УХВАЛА
20 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 742/1716/23
провадження № 61-17035сво23
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д.,
Фаловської І. М., Червинської М. Є.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у складі судді Бездідька В. М. від 21 червня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Євстафіїва О. К., Скрипки А. А., від 30 жовтня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Служба у справах дітей Прилуцької міської ради, про встановлення способу участі у вихованні дитини та порядку побачення з дитиною (онукою).
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Служба у справах дітей Прилуцької міської ради, про зобов`язання не чинити перешкоди у спілкуванні з онукою та встановлення способу участі у вихованні дитини і спілкуванні з дитиною.
Свої вимоги позивачі мотивували тим, що їхній син - ОСОБА_4 перебував з ОСОБА_1 у шлюбі, які мають спільну доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу залишилася проживати з матір`ю. Посилалися на те, що ОСОБА_1 чинить перешкоди у спілкуванні з онукою.
З урахуванням зазначеного, позивачі просили зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у спілкуванні з онукою та встановити їм способи участі у вихованні та спілкуванні з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- бачитися з онукою щотижнево кожної суботи з 09:00 год до 18:00 год та неділі з 09:00 год до 18:00 год з правом забирати дитину до місця їх проживання, відвідувати культурно-освітні заклади, кінотеатри, дитячі кафе та інші заклади харчування, у перші два місяці з дня винесення рішення суду у справі у присутності матері, а у подальшому - без супроводу матері;
- у разі неможливості спілкування з дитиною у визначений час, перенести зустріч на наступні дні за домовленістю з матір`ю;
- забирати онуку на відпочинок та оздоровлення з виїздом за межі Чернігівської області та України, за попередньою домовленістю з матір`ю дитини.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 червня 2023 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Прилуцької міської ради, про встановлення способу участі у вихованні дитини та порядку побачення з дитиною (онукою) задоволено частково.
Встановлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- бачитися з онукою щотижнево кожної суботи з 09 годин до 18 години та неділі з 09 години до 18 години, з правом забирати дитину до місця проживання позивачів, відвідувати культурно-освітні заклади, кінотеатри, дитячі кафе та інші заклади харчування, у перші два місяці з дня винесення рішення суду по справі у присутності матері, а у подальшому - без супроводу матері;
- у разі неможливості спілкування з дитиною у визначений час, перенести зустріч на наступні дні за домовленістю з матір`ю;
- забирати онуку на відпочинок та оздоровлення з виїздом за межі Чернігівської області та України, за попередньою домовленістю з матір`ю дитини.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
З урахуванням віку та найкращих інтересів дитини, суд першої інстанції вважав за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, визначивши спосіб участі баби та діда у спілкуванні з онукою. Перешкод, які б чинила відповідачка у спілкуванні позивачів з дитиною, у судовому засіданні не встановлено, тому у задоволенні вимоги щодо зобов`язання відповідачки не чинити такі перешкоди відмовлено.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 червня 2023 року змінено у частині визначення часу побачень з дитиною.
Встановлено наступний порядок та способи участі баби і діда ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у вихованні онуки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою домовленістю у відсутності матері кожні 1 та 3 суботи місяця з
10:00 години до 12:00 години; 2 та 4 суботи місяця з 16:00 години до 18:00 години, враховуючи стан здоров`я дитини та погодні умови.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкод у спілкуванні з онукою не оскаржується. При встановленні позивачам способів участі у вихованні та спілкуванні з онукою суд першої інстанції не надав правової оцінки висновку служби у справах дітей від 22 травня 2023 року № 02-16/3415 щодо встановлення часів спілкування позивачів з онукою, не врахував, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Натомість, суд апеляційної інстанції, враховуючи вік дитини
(4 роки), вважав за можливе погодитись з висновком опікунської ради щодо участі у вихованні малолітньої ОСОБА_5 в частині визначення часу побачень позивачів з дитиною, який є обґрунтованим та відповідає інтересам дитини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області
від 21 червня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду
від 30 жовтня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
При відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції визначив, що підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду
від 05 грудня 2018 року у справі № 175/5360/13-ц (пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України), а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 742/1716/23.
У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року справу призначено до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2024 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що матеріали справи не містять доводів та доказів створення перешкод спілкуванню діда та баби з онуком. Обов`язковою передумовою подання дідом/бабою позову про усунення перешкод у спілкуванні з онуком є наявність порушеного права. Недоведеність наявності таких перешкод є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду висловленим у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 175/5360/13-ц.
На думку заявниці, під час вирішення спору судами було неправильно застосовано положення статті 257 СК України. Встановивши, що звернень та перешкод у спілкуванні з онуком не було створено, суди дійшли неправильного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступлення від висновків щодо застосування норм права (статті 257 СК України) у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 175/5360/13-ц.
Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звернув увагу на висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині вирішення позовних вимог щодо зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкоди
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у спілкуванні з онукою, оскільки судами не встановлено перешкод, які б чинила відповідач у спілкуванні позивачів з дитиною. Разом з тим, сторонами у цій справі не погоджено способи участі позивачів у вихованні онуки (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), тому суди визначили порядок участі позивачів у спілкуванні та у вихованні онуки.
Аналогічний по суті висновок зробила колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року у справі № 607/1377/22 (провадження № 61-11704св22).
Разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 175/5360/13-ц (провадження № 61-37709св18), на яку посилається відповідач у касаційній скарзі, Верховним Судом залишено без змін постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог діда та баби про усунення перешкод у спілкуванні з онуком і встановлення способу та порядку спілкування з ним, з посиланням на відсутність таких перешкод.
У вказаній постанові зроблені висновки про те, що положеннями статті 257 СК України закріплено право баби і діда спілкуватися зі своїми внуками і брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом своїх прав щодо виховання онуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. Визначено, що обов`язковою передумовою подання дідом/бабою позову про усунення перешкод у спілкуванні з онуком є встановлення перешкод, які чиняться у цьому іншими особами, з якими постійно проживає дитина, тобто наявність порушеного права.
За відсутності створення відповідачкою, з якою проживає малолітній син, діду дитини перешкод у спілкуванні з онуком, суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду про відмову діду у задоволенні позову.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 175/5360/13-ц (провадження № 61-37709св18) та зробити висновок про те, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права та є окремим способом захисту. Відмова у задоволенні позову про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею (зокрема, внаслідок відсутності перешкод чи з інших підстав), з урахуванням того, що приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, не є підставою для відмови судом у визначенні способів участі баби та діда у вихованні дитини, місця та часу їхнього спілкування.
У частині другій статті 403 ЦПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність
у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.
Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції.
З урахуванням наведеного, справа підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане справа розглядатиметься Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
16 лютого 2024 року ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_6 , через систему «Електронний суд» подано заяву про зупинення виконання (дії) рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 червня 2023 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року до закінчення касаційного провадження.
Заяву обґрунтовано тим, що 07 грудня 2023 року було відкрито два виконавчих провадження з примусового виконання оскаржених судових рішень № 73536958 та № 73537231, де за відкриття провадження державним виконавцем з неї стягують 13 627, 80 грн, що для неї є значною сумою. Заявниця вказує, що оскаржені судові рішення за результатами касаційного перегляду на підставі яких відкрито виконавче провадження, можуть бути скасовані, що на її думку є підставою для зупинення їх виконання.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, ймовірність утруднення повороту виконання судового рішення внаслідок можливого його скасування, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та осіб, які не брали участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Отже, клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим та містити підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені належними доказами.
Перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 , від імені якої дії представник ОСОБА_6 , про зупинення виконання (дії) рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 червня 2023 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року, колегія суддів вважає, що вона є необґрунтованою. Судові рішення, які набрали законної сили, підлягають виконанню. Заявницею не доведено необхідності у зупиненні виконання судових рішень про періодичний контакт діда і баби з онукою, а стягнення виконавчого збору у процедурі примусового виконання державним виконавцем судових рішень не є підставою для зупинення їх виконання.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402, частиною першою статті 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Прийняти до розгляду справу № 742/1716/23 за позовом у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Служба у справах дітей Прилуцької міської ради, про встановлення способу участі у вихованні дитини та порядку побачення з дитиною (онукою), за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 червня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року.
Призначити справу № 742/1716/23 до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє
адвокат Дуденок Оксана Олександрівна, про зупинення виконання (дії) рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 червня 2023 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: А. І. Грушицький
Б. І. Гулько
В. І. Крат
Д. Д. Луспеник
І. М. Фаловська
М. Є. Червинська
