ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
17 травня 2023 року Справа № 915/1624/16
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О.В., при секретарі Сулеймановій С.М.,
за участю сторін:
cкаржник в судове засідання не з`явилась,
суб`єкт оскарження в судове засідання не з`явився,
ліквідатор в судове засідання не з`явився,
присутній відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали скарги боржника: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до органу ДВС, дії (бездіяльність) якого оскаржуються: Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 13, офіс 6),
про визнання незаконною та скасування постанови від 25.11.2021 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП №64106527,
у справі №915/1624/16
Кредитори:
1. Головне управління ДПС у Миколаївській області, (54001, м.Миколаїв, вул. Лягіна, 6).
2. Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41).
Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційний комплекс "Соляні" ( м. Миколаїв, 54002, вул. Мала Морська, 108, ЄДРПОУ 34772620).
Ліквідатор: Сашин Олександр Андрійович ( а/с 194, м. Миколаїв, 54001).
Суть спору: банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційний комплекс "Соляні".
Відповідачі:
- ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , ід. код НОМЕР_1 .
- ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , ід.код НОМЕР_2 .
- ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 , ід.код НОМЕР_3 .
- ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 , ід.код НОМЕР_4 .
- ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 , ід. код НОМЕР_5 ,
про притягнення до субсидіарної відповідальності засновників, керівників та заінтересованих осіб.
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 915/1624/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційний комплекс "Соляні".
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2017 у справі № 915/1624/16 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційний комплекс "Соляні" (код ЄДРПОУ 34772620), відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича (свідоцтво № 522 від 21.03.2013).
29.11.2021 до Господарського суду Миколаївської області надійшла скарга ОСОБА_2 б/н від 29.11.2021 на постанову Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича від 25.11.2021 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП №64106527 з примусового виконання наказу № 915/1624/16, виданого 05.01.2021 Господарським судом Миколаївської області. В обгрунтування скарги посилається на те, що 04.11.2021 Господарським судом була винесена ухвала, якою відстрочено виконання судового рішення - постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 терміном до 16.12.2021 в частині стягнення з гр. ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційний комплекс "Соляні" грошових коштів в сумі 3190062,79 грн. субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням до банкрутства. Ухвала суду набрала законної сили. Проте, 25.11.2021 приватним виконавцем була винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП №64106527, яка є незаконною, оскільки з 04.11.2021 приватний виконавець не мав права виконувати будь-які виконавчі дії.
01.12.2021 до суду від ОСОБА_2 надійшов супровідний лист від 30.11.2021, до якого додано копію постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 25.11.2021 та докази надсилання сторонам.
Ухвалою суду від 08.12.2021 відкладено вирішення питання щодо прийняття до розгляду скарги ОСОБА_2 б/н від 29.11.2021 до повернення справи №915/1624/16 з суду апеляційної інстанції.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 24.02.2022 ( Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX).
Через активні бойові дії на території Миколаївської області та міста Миколаєва та неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, було змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області (розпорядження Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 12/0/9-22).
Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.
Після оскарження справу №915/1624/16 повернуто до Господарського суду Миколаївської області для подальшого розгляду.
Наразі господарська справа № 915/1624/16 знаходиться на розгляді господарського суду Миколаївської області в провадженні судді Ткаченка О.В.
Ухвалою суду від 16.01.2023 розгляд скарги призначено на 02 березня 2023 року.
02.03.2023 до суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання б/н від 01.03.2023 про відкладення розгляду справи на іншу дату (Документ сформований в системі «Електронний суд» 01.03.2023).
02.03.2023 до суду від Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча С.В. надійшли пояснення щодо скарги, в яких вважає вимоги скаржника необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне: - позивачем не наведено доказів та фактів, які б підтверджували, що відбулось дійсне порушення її прав, свобод або законних інтересів оскаржуваними діями або бездіяльністю відповідача, в тому числі на дату подання скарги; - у даній справі неправомірні дії приватного виконавця відсутні, а доводи позивачки, які викладені в скарзі є такими, що спростовуються матеріалами справи та намірами примусового затягування виконання рішення суду, як завершальної стадії судового провадження; - ухвала суду Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2021 на адресу приватного виконавця не надходила, боржником не виконано вимог ч.4 ст. 19 Закону № 1404-VII; - всі дії приватного виконавця чітко кореспондуються з вимогами чинного законодавства. Просить поновити строк на подання пояснення, у задоволенні скарги відмовити повністю, розгляд справи провести без його участі.
Ухвалою суду від 02.03.2023, яку занесено до протоколу судового засідання, повідомлено учасників справи про те, судове засідання з розгляду скарги ОСОБА_2 про скасування постанови Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича від 25.11.2021 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП №64106527 у справі № 915/1624/16 відкладено на 15 травня 2023 року.
09.05.2023 до суду від арбітражного керуючого Сашина О.А. надійшов відзив на скаргу ОСОБА_2 від 06.05.2023 №02-01/39/241, в якому останній зазначає, що відповідно до інформації про виконавче провадження ВП 64106527, відносно ОСОБА_2 , в Автоматизованій системі виконавчого провадження, оскаржувана постанова Приватного виконавця скасована того ж дня, коли й була винесена, а скарга датована 29.11.2021. Вказує, що на час подання скарги був відсутній предмет спору. На підставі ст. 231 ГПК України просить суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.
Ухвалою суду від 15.05.2023, яку занесено до протоколу судового засідання, у судовому засіданні, зокрема з розгляду скарги ОСОБА_2 про скасування постанови Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича про арешт майна боржника від 25.11.2021 ВП №64106527, оголошено перерву до 17.05.2023.
17.05.2023 у судове засідання скаржник ОСОБА_2 не з`явилась, причин неявки суду не повідомила.
17.05.2023 у судове засідання приватний виконавець, ліквідатор не з`явились.
У відповідності до ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Дослідивши матеріали скарги б/н від 29.11.2021 про визнання незаконною та скасування постанови від 25.11.2021 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП №64106527 та додані до неї документи, суд дійшов наступного.
Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.
Статтею 1291 Конституції України передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавців.
Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Судом встановлено, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020, скасовано рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.11.2019 по справі № 915/1624/16, а також, зокрема, стягнуто солідарно з гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційний комплекс "Соляні" грошові кошти в сумі 3190062,79 грн. субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням до банкрутства.
На виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 Господарським судом Миколаївської області було видано накази від 05.01.2021, які було пред`явлено до виконання.
25.11.2021 в межах виконавчого провадження ВП № 64106527 по виконанню наказу № 915/1624/16, виданого Господарським судом Миколаївської області від 05.01.2021 про стягнення солідарно з гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційний комплекс "Соляні" грошові кошти в сумі 3190062,79 грн. субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням до банкрутства приватним виконавцем Булахевічем С.В. винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.
Згідно вказаної постанови призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Приватне підприємство «АЖІО.», який має сертифікат, видану (видане) 24.09.2020 за № 858/20, виданий Фонд Державного майна України (строк дії: 24.09.2023) у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу № 915/1624/16, виданого Господарським судом Миколаївської області від 05.01.2021; суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання ПП «АЖІО.», надати звіт щодо визначення ринкової вартості описаного й арештованого майна.
Згідно наявної в матеріалах справи Інформації про виконавче провадження, в постанові про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 25.11.2021 допущено технічну помилку, а саме зазначено: сертифікат № 858/20 від 24.09.2020, замість вірного № 414/21 від 27.05.2021, у зв`язку з чим виконавцем виправлено технічну помилку в постанові про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 25.11.2021, зазначивши вірний номер сертифікату №414/21 від 27.05.2021.
Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду: - у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її права; - у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Відповідно до ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Питання, пов`язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).
Пунктом 5 ч.1 ст.2 Закону передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності.
Частиною 1 ст.5 Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно ст.18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів господарювання.
Згідно п.1 ч.1 ст.26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі (ч.1 ст.28 Закону).
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2021 у справі №915/1624/16 відстрочено виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі №915/1624/16 терміном до 16.12.2021 в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ ЖЕК «Соляні» грошових коштів в сумі 3190062,79 грн. субсідіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням до банкрутства.
Скаржник, в заяві вказує, що на момент винесення оскаржуваної постанови (25.11.2021) існувала діюча відстрочка судового рішення, а тому виконавець не мав права виконувати будь-які виконавчі дії, в момент, коли діяла відстрочка виконання такого рішення.
Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.34 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.
При цьому, відповідно до ч.4 ст.19 Закону саме сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Проте скаржником не надано суду доказів скерування приватному виконавцю повідомлення про встановлення відстрочки виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі №915/1624/16 чи копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2021 у справі №915/1624/16 про відстрочку виконання зазначеної постанови, доказів зазначеного матеріали справи не містять.
Відповідно до змісту статей 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Наведене стосується скаржника, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду зі скаргою.
Таким чином, виходячи з принципу процесуальної рівності сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, суд повинен всебічно і повно з`ясувати усі обставини, що складають предмет доказування, дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів, окремо та всі докази у їх сукупності у порядку, що відображається у судовому рішенні. Відхилення того чи іншого доказу, перевагу одного доказу над іншим має бути мотивовано.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів і доказів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність, зміст якого розкрито у статті 14 ГПК України. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Виходячи з встановлених обставин, враховуючи зазначені вище норми матеріального та процесуального права, оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що в ході судового розгляду не було встановлено обставин, які б свідчили про порушення приватним виконавцем законодавства при прийнятті постанови від 25.11.2021 (ВП 64106527) про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що приватний виконавець при прийнятті постанови діяв з дотриманням норм Закону України "Про виконавче провадження" та в межах визначених законом повноважень.
Отже, керуючись імперативними приписами ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд дійшов висновку, що за заявленими скаржником вимогами з урахуванням наведених останнім обґрунтувань, відповідна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись 74, 76-79, 86, 219, 220, 232, 233, 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд ГПК України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степана Вікторовича від 25.11.2021 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП №64106527 - відмовити.
Згідно ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.
Ухвала господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 256-259 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 22.05.2023.
Суддя О.В. Ткаченко
