорту про затримання о 22.20 24.01.2014 року по АДРЕСА_3 ОСОБА_10 за перевезення останнім в своєму автомобілі 20 використаних покришок в бік Майдану Незалежності, складений та підписаний інспекторами ДПС ВДАІ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_152 та ОСОБА_153 24.01.2014 року, протоколу огляду місця події від 25.01.2014 року, в ході якого оглянуто транспортний засіб ОСОБА_149 , на якому останній перевозив гумові покришки, протоколу від 25.01.2014 року затримання ОСОБА_10 слідчим ОСОБА_28 о другій годині 25.01.2014 року (фактичний час затримання о 22.20 24.01.2014 року) на підставі, що ОСОБА_10 застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, та зауваженням затриманого та захисника про незаконність затримання, повідомлення про підозру від 25.01.2014 року, складене та підписане старшим слідчим СВ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_156 , погоджене старшим прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_26 про участь в масових заворушення, що відбувалися з 19.01.2014 по 24.01.2014 по вул. Грушевського у місті Києві, під час чого перевозив та постачав гумові шини на Європейську площу з метою їх подальшого паління та використання в якості перешкоди законним діям працівників міліції по припиненню масових заворушень, чим приймав активну участь у масових заворушеннях, у повідомленні наявна відмітка про його вручення о 14.05 25.01.2014 року з підписом ОСОБА_9 та його захисника, протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_10 від 25.01.2014 року з показаннями, що він вину не визнає, 19.01.2014 року у масових заворушеннях участі не приймав, оскільки в цей час перебував вдома та в супермаркеті, з приводу обставин 24.01.2014 року від дачі показів відмовився, протоколу допиту свідка ОСОБА_41 від 25.01.2014 року, що він спільно зі своїм колегами ОСОБА_154 та ОСОБА_10 їхали в на автомобілі останнього в баню, куди саме він не знає, де по дорозі їх зупинили працівники ДАІ, про гумові покришки в автомобілі йому нічого відомо не було, з водійським посвідченням, протоколу допиту свідка ОСОБА_55 від 24.01.2014 року, що він спільно з ОСОБА_39 та ОСОБА_165 на автомобілі останнього їхали в м. Боярку в баню про гумові покришки в автомобілі йому нічого відомо не було, з паспортом останнього, постанови від 25.01.2014 року про призначення прокурора кримінальному провадженні № 12014100000000281, документів на підтвердження повноважень захисників ОСОБА_166 та ОСОБА_167 , пам`ятки про права та обов`язки підозрюваного та захисників, клопотання телеканалу TV REPUBLIKA, POLSKA на дозвіл зйомки судового засідання, характеризуючі документи на ОСОБА_10 про те, що він одружений, виховує двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується сусідами, за місцем проживання та роботи, орендує житло, має належні житлово-побутові умови, заяв народних депутатів України ОСОБА_168 , ОСОБА_169 , ОСОБА_170 та ОСОБА_163 про взяття ОСОБА_10 на особисту поруку, пам`ятки про права та обов`язки свідків ОСОБА_171 та ОСОБА_172 з підписаними присягами, журнал судового засідання від 26.01.2014 року, ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_14 від 26.01.2014 року про обрання ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 30 днів, розписки про отримання ухвал суду учасниками справи, апеляційної скарги ОСОБА_167 від 30.01.2014 року з додатками, довідки про виклик захисника ОСОБА_167 в судове засідання, листи Апеляційного суду м. Києва з повідомленням про розгляд справи, витребування справи, вручення пам`ятки про права та обов`язки ОСОБА_10 та його розписка, листів про направлення справ, розписки про ознайомлення з правами та обов`язками, клопотання редакції «5 каналу» та «ТСН» на відеозйомку судового засідання, документів про місце проживання ОСОБА_10 з родиною, журналу судового засідання Апеляційного суду м. Києва від 07.02.2014 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 07.02.2014 року, заява про надання копії ухвали, супровідних листів, листа Київського СІЗО №1907 від 06.02.2014 року, ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2014 року у справі № 757/7432/14-к про надання тимчасового доступу до справи №760/425/14-к, протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 08.04.2014 року про ознайомлення з судовим провадженням №760/425/14-к та виготовлення його копій, апеляційної скарги захисника ОСОБА_167 від 30.01.2014 року, листа Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 15.09.2014 року за №8вк-3061/14 та конверту (т. 6 а.с. 188-252);
- копія постанови від 18.11.2014 року про визнання речовими доказами судових проваджень №760/424/14 та №760/425/14 (том 6 а.с. 254-255);
- копія повідомлення від 27.11.2014 року про зміну підозри ОСОБА_26 за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України з пам`яткою про права та обов`язки (том 7 а.с. 12-43);
- копія повідомлення від 27.11.2014 року про зміну підозри ОСОБА_27 за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 371 КК України з пам`яткою про права та обов`язки (том 7 а.с. 44-74);
- копія повідомлення від 28.11.2014 року про зміну підозри ОСОБА_173 за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 371 КК України з пам`яткою про права та обов`язки (том 7 а.с. 75-105);
- копія повідомлення від 28.11.2014 року про зміну підозри ОСОБА_23 за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 371, ч. 2 ст. 372 КК України з пам`яткою про права та обов`язки (том 7 а.с. 106-136);
- копія повідомлення від 28.11.2014 року про зміну підозри ОСОБА_24 за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 371, ч. 2 ст. 372 КК України з пам`яткою про права та обов`язки (том 7 а.с. 137-167);
- копія запиту прокурора від 20.10.2014 року № 15/1/1-32795-14 про надання копій особових справ слідчо-арештованих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (том 7 а.с. 168);
- копія супровідного листа від 14.10.2014 року № 08-23194 на ім`я старшого прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_174 до особових справ ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (том 7 а.с. 169);
- копії матеріалів особової справи звільненого ОСОБА_9 (том 7 а.с. 170-191);
- копія протокол огляду від 03.11.2014 року особової справи звільненого з Київського СІЗО ОСОБА_9 (том 7 а.с. 192-193);
- копії матеріалів особової справи звільненого ОСОБА_10 (том 7 а.с. 194-217);
- протокол огляду від 03.11.2014 року особової справи звільненого з Київського СІЗО ОСОБА_10 (том 7 а.с. 218-219);
- повідомлення від 19.01.2015 року про зміну підозру ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 375 КК України, складене першим заступником Генерального прокурора України ОСОБА_175 , вручене заступником начальника першого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ ГСУ Генеральної прокуратури України начальником Головного управління молодшим радником юстиції ОСОБА_176 , з підписом ОСОБА_14 про отримання 04.03.2015 о 12.40 з зауваженням, що порядок вручення не відповідає вимогам КПК України (том 7 а.с. 220-244);
- поштові чеки від 20.01.2015 року та опис вкладення про направлення повідомлення про зміну підозри щодо ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1 (том 7 а.с. 245);
- супровідний лист від 20.01.2015 року № 17/1/1-32795-14 на ім`я голови Солом`янського районного суду міста Києва за підписом слідчого слідчої групи ГСУ Генеральної прокуратури України ОСОБА_177 , яким направлено повідомлення про підозру для вручення слідчому судді ОСОБА_14 (том 7 а.с. 246);
- пам`ятка про права та обов`язки підозрюваної, яка вручена ОСОБА_14 . 04.03.2015 року слідчим ОСОБА_176 (том 7 а.с. 247-252);
- копія листка непрацездатності ОСОБА_14 серії АГХ № 132917(том 7 а.с. 253);
- доручення від 27.01.2015 року № 17/1/1-32795-14 заступника начальника першого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ ГСУ Генеральної прокуратур України ОСОБА_178 начальнику ГУ СБ у м. Києві та Київській області про встановлення місцезнаходження ОСОБА_14 , перевірку достовірності перебування нею на лікарняному та вручення повістки про виклик до ГСУ Генеральної прокуратури України (том 7 а.с. 254-255);
- повідомлення ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області від 10.02.2015 року № 51/7/2-751 про виконання доручення слідчого з додатками - відповіддю про видачу ОСОБА_14 листка непрацездатності (том 8 а.с. 1-3);
- супровідний лист від 23.01.2015 року № 17/1/1-32795-14 на ім`я голови Солом`янського районного суду міста Києва за підписом слідчого ОСОБА_177 з повісткою про виклик ОСОБА_14 до прокуратури з чеком поштового відправлення (том 8 а.с. 4-5);
- телеграма від 18.02.2015 року судді ОСОБА_14 на ім`я заступника начальника ГСУ ГПУ Шрама з повідомленням про неможливість прибуття на виклик у зв`язку з перебуванням на лікарняному (том 8 а.с. 6);
- лист ОСОБА_14 від 13.02.2015 на ім`я слідчого групи слідчих ГСУ Генеральної прокуратури України ОСОБА_179 про неможливість прибути за викликом на процесуальні дії на 11 годину 14.02.2015 року з поясненням причини з документами про дане поштове відправлення (том 8 а.с. 7-9);
- лист ОСОБА_14 від 20.01.2015 року на ім`я заступника начальника відділу ГСУ Генеральної прокуратури України ОСОБА_148 про неможливість прибути за викликом на процесуальні дії на 14 годину 20.01.2015 року у зв`язку із порушенням передбаченого порядку виклику (том 8 а.с. 10);
- повістка від 23.01.2015 року про виклик ОСОБА_14 на 11 годину 27.01.2015 року до Генеральної прокуратури України для участі у процесуальних діях з документами про поштове відправлення (том 8 а.с. 11-12);
