УХВАЛА
09 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 463/9009/21
провадження № 61-14075ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув клопотання Міністерства освіти і науки України, яка подана ОСОБА_1 , про зупинення дії постанови Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року у справі за касаційною скаргою першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року у справі за позовом заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до ОСОБА_2 , третя особа - Львівський національний університет імені Івана Франка, про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності,
ВСТАНОВИВ:
Перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури засобами поштового зв`язку 26 вересня 2023 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 01 листопада 2023 року, відкрито провадження у справі та витребувано справу із суду першої інстанції. У задоволенні клопотання про зупинення дії постанови апеляційного суду відмовлено.
02 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшло клопотання Міністерства освіти і науки України, яка подана ОСОБА_1 , про зупинення дії постанови Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 182 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі.
Згідно з частиною восьмою статті 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до підпункту 26 пункту 2 «Підсистема «Електронний суд»» розділу ІІІ «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. У частині четвертій статті 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Відповідно до частини восьмої статті 62 ЦПК України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Клопотання Міністерства освіти і науки України, яке подано ОСОБА_1 , про зупинення дії постанови Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року не відповідає вимогам частини другої статті 183 ЦПК України, оскільки підписано представником без достатніх повноважень.
Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті (частина друга статті 245 ЦК України).
У разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним (частина перша статті 219 ЦК України).
Крім того, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії як «самопредставництво» і «представництво». Тобто допускається можливість здійснення процесуального представництва органу державної влади, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками органу державної влади. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такого органу державної влади без додаткового уповноваження.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Подібні висновки зроблені в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року в справі № 667/7582/15-ц (провадження № 61-303св20).
У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що:
«починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
До матеріалів клопотання Міністерства освіти і науки України додано: копію витягу з ЄДР щодо підтвердження повноважень представника Міністерства освіти і науки України. Разом з тим, аналіз клопотання та доданих до нього матеріалів свідчить, що вони не містять визначених частиною четвертою статті 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження Клекоцюка Р. Р. діяти від імені Міністерства освіти і науки України в порядку самопредставництва.
З урахуванням того, що довіреність від 08 вересня 2023 року видана у порядку передоручення, нотаріально не посвідчена, то вона є нікчемною. Отже, до кдопотання не додано належних доказів стосовно того, що Клекоцюк Р. Р. уповноважений за довіреністю представляти інтереси Міністерства освіти і науки України.
Таким чином заява підлягає поверненню, оскільки підписана представником без достатніх повноважень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 260, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Клопотання Міністерства освіти і науки України, яке подане ОСОБА_1 , про зупинення дії постанови Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар
