УХВАЛА
06 березня 2024 року
м. Київ
справа № 227/2301/21
провадження № 61-5024св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: товариство з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 жовтня 2022 року у складі судді Корнєєвої В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 01 березня 2023 року у складі колегії суддів: Мірути О. А., Тимченко О. О.,
Хейло Я. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» (далі - ТДВ «Шахта «Білозерська»), треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці, про визнання нещасного випадку на виробництві та визнання недійсним та скасування Акту форми Н-1/НП від 18 травня 2021 року.
2. Позовна заява мотивована тим, що 19 лютого 2021 року у 3-ю зміну він, як начальник зміни виробничої служби, виконував координацію робіт та знаходився на вентиляційній магістралі пласта L3 горизонту 830 метрів, де контролював ведення робіт з доставки матеріалів та обладнання робітникам дільниці ШТ-1. Близько 23:50 год він прийняв рішення виїжджати на поверхню шахти. Згідно встановленого маршруту виїжджати до виробок горизонту 200 метрів необхідно двома похилими виробками, обладнаними підіймальними машинами з людськими вагонетками. Підіймальна машина вентиляційного хідника пласта L3 горизонту 830 м з 1-ї зміни 19 лютого 2021 року знаходилася у ремонті, механізована доставка робітників по цій виробці з горизонту 830 метрів на горизонт 550 метрів не проводилась і для того, щоб дістатися виробок горизонту 550 м, необхідно було пішки пройти вгору по вентиляційному хіднику пласта L3 горизонту 830 м близько 1,5 км під кутом 12 градусів. Щоб не йти пішки, ОСОБА_1 разом з гірничим майстром дільниці шахтного транспорту-1 ОСОБА_2 , відповідальним за безпечне ведення робіт на дільниці у третю зміну, попрямували на уклон №1 пласта L8 горизонту 550 м, який обладнаний стрічковими конвеєрами. Проїхавши на чотирьох стрічкових конвеєрах уклону №1 пласта L8 горизонту 550 м, не призначених для перевезення робітників, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перейшли на конвеєрну магістраль пласта L3 горизонту 550 м та продовжили свій виїзд на стрічковому конвеєрі 2ЛУ-100, не призначеному для перевезення робітників. При пересуванні на стрічковому конвеєрі ОСОБА_1 знаходився попереду, а ОСОБА_2 їхав від нього на відстані близько 30-40 м. Близько 00:54 год 20 лютого 2021 року при проїзді вентиляційної бетонитової перемички, розташованої на ПК-17 конвеєрної магістралі пласта L3 горизонту 550 м, ОСОБА_1 вдарився об неї обличчям, застряг у отворі перемички, після чого поїхав на конвеєрі далі. Розташований на стрічковому конвеєрі позаду гірничий майстер ОСОБА_2 зістрибнув із верхньої стрічки конвеєра, зупинив його роботу та попрямував у бік ОСОБА_1 . Підійшовши до нього, ОСОБА_2 побачив ОСОБА_1 , який сидів на підошві виробки, його обличчя було у крові, на шиї було видно поріз. Надавши допомогу ОСОБА_3 , ОСОБА_2 побіг до камери підіймальної машини вентиляційного хідника пласта L3 горизонту 550 метрів та за телефоном. О 00:57 год повідомив гірничого диспетчера ОСОБА_4 про те, що сталося. Гірничий диспетчер ОСОБА_4 після отримання інформації стосовно травмування ОСОБА_1 по телефону о 01:00 год. викликав РПГ 10ВГРЗ та повідомив про нещасний випадок посадових осіб ТДВ «Шахта «Білозерська» за списком №1. Гірничий майстер ОСОБА_2 після дзвінка гірничому диспетчеру шахти повернувся до травмованого ОСОБА_1 , супроводив його до нижнього приймально-відправного майданчика північного хідника пласта L1 - L3 горизонту 350 метрів, де разом з ним сів у людську вагонетку та виїхав до верхнього приймально-відправного майданчика горизонту 200 метрів, де їх зустріла медсестра підземного медичного пункту ОСОБА_5 , яка надала ОСОБА_1 медичну допомогу. О 01:37 год ОСОБА_1 виїхав на поверхню та пішов до медичного пункту поверхні для отримання долікарняної медичної допомоги. О 02:15 год начальник зміни ОСОБА_1 був направлений спец автомобілем РПГ до КНП «Добропільська ЛІЛ» для госпіталізації.
3. 24 березня 2021 року було складено акт Н-1/НП про нещасний випадок, не пов`язаний з виробництвом.
4. 26 квітня 2021 року директору ТДВ «Шахта «Білозерська» надійшов припис форми Н-9 за №06.1-21/05/15-21 від 26 квітня 2021 року, виданий головним державним інспектором відділу гірничотехнічного нагляду північно-західного напрямку Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці Мурзенко С. В. про проведення повторного розслідування нещасного випадку.
5. 18 травня 2021 року за результатами повторного розслідування було складено акт за формою Н-1/НП.
6. Посилаючись на те, що висновок комісії є незаконним, оскільки не відповідає вимогам Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ № 337 від 17 квітня 2019 року, ОСОБА_1 просив визнати недійсним та скасувати акт форми Н-1/НП від 18 травня 2021 року проведення розслідування нещасного випадку, який стався з ним 20 лютого 2021 року о 00:54 годині та визнати нещасний випадок, який стався з ним 20 лютого 2021 року під час виконання трудових обов`язків таким, що пов`язаний з виробництвом.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
7. Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області
від 10 жовтня 2022 року позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним та скасовано акт від 18 травня 2021 року форми Н-1/НП проведення розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1
20 лютого 2021 року о 00:54 год.
Визнано нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 20 лютого 2021 року на ТДВ «Шахта «Білозерська» під час виконання ним трудових обов`язків, таким, що пов`язаний з виробництвом.
Зобов`язано ТДВ «Шахта «Білозерська» організувати проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався 20 лютого 2021 року о 00:54 год. з ОСОБА_1 під час виконання ним трудових обов`язків на ТДВ «Шахта «Білозерська» з урахуванням висновків, викладених в даному судовому рішенні. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
8. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, відхилено. Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 жовтня 2022 року залишено без змін.
9. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що нещасний випадок із начальником зміни виробничої служби ОСОБА_1 , який стався під час виконання ним трудових обов`язків у період його перебування на території підприємства відповідача та протягом робочого часу, свідчить про те, що нещасний випадок є таким, що пов`язаний з виробництвом, оскільки містить достатньо обставин, за наявності яких нещасний випадок відповідно до пункту 52 Порядку
№ 337 визнається таким, що пов`язаний з виробництвом. Отримання травми ОСОБА_1 при виконанні трудових обов`язків підтверджено поясненнями свідків, даними медичних документів та документами з підприємства, а також висновком комісії, підписаним з окремою думкою головного бухгалтера ПО ППВПУ на шахті «Білозерська» ОСОБА_6 .
10. Апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про те, що розслідування нещасного випадку на виробництві належить до компетенції комісії з розслідування обставин та причин настання нещасного випадку, оскільки позивачем оскаржено акт форми Н-1/НП від 18 травня 2021 року повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що відповідає положенням трудового законодавства.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11. У квітні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТДВ «Шахта «Білозерська» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року.
12. Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2023 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Зупинено виконання рішення судів попередніх інстанцій до закінчення їхнього перегляду в касаційному порядку.
13. Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
14. У касаційній скарзі ТДВ «Шахта «Білозерська», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд.
15. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18 листопада 2018 року у справі № 242/3471/17,
від 27 березня 2019 року у справі № 367/5673/15-ц, від 01 лютого 2023 року у справі № 210/5713/20, від 08 лютого 2023 року у справі № 343/1786/19, від 08 лютого
2023 року у справі № 343/1786/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
16. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не встановили порушень з боку комісії з розслідування роботодавця, проте визнали нещасний випадок таким, що пов`язаний з виробництвом у зв`язку з тим, що позивач згідно займаної посади та відповідно до посадової інструкції має право вільного пересування по шахті, в той же час не зазначили, які посадові обов`язки або дії в інтересах роботодавця виконував при пересування на стрічковому контейнері, пересування на якому категорично заборонене пунктом 1 глави 7 Правил безпеки у вугільних шахтах, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22 березня 2010 року №62, за дотриманням виконання яких і повинен слідкувати позивач як начальник зміни виробничої служби.
17. Крім того, зазначаючи, що жодне кримінальне провадження відносно
ОСОБА_1 не відкривалося, не врахували, що відкриття кримінального провадження здійснюється лише за фактом нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом.
18. Крім того, суди не врахували, що положення Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року
№ 337, дають підстави дійти висновку, що вимоги про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, відноситься до компетенції комісії по розслідуванню нещасного випадку. Спеціальна комісія встановлює факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом, тобто спеціальна комісія є спеціальним суб`єктом щодо встановлення вказаного факту, рішення якого може бути оскаржено до суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
19. У червні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив представника
ОСОБА_1 - адвоката Чумак І. М. на касаційну скаргу, в якому вона просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою, посилаючись на те, що відповідач не оскаржував рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, фактично погодившись з ним, оскільки з апеляційною скаргою до апеляційного суду зверталося Управління ВДФСС України в Донецькій області, правонаступником якого є ГУ ПФУ в Донецькій області.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08 лютого 2014 року
ОСОБА_1 було прийнято за переведенням помічником начальника дільниці підземно з повним робочим днем на ТДВ «Шахта «Білозерська», 10 жовтня
2016 року переведено начальником зміни, 50% і більше робочого часу на рік зайнятий на підземних роботах.
21. За результатами проведеного спеціальною комісією розслідування 24 березня 2021 року складено акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 20 лютого 2021 року о 00:54 годині на ТДВ «Шахта «Білозерська» за формою Н-1/НП, який було затверджено директором ТДВ «Шахта «Білозерська» Вільховим В. В.
22. Відповідно до вказаного акту комісія, вивчивши обставини та причини настання нещасного випадку, протоколи опитування та пояснення осіб, причетних до нещасного випадку, оглянувши місце нещасного випадку з начальником зміни виробничої служби ТДВ «Шахта «Білозерська» ОСОБА_1 , встановила, що потерпілий прямував не за затвердженим маршрутом пересування для виїзду із шахти, не виконував трудові обов`язки, завдання роботодавця та дії в інтересах підприємства, а саме переміщався стрічковим конвеєром, не призначеним для перевезення людей, тобто використовував його в особистих інтересах, що і стало причиною нещасного випадку. Враховуючи, що вище викладені обставини не підпадають під дію підпунктів 1, 2, 5, 12 пункту 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, комісія розслідування нещасного випадку, керуючись пунктом 34 Порядку № 337 шляхом голосування (за - 5, проти-0, утрималось -0), одноголосно прийняла рішення, що нещасний випадок, який стався з начальником зміни виробничої служби ТДВ «Шахта «Білозерська» ОСОБА_1 , не пов`язаний з виробництвом, зі складанням акту за формою Н-1/НП. Також комісія зазначила, що ОСОБА_1 не слідкував за особистою безпекою, скоїв дії, що призвели до нещасного випадку, який пересувався на стрічковому конвеєрі, не призначеному для перевезення людей, чим порушив пункти 2.47, 4.14 «Посадової інструкції начальника зміни виробничої служби».
23. Згідно з копією виписки з епікризу із медичної картки стаціонарного хворого
№ 684 вбачається, що ОСОБА_1 з 20 лютого 2021 року по 04 березня 2021 року перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Добропільська ЛІЛ» з діагнозом: сполучена травма тіла: ЗЧМТ. Струс головного мозку. Закриті лінійні переломи 2,3,4 ребер зліва і 4-го ребра справа без зміщення. Закритий перелом остистого відростку Тh3 без зміщення. Правобічний гідроторакс. Вдарена рана правої надбрівної ділянки. Вдарена рана верхньої губи. Вдарена рана шиї справа. Забиті рани надбрівної ділянки справа, субкапітальні геморрагії. Забій грудної клітини справа. Суп.: Спондилолистсз С2. Протрузіі міжхребцевих дисків СЗ-С4, С5-С6. Остеохондроз відділу хребта 2ст. Зі слів хворого, травма на виробництві 20 лютого 2021 року о 00:54 год, отримав удар в голову, не пояснює чим, відмічає втрату свідомості, доставлений в приймальне відділення бригадою ВГСО, оглянутий черговим травматологом, виконано Ро - дослідження голови та грудної клітки, ушпиталений.
24. Згідно з висновком головного експерта нейрохірурга Департаменту охорони здоров`я Донецької облдержадміністрації від 30 березня 2021 року ОСОБА_1 було направлено з діагнозом виробнича травма 20 лютого 2021 року.
25. Відповідно до копії припису Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці № 06.1-21/05/15-21 від 26 квітня 2021 року відповідача було зобов`язано провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався 20 лютого 2021 року о 00:54 год. на ПК 17 конвеєрної магістралі пласта L3 горизонту 550 метрів ТДВ «Шахта «Білозерська» з начальником зміни виробничої служби ОСОБА_1.
26. Згідно наказу відповідача № 234-оп від 12 травня 2021 року на підприємстві було створено комісію з розслідування нещасного випадку, якою 18 травня 2021 року було складено акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 20 лютого 2021 року о 00:54 годині на ТДВ «Шахта «Білозерська», який було затверджено директором ТДВ «Шахта «Білозерська» Вільховим В. В.
27. Відповідно до цього акту, комісія, розглянувши матеріали розслідування нещасного випадку з начальником зміни виробничої служби ТДВ «Шахта «Білозерська» ОСОБА_1., враховуючи вимоги припису форми Н-9, виданого головним державним інспектором відділу гірничотехнічного нагляду північно-західного напрямку Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Мурзенко С. В. від 26 квітня 2021 року, вивчивши обставини та причини настання нещасного випадку, протоколи опитування та пояснення осіб, причетних до нещасного випадку з начальником зміни виробничої служби ТДВ «Шахта «Білозерська» ОСОБА_1 , встановила, що потерпілий прямував не за затвердженим маршрутом пересування для виїзду із шахти, не виконував трудові обов`язки, завдання роботодавця та дії в інтересах підприємства, а саме переміщався стрічковим конвеєром, не призначеним для перевезення людей, тобто використовував його в особистих інтересах, що і стало причиною нещасного випадку. Враховуючи, що вище викладені обставини не підпадають під дію підпунктів 1, 2, 5, 12 пункту 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, комісія розслідування нещасного випадку, керуючись пунктом 34 Порядку № 337 шляхом голосування (за - 4, проти - 1, утрималось - 0) прийняла рішення, що нещасний випадок, який стався з начальником зміни виробничої служби ТДВ «Шахта «Білозерська»
ОСОБА_1 , не пов`язаний з виробництвом, і складено акт за формою Н-1/НП. Акт за формою Н-1/НП від 26 березня 2021 року вважати таким, що втратив чинність та не застосовується. Також комісія зазначила, що ОСОБА_1 , який пересувався на стрічковому конвеєрі, не призначеному для перевезення людей, не слідкував за особистою безпекою, скоїв дії, що призвели до нещасного випадку, чим порушив пункти 2.47, 4.14 «Посадової інструкції начальника зміни виробничої служби».
28. Акт підписано з окремою думкою головного бухгалтера ПО ППВПУ на шахті «Білозерська» ОСОБА_6 , яка зазначила, що не погоджується з висновком комісії, оскільки розслідування не було всебічним та об`єктивним.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
29. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
30. Як зазначалося вище, рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 жовтня 2022 року позовні вимоги задоволено.
31. Не погодившись з вказаним рішенням суду до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернулосяУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
32. ТДВ «Шахта «Білозерська»до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 жовтня 2022 року не зверталась, у зв`язку із чим фактично є такою, що погодилась з ним.
33. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, відхилено. Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 жовтня 2022 року залишено без змін.
34. Разом з тим, у квітні 2023 року ТДВ «Шахта «Білозерська» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року.
35. Таким чином, до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій звернувся відповідач, який не оскаржував рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
36. У червні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив представника
ОСОБА_1 - адвоката Чумак І. М. на касаційну скаргу, в якому вона просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою, посилаючись на те, що відповідач не оскаржував рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
37. Верховний Суд погоджується з вказаними доводами представника позивача та вважає, що в даному випадку наявні підстави для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТДВ «Шахта «Білозерська», виходячи з наступного.
38. Згідно з частиною першою статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
39. Частиною першою статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
40. Відповідно до частини першої, другої статті 363 ЦПК України учасники справи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступають. Заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
41. При цьому в частині першій статті 50 ЦПК України встановлено, що кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.
42. У частинах першій, четвертій статті 367 ЦПК України закріплено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
43. З наведеного з врахуванням змісту принципу диспозитивності, меж апеляційного розгляду вбачається, що при оскарженні рішень суду першої інстанції кожен співучасник діє самостійно, подаючи апеляційну скаргу від власного імені, й оскарження рішення лише одним із співучасників, якщо останній не має належним чином посвідчених повноважень на представництво інтересів інших співучасників, не свідчить, що воно автоматично оскаржується й іншими співучасниками. Відповідно, на суд покладається обов`язок перевіряти законність та обґрунтованість судового рішення лише в частині щодо особи, якою подана апеляційна скарг. В той же час ЦПК України допускає можливість реалізації всіма співучасниками права на апеляційне оскарження судових рішень або шляхом подання спільної апеляційної скарги, або шляхом приєднання до поданої апеляційної скарги одного з співучасників. В протилежному випадку рішення суду першої інстанції набуває законної сили щодо співучасника, яким не була подана апеляційна скарга або заява про приєднання до апеляційної скарги, й щодо нього в апеляційному порядку не переглядається.
44. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
45. За змістом наведеного припису учасник справи не має права на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції у частині, яку він не оскаржував в апеляційному порядку й, відповідно, яка апеляційним судом не переглядалася.
46. При цьому відповідно до вимог статті 370 ЦПК України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятого ним судового рішення та рішення суду першої інстанції, що оскаржується. За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 382цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
47. Отже, чинні норми процесуального права чітко передбачають алгоритм дій осіб, які не згодні з рішенням суду першої інстанції, після вчинення яких вони набувають право на його оскарження до суду касаційної інстанції.
48. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, неабсолютне; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено так, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та має бути досягнута пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine») від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).
49. Встановлення у процесуальному законі обмеження можливості касаційного оскарження рішення суду першої інстанції, яке не переглядав апеляційний суд, є розумним і має на меті забезпечити стадійність цивільного процесу та запобігти можливим зловживанням процесуальними правами. Верховний Суд вважає таку мету легітимною. Зазначене обмеження є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом.
50. Отже, касаційна скарга може бути подана учасником справи лише за умови перегляду апеляційним судом його апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції.
51. Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції переглядав рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
52. ТДВ «Шахта «Білозерська» не скористалося правом ані на подання апеляційної скарги, ані на приєднання до апеляційної скарги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
53. Враховуючи те, що рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 жовтня 2022 року не переглядалось апеляційним судом щодо ТДВ «Шахта «Білозерська», воно не підлягає касаційному оскарженню в цій частині й касаційне провадження за касаційною скаргою цієї особи підлягає закриттю.
54. Так, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 16 лютого 2024 року у справі
№ 653/790/20 (провадження № 61-524ск24) враховуючи те, що рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 29 жовтня 2021 року не переглядалось апеляційним судом за апеляційною скаргою ОСОБА_7 , у відкритті касаційного провадження відмовлено.
55. Крім того, у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2024 року у справі
№ 753/405/20 (провадження № 61-3752св23) зазначено, що «…Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку згідно з частиною першою статті 352 ЦК України в повному обсязі оскаржив ОСОБА_8 як особа, яка не брала участі у справі. Позивачка ОСОБА_9 заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 липня 2022 року в апеляційному порядку не оскаржувала. Тому перегляд вказаного рішення касаційним судом міг бути можливий тільки за касаційною скаргою ОСОБА_8 .
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини
і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).
Згідно з практикою ЄСПЛ право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено так, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та має бути досягнута пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine») від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).
Встановлення у процесуальному законі обмеження можливості касаційного оскарження рішення суду першої інстанції, яке не переглядав апеляційний суд, є розумним і має на меті забезпечити стадійність цивільного процесу та запобігти можливим зловживанням процесуальними правами. Колегія суддів вважає таку мету легітимною. Зазначене обмеження є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом.
Позивачка, звертаючись із касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог, яке вона не оскаржила в апеляційному порядку, могла спрогнозувати неможливість касаційного перегляду цього рішення. Таке обмеження не позбавляє особу права на доступ до суду.
За таких обставин у Верховного Суду відсутні підстави для перегляду за касаційною скаргою ОСОБА_9 заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 липня 2022 року в частині незадоволених позовних вимог. Тому касаційне провадження у цій частині слід закрити…».
56. Також в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2023 року у справі № 139/456/22 (провадження № 61-12641св22) заначено, що «…Відповідно до матеріалів справи
№ 139/456/22 ухвала Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 14 вересня 2022 року переглянута судом апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_10 , від імені якого діяла адвокат Івченко В. П. ОСОБА_11 ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 14 вересня
2022 року в апеляційному порядку не оскаржував, а отже, не має права на її касаційне оскарження. Встановлена процесуальним законом можливість касаційного оскарження судового рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом не нівелює для учасника справи доступ до суду та не ускладнює його настільки, щоби завдати шкоди самій суті цього права. Ураховуючи наведене, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_12 , від імені якого діє адвокат Демиденко Г. О., на ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 14 вересня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 11 листопада 2022 року підлягає закриттю…».
57. Схожі висновки викладені й в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №488/2807/17 (провадження №14-91цс20), в якій, зокрема, зазначено, що «…те, що кінцева набувачка не скористалася правом апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції про задоволення частини позовних вимог, не означає, що можливим є касаційний перегляд цього рішення у відповідній частині. Встановлена процесуальним законом можливість касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом не нівелює для учасника справи доступ до суду та не ускладнює його настільки, щоби завдати шкоди самій суті цього права…».
58. Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 911/84/22 розглянув касаційну скаргу особи, яка не оскаржувала рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, по суті вимог та постановою від 11 січня 2024 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Земельний Центр» залишив без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 вересня 2023 року та рішення Господарського суду Київської області від 26 грудня 2022 року у справі № 911/84/22 залишив без змін.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що справа
№ 911/84/22 розглядалась за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бузівське» (відповідач-1); товариства з обмеженою відповідальністю «Земельний Центр» (відповідач-2) про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства, зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Господарського суду Київської області від 26 грудня 2022 року у справі №911/84/22 позовні вимоги ТОВ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» задоволено частково.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, СТОВ «Бузівське» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Київської області від 26 грудня 2022 року у справі № 911/84/22 в частині задоволення позовних вимог; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19 вересня
2023 року апеляційну скаргу СТОВ «Бузівське» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 26 грудня 2022 року у справі № 911/84/22 залишено без змін.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ТОВ «Земельний Центр» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, з урахуванням поданих доповнень, в якій просило Суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 вересня 2023 року та рішення Господарського суду Київської області від 26 грудня 2022 року у справі №911/84/22 в частині позовних вимог про визначення розміру статутного капіталу СТОВ «Бузівське» в розмірі 1 000 000,00 грн та визначення частки учасників СТОВ «Бузівське» та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Таким чином, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 911/84/22 прийняв до розгляду касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції особи, яка не оскаржувала його в апеляційному порядку, та за результатами її розгляду ухвалив постанову від 11 січня 2024 року.
59. Також з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/3674/19 прийняв та розглянув по суті касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції ОСОБА_13 , яка не оскаржувала його до апеляційного суду. Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 01 листопада 2022 року у справі №916/3674/19 за позовом приватного підприємства «Левчик» до товариства з обмеженою відповідальністю «Балтський хлібороб», за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_29 ; ОСОБА_30 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_31 ; ОСОБА_32 ; ОСОБА_33 ; ОСОБА_34 ; ОСОБА_35 ; ОСОБА_36 ; ОСОБА_37 ; ОСОБА_38 ; ОСОБА_39 ; ОСОБА_40 ; ОСОБА_41 ; ОСОБА_42 ; ОСОБА_43 ; ОСОБА_44 ; ОСОБА_45 ; ОСОБА_46 ; ОСОБА_47 ; ОСОБА_48 ; ОСОБА_49 ; ОСОБА_50 ; ОСОБА_51 ; ОСОБА_52 , ОСОБА_53 ; ОСОБА_54 ; ОСОБА_55 ; ОСОБА_56 ; ОСОБА_57 ; ОСОБА_58 ; ОСОБА_59 ; ОСОБА_60 ; ОСОБА_61 ; ОСОБА_62 ; ОСОБА_63 ; ОСОБА_64 ; ОСОБА_65 ; ОСОБА_66 ; ОСОБА_67 ; ОСОБА_68 ; ОСОБА_69 ; ОСОБА_70 ; ОСОБА_71 ; ОСОБА_72 ; ОСОБА_73 ; ОСОБА_74 ; ОСОБА_75 ; ОСОБА_76 ; ОСОБА_77 ; ОСОБА_78 ; ОСОБА_79 про стягнення 174 303, 00 грн. та зобов`язання вчинити певні дії, та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Балтський хлібороб» до Приватного підприємства «Левчик» про скасування державної реєстрації права оренди та визнання права оренди на земельні ділянки, первісний та зустрічний позови задоволено частково.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13 квітня 2023 року апеляційну скаргу приватного підприємства «Левчик» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 01 листопада
2022 року у справі №916/3674/19 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 вересня 2023 року у справі № 916/3674/19 касаційні скарги приватного підприємства «Левчик» і ОСОБА_13 задоволено частково. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13 квітня 2023 року та рішення Господарського суду Одеської області від 01 листопада 2022 року, а також додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16 травня 2023 року і додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16 травня 2023 року у справі № 916/3674/19 скасовано. Провадження у справі № 916/3674/19 закрито.
Отже, у справі № 916/3674/19 також розглянуто по суті касаційну скаргу особи, яка не оскаржувала рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, а безпосередньо звернулася з його оскарженням до суду касаційної інстанції.
60. Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/7726/18 (адміністративне провадження № К/9901/32095/19) за позовом ОСОБА_80 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (на 400 ліжок) ІНФОРМАЦІЯ_2 (на 675 ліжок) (військова частина НОМЕР_1 ), Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, розглянув касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (на 400 ліжок) ІНФОРМАЦІЯ_2 (на 675 ліжок) (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня
2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року, ухваливши постанову від 25 травня 2023 року про її часткове задоволення, скасування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року в апеляційному порядку переглядалось за апеляційною скаргою Міністерства оборони України, тобто іншого відповідача.
61. Із викладеного вбачається, що в практиці касаційних судів (Касаційного адміністративного суду, Касаційного господарського суду, Касаційного цивільного суду) у складі Верховного Суду склалося два протилежні підходи при тлумаченні норм процесуального права, якими визначається право на касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції після його перегляду в апеляційному порядку учасником справи, який ані подавав апеляційну скаргу на таке судове рішення, ані приєднувався до поданої іншим учасником справи апеляційної скарги.
Відповідно до першого підходу, з врахуванням принципів змагальності, диспозитивності, пропорційності, обов`язковості судового рішення, неприпустимості зловживання процесуальними правами, виходячи з того, що будь-якому судочинству притаманна стадійність, учасник справи може реалізувати своє право на касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції лише за умови, що він скористався своїм правом на апеляційне оскарження такого рішення та його доводи щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення були перевірені судом апеляційної інстанції.
Другий підхід передбачає врахування лише тієї обставини, чи відбувся перегляд справи в суді апеляційної інстанції безвідносно того, хто з учасників справи ініціював перегляд судового рішення, допускаючи можливість касаційного судового рішення суду першої інстанції учасником справи, який не оскаржував його до суду апеляційної інстанції.
62. Разом з тим, зі змісту статей 13, 293, 302, 308, 328 КАС України, статей 17, 47, 254, 269, 265, 287 ГПК України, статей 17, 50, 352, 363. 367, 389 ЦПК України вбачається, що право на касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції учасниками справи врегульовано однаково у всіх процесуальних нормах, що дозволяє стверджувати, виходячи з наведених правових позицій різних касаційних судів у складі Верховного Суду, про існування різних підходів у тлумаченні і правозастосуванні одних й тих самих норм процесуального права.
63. Як зауважив Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява № 28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення
від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви міста Люпені проти Румунії» (Lupeni greek catholic parish and others v. Romania), заява
№ 76943/11).
64. Принцип юридичної визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.
65. ЄСПЛ роз`яснив, що право на справедливий суд, визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), також пов`язане з вимогами щодо єдиного застосування закону.
66. Суперечливі рішення національних судів, особливо судів найвищих інстанцій, можуть становити порушення вимоги щодо справедливого суду, яку сформульовано в пункті 1 статті 6 Конвенції.
67. Верховний Суд має забезпечувати єдність судової практики для того, щоб виправляти непослідовності та, таким чином, підтримувати громадську довіру до судової системи (рішення ЄСПЛ від 12 травня 2012 року у справі «Альбу та інші проти Румунії» (Albu and others v. Romania), заява № 34796/09). Існує тісний зв`язок між принципом єдності судової практики, з однієї сторони, та механізмами доступу до Верховного Суду, з іншої.
68. Відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
69. Частиною п`ятою статті 403 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
70. З огляду на викладене вище, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає, що наявні підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступлення від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 січня 2024 року у справі № 911/84/22, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
від 05 вересня 2023 року у справі № 916/3674/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі
№ 160/7726/18 щодо можливості розгляду касаційної скарги на рішення суду першої інстанції особи, яка не оскаржувала його в апеляційному порядку.
Керуючись частиною третьою статті 403, частиною четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
1. Справу № 227/2301/21, провадження № 61-5024св23, за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Шахт «Білозерська», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці, про визнання нещасного випадку на виробництві та визнання недійсним та скасування Акту від 18 травня 2021 року форми Н-1/НП, за касаційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю «Шахт «Білозерська» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 березня 2023 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович
