ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, [email protected].ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року Черкаси справа №925/457/23
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Міняйло А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу
за позовом Чигиринської міської ради (вул.Б.Хмельницького, 26, м.Чигирин, Черкаська область, 20901, ідентифікаційний код 04061560),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Головне управління ДПС у Черкаській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» (вул.Шевченка, 8, м.Чигирин, Черкаська область, 20901, ідентифікаційний код 31722577)
про стягнення 297 787,95 грн та розірвання договору оренди,
за участю представників:
від позивача Постригань С.Г., за довіреністю,
від відповідача Чакалов А.К., адвокат,
03.04.2023 Чигиринська міська рада звернулась у Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест», у якому просить суд: стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за землю у сумі 297 787,95 грн та розірвати договір оренди землі від 25.01.2010, який зареєстрований у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК» від 05.05.2010 №041079800515 з припиненням права оренди земельної ділянки з кадастровим №7125485500:01:000:1503, яке зареєстроване у державному реєстрі прав 16.10.2019 за №33786760. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як орендар не бажає змінювати умови договору, який уже давно не відповідає реаліям сьогодення і ставить його поза конкуренцію, а саме відповідач сплачує орендну плату у розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тоді як інші орендарі платять по 12%, за винятком тих, хто купує право оренди на земельних торгах. Крім того, відповідач порушує і діючі умови договору, що призводить до втрат надходжень до місцевого бюджету. Відповідач щороку сплачує орендну плату без урахування індексу інфляції, а також без урахування нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що свідчить про невиконання умов договору оренди. За розрахунком позивача, втрати місцевого бюджету внаслідок сплати орендної плати не у повному обсязі з лютого 2020 року по лютий 2023 року становлять 297 787,95 грн. Залишення договору діючим на існуючих умовах не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує фінансові інтереси Чигиринської міської територіальної громади, спричинюючи недоотримання коштів від орендної плати до місцевого бюджету. Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань зі сплати орендної плати є підставою для розірвання договору у судовому порядку, за чим і звернувся позивач до суду.
11.05.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач вважає позов таким, що не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. За умовами договору відповідач за спірний період повинен був сплатити орендну плату з урахуванням індексації 480 746,65 грн, а фактично відповідачем за цей період було сплачено 853 368,94 грн, що свідчить про наявність у відповідача переплати по орендній платі за землі у сумі 372 622,29 грн, а тому у відповідача відсутня заборгованість зі сплати орендної плати за земельну ділянку за спірний період. Щодо додаткової угоди від 01.11.2011, то відповідач зазначив, що ним така угода до договору оренди землі від 25.01.2010 взагалі не укладалася. Крім того, ця додаткова угода не реєструвалася у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру», відомості про це не вносили до Державного реєстру земель. Отже, оскільки станом на час розгляду справи, спірна додаткова угода від 01.11.2011 не зареєстрована, а тому не набрала законної сили, нарахування позивачем орендної плати у розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки є незаконним. Позивач звертався до відповідача з листом від 15.04.2021 з проектом додаткової угоди до договору про зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати з 3% до 12%. Наведене свідчить про те, що якщо б додаткова угода від 01.11.2011 про зміну ставки орендної плати на 4,5% в дійсності була укладена, то потреби у таких зверненнях не було б. При розрахунку індексу інфляції позивачем по кожному місяцю в розрахунку зазначені невірні коефіцієнти індексу інфляції. Крім того, позивач нараховує індекс інфляції на індекс інфляції, що суперечить умовам договору та чинному законодавству та нараховує індекс інфляції не на розмір орендної плати як це передбачено умовами договору, а на нормативну грошову оцінку землі, що є незаконним. Щодо розірвання договору, то відповідач зазначив, що порушень умов договору зі сторони відповідача не має, орендна плата вносить своєчасно та у повному обсязі, в тому числі з урахуванням індексації, а відтак відсутнє систематичне невиконання відповідачем своїх обов`язків за договором. Отже, у позивача відсутні правові підстави для розірвання спірного договору з підстав істотних умов договору. Крім того, позивачем не дотримано порядку досудового врегулювання спору визначено частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України. Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.04.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати суду докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та копії доданих до неї документів - листом з описом вкладення з поіменним переліком документів, який повинен містити номер поштового відправлення на ім`я відповідача та накладну на якій зазначено адресу місцезнаходження відповідача та фінансовий чек.
20.04.2023 представник позивача направив до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучив докази надіслання відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» копії позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом-вкладення, який містить номер поштового відправлення разом із розрахунковим документом (оригінал поштової квитанції №2090101041235) та фінансовий чек.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.04.2023 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову. Залучено до розгляду у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Головне управління ДПС у Черкаській області Підготовче засідання у справі призначено о 10 год 00 хв 16.05.2023.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.05.2023 визнано необґрунтованим, заявлений Чигиринською міською радою, відвід судді Кучеренко О.І. Вирішення питання про відвід судді Кучеренко О.І. від розгляду справи №925/457/23 передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального Кодексу.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.05.2023 (суддя Чевгуз О.В.) відмовлено у задоволенні заяви Чигиринської міської ради про відвід судді Кучеренко О.І. у справі №925/457/23.
Протокольною ухвалою від 16.05.2023 суд ухвалив оголосити перерву у справі до 12 год 00 хв 17.05.2023.
Протокольною ухвалою від 17.05.2023 суд ухвалив оголосити перерву у справі до 10 год 15 хв 24.05.2023.
Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 24.05.2023 залишено без розгляду заяву позивача про відвід судді від розгляду справи; задоволено клопотання Чигиринської міської ради про витребування доказів від 17.05.2023 №1144/02-33/1 та частково задоволено клопотання Чигиринської міської ради про витребування доказів від 17.05.2023 №1143/02-33/1. Витребувано у Черкаської районної державної адміністрації оригінал або належним чином завірену копію договору оренди землі від 25.01.2020, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» та Чигиринською районною державною адміністрацією, який зареєстрований у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру» 05.05.2010 за номером 04079800515 та додаткову угоду до договору від 01.11.2011. Витребувано у Головного управління ДПС у Черкаській області належним чином завірені копії податкових декларацій із орендної плати за земельну ділянку площею 86,01 га, яка знаходиться у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» відповідно до договору оренди землі від 25.01.2010, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» та Чигиринською районною державною адміністрацією за 2020-2023 роки. Залишено без розгляду заяву Чигиринської міської ради про відвід судді Кучеренко О.І. у справі №925/457/23. Підготовче засідання відкладено до 11 год 00 хв 14.06.2023.
Протокольною ухвалою від 14.06.2023 суд продовжив строк проведення підготовчого засідання на 30 днів та оголосив перерву у справі до 12 год 00 хв 25.07.2023.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.07.2023 повторно витребувано у Черкаської районної державної адміністрації оригінал або належним чином завірену копію договору оренди землі від 25.01.2020, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» та Чигиринською районною державною адміністрацією, який зареєстрований у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру» 05.05.2010 за номером 04079800515 та додаткову угоду до договору від 01.11.2011. Оголошено перерву у справі до 14 год 30 хв 31.07.2023.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31.07.2023 витребувано у Черкаської районної державної адміністрації оригінал додаткової угоди від 01.11.2011 до договору оренди землі від 05.05.2010, реєстраційний номер 041079800515 від 05.05.2010, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» та Чигиринською районною державною адміністрацією, який зареєстрований у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру» 05.05.2010 за номером 041079800515. Оголошено перерву у справі до 10 год 00 хв 22.08.2023.
Протокольною ухвалою від 22.08.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті о 14 год 30 хв 19.09.2023.
Протокольною ухвалою від 19.09.2023 суд оголосив перерву у справі до 10 год 15 хв 04.10.2023.
Представник позивача у судовому засіданні 04.10.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 04.10.2023 проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 04.10.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
На виконання розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, 25.01.2010 між Чигиринською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» (орендар) було укладено договір оренди землі (далі договір). За умовами цього договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку із земель державної власності землі резервного фонду, яка знаходиться на території Стецівської сільської ради за межами населеного пункту (пункт 1 договору).
