Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
06 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 420/16347/22
адміністративне провадження № К/990/38826/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року, додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року, додаткову постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 420/16347/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення невиплаченої премії,
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправними накази командира військової частини про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності № 337 від 19 серпня 2022 року відповідно до пункту «б» статті 48 та статті 55 розділу III Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України у вигляді оголошення догани та N 373 від 13 вересня 2022 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідно до пункту «в» статті 48 та статті 55 розділу III Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України - у вигляді оголошення суворої догани;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 2236,68 грн. невиплаченої премії,
- стягнути на користь ОСОБА_1 кошти на правничу (правову) допомогу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними накази командира військової частини НОМЕР_1 :
- № 337 від 19 серпня 2022 року про притягнення солдата ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності відповідно до пункту «б» статті 48 та статті 55 розділу III Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України у вигляді оголошення догани;
- № 373 від 13 вересня 2022 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності солдата ОСОБА_2 відповідно до пункту «в» статті 48 та статті 55 розділу III Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України у вигляді оголошення суворої догани.
В решті вимог відмовлено. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 7800 грн.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 500,00 грн.
Додатковою постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.
20 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року, додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року, додаткову постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 420/16347/22. Відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій скасувати повністю, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з наступних підстав.
За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Зокрема, зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно розтлумачено статті 84-87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Так, за приписами частини четвертої статті 328 КАС України оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 цієї норми КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті.
Суд зазначає, що формальне посилання на норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах, на думку заявника, відсутній висновок Верховного Суду, не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки заявник не обґрунтував у чому саме полягала помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як, на думку заявника, відповідні норми повинні застосовуватися.
Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підстави касаційного оскарження.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовими рішеннями, цитування норм законодавства, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
Крім того, відповідачем оскаржуються додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року та додаткова постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року щодо витрат на правничу допомогу, проте касаційна скарга не містить будь-яких обґрунтувань щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права при постановленні зазначених судових рішень.
Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України,
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року, додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року, додаткову постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 420/16347/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення невиплаченої премії повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя М.В. Білак
