Єдиний державний реєстр судових рішень
№ 755/18292/23
№ 1-кп/755/1825/23
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
про призначення судового розгляду
"11" грудня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040002269 від 22.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноград, Харківської обл., українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, розлученого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В С Т А Н О В И В:
З Київської міської прокуратури до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040002269 від 22.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор доповіла про можливість призначення обвинувального акту відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, до судового розгляду, оскільки дотримано норм кримінально-процесуального законодавства та підстав для його повернення прокурору або його закриття не встановлено.
Учасники судового провадження не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.
Зокрема, прокурор у підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про те, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може переховуватися від суду, може незаконно впливати на свідків та потерпілого, може вчиняти нові кримінальні правопорушення, зокрема, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Інший, більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 , а тому останньому необхідно обрати запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки кримінальне правопорушення вчинено із застосуванням насильства.
Потерпілий ОСОБА_5 підтримав клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_6 щодо обрання його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, зазначивши, що прокурор просить обрати обвинуваченому ОСОБА_3 винятковий запобіжний захід, однак, перебуваючи під вартою, останній не зможе відшкодовувати заподіяну потерпілому матеріальну шкоду, а в разі задоволення клопотання прокурора, прохав визначити розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши клопотання та обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, суд вважає, що є достатні підстави для призначення його до судового розгляду, оскільки, згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для його повернення прокурору не встановлено.
У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не заявлено.
Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Кім того, згідно зі ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Так, відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Заслухавши учасників судового провадження, суд вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також, на конкретні обставини кримінального провадження та його особу.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, що стосується питання доцільності обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то при вирішенні даного питання суд враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних інтересів та потребує від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства.
Питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, відповідно до п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини «Харченко проти України» (Заява № 40107/02) від 10 лютого 2011 року, набуло статус остаточного 10 травня 2011 року, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (серед інших джерел, рішення у справі «Лабіта проти Італії» (980_009) (Labita v. Itali), [GC], № 26772/95, п. 153, ЕСНR 2000-IV.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачуються у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, може переховуватись від суду та впливати на потерпілого й свідків.
Крім того, у суду відсутні дані, що стан здоров`я обвинуваченого на даний час перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення та стороною захисту такого те надано.
Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не зникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 314-316 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040002269 від 22.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, призначити до судового розгляду на 21 грудня 2023 року на 15 годину 30 хвилин у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5.
Судовий розгляд проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, потерпілого, захисника та обвинуваченого.
Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 08 лютого 2024 року включно.
Суд, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя