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 86,01 гектара, у тому числі, ріллі 86,01 гектара (пункт 2 договору).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2010 становить 1 143 796,00 грн (пункт 4 договору).
Договір укладено на 49 років до 22 травня 2058 року (пункт 6 договору).
Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у грошовій формі у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки, що становить 34314,00 грн у рік (пункт 7 договору).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (пункт 8 договору).
Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати не пізніше 30 числа наступного за звітним місяця (пункт 9 договору).
Розмір орендної плати переглядається за згодою сторін щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованих земельних ділянок не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (пункт 11 договору).
Земельна ділянка передається в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Код по УКЦВЗ 2.1 (пункти 13 та 14 договору).
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (пункт 32 договору).
Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Невід`ємними частинами договору є план меж земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; акт визначення меж земельної ділянки; акт приймання-передачі об`єкта оренди (пункт 39 договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін за договором та скріплений відповідними печатками орендодавця та орендаря.
Договір зареєстровано у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.05.2010 за №041079800515.
Матеріали справи також містять додаткову угоду від 01.11.2011 до договору оренди землі від 05.05.2010 (оригінал 21.09.2023 був наданий суду на виконання ухвали про витребування доказів від 31.07.2023), за змістом якої сторони за договором внесли зміни до пункту 7 договору оренди та виклали його у новій редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 4,5 відсотків від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що складає 51471,00 грн на 2011 рік.
Судом також встановлено, що Чигиринська районна державна адміністрація зверталась до відповідача із листом №334/0101-13 від 18.05.2012 із пропозицією укласти додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі за реєстраційним номером 041079800515 щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати (4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) (Т.2 а.с.20).
Постановою Північного апеляційного господарського суду Черкаської області від 26.10.2022 у справі №925/640/21, яка залишено без змін постановою Верховного суду від 21.02.2023 частково скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2022 у справі №925/640/21 та частково задоволено позов Чигиринської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» про внесення змін до договору оренди землі. Внесено зміни до преамбули та пунктів 1, 2, 4, 6 договору оренди землі від 25.01.2010, який зареєстрований у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» від 05.05.2010 під №041079800515, та укладений між Чигиринською райдержадміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест». Зокрема, змінено найменування орендодавця, зазначено кадастровий номер орендованої земельної ділянки; встановлено нову нормативно грошову оцінку земельної ділянки на дату внесення змін до договору - 2 340 275,46 грн та визначено право переважне орендодавця перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Судовими рішеннями у справі №925/640/21 встановлено, що у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест», крім спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7125485500:01:000:1503 площею 86,01 га, перебувають інші земельні ділянки. Зокрема, згідно з розпорядженням Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області №98 відповідачу надано у користування дев`ять земельних ділянок загальною площею 267,14 гектара, терміном на 49 років із земель запасу та резервного фонду за межами населеного пункту на території Стецівської сільської ради, а також вісімдесят шість земельних ділянок загальною площею 104,81 гектара, у тому числі ріллі 87,15 гектара, сіножатей 17,66 гектара терміном на 49 років із розпайованих земель на території Стецівської сільської ради.
Рішенням Чигиринської міської ради Черкаської області «Про початок реорганізації Стецівської сільської ради шляхом приєднання до Чигиринської міської ради» №14-1/VII від 09.01.2019 почато процедуру реорганізації Стецівської сільської ради шляхом приєднання до Чигиринської міської ради. Чигиринську міську раду визначено правонаступником всього майна, прав та обов`язків Стецівської сільської ради.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №728-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Черкаської області» визначено адміністративні центри та затверджені території територіальних громад Черкаської області. Згідно із додатком до цього розпорядження, до Чигиринської територіальної громади увійшли Чигиринська територіальна громада, Вершацька територіальна громада, Галаганівська територіальна громада, Іванівська територіальна громада, Красносільська територіальна громада, Матвіївська територіальна громада, Новоселицька територіальна громада, Рацівська територіальна громада, Стецівська територіальна громада, Суботівська територіальна громада, Тіньківська територіальна громада, Трушівська територіальна громада.
Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-1875/14-19-СГ від 18.06.2019 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Чигиринській міській раді у комунальну власність передані земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4033,5183 га, які розташовані у адміністративних межах Чигиринської міської ради, Галаганівської, Красносільської, Матвіївської, Стецівської, Суботівської, Тіньківської сільських рад Чигиринського району Черкаської області згідно з актом приймання-передачі. Право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
За актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 18.06.2019 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області передало із державної власності, а Чигиринська міська рада Черкаської області прийняла у комунальну власність Чигиринської міської ради Черкаської області земельні ділянки згідно з додатком, що підтверджується.
Серед земельних ділянок, які були передані позивачу у комунальну власність, є і, орендована відповідачем, земельна ділянка з кадастровим номером 7125485500:01:000:1503 площею 86,01 га.
Згідно з рішенням Чигиринської міської ради №216-10/VII «Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Чигиринської міської ради» позивач прийняв земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4033,5183 га, які розташовані в адміністративних межах Чигиринської міської ради, Галаганівської, Красносільської, Матвіївської, Стецівської, Суботівської, Тіньківської сільських рад Чигиринського району Черкаської області згідно з актом приймання-передачі від 18.06.2019.
Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, право власності Чигиринської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 7125485500:01:000:1503 площею 86,01 га було зареєстровано 16.10.2019.
26.03.2021 Чигиринська міська рада Черкаської області прийняла рішення «Про внесення змін у договір оренди землі від 25.01.2010, який укладений із Товариством з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» №366-7/VIII, яким вирішила внести зміни до преамбули договору оренди землі від 25.01.2010 та пунктів 1, 2, 4, 6, 7 договору.
Разом з листом щодо укладання додаткової угоди до договору №488-02-33/1 від 15.04.2021 Чигиринська міська рада направила відповідачу проект додаткової угоди до договору оренди землі від 25.01.2010.
За змістом проекту додаткової угоди до договору оренди землі, позивач запропонував викласти преамбулу та пункти 1, 2, 4, 6, 7 договору у новій редакції, згідно з якою змінити назву орендодавця, зазначити кадастровий номер орендованої відповідачем земельної ділянки, встановити нову нормативно грошову оцінку земельної ділянки на дату внесення змін до договору, порядок переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, нову ставку орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Орендар отримав лист разом із проектом додаткової угоди, проте залишив його без відповіді та без задоволення, що стало підставою для звернення позивача із цим позовом до суду для захисту свого майнового права шляхом внесення змін до договору оренди землі у судовому порядку.
За доводами позивача, відповідач у період з лютого 2020 року по лютий 2023 рік належним чином не виконує умови договору оренди та сплачує на користь позивача орендну плату не у повному обсязі. За розрахунком позивача, внаслідок сплати відповідачем орендної плати не у повному обсязі (у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки та без урахування індексів інфляцій) за цей період у відповідача наявна заборгованість у сумі 297 787,95 грн.
Залишення договору на існуючих умовах, на переконання позивача, не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує фінансові інтереси Чигиринської міської територіальної громади, тому з метою ініціювання розірвання договору оренди землі, 23.03.2023 Чигиринська міська рада прийняла рішення №1261-35/VIII «Про розірвання договору оренди землі від 25.01.2010, який укладений з товариством «Продагроінвест» щодо земельної ділянки площею 86,01 га» (Т.1 а.с.30). Запропоновано орендарю Товариству з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест», у двадцятиденний строк після одержання пропозиції підписати додаткову угоду, здійснити державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки та протягом п`яти днів надати відповідну інформацію до податкових органів. У випадку відмови орендаря від підписання додаткової угоди або неотримання відповіді у встановлений законом строк, юридичному відділу виконавчого комітету Чигиринської міської ради доручено забезпечити розірвання договору оренди землі від 25.01.2010 в судовому порядку (пункти 3 та 4 рішення Чигиринської міської ради №1261-35/VIII від 23.03.2023).
У листі Головного управління ДПС у Черкаській області №2354/5/23-00-04-11-03 від 03.04.2023 зазначено, що Чигиринською міською радою надано інформацію щодо переліків орендарів, з яким укладено договори оренди землі за 2020-2022 роки, у тому числі і щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7125485500:01:000:1503 площею 86,01 га, розмір орендної плати за користування якою становить 3%. У листі також вказано, що ведення обліку надходжень плати за землю в розрізі окремих земельних ділянок (кадастрових номерів) не передбачено діючим законодавством. Товариство з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» декларує орендну плату за усі земельні ділянки, які знаходяться в адмінмежах Чигиринської територіальної громади та перебувають у них в оренді. Станом на 31.03.2023 податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» з орендної плати по Чигиринській територіальній громаді становить 91497,26 грн (Т.3 а.с.21-22).
Згідно з листом Головного управління ДПС у Черкаській області №95336/23-00-13-09-12 від 18.05.2023, відповідно до інформаційних систем ДПС України станом на 18.05.2023 відсутня заборгованість зі сплати податків і зборів, що контролюється Головним управлінням ДПС у Черкаській області по Товариству з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» (Т.3 а.с.76-84).
На виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 24.05.2023, Головним управлінням ДПС у Черкаській області у матеріали справи копії податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» за 2020-2023 роки (Т.3 а.с.207-236), згідно з якими річна сума орендної плати за земельну ділянки з кадастровим номером 7125485500:01:000:1503 площею 86,01 становить 70208,26 грн, з урахуванням 3% від нормативно грошової оцінки земельної землі.
Отже, за доводами позивача, відповідач не сплачує орендну плату у встановленому розмірі 4,5% з врахуванням індексів інфляції, без врахування нової нормативної грошової оцінки землі, внаслідок чого у нього наявна заборгованість з орендної плати за період з лютого 2020 року до лютого 2023 року у сумі 297 787,95 грн, що свідчить про наявність підстав для розірвання договору оренди землі в судовому порядку за чим позивач і звернувся до суду.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.
Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди землі.
Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (стаття 123 Земельного Кодексу України у редакції на час укладення договору).
Відповідно до частини дев`ятої статті 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» (у редакції на час укладення договору) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексу України, Цивільним кодексу України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 13 Закону «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 Закону «Про оренду землі»).
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що відповідач отримав у користування земельну ділянку державної власності на підставі договору оренди, який був укладений згідно з розпорядженням Чигиринської районної державної адміністрації строком на 49 років. У подальшому вказана земельна ділянка була передана у комунальну власність та зареєстрована на праві власності за позивачем 16.10.2019.
Умовами договору оренди визначено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Вимога про те, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону, передбачена у частині другій статті 126 Земельного Кодексу України.
Закон України «Про оренду землі» є спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини.
Отже, момент набрання чинності договору оренди землі сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації. Такі умови договору відповідають статті 18 «Про оренду землі», чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Договір зареєстровано у Чигиринському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.05.2010 за №041079800515.
За доводами позивача 01.11.2011 до договору оренди було укладено додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною договору, за змістом якої сторони за договором внесли зміни до пункту 7 договору оренди та визначили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4,5 відсотків від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що складає 51471,00 грн на 2011 рік.
З 01.01.2013 набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11.02.2010 №1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 Цивільного Кодексу України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі.
Наданий у справу оригінал додаткової угоди від 01.11.2011 не містить інформації щодо її державної реєстрації.
Позивачем у справу надано витяг з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.05.2023 (Т.3, а.с.198), згідно з яким право оренди спірної земельної ділянки було зареєстровано за відповідачем на підставі договору оренди від 05.05.2011, додаткової угоди до договору від 01.11.2011, рішення Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022.
Разом з тим, проведення 31.05.2023 державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі вказаного договору оренди землі (з урахуванням додаткової угоди) не може підмінити державну реєстрацію цієї додаткової угоди (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності цією додатковою угодою, яка була укладена до 01.01.2013. Отже, у зв`язку з відсутністю державної реєстрації додаткової угоди від 01.11.2011 до договору, ця додаткова угода не набула чинності.
Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №322/1178/17 (провадження № 14-338цс19).
Верховний Суд України вказував, що поняття «момент укладення договору» та «момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки» різняться змістовим наповненням, а також можуть відрізнятися у часі, про що зазначено і у мотивувальних частинах постанов від 19.02.2014 у справі №0426/14068/2012 (провадження №6-162цс13) та від 13.06.2016 у справі №570/3056/15-ц (провадження №6-643цс16).
Момент укладення договору визначено у статтях 638, 640 Цивільного кодексу України. Вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Отже, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, він вважається укладеним. Із системного аналізу Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що вказане правило визначення моменту укладення договору стосується лише договорів, які повинні бути укладені у простій письмовій формі.
Права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, як передбачено статтями 18, 20 Закону України «Про оренду землі», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
У Цивільному кодексі України передбачено як визначення строку, так і початку перебігу строку та його закінчення.
Статтею 252 Цивільного кодексу України вказано, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 253 Цивільного кодексу України).
Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина перша статті 254 Цивільного кодексу України).
Переважна більшість правовідносин, які урегульовані нормами цивільного законодавства, є відносинами, у яких забезпечується правомірна поведінка їх суб`єктів та нормальна реалізація ними суб`єктивних прав і виконання суб`єктивних обов`язків.
Тому і строки у таких правовідносинах є строками здійснення суб`єктивних цивільних прав та виконання обов`язків.
Це загальне правило закріплено у статті 631 Цивільного кодексу України, зокрема, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладення.
Разом з тим, у частині третій вказаної статті обумовлено, що сторони можуть установити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Момент укладення договору передбачений у статті 640 Цивільного кодексу України і пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх його істотних умов та дотриманням певних вимог, якими є передання майна або вчинення іншої дії, нотаріальне посвідчення договору або його державна реєстрація, якщо таке передбачено актами цивільного законодавства.
У спеціальному Законі України «Про оренду землі» вказано, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18).
Можна зробити висновок, що сторони в договорі оренди землі мали право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії вказаного договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.
Разом з тим якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, діють загальні правила, передбачені спеціальним Законом України «Про оренду землі», який прямо встановлював, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації.
Щодо доводів позивача щодо чинності додаткової угоди від 01.11.2011 до договору оренди та про наявність обставин, що мають преюдиційне значення та не потребують повторного доведення під час розгляду цієї справи, суд зазначає наступне.
Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17.
Крім того, суд зазначає, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими Господарського процесуального кодексу України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Під час розгляду справи №925/640/21 судом не досліджувалось питання чинності додаткової угоди від 01.11.2011 до договору оренди землі, оскільки предметом спору у справі №925/640/21 було внесення змін до договору оренди землі і факт укладення чи не укладення спірної додаткової угоди сам по собі не мав значення при вирішення справи судом.
Отже, враховуючи те, що на момент укладення додаткової угоди від 01.11.2011 договір оренди підлягав державній реєстрації та набирав чинності саме після його державної реєстрації, суд констатує, що додаткова угода як невід`ємна частина договору оренду землі також підлягала державній реєстрації, тому у зв`язку з відсутністю такої реєстрації вона не набрала чинності.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.
Згідно зі статтями 628-629 Цивільного кодексу України та статті 180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з положеннями статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
За умовами спірного договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у грошовій формі у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки, що становить 34314,00 грн у рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
У зв`язку з внесенням змін до договору згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду Черкаської області від 26.10.2022, розмір орендної плати визначається з урахуванням нової нормативно грошової оцінки та становить 70208,25 грн.
За доводами позивача, відповідач неналежно виконував свої зобов`язання за договором оренди земельної ділянки: не сплачував орендну плату у повному обсязі, посилаючись на те, що з 01.11.2011 відповідач зобов`язаний сплачувати орендну плату у розмірі 4,5 відсотків від нормативно грошової оцінки, що складає 51471,00 грн (згідно з додатковою угодою до договору), а також не індексував орендну плату. На підтвердження позивачем надано розрахунок заборгованості (розрахунок втрат місцевого бюджету, що підлягають стягненню на користь Чигиринської міської ради) з лютого 2020 року до лютого 2023 року (Т.1, а.с12).
За розрахунком позивача, внаслідок сплати відповідачем орендної плати не у повному обсязі за цей період у відповідача наявна заборгованість у сумі 297787,95 грн. Як вбачається з цього розрахунку, позивач, починаючи з лютого 2020 року використовує суму місячного платежу у розмірі 11264,82 грн, яка була розрахована з врахуванням ставки у розмірі 4,5% (з врахуванням щомісячної плати у розмірі 4289,25 грн) та проіндексована останнім, починаючи з 2011 року. Разом з тим, як зазначено вище суд дійшов висновку, що додаткова угода, якою було збільшено ставку є неукладеною, що унемовжливлює нарахування орендної плати з врахуванням ставки 4,5%. Крім того, починаючи з листопада 2022 року (з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022) позивач визначає місячну орендна плата у розмірі 8995,43 грн, у той час, як її розмір, враховуючи нову нормативно грошову оцінку - становить 5850,68 грн.
На виконання ухвали суду про витребування доказів, Головним управлінням ДПС у Черкаській області надано копії податкових декларацій з плати за землю Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» за 2020-2023 роки (Т.3, а.с.235). Згідно з даними, які містяться у податкових деклараціях відповідача, річна сума орендної плати (з урахуванням уточнюючих декларацій) за користування усіма земельними ділянками, які належать Чигиринській громаді та які знаходяться у користуванні відповідача, за 2021 рік становить 475 961,14 грн, за 2021 рік 549 893,55 грн, за 2023 рік - 548 983,55 грн, що свідчить про індексацію орендної плати відповідачем.
У пункті 286.2 статті 286 Податкового Кодексу України передбачено право самостійно визначатись з періодичністю подання податкової декларації з плати за землю: раз на рік чи щомісяця.
Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового Кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, який передбачений у статті цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Крім цього, у разі зміни протягом року об`єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Отже, у разі зміни (збільшення) індексу інфляції відповідач може подати уточнюючу декларацію з орендної плати за 2023 рік.
Враховуючи викладене, суд вважає, що розрахунок заборгованості позивача є арифметично невірним, оскільки в ньому за основу взято розмір орендної плати у розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тоді як дійсним розміром орендної плати згідно з договором є 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Крім того, з доказів, які надані позивачем, та витребуваних судом на вимогу позивача, у суду немає можливості достеменно встановити наявність заборгованості саме за спірним договором, оскільки надані Головним управлінням ДПС у Черкаській області копії податкових декларацій з плати за землю Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» та довідки про заборгованість відповідача з орендної плати містять узагальнену інформацію щодо розміру плати за користування земельними ділянками, які знаходяться у межах Чигиринської територіальної громади.
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (стаття 76 Кодексу).
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Стандарт доказування вірогідності доказів, на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування
необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18.
З огляду на наведені положення, суд дійшов висновку, що надані відповідачем докази щодо відсутності заборгованості за спірним договором є більш вірогідними. Крім того, відсутність заборгованості відповідача з орендної плати підтверджується листом Головного управління ДПС у Черкаській області №95336/23-00-13-09-12 від 18.05.2023, згідно з яким, відповідно до інформаційних систем ДПС України станом на 18.05.2023 заборгованість зі сплати податків і зборів, що контролюється Головним управлінням ДПС у Черкаській області у Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагроінвест» відсутня.
Отже, враховуючи те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів наявності у відповідача заборгованості з орендної плати за спірний період, суд вважає позовні вимоги у цій частині необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Щодо вимог позивача про розірвання договору оренди землі, то суд зазначає, що припинення договору оренди шляхом його розірвання урегульовано у статті 32 Закону України «Про оренду землі». Так, частиною першої цієї статті визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Пунктом «д» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України передбачено підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Отже, підставною для розірвання договору оренди землі є порушення орендарем зобов`язань, які визначені у статті 25 Закону України «Про оренду землі», зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
У статті 161 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява, серед іншого, повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою для розірвання договору оренди, позивачем визначено: наявність заборгованості відповідача зі сплати орендної плати, розмір якої позивачем обґрунтовано застосуванням ставки у розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та не застосування відповідачем індексу інфляцію на щомісячний платіж.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Підстави позову Чигиринською міською радою не змінювалися, не уточнювалися і не доповнювалися.
Як встановлено судом, у відповідача на час звернення позивача з цим позовом до суду відсутня заборгованість зі сплати орендних платежів. Наведення інших підстав, зокрема: порушення строків оплати відповідачем, відмова від перегляду умов договору у зв`язку зі змінами розміру земельного податку та не нарахування відповідачем пені у зв`язку з несвоєчасністю внесення щомісячних орендних платежів, визначених позивачем на підтвердження порушення відповідачем умов договору, і відповідно, як на підставу для розірвання договору, наведені позивачем тільки у судових дебатах, які були письмово викладені представником Чигиринської міської ради і подані суду у судовому засіданні 04.10.2022.
Згідно з положеннями статті 218 Господарського процесуального Кодексу України у судових дебатах виступають з промовами (заключним словом) учасники справи. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.
Отже, посилання представника позивача на додаткові підстави позову (які позивач виклав у своїх письмових поясненнях), як на підставу для розірвання договору оренди, судом не приймалися до розгляду, тому суд їх не розглядає.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у ній докази, зокрема платіжні інструкції та податкові декларації, які подавались відповідачем, судом встановлено, що за спірний період у відповідача відсутня заборгованість зі сплати орендної плати, остання сплачувалась відповідачем у визначеному договором розмірі (з урахуванням індексів інфляції), що свідчить про відсутність порушень відповідачем умови договору щодо сплати орендної платежів.
Доказів, які б підтверджували протилежне, позивачем до суду не надано. У той же час відповідачем доведено факт повної внесення орендної плати за період з лютого 2020 року до лютого 2023 року, також судом враховано факт затримки сплати орендних платежів за 2022 рік, що пов`язана з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України.
Вирішальне значення для застосування частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання істотності порушення повинно вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але і наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право очікувати сторона, укладаючи договір, і тим, що у дійсності вона могла отримати (пункти 119-120 постанови ВП ВС від 16.02.2021 у справі №910/2861/18).
Позивачем не було надано до суду доказів на підтвердження підстав завдання істотної шкоди діями відповідача, натомість, судом встановлено, що відповідач не відмовився сплачувати орендну плату за землю, а сплатив її в інші строки, що зумовлено дією незалежних від волі відповідача обставин, не допускаючи при цьому саме істотних порушень, тому позивач не був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору оренди землі - отримання за спірним договором оренди грошових коштів (орендних платежів).
Також суд вважає за необхідне зазначити, орган місцевого самоврядування має діяти відповідно до закону при вирішенні питань регулювання земельних відносин, у тому числі і щодо встановлення ставки земельного податку, мінімальний та максимальний розмір якого встановлюється у Податковому кодексі України. А порядок зміни умов договору врегульовано як у законах України, так і в конкретному договорі, укладеному між сторонами спору. До переліку повноважень міських рад у галузі земельних відносин, визначеного у статті 12 Земельного кодексу України, не належить законодавче встановлення або зміна граничного (мінімального та максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі повноваження з огляду на положення статті 288 Податкового кодексу України належать Верховній Раді України - єдиному органу законодавчої влади в Україні.
Суд вважає, що рішення Чигиринської міської ради, як органу місцевого самоврядування щодо примусу відповідача до внесення змін до договору оренди землі у частині зміни розміру (ставки) орендної плати, є таким, що порушує принцип свободи договору, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями встановлювати граничні (мінімальний та максимальний) розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки умовами договору сторони не передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про розірвання договору оренди землі, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову повністю.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги не підлягають до задоволення, витрати, які понесені позивачем у зв`язку із розглядом цієї справи покладається на позивача та йому не відшкодовуються.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене 16.10.2023.
Суддя О.І.Кучеренко
