Справа № 639/1077/23
Провадження № 1-кп/639/301/23
У Х В А Л А
щодо дії запобіжного заходу
08 травня 2023 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12022221210000626від 22.08.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-1, ч.1 ст. 436-2 КК України,
в с т а н о в и в :
На розгляді Жовтневого районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-1, ч.1 ст. 436-2 КК України.
В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби, а саме із забороною залишати житло в період часу з 23:00 до 06:00 наступного дня. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.
Обвинувачений та його захисник, посилаючись на недоведеність зазначених прокурором ризиків, заперечували проти клопотання прокурора, просили обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання .
Вирішуючи вказане питання, суд виходить з такого.
Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який востаннє був продовжений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2023 до 09.03.2023, із забороною ОСОБА_4 залишати житло в період часу з 23:00 до 06:00 наступного дня.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.03.2023 відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строк на два місяці, тобто до 17.05.2023 з аналогічними умовами.
Згідно п.п.1,3 ч.1ст.177КПК Україниметою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК Українидомашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Перевіркою даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий; офіційно працевлаштований; має неповнолітню дитину, яка проживає з матір`ю окремо від ОСОБА_4 та виїхала за межі України через повномасштабну збройну агресію РФ; має постійне місце проживання; проживає разом з непрацездатною матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому по даному кримінальному провадженню ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, а також у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 436-1 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
Прокурором не надано доказів на підтвердження того, що підозрюваний має наміри або реалізовував спроби будь-яким чином вплинути на експертів. При цьому експертизи, призначенні в ході досудового розслідування, вже проведені, клопотань про залучення експертів в ході судового розгляду сторонами кримінального провадження не заявлялось.
Отже, на переконання слідчого судді, стороною обвинувачення, в порушення вимог п. 15 ч. 1 ст. 7, ст. 22 КПК України, не доведено належними, допустимими та достатніми доказами існування такого ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, як ризик незаконного впливу обвинуваченим на експертів у цьому кримінальному провадженні, вказаний ризик ґрунтується виключно на припущеннях сторони обвинувачення.
Водночас, з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_4 , даних про його особу, стороною обвинувачення доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що, побоюючись відповідальності, обвинувачений може переховуватися від суду.
Оцінюючи сукупність обставин, що враховуються при дії запобіжного заходу, які визначеніст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 , його вік та стан здоров`я, відомості про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби є законним та обґрунтованим.
Отже, зазначене клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд,
п о с т а н о в и в :
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 23:00 до 06:00 наступного дня, та з покладенням строком до 08 липня 2023 року включно таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за їх наявності).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1