П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/5397/22
Головуючий у 1-й інстанції: Бошкова Юлія Миколаївна
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
07 лютого 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
у липні 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з адміністративним позовом до Вороновицької селищної ради в якому просили:
-визнатипротиправною бездіяльність Вороновицької селищної ради стосовно не розгляду у передбачений законодавством спосіб клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 30.12.2021 про видачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населених пунктів);
- зобов`язати Вороновицьку селищну раду у передбачений Земельним кодексом України строк розглянути клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 30.12.2021 про видачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населених пунктів) та видати за наслідками розгляду рішення по суті порушеного у клопотанні питання у відповідності з вимогами ст. 118 Земельного кодексу України.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року позовну заяву повернуто особам, які її подали.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.
Так, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від від 25 липня 2022 року позовну заяву залишено без руху, а позивачаму надано строк - 10 днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків позовної заяви, а саме: надання документу, який підтверджує сплату судового збору або надати докази, які підтверджують наявність підстав для звільнення позивачів від сплати судового збору.
На виконання вимог вказаної ухвали позивачами подано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 05.07.2022 відповідно до змісту яких інформація про доходи ОСОБА_2 за період з 1 кварталу 2021 року по 1 квартал 2022 року відсутня.
Також подано заяву в якій зазначено, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки останній в період з 19.06.2018 по 08.07.2018, з 01.10.2018 по 11.10.2018, з 21.10.2018 по 08.11.2018, з 03.12.2018 по 25.12.2018, з 01.09.2019 по 18.03.2020 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримання збройної агресії Російської Федерації.
Проте, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року позовну заяву повернуто особам, які її подали, у зв`язку із тим, що, зокрема, суду не надано належних документів щодо підтвердження права підпису такої позовної заяви від імені ОСОБА_1 .
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, ч. 5 ст. 160 КАС України містить вимоги до позовної заяви, а стаття 161 передбачає документи, що додаються до позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161цьогоКодексу, протягом пяти днів з дня подання позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС Українипозовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Так, відповідно до ч. 1ст. 55 КАС Українисторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 59 КАС Україниповноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Таким чином, закон наділяє правом звернення до суду особи або самостійно, або через представника. При цьому, якщо позов подається представником, то, по перше, інформація про представника повинна бути зазначена у позовній заяві згідно ч. 6ст. 160 КАС України, а по друге, до позовної заяви мають бути надані належні докази на підтвердження повноважень такого представника.
Відповідно до ч. 10 ст. 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Тобто, особистий підпис учасника справи на поданій ним до суду заяві є обов`язковим реквізитом такої заяви (позовної заяви), який надає їй юридичної сили та вказує на власне волевиявлення відповідної особи, яка звертається до суду, на вчинення певної процесуальної дії.
Так, в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції встановлено, що дана позовна заява підписана іншою особою від імені ОСОБА_1 . При цьому, ознайомившись із підписом позивача на такій позовній заяві, суд дійшов висновку, що такий підпис вочевидь не є його особистим підписом, про що свідчать долучені до позовної заяви копії різних матеріалів (зокрема і засвідчена нотаріусом фотокопія довіреності від 18.02.2021), а підпис виконано Аврамичом А.С.
Згідно довіреності Аврамич А.С. наділений повноваженнями та правом підписання і подання від імені ОСОБА_1 позовних заяв та інших документів, однак вказана фотокопія із копії довіреності не завірена у встановленому законом порядку, а тому не може вважатись належним документом, який підтверджує повноваження представника.
Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції формально підійшов до вирішення вказаного вище питання та дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для Суду природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
Зі змістуст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпрямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.
Отже, системний аналіз положень Конвенції, практики Європейського суду з прав людини та національного законодавства свідчить, що постановлена передчасно оскаржувана ухвала зумовила утворення перешкод особі у доступі до правосуддя, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 320КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 44, 55, 59, 169, 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.