Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 553/1047/22
№ провадження 1-кп/646/138/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.10.2023 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022220830000005 від 16.02.2022 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
в с т а н о в и в:
Прокурор Слобідської окружної прокуратури м.Харкова Харківської області звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , в якому просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, посилаючись на те, що, ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати, а саме: переховування від суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є тяжким, вчинити нові кримінальні правопорушення, що в свою чергу, може призвести до тяжких наслідків.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник просили змінити запобіжний захист на більш м`який у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що ризики прокурором не доведені, не обгунтовані, не має наміру впливати на свідків, ухилятися від суду, має міцні соціальні зв`язки.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст.331КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
Статтею 177КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України ,зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та відомості, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.
Водночас, продовжуючи обвинуваченому строк тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України та із ступеня тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальногоо правопорушеня, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів та передбачають покарання у виді лише позбавлення волі з конфіскацією майна.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особупід варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини, зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того,що останній з метою уникнення покарання,передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення може вдатися до відповідних дій.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, ніде не працює, що вказує на неможливість застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу та те, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності та у пошуках матеріального збагачення ОСОБА_5 може переховуватись від суду якщо до нього буде застосований запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, що свідчить про існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому суд враховує, що наявність у ОСОБА_5 сім`ї не було для нього стримуючим фактором та не свідчить про зменшення вказаного ризику.
Одночасно в судовому засіданнів становлено, що ризики, передбачені п.1,3,5ч.1ст.177КПК України, не зменшились та станом на сьогоднішній день не встановлено, що застосування до ОСОБА_5 більш м`якогозапобіжного заходу,не пов`язаного з позбавленням волі, зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти зазначеним ризикам.
Нових обставин з приводу відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України щодо обвинуваченого ОСОБА_5 та доказів, що підтверджують вказані обставини обвинуваченим та його захисником не зазначено.
При цьому суд вважає, що запобіжний захід обраний обвинуваченому відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, надасть можливість запобігти перешкоджанню інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду, впливу на свідків, які ще не допитаті в судовому засіданні, підстави для продовження вказаного запобіжного заходу не відпали, а відтак існує реальна необхідність у продовженні таких строків.
Аналізуючи при цьому в сукупності всі обставини справи, передбачені ст.178 КПК України з якими закон пов`язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 слід продовжити та вважає, що обраний запобіжний захід щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є достатнім засобом, здатним забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виключає собою можливість застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашньогоа решту.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінального правопорушеня, встановлені ризики передбачені п.1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор, не зменшились, що виключає можливість зміни обраного запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який, а відтак суд доходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 196, 331, 372 КПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022220830000005 від 16.02.2022 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів тобто до 21.12.2023 р. включно без визначення застави.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий : ОСОБА_1
