Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
06 березня 2023 року Справа №160/3706/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання прийнятого рішення незаконним та його скасування, -
ВСТАНОВИВ:
27.02.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, в якій позивач просить:
- прийняте Підгородненською міською радою 08.06.2022 року рішення № 1691-15/8 про затвердження проекту детального плану території кварталу по вул. Сагайдачного в м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області визнати незаконним та скасувати його.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2023 року зазначена вище справа розподілена судді Туровій О.М.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, визначених ст. 161 КАС України.
Як слідує з позовної заяви, позивачем оскаржується прийняте Підгородненською міською радою 08.06.2022 року рішення № 1691-15/8 про затвердження проекту детального плану території кварталу по вул. Сагайдачного в м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області.
При цьому, одночасно з поданням вказаної позовної заяви позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, в якій остання просить суд визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити їй пропущений строк на звернення до суду з позовною заявою до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області з вищевказаними позовними вимогами, посилаючись на те, що позивач, дізнавшись про порушення свого права оскаржуваним рішенням відповідача у липні 2022 року, первинно звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом та з тих самих підстав у межах встановленого КАС України строку, проте ухвалою суду від 30.11.2022 року у справі №160/10572/22 вказану первинну позовну заяву було повернуто позивачеві, водночас, вказана ухвала суду про повернення первинної позовної заяви від 30.11.2022 року у справі №160/10572/22 була отримана позивачем лише 03.02.2023 року, після чого вона одразу, усунувши недоліки первинного позову, звернулася до суду з ним повторно, з огляду на що просить суд поновити їй строк звернення до суду із цим позовом.
Розглядаючи подану заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.
Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Наведені нормі кореспондують приписи ч.6 ст.161 КАС України, якою визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Водночас, ч.1 ст.121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, з урахуванням положень ст. ст. 122, 123 КАС України, обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації позивачем процесуального права на звернення до суду з цим позовом у встановлені законом строки, на які позивач посилається у заяві про поновлення строку звернення до суду як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Як свідчать матеріали справи, первинно позивач зверталася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із аналогічною позовною заявою про оскарження прийнятого Підгородненською міською радою 08.06.2022 року рішення №1691-15/8 про затвердження проекту детального плану території кварталу по вул. Сагайдачного в м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, проте, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року у справі №160/10572/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання прийнятого рішення незаконним та його скасування було повернуто позивачеві.
В подальшому позивач використала право повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, та звернулась до суду з цією позовною заявою 21.02.2023р., що підтверджується відомостями поштового штемпеля на конверті в якому надійшла позовна заява та додатки до неї до суду.
При цьому, у заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом повторно позивач стверджує, що ухвалу суду від 30.11.2022 року у справі №160/10572/22, якою було повернуто первинну позовну заяву ОСОБА_1 , вона отримала лише 03.02.2023р. і до цього моменту про повернення первинної позовної заяви не знала, однак, жодних доказів на підтвердження факту отримання вищевказаної ухвали суду лише 03.02.2023р. ОСОБА_1 не надає.
Таким чином, доводи, зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, не можуть свідчити про поважність причин пропуску такого строку, бо існування поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не доведено належними доказами.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об`єктивних та поважних причин, що зумовили несвоєчасне звернення до суду із вказаними позовними вимогами, а тому не визнає поважними підстави для поновлення строку звернення до суду з даними позовними вимогами та відмовляє у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з такими позовними вимогами.
Таким чином, позивачеві слід подати нову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку, зокрема, докази отримання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року у справі №160/10572/22 лише 03.02.2023р.
Також, відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За приписами ч. 2, ч. 4 ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Напис про засвідчення копії складається зі слів Згідно з оригіналом, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка Копія.
Також у випадку, якщо документ складається з кількох сторінок, то копії знімаються зі всіх сторінок, які потім можна засвідчити і у такий спосіб: прошити разом, напис Копія ставиться на першій із прошитих сторінок, кінчики ниток має бути заклеєно клаптиком паперу так, щоб нитки виглядали з-під цього паперу. Обов`язково зверху цього паперу робиться напис: Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів, вказується посада особи, яка завіряє копію, її підпис, прізвище, ініціали й дата. Все це скріплюється печаткою таким чином, щоб частина відбитку була проставлена на приклеєному клаптику паперу, а частина - на самому аркуші копії документа.
В порушення вищезазначених вимог, позивачем до позовної заяви для суду та до примірників позовної заяви для відповідача і третьої особи додано копії документи згідно із переліком, проте які взагалі не засвідчені.
Крім цього, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем на підтвердження сплати судового збору надано оригінали квитанцій №0.0.2613323802.1 від 19.07.2022р. на суму 992,40грн за подання позову.
При цьому, відповідно до відомостей із КП «ДСС», а саме виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України вищевказана квитанція про сплату судового збору прикріплена та обліковується у КП «ДСС» за адміністративною справою №160/10572/22, яка перебуває в провадженні судді Тулянцевої І.В.
Як попередньо було встановлено судом, що первинно позивач звертався з цим позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, проте, ухвалою суду від 30.11.2022р. у справі №160/10572/22 позовна заява була повернута позивачу.
Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Отже, у зв`язку із поверненням позову у справі №160/10572/22 позивач може скористатися правом на повернення сплаченого у цій справі судового збору в порядку приписів п.2 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідно до квитанції №0.0.2613323802.1 від 19.07.2022р. на суму 992,40грн сплачено судовий збір саме у справі №160/10572/22 і саме за цією справою воно прикріплене та обліковується у КП ДСС, і може бути в подальшому використане позивачем для повернення сплаченого відповідно до нього судового збору в порядку приписів п.2 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір, вважати таке платіжне доручення належним підтвердженням сплати судового збору у справі, що розглядається, неможливо.
Отже, в порушення вимог ч.3 ст.161 КАС України позивачем не додано до позовної заяви належного документа про сплату судового збору.
Водночас, сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у розмірі 2684 гривні.
Приписами пп. 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання до адміністративного суду позову з вимогою немайнового характеру фізичною особою судовий збір справляється у розмірі 1073,60 грн.
Так, з поданої позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру, яка полягає у визнанні незаконним прийняте Підгородненською міською радою 08.06.2022 року рішення № 1691-15/8 про затвердження проекту детального плану території кварталу по вул. Сагайдачного в м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області та скасування його.
За таких обставин, позивачеві слід надати документ про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви з вимогою немайнового характеру у розмірі 1073,60 грн.
Судовий збір має бути сплачено у розмірі 1073,60 грн. за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху
Таким чином, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання прийнятого рішення незаконним та його скасування - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин, зокрема, доказів отримання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року у справі №160/10572/22 лише 03.02.2023р.;
- належним чином завірених копій документів, долучених до позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи
- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 1073,60 грн.
Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Турова
