ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/1624/16Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В.,
при секретарі судового засідання: Арустамян К.А.,
за участю представників:
від приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича участі не брали,
від інших учасників справи участі не брали,
розглянувши заяву приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича б/н від 23.10.2023 (вх.№3436/23 від 25.10.2023) про розподіл судових витрат
у справі №915/1624/16
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційний комплекс "Соляні"
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/1624/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційний комплекс "Соляні", порушена ухвалою суду від 23.02.2017.
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2017 у справі №915/1624/16 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційний комплекс "Соляні" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі №915/1624/16 частково задоволено заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційний комплекс "Соляні" Сашина Олександра Андрійовича про покладення субсидіарної відповідальності; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційний комплекс "Соляні" грошові кошти в сумі 3190062,79 грн субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства.
05.01.2021 на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі №915/1624/16 судом першої інстанції було видано відповідний наказ, на підставі якого відкрито виконавче провадження №64106527.
19.11.2021 до місцевого господарського суду від ОСОБА_4 надійшла скарга б/н від 18.11.2021 (вх.№17405/21 від 19.11.2021), в якій остання просила скасувати постанову про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні №64106527 від 28.10.2021, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем Степаном Вікторовичем.
29.11.2021 до суду першої інстанції надійшла скарга ОСОБА_4 б/н від 29.11.2021 (вх.№17956/21 від 29.11.2021), в якій вона просила визнати незаконною та скасувати постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №64106527 від 25.11.2021, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем Степаном Вікторовичем.
Ухвалами Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2023 у справі №915/1624/16 (суддя Ткаченко О.В.) у задоволенні вищенаведених скарг відмовлено.
Не погодившись з постановленими ухвалами, ОСОБА_4 звернулася з апеляційними скаргами, в яких просила скасувати ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2023 у справі №915/1624/16 та задовольнити зазначені вище скарги на постанови приватного виконавця.
Постановами Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 18.10.2023 апеляційні скарги ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2023 у справі №915/1624/16 без змін; витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг покладено на ОСОБА_4 .
25.10.2023 до суду апеляційної інстанції надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича б/н від 23.10.2023 (вх.№3436/23 від 25.10.2023) про розподіл судових витрат, в якій останній просить стягнути на його користь з ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн.
Дана заява мотивована доведеністю понесення приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем Степаном Вікторовичем витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом апеляційних скарг ОСОБА_4 на ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2023 у справі №915/1624/16, у сумі 20000 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 вирішено розглянути заяву приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича б/н від 23.10.2023 (вх.№3436/23 від 25.10.2023) про розподіл судових витрат у справі №915/1624/16 поза межами строку, встановленого частиною третьою статті 244 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану; призначено розгляд даної заяви на 22.11.2023 о 12:30, а також встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на вказану заяву до 15.11.2023.
У судовому засіданні 22.11.2023 представники учасників справи участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується наявними у матеріалах оскарження рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (зокрема, №0600231805637 щодо ОСОБА_4 ) та реєстром на відправку рекомендованої пошти.
Учасники справи своїм правом не скористалися, відзивів на заяву приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича б/н від 23.10.2023 (вх.№3436/23 від 25.10.2023) про розподіл судових витрат у справі №915/1624/16 не надали, що в силу вимог процесуального закону не перешкоджає розгляду останньої.
Розглянувши заяву приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича б/н від 23.10.2023 (вх.№3436/23 від 25.10.2023) про розподіл судових витрат у справі №915/1624/16, колегія суддів зазначає наступне.
04.08.2023 між приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем Степаном Вікторовичем ("Клієнт") та Адвокатським бюро "Владислава Гриценюка" ("Бюро") укладено договір про надання правової допомоги №04-1/08/23 (далі договір №04-1/08/23 від 04.08.2023), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо представництва інтересів у Південно-західному апеляційному господарському суді у справі №915/1624/16 щодо розгляду скарг ОСОБА_4 на дії приватного виконавця. Клієнт надає Бюро повноваження бути представником Клієнта у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві, відповідачу, третій особі, заявнику, зацікавленій особі, потерпілому, підозрюваному, обвинуваченому, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, з питань, пов`язаних з захистом прав.
За умовами пункту 2.2 договору №04-1/08/23 від 04.08.2023 безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює адвокат Гриценюк Владислав Олександрович, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого Радою адвокатів Одеської області серії ОД №003215 від 21.03.2018. Бюро може залучати до виконання укладених ним договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах.
Згідно з пунктом 2.3 договору №04-1/08/23 від 04.08.2023 визначений цим договором об`єм правової допомоги може бути змінений (збільшений/зменшений) виключно за згодою сторін шляхом укладення додаткової письмової угоди.
В силу пункту 3.1 договору №04-1/08/23 від 04.08.2023 Клієнт сплачує гонорар у розмірі 20000 грн не пізніше п`яти робочих днів з дня підписання цього договору.
У пункті 4.1 договору №04-1/08/23 від 04.08.2023 визначено, що цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору та додатків (додаткових угод) до нього.
З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань б/н від 03.07.2020 вбачається, що від імені Адвокатського бюро "Владислава Гриценюка" має право діяти Гриценюк Владислав Олександрович, на підтвердження наявності у якого права на заняття адвокатською діяльністю надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД №003215 від 21.03.2018.
На виконання договору №04-1/08/23 від 04.08.2023 приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович сплатив на користь Адвокатського бюро "Владислава Гриценюка" грошові кошти у загальній сумі 20000 грн, про що свідчить копія платіжної інструкції №35932 від 09.08.2023.
23.10.2023 між приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем Степаном Вікторовичем та Адвокатським бюро "Владислава Гриценюка" було підписано без зауважень та скріплено печатками акт надання послуг за договором №04-1/08/23 від 04.08.2023, згідно з яким Бюро виконало та передало Клієнту, а Клієнт визнав повністю відповідним до його потреб, умов договору і норм, встановлених законодавством України, та прийняв послуги, визначені договором, а саме: представництво інтересів у Південно-західному апеляційному господарському суді у справі №915/1624/16 щодо розгляду скарг ОСОБА_4 на дії приватного виконавця (вартість 20000 грн).
Відповідно до звіту про обсяг наданих адвокатським бюро послуг, підписаного без зауважень та скріплено печатками приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича та Адвокатського бюро "Владислава Гриценюка", на виконання договору №04-1/08/23 від 04.08.2023 адвокатом Гриценюком Владиславом Олександровичем було надано наступну правничу допомогу: перемовини з Клієнтом, отримання документів, правовий аналіз та вивчення документів, вивчення нормативно-правової бази, що регулює відповідні правовідносини, вироблення правової позиції, підготовка та підписання договору про надання правової допомоги (03.08.2023-04.08.2023); складення та направлення сторонам та до суду відзивів по скаргам (07.08.2023-08.08.2023); підготовка та участь в судовому засіданні у справі (18.10.2023); складання заяви про стягнення судових витрат та звіту про обсяг наданих послуг (18.10.2023-19.10.2023); направлення сторонам та до суду заяви про стягнення судових витрат (23.10.2023).
Відзиви на апеляційні скарги ОСОБА_4 на ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2023 у справі №915/1624/16 та заява про розподіл судових витрат від імені приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича підписані адвокатом Гриценюком Владиславом Олександровичем, який діяв на підставі ордеру серії ВН№1266728 від 04.08.2023, виданого Адвокатським бюро "Владислава Гриценюка" на представництво даним адвокатом інтересів вказаного приватного виконавця у Південно-західному апеляційному господарському суді у справі №916/1608/22.
У судових засіданнях, які були призначені для розгляду апеляційних скарг ОСОБА_4 на ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2023 у справі №915/1624/16 та які відбулися в суді апеляційної інстанції 18.10.2023, представництво інтересів приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича забезпечував адвокат Гриценюк Владислав Олександрович, що підтверджується протоколами відповідних судових засідань.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 344 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, враховуючи частини п`яту-сьому, дев`яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.
Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.
Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а тому відповідно до вимог чинного процесуального закону цілком достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 18.05.2021 у справі №923/121/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 та від 26.02.2020 у справі №910/14371/18.
Крім того, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Відтак, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.
При цьому чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.
Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.06.2021 у справі №906/698/20.
Колегія суддів вбачає, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в суді апеляційної інстанції та розміру останніх приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем Степаном Вікторовичем було надано низку документів, а саме: копії договору про надання правової допомоги №04-1/08/23 від 04.08.2023, укладеного між приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем Степаном Вікторовичем та Адвокатським бюро "Владислава Гриценюка", та складених на його виконання звіту про обсяг наданих адвокатських бюро послуг і акту надання послуг б/н від 23.10.2023, а також платіжної інструкції №35932 від 09.08.2023 на суму 20000 грн.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до договору №04-1/08/23 від 04.08.2023 та акту надання послуг б/н від 23.10.2023, складеного на виконання вказаного договору, гонорар адвоката за надання правової допомоги приватному виконавцю виконавчого округу Миколаївської області Булахевічу Степану Вікторовичу у даній справі в суді апеляційної інстанції встановлюється у фіксованій сумі та складає 20000 грн, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20 та від 01.09.2021 у справі №910/13034/20.
У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №923/1121/17 також вказано, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Колегія суддів зазначає, що жодних клопотань стосовно зменшення заявленої приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем Степаном Вікторовичем до стягнення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, від учасників справи (зокрема, від ОСОБА_4 ) до Південно-західного апеляційного господарського суду не надходило.
Проаналізувавши опис послуг, які наведені в звіті про обсяг наданих адвокатських бюро послуг б/н від 23.10.2023 до договору №04-1/08/23 від 04.08.2023, апеляційний господарський суд зазначає про те, що відображена в ньому інформація про характер наданих адвокатом послуг відповідає матеріалам справи (зокрема, відзиви на апеляційні скарги ОСОБА_4 на ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2023 у справі №915/1624/16 та заява про розподіл судових витрат підписані адвокатом Гриценюком Владиславом Олександровичем, який також брав участь у судових засіданнях з розгляду вказаних апеляційних скарг в суді апеляційної інстанції), при цьому жодного доказу на підтвердження того, що заявлена до стягнення сума витрат приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності та розумності, до суду не подано.
Отже, обставини щодо понесення приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем Степаном Вікторовичем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн у зв`язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції доведені останнім згідно з положеннями статті 74 Господарського процесуального кодексу України, документально обґрунтовані та відповідають критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи, у зв`язку з чим відповідна сума підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича.
З огляду на вищевикладене, враховуючи документальне підтвердження приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем Степаном Вікторовичем понесених ним у зв`язку з переглядом даної справи апеляційним господарським судом судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20000 грн, беручи до уваги, що зазначена сума є розумною та не має надмірний характер, а учасниками справи (зокрема, від ОСОБА_4 ), в свою чергу, не подано клопотання про зменшення розміру вказаних витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення заяви приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича б/н від 23.10.2023 (вх.№3436/23 від 25.10.2023).
Керуючись статтями 129, 221, 232, 233, 240, 244, 281-284, 344 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича б/н від 23.10.2023 (вх.№3436/23 від 25.10.2023) задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича 20000 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 23.11.2023.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.В. Поліщук