- лист від 03.02.2015 року № 8065/15 за підписом голови Солом`янського районного суду міста Києва до Генеральної прокуратури України з інформацією, що ОСОБА_14 20.01.2015 перебувала на робочому місці, а з 21.01.2015 року - на лікарняному (том 8 а.с. 15);
- рапорти оперативних працівників та слідчих про вжиті заходи по виклику ОСОБА_14 (том 8 а.с. 19-21)
- лист від 24.02.2015 року № 14681/7.0/15 за підписом в.о. голови Солом`янського районного суду міста Києва до ГУ СБ України у м. Києві та Київській області з інформацією, що ОСОБА_14 з 10 по 17 лютого 2015 року перебувала на робочому місці, а з 18.02.2015 року - на лікарняному (том. 8 а.с. 23);
- клопотання від 19.03.2015 року в.о. Генерального прокурора України ОСОБА_180 про відсторонення ОСОБА_14 від посади судді Солом`янського районного суду м. Києва (том 8 а.с. 49-73);
- постанови від 05.04.2019 року, від 13.09.2019 року, від 15.01.2020 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42015000000000113 (том 8 а.с. 79-80, 98-100, 107-108);
- клопотання слідчого від 09.10.2014 року про тимчасовий доступ до трафіку телефонних з`єднань абонента НОМЕР_3 ОСОБА_14 (том 8 а.с. 119-125);
- ухвала від 10.10.2014 року слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира у справі № 296/9267/14-к про надання тимчасового доступу телефонних з`єднань ОСОБА_14 (том 8 а.с. 126-130);
- протокол від 02.12.2014 року огляду телефонних з`єднань ОСОБА_14 , за яким остання спілкувалась з ОСОБА_181 24, 25 та 26.01.2014 року (том 8 а.с. 131-136);
- копія рішення від 15.04.2015 року Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відсторонення ОСОБА_14 від посади судді Солом`янського районного суду м. Києва на два місяці (том 8 а.с. 147);
- копія рішення від 08.06.2015 року Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про продовження на один місяць відсторонення ОСОБА_14 від посади судді Солом`янського районного суду м. Києва (том 8 а.с. 148-151);
- копія висновку кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого на запит прокурора третього відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку із масовими протестами у 2013 - 2014 роках, Офісу Генерального прокурора, відповідно до якого слідчий суддя може визнаватися суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого статтею 371 КК України (том 10 а.с. 143-148);
- постанови від 25.07.2021 року, 23.06.2022 року про зміну прокурорів у кримінальному провадженні № 42014100070000020 (том 10 а.с. 146-152);
- копія доручення прокурора від 05.05.2016 року за № 17/2/4-32795-14 та відповіді на нього від 20.04.2016 року за № 4.461/4210/0116 з додатком списком телефонів (том 10 а.с. 153-163);
- копія постанови від 16.06.2022 року старшого слідчого групи прокурорів у кримінальному провадженні - заступника начальника Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадження про злочини, вчинені у зв`язку із масовими протестами у 2013-3014 року, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_182 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 4201410070000020 від 05.02.2014 року, погоджена заступником Генерального прокурора ОСОБА_54 , та протоколу тимчасового доступу від 23.06.2022 року з додатками, відповідно до яких отримано інформацію про телефонні з`єднання з 30.11.2013 року по 28.02.2014 року абонентських номерів, якими користувались колишній заступника начальника СВ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_183 , колишній голова Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_184 , голова Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_185 , судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_14 та ОСОБА_158 (том 10 а.с. 165-173);
- звукозаписи судових засідань від 26.01.2014 року щодо застосування запобіжних заходів ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (том 10 а.с. 174);
- копія супровідного листа до суду від 09.01.2020 та обвинувального акту від 28.12.2019 року у кримінальному провадженні № 42015000000000422 від 18.03.2020 року а обвинуваченням ОСОБА_186 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 375 КК України, в редакції Закону від 05.04.2001 року, та ч. 1 ст. 376-1 КК України, в редакції Закону від 05.06.2009 року, а також ОСОБА_187 і ОСОБА_188 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України, в редакції Закону від 05.04.2001 року (том 10 а.с. 175-250, том. 11 а.с. 1- 9);
- копія ухвали Апеляційного суду Київської області від 07.09.2018 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо ОСОБА_188 та протоколу огляду від 11.01.2019 року знятої інформації (том 10 а.с. 10-22);
- роздруківки рішень та ухвал суду під головуванням судді ОСОБА_14 від 25.01.2014, 13.01.2014, 13.03.2015, 09.09.2014, 10.09.2014, 17.09.2014 з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) та порталу «Судова влада» (том 10 а.с. 23-97).
На обґрунтування своєї позиції сторона захисту подала наступні докази:
- лист Державної судової адміністрації України від 22.04.2015 року № К476-л-572/15 про відсутність в базах діловодства за період 2012-2014 років даних про заяви на внесення подань до Вищої ради юстиції про призначення ОСОБА_14 на адміністративні посади в будь-якому суді України (том 10 а.с. 28);
- лист Ради суддів України від 20.04.2015 року №9рс-229/15-вих. про відсутність в базах діловодства даних за період 2012-2014 років про заяви на внесення подань до Вищої ради юстиції про призначення ОСОБА_14 на адміністративні посади в будь-якому суді України (том 10 а.с. 29);
- лист Вищої кваліфікаційної комісії суддів від 16.04.2015 року № 187-4984/15 та від 22.04.2015 року № 18-5044/15 про відсутність за період 2012-2014 років заяв ОСОБА_14 про переведення до суду іншого рівня або спеціалізації (том 10 а.с. 30-31);
- позитивну характеристику ОСОБА_14 як судді та довідку про показники її роботи на посаді судді за 2012-2014 роки (том 10 а.с. 32-33);
- лист за підписом голови Солом`янського районного суду м. Києва від 23.06.2015 року №5/296 на адвокатський запит захисника, що 24.07.2014 року на адресу Солом`янського районного суду м. Києва від ГСУ Генеральної прокуратури України надійшло повідомлення про підозру від 24.07.2014 року у кримінальному провадженні № 42014100070000020 від 05.02.2014 року із супровідним листом від 24.07.2014 року для вручення судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_14 ; повідомлення про підозру судді ОСОБА_14 не вручено у зв`язку з перебуванням останньої у відпустці та на лікарняному з 21.07.2014 по 08.09.2014, у нарадчій кімнаті у кримінальній справі з 11.09.2014 по 17.09.2014 та на лікарняному з 18.09.2014 по 01.10.2014; у подальшому з`ясовано, що у відповідності до резолютивної частини повідомлення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, підозрюється ОСОБА_161 ; скільки суддя ОСОБА_161 у Солом`янському районному суді м. Києва не значиться, повідомлення про підозру від 24.07.2014 року не вручено та повернуто 02.10.2014 року до Генеральної прокуратури України (том 10 а.с. 35-36);
- рішення Вищої ради правосуддя від 03.04.2017 № 703/2дп/15-17 про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_14 при розгляді клопотань про застосування запобіжних заходів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 26.01.2014. Відповідно до мотивувальної частини рішення під час розгляду цих клопотань відсутні ознаки порушення суддею ОСОБА_14 присяги судді, проте можливо містяться ознаки дисциплінарного проступку, але минув строк притягнення до дисциплінарної відповідальності (том 9 а.с. 39-43);
- науковий висновок від 29.12.2015 року завідувача кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету ІНФОРМАЦІЯ_2 , кандидата юридичних наук, професора ОСОБА_189 щодо відповідності вимогам норм КПК підстав і порядку вчинення процесуальних дій і процесуальних рішень (постанов слідчого, прокурора, ухвал слідчого судді і колегії суддів Апеляційного суду) щодо початку кримінального провадження, здійснення повідомлення про підозру, і досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_14 за підозрою у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України, та змісту обвинувального акту від 01 липня 2015 року у зазначеному кримінальному провадженні, обґрунтованості і вмотивованості кримінально-правової кваліфікації дій ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 375 КК України (том 10 а.с. 46-126).
Отже, суд, створивши рівні умови для реалізації учасниками кримінального провадження права на подання доказів, повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, робить наступні висновки.
Так, у відповідності до положень статті 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до статті 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. При цьому, згідно частини 6 статті 22 КПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Відповідно до вимог статті 91 КПК України у кримінальному провадженні, серед іншого, підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Згідно зі статтею 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Суд, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні докази, надані стороною обвинувачення приходить до висновку, що такі не доводять складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 371 КК України, в діях обвинуваченої ОСОБА_14 , а докази, надані стороною захисту спростовують висунуту версію сторони обвинувачення, з огляду на наступне.
Так, обвинуваченою ОСОБА_14 клопотання про застосування запобіжних заходів ОСОБА_9 та ОСОБА_190 у справах №760/424/14-к та №760/425/14-к, відповідно, розглядались у передбачений Кримінальним процесуальним законом спосіб після завчасного вручення підозрюваним матеріалів клопотань у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за участю підозрюваних та їх захисників з фіксацією процесу, у тому числі проведення відеозйомки засобами масової інформації, роз`ясненням сторонам права на відвід, заслуховуванням та вирішенням (фактично задоволенням) клопотань сторони захисту та з наданням можливості кожній стороні процесу висловити свою позицію щодо застосування запобіжного заходу, також під час судового провадження забезпечено право на захист та оскарження. Ці значимі в контексті оцінки правосудності будь-якого судового рішення процесуальні елементи не тільки не спростовані стороною обвинувачення, а й, навпаки, знайшли своє безспірне документальне підтвердження під час судового розгляду. Дані клопотання, як і інші процесуальні дії та рішення, вчинені уповноваженими посадовими особами правоохоронних органів, обвинуваченою розглянуті у строки, визначені процесуальним законодавством за правилами територіальної підсудності та своїх юрисдикційних повноважень, а також у відповідності до вимог та без порушень кримінально процесуального законодавства.
Проаналізувавши структуру, форму та зміст ухвал від 26.01.2014 про застосування запобіжних заходів ОСОБА_9 та ОСОБА_190 у справах №760/424/14-к та №760/425/14-к, відповідно, суд вважає, що вони відповідають вимогам статей 370 та 372 КПК України щодо змісту, форми та виду ухвали суду в кримінальному провадженні. Окрім цього ці ухвали, всупереч доводам сторони обвинувачення, є належно мотивованим судовим рішенням і на це вказує таке. Зміст ухвал є зрозумілим без звернення до матеріалів справи та законодавства, визначені підстави та обставини, на яких вони ґрунтуються, ясно, чітко, у логічному зв`язку зазначено, чому і як саме ці обставини та підстави дозволили суду зробити відповідні висновки та ухвалити рішення, суд навів докази і дав їм власну оцінку, встановивши подію та факти, керуючись внутрішнім переконанням. Вказані судові рішення не суперечать і позитивному змісту застосованого суддею закону, а саме статтям 177, 178 КПК України, якими визначено мету і підстави застосування запобіжних заходів та які необхідно враховувати обставини при обранні запобіжного заходу.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 25.04.2003 № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства на даній стадії кримінального провадження» слідчий суддя при розгляді подання про взяття під варту на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які вирішуються при розгляді обвинувачення по суті.
Позиція національного законодавства цілком узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини щодо визначення обґрунтованості підозри при вирішенні питання судом щодо обмеження особи свободи. У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom» рішення від 30.08.1990 року, заяви № 12244/86, № 12245/86, № 12383/86, § 32), ЄСПЛ констатував, що обґрунтованість підозри полягає в існуванні відомостей, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, може бути причетною до вчинення правопорушення. Аналогічна прецедентна позиція ЄСПЛ викладена у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21.04.2011 року, заява № 42310/04, §175).
З огляду на початкову стадію кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_191 , прокурором та слідчим було надано достатньо відомостей, які підтверджували обґрунтованість підозри, допитані за клопотанням захисту свідки не спростовували повідомлену підозру, оскільки жоден, у тому числі ОСОБА_9 та ОСОБА_192 не заперечували факт їх затримання при перевезенні покришок у центрі міста Києва.
Серйозність обвинувачення ОСОБА_193 та ОСОБА_10 та можливого майбутнього покарання свідчила про обґрунтованість ухвалених обвинуваченою рішення щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, принаймні на початковому етапі кримінального провадження, що відповідає практиці ЄСПЛ (рішення у справі від 26.06.2001 року «Ільяков проти Болгарії» («Ilijkov v. Bulgaria» заява №33977/96 §80), рішення ЄСПЛ від 25.04.2000 року у справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic» заява №31315/96 §76).
Також суд звертає увагу, що Конституційний суд України у мотивувальній частині Рішення від 11.03.2011 № 2-рп/2011 визначив, що давати оцінку процесуальним діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи можуть тільки суди апеляційної чи касаційної інстанції.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Додатком до Рекомендації СМ/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17.11.2010 на 1098-му засіданні заступників міністрів, зазначено (встановлено), що рішення судів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних процедур, закладених в законодавстві (§16); коментуючи рішення суддів, виконавча та законодавча влада мають уникати критики, яка може підірвати незалежність судової влади або довіру до неї (§18).
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслено, що зміст конкретних судових рішень контролюється, головним чином, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини (п. 57).
Так, за результатми розгляду апеляційних скарг ухвали слідчого судді ОСОБА_14 щодо обрання підозрюваним ОСОБА_9 та ОСОБА_10 запобіжних заходів залишені без змін. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва погодилась з тим, що розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва встановила наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останніми кримінального правопорушення, обґрунтувала наявність ризиків, передбачених статті 177 КПК України, врахувала характеризуючи дані про особу підозрюваних та обґрунтовано дійшла висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Окремо суд звертає увагу на відсутність підстав враховувати такі докази сторони обвинувачення, як копії повідомлень про підозру та обвинувальних актів щодо інших осіб, оскільки за цими процесуальними документами драгун досудового розслідування та прокурора рішень про визнання винуватими осіб не ухвалено.
Крім того, під час судового розгляду сторона обвинувачення не надала доказів, що ОСОБА_14 погодилась виконувати явно злочинну вказівку та взагалі про надання такої вказівки про завідомо незаконне тримання під вартою невинних учасників мирної громадської акції «Євромайдан».
Також під час судового розгляду не надано доказів того, що ОСОБА_14 розглянула завідомо неправдиві клопотання та додані штучно створені доказами вини підозрюваних: протоколи затримання, повідомленням про підозру. Вказані документи є процесуальними рішеннями уповноважених осіб, які відображають їх оцінку встановлених на даній стадії кримінального провадження обставин та фактів. Ці процесуальні рішення не є доказами в розумінні статті 86 КПК України, вони не містять відомості, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню стосовно дій підозрюваних ОСОБА_10 та ОСОБА_9 .
Зважаючи на обов`язковість доказування в кримінальному провадженні мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення (стаття 91 КПК України), судом ретельно проаналізовано твердження, викладене в обвинувальному акті з приводу того, що слідчий суддя ОСОБА_14 при постановленні ухвал про застосування запобіжних заходів до ОСОБА_10 та ОСОБА_9 переслідувала особисті інтереси, а саме прагнення залишитися на посаді судді та свого кар`єрного зростання, яке могло відбутися після успішного виконання злочинного завдання на ґрунті сформованого враження про неї як про виконавського працівника та прихильника існуючої на той час влади.
Як з`ясовано під час судового розгляду, у тому числі наданими стороною захисту листами з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України та Державної судової адміністрації України, характеристики з місця роботи ОСОБА_14 із заявами чи проханням про переведення її до іншого суду до органів суддівського самоврядування та ВККСУ не зверталася, до дисциплінарної відповідальності не притягувалась. Будь-яких доказів протилежного стороною обвинувачення не надано.
За таких обставин, суд вважає недоведеним твердження сторони обвинувачення з приводу кар`єристських мотивів та інших особистих інтересів для подальшого перебування на посаді судді та просування по службі.
Тому, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами провадження їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний поданий сторонами доказ та їх сукупність, вважає, що за результатами даного судового розгляду не доведено, що ОСОБА_14 за викладених в обвинувальному акті обставин, діючи з прямим умислом з інших особистих інтересів, розглядаючи 26.01.2014 року клопотання про застосування запобіжних заходів ОСОБА_9 та ОСОБА_190 у справах №760/424/14-к та №760/425/14-к, відповідно, всупереч процесуальному закону та фактичним обставинам, встановленим у справі, склала, підписала та постановила, оголосивши у судовому засіданні ухвали, на підставі яких ОСОБА_9 та ОСОБА_192 завідомо незаконно утримувались під вартою у Київському слідчому ізоляторі № 13 упродовж 18 днів, а саме з 26.01.2014 до 12.02.2014, чим порушені їхні права на свободу та особисту недоторканність, а тому за цим обвинуваченням ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч. с. 371 КК України, належить виправдати та ухвалити щодо неї виправдувальний вирок з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченої є склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 371 КК України.
Крім того, під час розгляду справи з`ясовано, що органом досудового розслідування було порушено порядок повідомлення про підозру.
Так, з повідомлення про підозру ОСОБА_14 від 24.07.2014 року за ч.1 ст. 375 КК України відсутні відмітки про її вручення ОСОБА_14 , крім того за цим повідомленням ОСОБА_161 своїми діями, які виразились у постановленні суддею повторно завідомо неправосудної ухвали, скоїла злочин, передбачений ч. 1 ст. 375 КК України» (том 5 а.с. 195-205). Наведене є порушенням суб`єктності у повідомленні про підозру - в одному з важливих процесуальних рішень, за яким конкретна особа набуває статусу підозрюваного.
Доказів про вручення ОСОБА_14 письмового повідомлення про підозру від 24.07.2014 року прокурором не надано.
Отже, всупереч вимог статті 278 КПК України повідомлення про підозру від 24.07.2014 року ОСОБА_14 не вручено, права та обов`язки підозрюваного останній не роз`яснено, тому ОСОБА_14 не набула процесуального статусу підозрюваного.
Тому зміна повідомлення про підозру 19.01.2015 року першим заступником Генерального прокурора України ОСОБА_194 не має юридичного значення, оскільки ОСОБА_14 не набула статусу підозрюваного.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 338 КПК України з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час чудового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Проте, фактичні обставини за первісним обвинуваченням ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 375 КК України відповідають фактичним обставинам зміненого обвинувачення, як і відповідає висунуте обвинувачення. Новим у зміненому обвинуваченні є лише правова кваліфікація діяння.
До рішення Конституційного суду України № 3-р(ІІ)/2022 від 08.06.2022 року сторона захисту з клопотанням про закриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 375 КК України на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КК України не зверталась, після декриміналізації ст. 375 КК України сторона обвинувачення прийшла до висновку про зміну обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у §34 рішення від 07.11.2019 року у справі «Геленідзе проти Грузії» за заявою № 72916/10 визнав перекваліфікацію дій після декриміналізації діяння та засудження особи одним з аспектів порушення її права на справедливий судовий розгляд за статтею 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Нових обставин під час судового провадження щодо ОСОБА_14 встановлено не було, а обставини, зазначені в новому обвинувальному акті як нові, оскільки як такі встановлені в суді новим складом групи прокурорів, не є новими обставинами в розумінні ст. 338 КПК України.
Крім того, під час досудового розслідування підсудність кримінального провадження була змінена за його неефективністю (постанова від 25.09.2014 року, том 3 а.с. 242-243), аргументованою відмовою слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва у клопотаннях про застосування заходів забезпечення кримінального провадження. 13.11.2014 року досудове розслідування знову було доручено слідчим ГСУ Генеральної прокуратури України (том 4 а.с. 4-5). Проте, такої неефективності у наданих прокурором документів не встановлено..
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
Оскільки основною підставою зміни підслідності даного кримінального провадження було невдоволення судовими рішеннями, а передбачені процесуальним законом підстави для зміни підслідності були відсутні, постанова першого заступника Генерального прокурора України ОСОБА_195 від 25.09.2014 року про визначення підслідності кримінального провадження за слідчими слідчого відділу прокуратури Житомирської області є такою, що прийнята не у процесуальний спосіб, тому всі докази, отримані з 25.09.2014 по 13.11.2014 у даній справі є на підставі п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України є недопустимими.
Відповідно до правового висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2021 у справі № 640/5023/19 (провадження № 51-2917кмо20) - у разі доручення Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування без встановлення неефективності досудового розслідування, визначеним ст. 216 КПК України, зазначені уповноважені особи діятимуть поза межами своїх повноважень; у такому випадку матиме місце недотримання належної правової процедури застосування ч. 5 ст. 36 КПК України та порушення вимог статей 214, 216 КПК.
З огляду на наведене суд визнає недопустимими доказами надані стороною обвинувачення:
- лист-запит від 22.10.2014 року № 15/1/1-32795-14/169вих про витребування матеріалів кримінального провадження № 42014000000000179 від 19.01.2014 року (том 4 а.с. 77);
- супровідний лист від 29.10.2014 року до матеріалів кримінального провадження 42014000000000179 від 19.01.2014 року (том 4 а.с. 78);
- протокол огляду від 03.11.2014 року прокурором ОСОБА_16 матеріалів кримінального провадження № 42014000000000179 від 19.01.2014 року з доданим копіями документів вказаного провадження, у тому числі стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (том 4 а.с. 80-98);
- протокол від 30.10.2014 року тимчасового доступу та отримання справи № 760/425/14 стосовно ОСОБА_10 (том 5 а.с. 231-234) на підставі клопотання від 24.10.2014 року про тимчасовий доступ до речей та документів (том 5 а.с. 225-228) та ухвали від 23.10.2014 року слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира у справі № 296/9661/14-к про надання тимчасового доступу (тому 5 а.с. 229-230);
- протокол від 06.11.2014 року обшуку Солом`янського районного суду та вилучення справи № 760/424/14-к стосовно ОСОБА_9 та справи № 760/425/14 стосовно ОСОБА_10 (том 5 а.с. 238-241) на підставі ухвали від 04.11.2014 слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира у справі № 296/9688/14-к про надання дозволу на обшук (том 5 а.с. 235-237);
- протокол огляду від 07.11.2014 року справи №760/4424/14-к стосовно застосування запобіжного заходу до ОСОБА_9 з копіями доданих до протоколу огляду (том 5 а.с. 245-251, т. 6 а.с. 1-71);
- протокол від 07.11.2014 року огляду справи №760/425/14-к стосовно застосування запобіжного заходу до ОСОБА_10 з копіями доданих до протоколу огляду (том 6 а.с. 78-87, 88-253);
- протокол огляду від 03.11.2014 року особової справи ОСОБА_9 з Київського СІЗО (том 7 а.с. 192-193) з копією особової справи (т. 7 а.с. 170-191), отриманої на підставі запиту від 20.10.2014 № 15/1/1-32795-14 начальника Київського СІЗО про надання копій особових справ ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (том 7 а.с. 168) та супровідний лист від 14.10.2014 № 08-23194 з копіями особових справ ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (том 7 а.с. 169);
- протокол огляду від 03.11.2014 особової справи ОСОБА_10 з Київського СІЗО (том 7 а.с. 218-219) з копією особової справи (том 7 а.с. 194-217);
- протокол від 02.12.2014 огляду телефонних з`єднань ОСОБА_14 (том 8 а.с. 131-136) за відсутності процесуального джерела отримання цих відомостей - протоколу тимчасового доступу, на підставі клопотання від 09.10.2014 про тимчасовий доступ до трафіку телефонних з`єднань (том 8 а.с. 119-125) та ухвали від 10.10.2014 слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира у справі № 296/9267/14-к про надання тимчасового доступу телефонних з`єднань ОСОБА_14 (том 8 а.с. 126-130) .
Також стороною обвинувачення в порядку додаткового відкриття матеріалів суду надано докази, отримані за результатами проведених слідчих (розшукових) дій протягом 2016-2022 у кримінальному провадженні, яке не стосується ОСОБА_14 .
Проте, відповідно до ч. 8 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.
У пункті 2 частини 1 статті 615 КПК України передбачена можливість виконання керівником органу прокуратури повноважень слідчого судді під час військового стану лише за відсутності об`єктивної можливості виконання слідчим суддею своїх повноважень. Дані про неможливість виконання слідчими суддями у місті Києві своїх повноважень станом на 16.06.2022 року відсутні, під час воєнного стану процесуальна можливість передачі прокурору повноважень слідчого судді можлива лише на територіях, де через бойові дії або з інших об`єктивних (руйнування або пошкодження будівлі суду) відсутня можливість здійснювати слідчим суддею своїх повноважень.
Кримінальне провадження №42015000000000113 стосовно ОСОБА_14 скероване до суд 02.07.2015 (том 1 а.с. 1 -27), а, отже, доручення від 05.05.2016 за № 17/2/4-32795-14 та відповіді на нього від 20.04.2016 за №.461/4210/0116 з додатком списком телефонів, постанови про тимчасовий доступ до речей і документів від 16.06.2022 та протокол тимчасового доступу від 23.06.2022 з додатками є недопустимими доказами, оскільки отримані після завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000113.
Тому, на підставі п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України суд визнає недопустимими надані стороною обвинувачення докази:
- доручення оперативному підрозділу від 05.05.2016 за № 17/2/4-32795-14 та відповіді на нього від 20.04.2016 за № 4.461/4210/0116 з додатком списком телефонів (том 10 а.с. 153-163);
- постанова, погоджена заступником Генерального прокурора, про тимчасовий доступ до речей і документів від 16.06.2022 (трафіку телефонних з`єднань) та протокол тимчасового доступу від 23.06.2022 з додатками (том 10 а.с. 165-173).
Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 257 КПК України використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій з іншого кримінального провадження можливо за умови виявлення ознак кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні (в якому проводяться такі дії), та тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора. У зв`язку з недотриманням стороною обвинувачення вказаної норми процесуального закону суд не бере до уваги протокол огляду від 11.01.2019 року у кримінальному провадженні № 42015000000000422 від 18.03.2015 року відомостей за результатами проведення негласних слідчих (розшукових), зокрема зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж судді ОСОБА_188 , на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Київської області від 07.09.2018 року (том 10 а .с. 10-22), оскільки отримані відомості не стосуються предмету доказування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_14 та отримані за відсутності дозволу слідчого судді на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій з іншого кримінального провадження.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Отже, за вищенаведених підстав, ОСОБА_14 підлягає виправданню за ч. 3 ст. 371 КК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що в її діях є склад вказаного кримінального правопорушення.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, цивільний позов у справі не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 373, 374 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 371 КК України, та виправдати її за недоведеністю, що в діянні обвинуваченої є склад кримінального правопорушення.
Речові докази: документи, які долучені до кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Мирослава ОМЕЛЬЧЕНКО
