Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 128/951/21
УХВАЛА
08 травня 2023 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця кримінальне провадження № 12020020000000436, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.12.2020, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
УСТАНОВИВ:
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Прокурор в судовому засіданні на підставі ст. 331 КПК України заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Своє клопотання прокурор мотивував тим, що строк дії запобіжного заходу, обраного ОСОБА_5 , спливає 14.05.2023 та судовий розгляд не може бути завершений до вказаної дати, при цьому ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства та ризики, які стали підставою для встановлення міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжують існувати, тому зміна запобіжного заходу на більш м`який не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечували щодо продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Крім цього, обвинувачений заявив про відмову від захисника ОСОБА_6 за угодою, оскільки вони мають розбіжні погляди щодо здійснення його захисту, угоду з ним укладали його родичі з метою відшкодування шкоди, завданої потерпілим, та чому він не з`являється до суду йому не відомо, що є перешкодою для продовження судового розгляду даного кримінального провадження. В зв`язку цим просив призначити йому захисника за рахунок держави, оскільки самостійно забезпечити собі захисника він не має можливості.
Прокурор та присутній в судовому засіданні захисник клопотання обвинуваченого про прийняття відмови від захисника за угодою та призначення іншого за рахунок держави підтримали.
Вислухавши думку учасників судового засідання,оглянувши надані суду матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями ч. 1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
В судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого закінчується 14.05.2023 та до вказаного часу судовий розгляд кримінального провадження не може бути завершено.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином. При вирішенні питання про продовження строку обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України.
Попередніми ухвалами щодо запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_5 ,судом було враховано як тяжкість інкримінованого злочину, що поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, тяжкість покарання, що загрожувала особі на час розгляду питання про продовження строку тримання під вартою, так і те, що обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнення можливого безальтернативного покарання у виді позбавлення волі, незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також враховано дані, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема те, що він не одружений, не працює, не має стійких соціальних зв`язків.
Згідно усталеної позиції Європейського суду з прав людини, вирішуючи питання щодо наявності підстав для залишення обвинуваченого під вартою, слід оцінювати обставини в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовження строків тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагають істинні потреби публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують вимогу поваги до особистої свободи (рішення у справі «Лабіта проти Італії»).
Суд бере до уваги, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаному з проникненням у житло, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років із конфіскацією майна.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
На даному етапі судового розгляду судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, доцільності змінювати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не вбачається, встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики не зменшились та продовжують існувати, будь-яких обставин, які суттєво зменшують чи спростовують ризики, встановлені судом при вирішенні питання про обрання та продовження запобіжного заходу, суду не доведено. Обсяг обвинувачення ОСОБА_5 у сукупності з даними про особу обвинуваченого, а саме, що він не одружений, не працює і не має інших джерел доходів для забезпечення свого існування, не має стійких соціальних зв`язків, раніше неодноразово судимий, що було встановлено при обранні запобіжного заходу, вказують на обґрунтованість застосування саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
За таких обставин, суд вважає виправданим тримання ОСОБА_5 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що необхідно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб без встановлення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, зважаючи також на відсутність даних про наявність перешкод для застосування обраного запобіжного заходу.
Крім того, відповідно до ст. 7 КПК України, однією із засад кримінального провадження є забезпечення права на захист.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_5 є адвокат ОСОБА_6 за угодою.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений має право на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 54 КПК України, обвинувачений має право відмовитись від захисника або замінити його. Відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов`язковою. У такому випадку, якщо обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому ст. 49 КПК цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК України, участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 49 КПК України, у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
Судом встановлено, що обвинувачений від захисника, який здійснював його захист за угодою з родичами обвинуваченого, відмовився добровільно, тобто не внаслідок застосування насильства, погроз, примусу, будь-яких обіцянок. Відмова відбулась внаслідок різних поглядів на лінію захисту обвинуваченого та захисника в межах розгляду даної справи.
За таких обставин, враховуючи позиції учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання обвинуваченого є обґрунтованим, оскільки між обвинуваченим ОСОБА_5 та його захисником ОСОБА_6 не досягнуто згоди щодо здійснення захисту обвинуваченого вказаним захисником в суді, обвинувачений має право відмовитись від захисника або замінити його та заявив відмову від захисника ОСОБА_6 , тому задля захисту інтересів обвинуваченого, реалізації гарантованого йому права на захист, слід задовольнити клопотання обвинуваченого та прийняти відмову обвинуваченого ОСОБА_5 від захисника ОСОБА_6 , а також доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області призначити обвинуваченому ОСОБА_5 адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття в наступні судові засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 42, 49, 52, 54, 177, 181, 183, 194, 199, 331 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити на строк 60 діб, тобто до 07.07.2023 включно.
Прийняти відмову обвинуваченого ОСОБА_5 від захисника за угодою.
Доручити керівнику Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області призначити обвинуваченому ОСОБА_5 захисника з числа адвокатів даного Центру для здійснення захисту під час розгляду кримінального провадження з обвинувальним актом, внесеним в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020020000000436від 24.12.2020, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та забезпечити прибуття адвоката в Вінницький районний суд Вінницької області в наступні судові засідання.
Оплату праці адвоката здійснити за рахунок видатків Державного бюджету України.
Судове засідання призначити на 29 травня 2023 року о 14:30 год в приміщенні Вінницького районного суду Вінницької області (м. Вінниця, вул. Винниченка, 29) в залі судових засідань, про що довести до відома учасників провадження.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» для виконання в частині продовження запобіжного заходу.
Копію даної ухвали направити керівнику регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області (21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 14, каб. 419, [email protected]) для виконання в частині призначення та забезпечення участі захисника в судовому засіданні.
Ухвала суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 - в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Суддя:
