Єдиний державний реєстр судових рішень
Номер провадження: 11-кп/813/1736/24
Справа № 521/16782/13-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
17.07.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 про повторний допит свідка в межах розгляду апеляційних скарг обвинуваченої ОСОБА_7 та прокурора Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_9 на вирок Малиновського райсуду м. Одеси від 03.05.2024 у к/п №42013170020000061 від 20.03.2013 стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ст. 166 КК України
установив:
Вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ст. 166 КК України та, на підставі ст. 70 КК України, призначено їй остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки, з покладенням на неї обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
На підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 49 КК України звільнено ОСОБА_7 від призначеного покарання в силу вимог ч. 4 ст. 74 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
До набрання вироком законної сили вирішено не обирати ОСОБА_7 будь-який запобіжний захід.
На зазначений вирок обвинуваченою ОСОБА_7 та прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_9 були подані апеляційні скарги, провадження за якими було відкрито та призначено апеляційний розгляд.
В судовому засіданні апеляційного суду обвинуваченою ОСОБА_7 було заявлено клопотання про повторний допит в якості свідка ОСОБА_10 , обгрунтоване тим, що його свідчення є важливими для встановлення обставин кримінального провадження.
Заслухавши пояснення обвинуваченої ОСОБА_7 , яка підтримала доводи свого клопотання та просила його задовольнити, думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти його задоволення, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Положення ч. 3 ст. 404 КПК України визначають, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом 1-ої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом 1-ої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді 1-ої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Апеляційний суд приймає до уваги позицію, викладену у постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС у складі ВС від 18.07.2022 по справі №698/937/13, відповідно до якої для повторного дослідження судом апеляційної інстанції обставин, установлених під час кримінального провадження, кримінальний процесуальний закон визнає обов`язковою наявність (сукупність) як відповідного процесуального приводу (клопотання учасника судового провадження), так і однієї із закріплених у законі умов (неповнота дослідження зазначених обставин або наявність певних порушень у ході їх дослідження), які можна розглядати як фактичну підставу для такого дослідження.
При цьому сама лише незгода учасника судового провадження з оцінкою певних конкретних доказів не може слугувати підставою для їхнього обов`язкового повторного дослідження. Відмова ж у задоволенні клопотання за відсутності аргументованих доводів щодо необхідності повторного дослідження доказів у справі не свідчить про порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону або неповноту судового розгляду.
Окрім того, судом апеляційної інстанції враховується правова позиціясуду касаційної інстанції, а саме колегії суддів у складі Третьої судової палати ККС у складі ВС у справі№712/2341/15-к, у відповідності до якої повторне дослідження доказів є правом, а не обов`язком суду. Відмова в задоволенні клопотання щодо повторного дослідження доказів свідчить не про порушення кримінального процесуального закону та неповноту досліджень доказів, а про відсутність аргументованих доводів щодо необхідності цих дій.
На підставіаналізу матеріалівкримінального провадженнявбачається,що гр. ОСОБА_10 був допитаний судом 1-ої інстанції в судовому засіданні від 10.10.2023 (т. 2, а.с. 233-235), в присутності сторін кримінального провадження, з наданням їм можливості поставити допитуваній особі відповідні запитання, після чого суд надав показанням зазначеного свідка відповідну правову оцінку в ухваленому за результатами судового розгляду рішенні та виклав мотиви такої оцінки.
Так, відповідно до мотивувальної частини вироку суду, зміст всіх досліджених судом доказів загалом та зокрема показань свідка ОСОБА_10 детально відтворений судом 1-ої інстанції, із наданням таким доказам відповідної правової оцінки, повної та всебічної.
Окрім того, в судовому засіданні апеляційного суду обвинувачена ОСОБА_7 не навела жодних переконливих підстав для необхідності повторного допиту зазначеного свідка ОСОБА_10 , натомість, повнота та вірність відтворення наданих свідком показань в оскаржуваному вироку обвинуваченою під сумнів поставлена не була.
Відтак, апеляційний суд зауважує, що обвинуваченою ОСОБА_7 не було наведено жодних обґрунтувань неповноти дослідження судом 1-ої інстанції вищезгаданих показань або допущення будь-яких порушень з боку суду під час їх дослідження, натомість, повна відсутність аргументації з приводу необхідності проведення повторного допиту свідка безумовно свідчить про незгоду обвинуваченої із правовою оцінкою показань зазначеного свідка, наданою судом 1-ої інстанції в оскаржуваному вироку суду.
Підсумовуючи все вищевикладене, колегія суддів не знаходить передбачених ч. 3 ст. 404 КПК України підстав для проведення повторного допиту в якості свідка гр. ОСОБА_10 , у зв`язку з чим клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 24, 350, 370, 404, 405, 419, 532 КК України, апеляційний суд
ухвалив:
Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 про повторний допит в якості свідка ОСОБА_10 під час розгляду апеляційних скарг обвинуваченої ОСОБА_7 та прокурора Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_9 на вирок Малиновського райсуду м. Одеси від 03.05.2024 стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ст. 166 КК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
