Єдиний державний реєстр судових рішень
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа №643/3313/21 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11кп/818/534/24 Доповідач: ОСОБА_2 Категорія: ч.2 ст.367 КК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-при секретарі ОСОБА_5 ,
-за участю прокурора ОСОБА_6 ,
-захисника ОСОБА_7 ,
-обвинуваченої ОСОБА_8 ,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні судум.Харковакримінальне провадженняза апеляційними скаргами захисника ОСОБА_7 , представника потерпілої адвоката ОСОБА_9 на вирок Київського районного суду м.Харкова від 16 жовтня 2023 року, -
УСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м.Харкова, громадянку України, із вищою освітою, вдову, не працевлаштовану, зареєстровану та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,
засуджено за ч.2 ст.367 КК України на 3 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади державного реєстратора та займатись діяльністю, пов`язаною з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяженням строком на 1 рік із штрафом в дохід держави в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100 грн.
На підставіст.75КК України ОСОБА_8 звільнено відвідбування призначеногопокарання звипробуванням зіспитовим строкомна 1рік і покладенням на неї ряду обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
На підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України ОСОБА_8 звільнено від призначеного покарання, у зв`язку з закінченням строків давності.
Постановлено відмовити у задоволенні цивільного позову ОСОБА_10 до ОСОБА_8 про відшкодування майнової шкоди.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Як установив суд, ОСОБА_8 , відповідно до статті 3 Закону України «Про нотаріат», являлася приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області (свідоцтво №1877), тобто уповноваженою державою фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладені функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Державний реєстратор це посадова особа, яка діє від імені держави, представляє її інтереси і наділяється владними повноваженнями щодо внесення відповідних записів до реєстрів.
З аналізу норм статей 6 та 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» та статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» встановлено, що державними реєстраторами являються державні службовці, районних державних адміністрацій, посадові особи органів місцевого самоврядування, працівники акредитованих суб`єктів, приватні нотаріуси, приватні та державні виконавці, на яких покладено обов`язок щодо державної реєстрації. Серед ознак, які характеризують державного реєстратора, варто виділити: виступає посадовою особою, яка надає адміністративні послуги; діє від імені держави; представляє інтереси держави; виступає носієм владних повноважень; перебуває на державній службі; виконує функції відповідної організаційної структури (організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі).
Приватні нотаріуси не являються державними службовцями, однак є носіями владних повноважень та реалізовують функції держави в частині державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Зі змісту частини 3 статті 18 КК України вбачається, що службовим особами визнаються, зокрема, особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади, або виконують функції за спеціальним повноваженням, якими особа наділяється, серед іншого, законом.
Враховуючи наведене, під час реалізації функцій держави в частині державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень приватні нотаріуси перебувають в статусі службових осіб.
У своїй роботі державний реєстратор керується Конституцією України, Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», «Про місцеві державні адміністрації», «Про державну службу», «Про запобігання корупції», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», «Про господарські товариства», Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, актами законодавства, що регулюють державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяження врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» від 01.07.2004 №1952-ІV (далі Закон 1952-ІV)
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 3 вказаного Закону1952-ІV внесення відомостей до Державного реєстру прав здійснюється виключно на підставах та в порядку, визначених Законом.
Згідно із положенням частини 1 статті 18 Закону1952-ІV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Відповідно до частини 8 статті 18 Закону 1952-ІV у разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження.
Наступна заява розглядається тільки після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше.
Черговість розгляду заяв щодо одного об`єкта нерухомого майна застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію права власності та інших речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.
Частиною 3 статті 10 Закону 1952-ІV передбачено обов`язок державного реєстратора, зокрема, встановлювати відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, відомостями, що містяться у поданих/отриманих документах, наявність обтяжень прав на нерухоме майно; обов`язок перевірити документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови від державної реєстрації прав.
Відповідно до пункту 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127 (у редакції, чинній на момент проведення реєстраційних дій) (далі Порядок 1127), рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав.
Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав.
Згідно із пунктом 12 Порядку 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, відмови в державній реєстрації.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1127 у разі коли під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність раніше зареєстрованих заяв на це саме майно, ніж заява, що ним розглядається, державний реєстратор невідкладно приймає рішення про розгляд заяви після прийняття рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за результатом розгляду заяви, яка зареєстрована в базі даних заяв раніше.
Черговість розгляду заяв застосовується як під час розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.
Наступна заява розглядається тільки після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше.
Відповідно до пункту 4 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 (у редакції, чинній на момент проведення реєстраційних дій) (далі Порядок №1141), ведення Державного реєстру прав здійснюється за допомогою технічних і програмних засобів, які забезпечують: автоматичне формування та присвоєння реєстраційного номера заяви, номеру запису, індексного номера рішення, інформації та витягів з Державного реєстру прав з накладенням у випадках, передбачених законодавством, кваліфікованого електронного підпису державним реєстратором чи уповноваженою особою суб`єкта державної реєстрації прав; захист відомостей, що містяться у Державному реєстрі прав, від несанкціонованих дій; оновлення, архівування та відновлення відомостей, внесених до Державного реєстру прав, їх пошук; документальне відтворення процедури державної реєстрації прав.
Пунктом 10 Порядку №1141 визначено, що під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно; право власності та суб`єкта цього права; інші речові права та суб`єкта цих прав; іпотеку та суб`єкта цього права; обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта цих прав.
Відповідно до пункту 11 Порядку №1141 пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна. У разі коли відомості про реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у заяві (запиті) не зазначаються, пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за такими ідентифікаторами:
1)за ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи;
2)за адресою об`єкта нерухомого майна/місцезнаходження земельної ділянки назва адміністративно-територіальної одиниці ( АДРЕСА_2 , населеного пункту або селищної, сільської ради;
3)за кадастровим номером земельної ділянки;
4)за номером запису.
Пошук у Державному реєстрі прав відомостей для цілей отримання інформації з цього Реєстру здійснюється за принципом повного збігу зазначеного ідентифікатора пошуку або повного збігу усіх чи одного з ідентифікаторів пошуку у разі здійснення пошуку за декількома ідентифікаторами.
Згідно із пунктом 13 Порядку №1141 під час проведення державної реєстрації прав державний реєстратор додатково здійснює пошук інших заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на те саме майно та рішень судів про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією таких прав, у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1141 пошук заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у базі даних про реєстрацію заяв і запитів здійснюється за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна та ідентифікаторами, визначеними у підпунктах 2 і 3 пункту 11 Порядку №1141.
Отже, безпосередньо перед прийняття рішення щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор зобов`язаний встановлювати, зокрема, наявність у відповідній базі даних заяв про державну реєстрацію обтяжень прав на нерухоме майно, здійснюючі в базі даних пошук таких заяв як за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна, так і за ідентифікатором, визначеним, зокрема, підпунктом 2 (за адресою об`єкта нерухомого майна пункту 11 Порядку №1141.
Так, 19.02.2018, в денний час доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, у приміщенні приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , між ОСОБА_11 , як продавцем, та ОСОБА_10 , як покупцем, укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 , посвідчений вказаним нотаріусом.
Після нотаріального посвідчення вказаного договору, приватному нотаріусу ОСОБА_8 подано заяву ОСОБА_10 про державну реєстрацію права власності від 19.02.2018 №26849005 щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_4 .
При цьому, 14.02.2018 о 16 год. 48 хв. державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_12 у базі даних заяв Державного реєстру прав зареєстровано заяву, подано уповноваженою особою слідчим Московського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_13 за реєстраційним №26779122 про арешт квартири АДРЕСА_4 , на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 14.02.2018 по справі №643/1707/18. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за вказаною заявою прийнято 20.02.2018 о 09:44 та зареєстровано у Державному реєстрі прав обтяження (арешт) щодо вищевказаної квартири, запис №24912642.
Пунктом 5 частини 1 статті 2 Закону 1952-ІV визначено, що обтяження це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону1952-ІV бази даних входять до структури Державного реєстру прав. Абзацом 1 частини 1 статті 16 Закону1952-ІV передбачено, що формування заяв у сфері державної реєстрації прав та/або їх реєстрація проводиться у базі даних заяв.
У порушення статей 3, 10, 18 Закону1952-ІV, пунктів 12, 13, 18 Порядку №1127, пунктів 4, 12, 13 Порядку №1141, приватний нотаріус ОСОБА_8 , діючи як державний реєстратор, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, здійснила пошук у базі даних заяв Державного реєстру прав за заявою №26849005 лише за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна, при цьому, пошук у базі даних заяв, зокрема, за ідентифікатором, визначеним у підпункті 2 пункту 11 Порядку №1141, не здійснила, хоча мала реальну можливість виконати цей обов`язок у відповідній обстановці, що призвело до порушення вимог черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та, відповідно, неприйняття невідкладно рішення про розгляд заяви №26849005 від 19.02.2018 після прийняття рішення щодо державної реєстрації обтяження або щодо відмови в такій реєстрації за результатом розгляду заяви №26779122 від 14.02.2018, яка зареєстрована в базі даних заяв раніше. З огляду на результат розгляду заяви № 26779122 від 14.02.2018, у випадку належного виконання ОСОБА_8 , як державним реєстратором, своїх службових обов`язків, у державній реєстрації права власності на згадану квартиру за результатами розгляду заяви №26849005 від 19.02.2018 слід було відмовити на підставі пункту 6 частини 1 статті 24 Закону1952-ІV.
Вищевказана недбалість ОСОБА_8 , як державного реєстратора, призвела до незаконного проведення нею 19.02.2018 за ОСОБА_10 державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_4 , за наявності у базі даних заяв, зареєстрованої 14.02.2018 заяви про державну реєстрацію обтяження (арешту) на вищевказану квартиру.
При цьому, в порядку проведення розрахунків за договором купівлі-продажу від 19.02.2018 ОСОБА_10 , як покупець, у цей же день, перебуваючи в офісі приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , у зв`язку із нотаріальним посвідченням вказаного договору та подальшим невідкладним проведенням за нею державної реєстрації права власності на придбану квартиру, передала ОСОБА_11 , як продавцю, грошові кошти в сумі 516497,00 грн.
Відповідно до частини 4 статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідного до закону. При цьому, згідно із частиною 1 статті 182 ЦК України перехід права власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації. Частиною 4 вказаної статті встановлено, що порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону 1952-ІV речові права на нерухоме майно, що підлягають державні реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації, а згідно із абзацом 5 частини 5 вказаної статті Закону 1952-ІV, державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. При цьому, абзацом 3 частини 1 статті 19 Закону передбачено, що державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться невідкладно після завершення нотаріальної дії.
З урахуванням відсутності у сторін договору купівлі-продажу від 19.02.2018, на відміну від державного реєстратора, доступу до відомостей про зареєстровану 14.02.2018 в базі даних заяв заяву за №26779122 про державну реєстрацію обтяження (арешт) на вищевказану квартиру, ОСОБА_10 , після укладення вказаного договору та під час невідкладного проведення з нею державної реєстрації права власності, виходила з повідомлених їй державним реєстратором відомостей про відсутність зареєстрованих обтяжень щодо відповідної квартири.
Внаслідок неналежного виконання державним реєстратором ОСОБА_8 19.02.2018 своїх службових обов`язків, ОСОБА_10 , будучи непоінформованою про наявність в базі даних заяв відповідної заяви про державну реєстрацію обтяження у виді арешту на квартиру, накладеного в кримінальному провадженні за фактом шахрайства, була позбавлена можливості своєчасного (невідкладного) вжиття 19.02.2018 заходів- витребування сплачених фактично 19.02.2018 готівкою за договором коштів у сумі 516 497 грн., якими в цей же день заволоділи невстановлені особи, звернення з цього приводу з відповідною заявою до правоохоронних органів тощо, до повернення коштів, сплачених у порядку розрахунків за договором від 19.02.2018. Надалі, сплачені за договором купівлі - продажу кошти, ОСОБА_10 так і не повернуто, в тому числі з огляду на проведену 19.02.2018 за ОСОБА_10 державну реєстрацію права власності на квартиру, належним власником якої є ОСОБА_14 .
Вироком Московського районного суду м.Харкова від 01.08.2019 по справі №643/15206/18, який набрав законної сили 03.09.2019, ОСОБА_15 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України та встановлено, зокрема, що квартира АДРЕСА_4 вибула з володіння ОСОБА_14 , як власника, поза його волею, внаслідок шахрайських дій (відчуження квартири від імені псевдо власника ОСОБА_16 з використанням підроблених документів за договором від 29.01.2018 на користь підставного покупця ОСОБА_11 , а також подальший продаж квартири від імені підставного продавця ОСОБА_11 на користь ОСОБА_10 за договором від 19.02.2018, ОСОБА_15 та іншої невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі №820/4673/18, яке залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2019 по справі №820/4673/18, задоволено адміністративний позов ОСОБА_10 до приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_8 , третя особа: ОСОБА_11 про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано незаконними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , як державного реєстратора, щодо державної реєстрації права власності за квартиру АДРЕСА_4 , номер запису 24909242. Скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_4 , номер запису 24909242, здійснену суб`єктом державної реєстрації прав приватним нотаріусом ОСОБА_8 19.02.2018.
На підставі вказаних вище судових рішень по справі №820/4673/18 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за заявою ОСОБА_10 23.12.2019 проведено державну реєстрацію скасування права власності ОСОБА_10 на квартиру АДРЕСА_4 , а рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12.03.2020 по справі №643/14804/19, яке набрало законної сили 07.08.2020, задоволено позов ОСОБА_14 , як власника майна, та визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 29.01.2018, укладений між ОСОБА_16 , як продавцем та ОСОБА_11 , як покупцем. При цьому, з урахуванням скасування 23.12.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ОСОБА_10 на квартиру, ОСОБА_14 відмовився від частини позовних вимог про витребування квартири з чужого незаконного володіння до ОСОБА_10 , у зв`язку з чим, ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 12.03.2020 провадження в частині вказаних вимог у справі №643/14804/19 закрито. На цей час квартира перебуває у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_14 , як власника майна.
Внаслідок неналежного виконання приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8 , як державним реєстратором, своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, ОСОБА_17 спричинено тяжкі наслідки у виді заподіяння шкоди у розмірі 516497 грн., сплачених потерпілою, як покупцем, за договором купівлі-продажу від 19.02.2018.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 посилається на упередженість суду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення процесуального закону, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність. Указав, що:
-формулювання висунутого прокурором обвинувачення відсутнє в мотивувальній частині вироку, як це вимагає ст.374 КПК України. Від самого початку судом констатується факт порушення ОСОБА_8 низки нормативних актів та вчинення нею кримінального правопорушення. Вважає, що наведене об`єктивно демонструє фактичне перебирання судом на себе функції обвинувачення;
-суд першої інстанції проігнорував наявність достатніх (в сукупності) відомостей про те, що неправдиву інформацію для вчинення правочину надали обидві сторони і те, що «покупець» в даному випадку не був «добросовісним набувачем»;
-судом першої інстанції проігноровано те, що приватний нотаріус не міститься в переліку службових осіб згідно примітки 1 до cт.364 КК України. Статус спеціального суб`єкта за приватним нотаріусом визначений судом першої інстанції за аналогією та нормами законодавчих актів, які не інкорпоровані в Кримінальний кодекс, а тому не можуть використовуватись з метою визначення складу кримінального правопорушення. В той же час КК прямо визначено статус спеціального суб`єкта нотаріуса як «особа, яка надає публічні послуги» (ст.ст.365-2, 368-4 КК України та інші). Реєстраційні дії, що зобов`язаний здійснити нотаріус після посвідчення ним правочину, нерозривно пов`язані та випливають безпосередньо зі статусу приватного нотаріуса, і в кримінальному аспекті охоплюються поняттям спеціального суб`єкта «особа, що надає публічні послуги». Отже висновок суду першої інстанції про те, що приватний нотаріус є суб`єктом кримінальної відповідальності за ст.367 КК України, не відповідає фактичним обставинам справи та є неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність;
-формулювання обвинувачення та висновок суду першої інстанції не містять даних про причинно-наслідковий зв`язок між реєстраційною дією (після вчиненого правочину) та втратою потерпілою 526497 грн.. Без будь-якого змістовного обґрунтування суд першої інстанції, слідуючи безпідставному обвинуваченню, вказав, що бездіяльністю нотаріуса потерпілій завдана матеріальна шкода, яка полягає у «позбавленні можливості ОСОБА_10 невідкладно вжити заходи щодо витребування сплачених нею грошових коштів, переданих покупцю з 19.02.2018 під час укладання зазначеного договору купівлі-продажу. Однак, «позбавлення можливості повернути кошти» не є тотожним факту «втрати коштів». Зауважив, що в ході судового розгляду не встановлено об`єктивних обставин, які б свідчили про те, що інкримінована бездіяльність приватного нотаріуса дійсно будь-яким чином перешкодила ОСОБА_10 вжити заходів для повернення сплачених на користь шахраїв коштів або шляхом безпосереднього звернення до «продавця». Навпаки, як слідує із показань потерпілої, вона на власний розсуд вирішила, що у всьому винна саме нотаріус і саме вона повинна повернути сплачені за квартиру кошти;
-відомості про відсутність зареєстрованих обтяжень були перевірені нотаріусом ДО оформлення правочину. Перевірка відсутності обтяжень була проведена належним чином, що не оспорюється стороною обвинувачення та не спростовано в суді. Навпаки судом підтверджено, що обтяження було зареєстроване тільки на наступний день 20.02.2018. Отже нотаріус не вводила потерпілу в оману щодо відсутності зареєстрованих обтяжень та відсутності перешкод для вчинення правочину;
-в п.3 договору купівлі-продажу, підписаного власноруч ОСОБА_10 , зазначено: «цей продаж за домовленістю сторін вчиняється за 516497 грн. На момент підписання цього Договору Продавець і Покупець підтверджують факт повного розрахунку за продану квартиру, який було здійснено протягом чотирьох банківських днів до підписання цього Договору наступним чином: у перші дні Покупець належним чином передав (перерахував) продавцю 149000 грн., а на четвертий банківський день остаточну грошову суму в розмірі 69497 грн.». Тобто згідно підписаного потерпілою договору платежі за квартиру були зроблені ще до того, як потерпіла прийшла до приватного нотаріуса для оформлення договору. Тобто платежі були зроблені незалежно навіть від факту укладення договору. Тим більше, на думку захисника, вони ніяким чином не залежали і не могли залежати від реєстрації права власності покупця внаслідок укладеного договору купівлі-продажу;
-подія інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення відбулась на території Київського району м.Харкова, тобто в межах територіальної підслідності Київського ВП ГУНП в Харківській області. З обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що досудове слідство проводилось слідчим Московського ВП ГУ НП в Харківській області. Питання про зміну підслідності перед прокурором вищого рівня не ставилося, і останнім, відповідно, не вирішувалось. Прокурор Харківської місцевої прокуратури №4 затвердив та направив обвинувальний акт без вирішення питання зміни встановленої законом підслідності. Отже, на думку захисника, обвинувальний акт від 18.02.2021 складений неуповноваженим слідчим і затверджений неуповноваженим прокурором. Наголосив, що згідно усталеної практики ЄСПЛ щодо застосування ст.6 Конвенції, порушення підслідності має ті ж наслідки, що і порушення підсудності а саме порушення параграфу 1 ст.6 Конвенції. З огляду на викладене, порушення підслідності, так само як і порушення підсудності згідно ст.412 КПК України, слід вважати істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону;
-припис ч.1 ст.218 КПК України має імперативний характер: Досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Отже незалежно від наявності в законі вказівки на конкретні строки (які були внесені в закон пізніше), незалежно від наявності звернення слідчого, прокурор зобов`язаний був вирішити питання підслідності в розумні строки. Так само невідповідним є висновок суду про те, що у відповідний період часу кримінальний процесуальний закон не містив положень, які б прямо забороняли здійснення досудового розслідування органом, який вніс відомості до ЄРДР. Вважає, що суд першої інстанції свідомо проігнорував ту обставину, що відомості про направлене до суду кримінальне правопорушення були внесені слідчим повторно, після того як тим самим слідчим були порушені строки досудового слідства за тим самими фактом, вже внесеним раніше до ЄРДР. Отже повторне внесення відомостей до ЄРДР мало незаконну мету, тому саме вже є незаконним;
-направлене до суду кримінальне провадження було незаконно відкрито неуповноваженим слідчим повторно, і для формування доказової бази слідчий використав службові повноваження всупереч інтересам правосуддя. Внаслідок незаконних дій слідчого доказова база у направленому до суду провадженні була сформована практично повністю з документів іншого (закритого) кримінального провадження у завідомо протиправний спосіб. Зауважив, що обґрунтовуючи правильність дій слідчого суд першої інстанції послався на позицію Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі №953/25512/19, яка відсутня в державному реєстрі судових рішень;
-показання потерпілої, її чоловіка, їх друзів та партнерів по бізнесу виглядають завчасно узгодженими з умисною розстановкою певних неправдивих акцентів. Зауважив, що судом не було надано оцінки показанням обвинуваченої, потерпілої, свідків у взаємному зв`язку, в світлі документально підтверджених фактів (матеріалів кримінальної справи відносно ОСОБА_18 , цивільного провадження за позовом Шевельова), а також з урахуванням протиріч в показаннях потерпілої, її чоловіка та їх друзів, наданих на стадії досудового слідства та під час допиту в суді;
-на обґрунтування обвинувального вироку, з метою підтвердження фактичних обставин справи, суд першої інстанції неодноразово посилався на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 року у справі №820/4673/18, разом з тим, суд першої інстанції проігнорував, що вказане рішення скасовано постановою Верховного суду від 25.03.2021, а провадження в адміністративній справі закрито. Наголосив, що скасовані на час ухвалення вироку судові рішення не можуть бути джерелами фактичних даних доказів взагалі, і для використання на доведення обвинувачення зокрема;
-суд першої інстанції посилаючись на висновок експерта про встановлення ринкової вартості квартири в обґрунтування вини ОСОБА_8 не зазначив яка складова обвинувачення на адресу обвинуваченої підтверджується цим висновком;
-матеріалами реєстраційних документів щодо накладення арешту об`єктивно підтверджено, що 14.02.2018 арешт на квартиру накладений не був. Державний реєстратор департаменту міськвиконкому зареєстрував заяву про накладення арешту і відразу зупинив реєстраційну дію по накладенню арешту не прийнявши рішення по заяві. Внаслідок цієї зупинки дійсно утворилось «вікно» відсутності накладеного арешту в період з 14.02.2018 по 20.02.2018;
-суд «критично» поставився до показань обвинуваченої ОСОБА_8 , при тому що показання останньої були послідовними та незмінними як на стадії досудового слідства, так і в суді. ОСОБА_8 працювала нотаріусом десятки років і не мала за весь час жодних зауважень або встановлених порушень законодавства під час здійснення нотаріальної діяльності. Тим більше вона жодного разу не притягалась до кримінальної відповідальності.
Просить обвинувальний вирок скасувати та постановити ухвалу про закриття кримінального провадження за відсутністю в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення. Уточнений цивільний позов ОСОБА_10 залишити без розгляду.
В апеляційнійскарзі представникпотерпілої адвокат ОСОБА_9 посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Указав. що суд першої інстанції ухвалюючи обвинувальний вирок, встановив, що ОСОБА_8 допустила недбалість, а саме було здійснено запит до Реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень лише за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна, внаслідок чого не було отримано даних щодо наявності зареєстрованого рішення суду щодо арешту квартири. Відповідно неналежне виконання своїх обов`язків ОСОБА_8 призвело до порушення вимог черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та як наслідок спричинення збитків потерпілій. Таким чином відмова у задоволенні цивільного позову протирічить обставинам справи та змісту обвинувального вироку. Наголосив, що реєстрація права власності на квартиру за ОСОБА_10 була проведена саме через недбалість ОСОБА_8 як державного реєстратора. Вважає, що зазначена судом першої інстанції позиція Верховного Суду, якою було обґрунтовано відмову у задоволенні цивільного позову, не може бути застосована у даній справі. Зауважив, що у справах, за результатами розгляду яких були прийняті вказані постанови, зводяться до того, що нотаріусу було надано підроблені документи, тоді як у даній справі шкода була завдана в результаті саме недбалості ОСОБА_8 , як державного реєстратора, яка виразилась у неналежному виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них. Просить скасувати вирок суду в частині відмови у задоволенні цивільного позову ОСОБА_10 д ОСОБА_19 та в цій частині прийняти нове рішення, яким цивільний позов задовольнити у повному обсязі.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачена ОСОБА_8 та її захисник ОСОБА_7 , підтримали свою апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Апеляційну скаргу представника потерпілої просили залишити без задоволення.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити вирок суду без змін.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи обвинуваченої та її захисника, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні нею кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, кваліфікація її дій за ч.2 ст.367 КК України ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і належним чином досліджених у судовому засіданні доказах та є правильними.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону не містять у собі необхідних та достатніх підстав для скасування вироку і спростовуються сукупністю доказів.
Даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.08.2020, відповідно до якого оперуповноважений Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_20 прийняв усну заяву від ОСОБА_10 про те, що 19.02.2018 в приміщенні приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , був укладений між нею, як покупцем та продавцем ОСОБА_11 , договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 . Вказаний правочин ОСОБА_8 було здійснено із зловживанням повноважень при наявності арешту, внаслідок чого було завдано матеріальну шкоду у розмірі 516497,00 грн.
Даними витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12020220470003798 від 11.08.2020, відповідно до якого 11.08.2020, за заявою ОСОБА_10 від 10.08.2020, слідчим Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_21 внесені відомості до ЄРДР за №12020220470003798 і розпочато досудове розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України.
Обставинами, встановленими рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі №820/4673/18, яке залишено без змін Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2019 у справі № 820/4673/18, та яке набрало законної сили 18.11.2019. Так, судом встановлено, що 19.02.2018, під час здійснення приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8 , як державним реєстратором, реєстраційної дії - державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_4 , було зроблено пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації щодо наявності обтяжень. ОСОБА_8 , було отримані відомості із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав. Згідно витягу (ідентифікатор пошуку 114531247) від 19.02.2018 ОСОБА_8 завдано параметр пошуку- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна-13472021063101, отримано інформацію про наявність лише заяви про державну реєстрацію права власності, подану ОСОБА_10 20.02.2018 о 09 годині 14 хвилин державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_12 зроблено аналогічний запит до бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав (ідентифікатор пошуку 114555477), однак параметром пошуку було задано адресу нерухомого майна, а саме: АДРЕСА_5 , кв123, та отримано витяг в якому містилась інформація щодо зареєстрованої заяви про державну реєстрацію обтяження від 14.02.2018 року та її стан зупинено. Натомість, згідно наданих приватним нотаріусом ОСОБА_8 відомостей із бази даних про реєстрацію заяв та запитів державного реєстру речових прав сформованих нею 19.02.2018, такий пошук останньою був здійснений за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1472021063101 та не здійснено за адресою об`єкта нерухомого майна за якою було зареєстровано заяву та накладено арешт. Таким чином, у разі дотримання приватним нотаріусом ОСОБА_8 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 № 1141 (в редакції від 09.11.2016, яка діяла на момент проведення реєстраційної дії), під час здійснення 19.02.2018 реєстраційної дії щодо вказаної квартири, а саме здійснила пошук заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у базі даних про реєстрацію заяв і запитів за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна та ідентифікаторами, визначеними у підпунктах 2, 3 пункту 11 цього Порядку (пункти 12-13 Порядку№1141), то інформація про зареєстровану заяву про державну реєстрацію обтяження була б відображена в відповідній відомості, що у відповідності до статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для зупинення реєстраційних дій. З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що рішення приватного нотаріусу ХМНО ОСОБА_8 , як державного реєстратора, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.02.2018 №39755028 прийнято з порушенням порядку, що встановлений Кабінетом міністрів України та визначений спеціальним законом, а тому є неправомірним, державна реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_4 , номер запису 24909242, здійснена суб`єктом державної реєстрації прав- приватним нотаріусом ОСОБА_8 19.02.2018, підлягає скасуванню.
Даними витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №21018220470004688 від 22.08.2018, відповідно до яких, 22.08.2018, слідчим СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_21 ,на підставі самостійного виявленням кримінального правопорушення, у тому числі під час досудового розслідування, розпочате досудове розслідування кримінального провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України за фактом того, що 19.02.2018, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, як суб`єктом державної реєстрації прав було зареєстровано за ОСОБА_10 права власності на квартиру, незважаючи на наявність зареєстрованої ухвали суду про арешт квартири. (ЖЄО №39134 від 28.08.2018).
Даними рапорту старшого слідчого Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_21 на ім`я начальника СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_22 , зареєстрованого за №39134 від 22.085.2018, відповідно до яких слідчим ОСОБА_21 під час здійсненя досудового розслідування кримінального провадження №12018220470000804 від 13.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України, встановлено, що 19.02.2018, в денний час доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, у приміщенні приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_8 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , між ОСОБА_10 , як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 , з продавцем ОСОБА_11 . 19.02.2018, приватним нотаріусом ХМНОУ ОСОБА_8 , як суб`єктом державної реєстрації прав було зареєстровано за ОСОБА_10 право власності на вищевказану квартиру, по що було зроблено запис №24909242. Разом з цим, 14.02.2018 о 16 год. 48 хв. Зареєстровано ухвалу слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 14.02.2018 по справі №643/1707/18 щодо арешту квартири АДРЕСА_4 . На підставі вищевикладеного слідчий вважає, що в діях приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_8 , вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України.
Даними картки прийому заяви №114033391 від 14.02.2018, відповідно до яких заява про державну реєстрацію обтяження, подана ОСОБА_13 , отримана посадовою особою Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради ОСОБА_23 та зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14.02.2018 о 14:48:47 за реєстраційним номером НОМЕР_1 .
Даними договору купівлі-продажу від 29.01.2018, укладений між ОСОБА_16 , як продавець, та ОСОБА_11 , як покупцем, який посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_24 , зареєстровано в реєстрі за № 48, відповідно до якого ОСОБА_11 придбав у ОСОБА_16 квартиру АДРЕСА_4 . Продаж квартири вчинено за суму 934016 грн., які продавець отримав повністю від покупця, до підписання цього договору.
Даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №112091523 від 29.01.2018, відповідно до яких за ОСОБА_11 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 29.01.2018, серія та номер 48, виданий приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_24 .
Даними договору купівлі-продажу від 19.02.2018, укладений між ОСОБА_11 , як продавцем, та ОСОБА_10 , як покупцем, який посвідчений 19.02.2018 приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_8 , зареєстровано в реєстрі за №98, відповідно до яких ОСОБА_10 придбала у ОСОБА_11 квартиру АДРЕСА_4 . Продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 516497,00 грн. На момент підписання цього договору продавець та покупець підтвердили факт повного розрахунку за продану квартиру, який було здійснено протягом чотирьох банківських днів до підписання цього договору, наступним чином: у перші три дні покупець належним чином передав (перерахував) продавцю по 149 000,00 грн., а на четвертий банківський день остаточну грошову суму в розмірі 69 497,00 грн. Продавець та покупець ніяких претензій фінансового характеру один до одного не мають.
Даними інформаційної довідки з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, ідентифікатор:№127629058, дата та час перевірки: 19.02.2018 о 17:52:36, довідку надав: приватний нотаріус ОСОБА_8 , Харківська область, відповідно до яких за параметрами запиту бланк НМХ 916699 в Єдиному реєстрі спеціальних бланків нотаріальних документів знайдено договір про відчуження нерухомого майна, крім земельних ділянок, витрачений 29.01.2018 приватним нотаріусом ОСОБА_24 .
Даними інформаційної довідки з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, ідентифікатор:№127629136, дата та час перевірки: 19.02.2018 о 17:53:54, довідку надав: приватний нотаріус ОСОБА_8 , Харківська область, відповідно до яких за параметрами запиту бланк НМХ 916700 в Єдиному реєстрі спеціальних бланків нотаріальних документів знайдено договір про відчуження нерухомого майна, крім земельних ділянок, витрачений 29.01.2018 приватним нотаріусом ОСОБА_24 .
Даними витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави №54902665, який виданий 19.02.2018 16:44:00, приватним нотаріусом ОСОБА_8 , відповідно до даних яких, по параметру запиту: тип обтяження - усі типи; боржник - фізична особа ОСОБА_10 , 2787014503, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна інформація відсутня;
Даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №114531726, яка сформована приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_8 19.02.2018 о 17:19:28, по параметру запиту: пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1472021063101, відповідно до яких в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_11 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_4 . Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер 48, виданий 29.01.2018 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області. Відомості за вказаними параметрами запиту відсутні у: Реєстрі прав власності на нерухоме майно; Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек.
Даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №114532294, яка сформована приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_8 19.02.2018 о 17:22:18, підстава формування інформаційної довідки: договір купівлі-продажу, по параметру запиту: пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження; по фізичній особі ОСОБА_11 , РНОКПП: НОМЕР_2 , пошук за частковим спів паданням, відповідно до яких в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_11 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_4 . Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер 48, виданий 29.01.2018 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області. Відомості за вказаними параметрами запиту відсутні у: Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек. Відомості про інші речові права відсутні.
Даними заяв ОСОБА_11 , поданих 19.02.2018 на ім`я приватного нотаріуса ХМНО Харківської області ОСОБА_8 , відповідно до яких ОСОБА_11 повідомив, що неповнолітні та малолітні діти, недієздатні та обмежено дієздатні особи не мають права користування квартирою АДРЕСА_6 . Стверджував, що відчужувана квартира є його особистою власністю, оскільки на час набуття права власності на цю квартиру в зареєстрованому шлюбі він не перебував та на цей час не перебуває, спільно однією сім`єю без укладення шлюбу не проживав та на цей час не проживає. Осіб, які б могли поставити питання про визнання за ним права власності на відчужувану квартиру, у тому числі й відповідно до статей 65,74,97 Сімейного кодексу України, немає.
Даними заяви ОСОБА_25 , поданої 19.02.2018 на ім`я приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_8 , відповідно до яких ОСОБА_25 дає згоду своїй дружині - ОСОБА_10 на купівлю за ціну та на умовах їй відомих, квартири АДРЕСА_4 та укладання відповідного договору купівлі-продажу. Стверджував, що договір купівлі-продажу квартири, укладається його дружиною в їх спільних інтересах, на умовах, які вони попередньо обговорили і вважає вигідними для них. Укладання договору купівлі-продажу відповідає їх спільному волевиявленню Зміст статей 60,65 Сімейного кодексу України роз`яснено.
Даними паспортів разом з копіями РНОКПП ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_25 , свідоцтва про одруження між ОСОБА_25 та ОСОБА_10 .
Даними квитанцій №0000148, 0000149 від 19.02.2018, відповідно до яких приватний нотаріус ОСОБА_8 сплатила кошти за пошук відомостей у Державному реєстрі прав.
Даними квитанцій від 20.02.2018 про сплату податку та збору.
Даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №114538328, сформований приватним нотаріусом ХМНОУ Харківської області Івановою 19.02.2018 о 18:10:27, підстава формування: заява з реєстраційним номером 26849005, дата і час реєстрації заяви: 19.02.2018 17:19:46, заявник: ОСОБА_10 , відповідно до яких приватним нотаріусом ХМНОУ Харківської області ОСОБА_8 , 19.02.2018 о 17:13:46 зареєстровано за ОСОБА_10 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право власності на квартиру АДРЕСА_4 . Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер 98, виданий 19.02.2018 ПН ХМНО ОСОБА_8 Підстава виникнення права власності: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 39755028 від 19.02.2018 17:32:32, приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_8 .
Даними сторінок з книги реєстрації нотаріальної дії приватного нотаріуса ХМНО Харківської області ОСОБА_8 , відповідно до яких 19.02.2018 приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8 посвідчено справжність підпису на заявах від 19.02.2018, наданих ОСОБА_25 , ОСОБА_11 , а також справжність підпису ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на договорі купівлі-продажу квартири, бланк:ННА№1.
Відомостями виконаних дій з розділом, відкритим на ОНМ №1472021063101 Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких державним реєстратором, приватним нотаріусом ОСОБА_8 19.02.2018 були вчинені дії: 17:19:28- формування інформаційної довідки з державного реєстру прав, яка формується за об`єктом нерухомого майна №114531726, права власності:24578861; 17:22:29- формування інформаційної довідки з Державного реєстру прав, яка формується за суб`єктом №114532294, права власності:24578861; 18:09:20- припинення (реєстрація переходу права власності-повне відчуження), права власності:24578861; 18:09:20- реєстрація права власності (реєстрація переходу прав власності), право власності:24909242; 18:10:27 формування витягу в процедурі реєстрації речового права (права власності) №114538328, права власності:24909242. Інших пошуків ОСОБА_8 не здійснювала;
Відомостями виконаних дій з розділом, відкритим на ОНМ №1472021063101 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка містяться на диску DVD-R №MFP640UC22092964, які отримані на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 21.09.2018 у справі №643/13236/18 та вилучена протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 19.10.2018, відповідно до якої державним реєстратором, приватним нотаріусом ОСОБА_8 19.02.2018 були вчинені дії: 17:19:28- формування інформаційної довідки з державного реєстру прав, яка формується за об`єктом нерухомого майна №114531726, права власності:24578861; 17:22:29- формування інформаційної довідки з Державного реєстру прав, яка формується за суб`єктом №114532294, права власності:24578861; 18:09:20- припинення (реєстрація переходу права власності-повне відчуження), права власності:24578861; 18:09:20- реєстрація права власності (реєстрація переходу прав власності), право власності:24909242; 18:10:27 формування витягу в процедурі реєстрації речового права (права власності) №114538328, права власності:24909242. Інших пошуків ОСОБА_8 не здійснювала
Даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №115990826 від 02.03.2018, відповідно даних яких, за пошуку параметру запиту - адреса нерухомого майна, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_10 право власність на квартиру АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1472021063101. Підстави виникнення права власності: договір купівлі продажу, серія та номер 98, виданий 19.02.2018 ПН ХМНО ОСОБА_8 . У розділі « Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» мається запис про обтяження :24912642. Дата та час державної реєстрації:14.02.2018 14:48:47. Державний реєстратор: ОСОБА_12 , Департамент реєстрації Харківської міської ради Харківської області. Підстава виникнення обтяження: ухвала суду, серія та номер 643/1707/18, видана 14.02.2018 Московським районним судом м.Харкова. вид обтяження та опис предмета обтяження: арешт квартири АДРЕСА_4 , яка на час звернення до суду із клопотанням належить на праві власності за договором купівлі продажу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом заборони будь-яким особам здійснювати її відчуження та розпоряджатися нею.
Даними наказу заступника Міністра Юстиції України з питань державної реєстрації ОСОБА_26 від 20.03.2019 №904/5, відповідно до яких тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців. Правова підстава: довідка від 11.03.2019 за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 на підставі наказу Міністерства юстиції України від 22.09.2019 №609/7.
Даними довідки за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 від 11.03.2019, відповідно до яких комісією було запропоновано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 (шість) місяців. Під час перевірки комісією було встановлено, що приватним нотаріусом ОСОБА_8 здійснено пошук у базі даних заяв Державного реєстру прав за заявою №26849005 лише за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна (пошук у базі даних заяв за ідентифікаторами, визначеними у підпунктах 2 і 3 пункту 11 Порядку №1141 не було здійснено), що призвело до державної реєстрації права власності ОНМ за наявності раніше зареєстрованої іншої заяви на це саме майно (заява про державну реєстрацію обтяження (арешт) від 14.02.2018р. №26779122, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження за заявою №26779122 прийнято 20.02.2018. о 9:44 та зареєстровано у Державному реєстрі прав обтяження (арешт) щодо квартири АДРЕСА_4 , станом на 29.01.2018 щодо квартири АДРЕСА_4 , станом на 29.01.2018 (запис №24912642).
Обставинами, встановленими вироком Московського районного суду м. Харкова від 20.03.2019 у справі №643/14342/18, яким ОСОБА_16 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України, відповідно до яких, ОСОБА_16 , з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на використання завідомо підроблених документів, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи 29.01.2018 в офісному приміщенні приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_24 за адресою АДРЕСА_7 , використав завідомо для нього підроблені документи, отримані в цей же день від особи, досудове розслідування відносно якої проводиться в іншому кримінальному провадженні, шляхом їх надання вказаному нотаріусу для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 , а саме: свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_4 від 16.02.1996, на квартиру АДРЕСА_4 , на його ім`я (згідно листа Управління комунального майна та приватизації № 5329 від 03.05.2018, вказане свідоцтво на право власності не видавалося), довідку КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради №1501248 від 22.01.2018, згідно якої власником вказаної квартири є ОСОБА_16 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_4 від 16.02.1996 (згідно листа КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради № 4825/04-13 від 20.04.2018 відомості про оформлення та видачу вказаної довідки в комунальному підприємстві відсутні); довідку КП «Жилкомсервіс» з місця проживання про склад сім`ї та прописку № 38 № 624/13 від 29.01.2018, за змістом якої, у вказаній квартирі ніхто не зареєстрований, згідно листа КП «Жилкомсервіс»№4360/210705 від28.02.2018за вказаною адресою з 26.04.1995по теперішній час зареєстрована одна особа на ім`я ОСОБА_14 , а згідно журналу видачі довідок по дільниці № НОМЕР_5 КП «Жилкомсервіс», довідка з місцяпроживання про склад сім`ї та прописку 29.01.2018№624/13від29.01.2018не видавалася. Надалі, на підставі наданих, зокрема, ОСОБА_16 вищевказаних, завідомо для нього підроблених документів приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_24 посвідчено договір купівлі-продажу №48 від 29.01.2018 між ОСОБА_16 та ОСОБА_11 щодо квартири АДРЕСА_4 та о 17.04 год. цього ж дня проведено за останнім державну реєстрацію права власності на вказану квартиру.
Обставинами, встановленими вироком Московського районного суду м. Харкова від 01.08.2019 у справі №643/15206/18, яким ОСОБА_27 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України та цивільний позов потерпілого ОСОБА_14 , за його заявою залишений без розгляду. Так, судом встановлено факт заволодіння ОСОБА_27 та невстановленими особами, матеріалами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження: ОСОБА_16 та ОСОБА_11 , шляхом оформлення та у подальшому використання підробленого свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_4 від 16.02.1996 на вказану квартиру на ім`я ОСОБА_16 , який у подальшому уклав удавний договір купівлі-продажу квартири від 29.01.2018 з ОСОБА_11 . Надалі, невстановлена особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 19.02.2018, в денний час доби, точний час не встановлено, дали вказівку ОСОБА_11 прибути до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 (офіс), де ОСОБА_11 , діючи за їх вказівкою, повідомив приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , що квартира АДРЕСА_4 належить йому на праві власності та він має намір її продати ОСОБА_10 , тобто добросовісному набувачу. На підтвердження своїх слів ОСОБА_11 надав приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 договір купівлі-продажу №48 від 29.01.2018, підроблену довідку з місця проживання про склад сім`ї та прописку, надану дільницею №38 КП «Жилкомсервіс» без номеру від 19.02.2018, видану ОСОБА_11 , згідно з якою у вказаній квартирі ніхто не зареєстрований, з метою укладення договору купівлі-продажу. Далі, на підставі вказаних документів приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , було оформлено договір купівлі-продажу №98 від 19.02.2018 між ОСОБА_11 та ОСОБА_10 відносно квартири АДРЕСА_4 , у зв`язку з чим власником зазначеної квартири стала ОСОБА_10 . Зазначеними злочинними діями ОСОБА_27 та невстановлена особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, довели свій злочинний умисел до кінця та отримали відповідно до даних, що містяться в договорі купівлі-продажу №98 від 19.02.2018, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , 516497 гривень. Діями ОСОБА_27 та невстановлена особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, спричинили матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_14 , згідно з висновком судової оціночно-будівельної експертизи №9179 від 15.05.2018 в сумі 884303 грн.
Даними, що містяться в документах особової справи приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доступ до якої отримано слідчим СВ Московського ВП ГУНП в Харківської області ОСОБА_21 на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 10.09.2020 у справі № 643/13965/20 та копії якою вилучено протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 17.09.2020.
Висновком експерта ОСОБА_28 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса МЮ України № 9179 від 15.05.2018, за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи, відповідного до якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_4 , станом на 29.01.2018, без врахування ремонту складає 884303,00 грн.
Показами допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_10 , яка пояснила, що у 2018 році, знайомий її чоловіка ОСОБА_29 , запропонував недорого купити квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , точний номер потерпіла не пам`ятає. Рішення про покупку кварти було прийнято швидко спільно з чоловіком, за пару днів, оскільки ціна була нижчої на пару тисяч за ринкову вартість. Потерпіла зазначила, що вказану квартиру вона з чоловіком мали намір придбати для того, щоб подарувати сину на його 18 річчя, оскільки квартира знаходилась недалеко від їх місця проживання. Стан квартири був «лякаючий», але оскільки потерпіла займається будівництвом та ремонтами, її це не турбувало. Потерпіла особисто квартиру не оглядала, оскільки було достатньо, що її оглянув чоловік - ОСОБА_30 .
Крім того, потерпіла пояснила, що знайомий їх сім`ї ОСОБА_31 , передав ОСОБА_8 всі документи на квартиру для того, щоб вона їх перевірила. Надалі, в цей же день, а саме 19.02.2018, потерпілій зателефонував її чоловік, та повідомив, що можна під`їхати до нотаріуса для оформлення договору купівлі-продажу вказаної квартири. Під час укладання договору купівлі-продажу квартири у нотаріуса були присутні: вона, ОСОБА_30 , ОСОБА_29 , продавець - молодим чоловіком, та з продавцем був «коренастий» чоловік зі світло-русим волоссям, періодично заходив ОСОБА_31 . Укладання зазначеного правочину відбулося у приватного нотаріуса ОСОБА_8 19.02.2018, приблизно в період з 16-00 по 17-00 годину. Потерпіла зазначила, що вона особисто перерахувала гроші та віддала продавцю одночасно з підписання нею та продавцем договору-купівлі продажу в приміщенні у нотаріуса. ОСОБА_32 будь якої інформації щодо квартири їй не повідомляв, приїхав до нотаріуса разом з її чоловіком, навіщо він там був присутнім потерпіла не знає.
Також, потерпіла пояснила, що її чоловік, приблизно через 1-2 дні після укладання 19.02.2018 договору купівлі- продажу вказаної квартири, дізнався у іншого нотаріуса, що квартира, яку вони придбали з чоловіком, перебуває під арештом. Після чого, чоловік потерпілої, ОСОБА_30 зателефонував ОСОБА_8 , яка повідомила, що відбулася її помилка, як нотаріуса під час здійснення реєстраційної дії - реєстрації права власності на квартиру, в такому разі, це є страховим випадком, порекомендувала звернутися до АСКО, де застрахована її діяльність, як приватного нотаріуса. Через деякий час, ОСОБА_8 повідомила, що ніякою помилки під час вчинення реєстраційної дії 19.02.2018 з її боку не було. У зв`язку з чим, потерпіла та її чоловік звернулись за допомогою до адвоката. Потерпіла вважає, що у діях обвинуваченої ніякого злого умислу не було, це була звичайна людська помилка, за результатами якої, потерпілій було причинено матеріальну шкоду в розмірі 19 000 доларів США- вартість квартири, власником якої на даний час не є потерпіла. Потерпіла зазначила, що якщо б під час вчинення нотаріальних дій обвинуваченою було повідомлено, що на вказану квартиру накладено арешт, то вона б не укладала даний правочин. При цьому потерпіла зазначила, що попередній договір купівлі-продажу квартири вона не укладала.
Крім того, потерпіла пояснила, що зі слів її чоловіка стало відомо, що куплена нею 19.02.2018 квартира перебуває під арештом. Зазначила, що у відділу поліцій їй стало відомо, що причиною накладання арешту на квартиру слугували «махінації» з документами. Потерпіла підтвердила, що вона особисто подавала заяву про вчинення кримінального правопорушення, дату подання не пам`ятає. Потерпіла вважає, що шкода була спричинена їй саме ОСОБА_8 , оскільки вона не отримала той об`єкт, який купила та обвинувачена, як нотаріус не попередила її про те, що квартира перебуває під арештом. Вимог до продавців про відшкодування шкоди та повернення коштів потерпіла не заявляла, оскільки вважає винною саме обвинувачену. Вказала, що всі угоди по відчуженню квартири, яку вона придбала 19.02.2018, на даний час визнані судом недійсні.
Показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_33 , який пояснив, що у 2018 році, точну дату він не пам`ятає, йому зателефонував його знайомий ОСОБА_32 та запропонував купити квартиру. Дана пропозиція його та дружину влаштувала, та, через дня три після пропозиції, вони вирішили купити квартиру на ім`я його дружини - ОСОБА_34 , грошові кошти на купівлю квартири були спільними. ОСОБА_29 направив свідку на телефон проект договору купівлі-продажу вказаної квартири, зі змістом якого свідок ознайомився. Оскільки свідок вважав, що саме на нотаріуса покладається обов`язок перевірити інформацію, в тому числі щодо заборони на відчуження та вчинення реєстраційних дій стосовно вказаної квартири, він будь яких дій щодо перевірки квартири не вчиняв. Нотаріуса ОСОБА_35 обрав його товариш ОСОБА_36 .
Також, свідок ОСОБА_25 пояснив, що 19.02.2018, приблизно о 17-00 годині, за адресою: АДРЕСА_9 , де знаходилась нотаріальна контора, було укладено договір купівліпродажу квартири. В офісі нотаріуса, окрім нього, перебували: ОСОБА_32 , хлопці, які продавали квартиру, його дружина ОСОБА_37 . Зазначив, що грошові кошти за покупку квартири до нотаріуса привезла його дружина - ОСОБА_38 , розрахунок за договором відбувався в загальній кімнаті, де перебувала нотаріус, кошти перераховувала його дружина та віддала їх продавцю квартири. ОСОБА_29 був зі сторони продавця, після того, як ОСОБА_29 забрав кошти, свідок не знає, чи ділив ОСОБА_39 з продавцем гроші між собою. Після укладання та посвідчення договору купівлі-продажу, свідок вийшов від нотаріуса, оскільки йому було не цікаво, що вони будуть робити з грошима, які отримали від продажу квартири. Свідок наполягав, що грошові кошти за покупку квартири передавалися його дружиною після вчинення реєстраційних дій в кімнаті нотаріуса, а не через банківську установу, яка зазначено у договорі купівлі-продажу квартири. Зазначив, якщо б він з дружиною знав про наявність в реєстрі заяви про арешт, то вони б не укладали 19.02.2018 договір купівлі - продажу вказаної квартири.
Крім того, свідок пояснив, що через 2-3 дні після укладення правочину, він приїхав до знайомого нотаріуса Бакумової, для того щоб переконатися, що все гаразд з квартирою, яку він придбав 19.02.2018. Разом з цим, нотаріус йому повідомив, що на вказану квартиру, за 5 днів до угоди, було накладено арешт, про що в реєстрі мається відповідна ухвала суду. Після цього, свідок поїхав до нотаріуса ОСОБА_8 , яка повідомила йому, що такого не може бути, потім сама перевірила реєстр та сказала, що дійсно, квартира під арештом. ОСОБА_8 повідомила свідку, що під час посвідчення правочину вона допустила помилку, тому вона свідку відшкодує збитки. Надалі, свідок з ОСОБА_8 звернулись до страхової компанії, яка мала відшкодувати свідку всі збитки. В страховій компанії ОСОБА_8 написала відповідну заяву про страховий випадок. Надалі, ОСОБА_8 змінила своє рішення, повідомила свідку, що не буде з ним спілкуватись, до страхової компанії не буде звертатись. Свідок зазначив, що наразі, його дружина не є власником квартири, оскільки вона перебуває під арештом, також вони вирішили відмовитися від квартири. З продавцем квартири після 19.02.2018 він не зв`язувався та не намагався зв`язатися, оскільки він не бачив сенсу з`ясовувати відносини з шахраями.
Показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_40 , який пояснив, що він є приватним ріелтором. Восени, точний рік він не пам`ятає, приблизно чотири роки тому, до нього звернувся ОСОБА_30 , який є його товаришем, з проханням підібрати недорогу квартиру на « ОСОБА_41 ». Після цього, свідок зателефонував своїм знайомим, які займаються нерухомістю, серед яких був ОСОБА_42 , прізвище якого свідок не пам`ятає, оскільки з ним зустрічався декілька раз під час вчинення сторонами правочинів з купівлі-продажу квартир, який свідку, повідомив, що недорога квартира є. У зв`язку з чим, свідок зателефонував ОСОБА_43 та переслав йому дані по квартирі, які саме, свідок не пам`ятає. При цьому, свідок сказав ОСОБА_43 , щоб він самостійно перевірив документи на квартиру та подивився її. Особисто свідок не перевіряв юридичні моменти щодо квартири, оскільки це робить нотаріус за кошти покупця. Надалі, ОСОБА_30 , із зазначеного вище питання, призначив зустріч з нотаріусом. Хто саме обирав нотаріуса для вчинення правочину купівлі-продажу квартири, свідку не відомо, оскільки нотаріуса обирає покупець. Свідок вказав, що при укладенні правочину купівлі продажу квартири він був присутній від початку до кінця. Правочин укладався у вечірній час доби. Також, у нотаріуса під час укладання правочину були присутні: ОСОБА_38 , ОСОБА_31 та ОСОБА_44 , а з боку продавців були присутні: хлопець, який продавав квартиру та «лисий» хлопець, з яким свідок раніше не був знайомий, ім`я вказаного хлопця не пам`ятає. Свідок пояснив, що під час укладання правочину з купівлі-продажу квартири, спочатку проводиться реєстрація, а потім передаються гроші. Нотаріус сказала, що все правочин завершено, все добру, передавайте гроші. Передача грошей відбувалась безпосередньо в його присутності та осіб, які були присутні під час вчинення правочину. ОСОБА_38 передала гроші продавцю в приміщенні офісу нотаріуса. Також, остання підписувала документ, схожий на договір купівлі-продажу. Чи був свідок присутній в цей день зранку у нотаріуса ОСОБА_8 при укладенні іншого правочину, він не пам`ятає. Потім, днів через 4-5 після укладення договору купівлі-продажу вказаної квартири, ОСОБА_30 повідомив свідку, що з квартирою виникли проблеми. Надалі, свідка викликали до Московського відділу поліції, де він надав свої пояснення стосовно обставин вчинення договору купівлі-продажу квартири. Більш детальних обставин, за яких був вчинений договір купівлі продажу вказаної квартири, він не пам`ятає, оскільки із зазначеного часу минуло приблизно 4 роки.
Показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_45 , який пояснив, що 19.02.2018, його товариш ОСОБА_44 збирався купувати квартиру АДРЕСА_10 та попросив, щоб він зателефонував нотаріусу ОСОБА_8 , для того щоб у неї вчинити та посвідчити правочин. Свідок зазначив, що є нотаріус ОСОБА_46 , хотіли звернутись до неї, але вона три дні не працювала, тому звернулись до ОСОБА_8 , з якою він знайомий більше 20 років та сам укладав правочини у неї, рекомендував її знайомим. У зв`язку з тим, що ОСОБА_8 зранку була зайнята, він попросив її призначити укладання та посвідчення правочину з купівлі-продажу квартири на другу половину дня, на що ОСОБА_8 надала свою згоду. Після цього,19.02.2018, до нотаріуса ОСОБА_8 приїхали ОСОБА_42 та ОСОБА_47 та почали укладати правочин. Він також був присутній під час укладання правочину. Також, під час укладання правочину були присутні: продавець- молодий хлопець та з ним був чоловік, років 50, який був «лисий,повний», також був ОСОБА_32 . Укладення вказаного правочину відбувалося у приміщенні нотаріуса за адресою: АДРЕСА_11 , приблизно о 18-00 годині. Під час вчинення правочину нотаріусом оформлювалися документи та ОСОБА_48 передала гроші продавцю. Це було нібито після здійснення реєстрації на квартиру.
Крім того, свідок ОСОБА_45 пояснив, що на наступний робочий день після вчинення правочину, в понеділок, ОСОБА_44 поїхав до нотаріуса ОСОБА_49 по своїм справам та повідомив їй, що придбав квартиру, попросив її перевірити. Нотаріус ОСОБА_50 під час перевірки виявила ухвалу про арешт вказаної квартири. Після цього, ОСОБА_30 зателефонував свідку, а свідок зателефонував ОСОБА_8 та пояснив ситуацію стосовно наявності арешту квартири, на що ОСОБА_8 засмутилася та сказала свідку, що «питань немає», а також те, що вона завтра з ОСОБА_51 розрахуюся. Надалі, через день чи два, точно свідок не пам`ятає, він з ОСОБА_51 приїхав до ОСОБА_8 , яка їм повідомила, що нічого незаконного вона не зробила, все добре, щоб вони не переживали, оскільки кожен нотаріус застрахований. Потім, з ініціативи саме ОСОБА_52 , остання, ОСОБА_30 та свідок поїхали до страхової компанії, проблем не було, нотаріус була готова йти на мирові угоди. Пізніше, ситуація змінилася, ОСОБА_8 перестала брати слухавку.
Свідок ОСОБА_45 пояснив, що зранку 19.02.2018, його приятель повинен був розірвати договір іпотеки у нотаріуса ОСОБА_8 , який раніше був укладав у нотаріуса ОСОБА_53 , стороною якого свідок не був, тільки порекомендував приятелю нотаріуса. Під час укладання правочину ввечері 19.02.2018, ОСОБА_44 попросив свідка бути присутнім, без конкретної мети. Після правочину вони збирались їхати по своїм справам. Свідок зазначив, що 19.02.2018, приблизно о 14 чи 15 годині, він надав копії правовстановлюючих документів на квартиру нотаріусу ОСОБА_8 , отримані від ОСОБА_54 , яку мав намір придбати ОСОБА_30 , та попросив нотаріуса укласти договір в цей же день. Щодо правочину, який укладався зранку 19.02.2018, то свідок пояснив, що документи були надані ним за день раніше. Зазначив, що ОСОБА_55 також був присутній під час укладання правочину ввечері 19.02.2018, з якою метою, свідку не відомо, але ОСОБА_55 привів продавців. ОСОБА_55 під час укладання вказаного правочину приходив, уходив, з якою метою не відомо, спілкувався з продавцями.
Також, свідок ОСОБА_45 пояснив, що 19.02.2018 ОСОБА_10 привезла з собою гроші, чи передавала остання грошові кошти під час укладання договору купівлі-продажу квартири продавцю, свідок не пам`ятає, оскільки це здійснюється одночасно з укладанням правочину. Розрахунок з продавцем здійснювався у великій кімнаті нотаріуса, де були всі присутні, біля ксероксу, у маленьку кімнату для розрахунків ніхто не виходив. З яких причин так відбувалось, свідку не відомо. Зазначив, що він «епізодично» не був присутній під час укладання правочину. В його присутності ОСОБА_8 не показувала ОСОБА_34 будь-яких документів, нотаріус сказала, що квартира «чиста», питань немає. Зазначив, що за 20 років знайомства з ОСОБА_8 , як нотаріусом, вже була помилка з її боку у 2008 році, така помилка також пов`язана з ОСОБА_56 , яка саме він не пам`ятає.
Показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , який пояснив, що з 1995 року він є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_12 , на підставі ордеру, яку він потім приватизував. Зазначив, що 07.01.2018, він поїхав до цивільної дружини, яка мешкає в Черкаській області, де вони ведуть спільне господарство. 07.02.2018, свідку зателефонував товариш, який повідомив, що коли проходив поруч будинку, побачив світло з вікон його квартири та там ходять сторонні люди. У зв`язку з чим, 09.02.2018 свідок повернувся додому та побачив, що квартира опечатана, двері зламані, меблі, посуд та майже всі інші речі з квартири винесені. Після чого, свідок звернуся до поліції, де написав заяву про викрадення майна.
Крім того, свідок ОСОБА_14 пояснив, що в період з 09.02.2018 по 25.02.2018 він не проживав у свої квартирі, оскільки там було не можливо жити, він замовив залізні двері, які були встановлені 25.02.2018, до цього він прибив на 2 гвоздики запасні двері, які зберігались на балконі. В цей період часу, до нього ніхто не звертався з підстав продажу квартири. Вказав, що через деякий час, слідчим, який на підставі його заяви про викрадення майна було відкрито кримінальне провадження, повідомив свідку про те, що його квартиру було продано на підставі підроблених документів. Слідчим було повідомлено свідку про те, що до реєстру внесена заява про арешт його квартири. Також, слідчий пояснив, що 19.02.2018 ним був зроблений запит, разом з цим, 19.02.2018 квартиру свідка було відчужено на підставі договору купівлі-продажу ще раз.
Також, свідок ОСОБА_14 пояснив, що органом досудового розслідування встановлено осіб, які шахрайськими діями заволоділи його квартирою. Надалі, свідок зазначив, що в судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження, судом встановлено, що його підпис був підроблений на документах, на підставі яких було відчужено його квартиру. Свідком було подано в межах зазначеного кримінального провадження цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди на суму 300 000, 00 грн. та моральної шкоди на суму 100 000,00 грн., від якого, свідок відмовився, оскільки обвинуваченим було відшкодовано йому 60 000,00 грн. Свідок вказав, що на даний час він вважає себе власником квартири, яка була незаконно відчужена, оскільки суд скасовував незаконну її реєстрацію за іншими покупцями.
Показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_27 , який пояснив, що вироком Московського районного суду м. Харкова він засуджений за шахрайські дії щодо квартири АДРЕСА_4 . Заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_14 до нього, судом залишений без розгляду, у зв`язку із відшкодуванням ним матеріальної шкоди, в частині вартості майна, що знаходилося квартирі. Що стосується самої вартості квартири, то, як йому відомо, потерпілому квартиру повернуто на підставі рішення суду, яким визнано правочини щодо її відчуження недійними. Вказав, що в кінці 2017 року на початку 2018 року, точної дати та місяць він не пам`ятає, свідок познайомився із жінкою на ім`я ОСОБА_57 , яка повідомила, що вона працює в міській раді та в неї є доступ до інформації квартир, які не перебувають у власності будь-яких осіб. У зв`язку з чим, вона має можливість оформити зазначені квартири на сторонніх осіб та надалі продати їх. Для цього, ОСОБА_57 звернулася до нього з пропозицією знайти таку особу, на що він дав свою згоду, та, надалі знайшов Кількевича, який прийняв пропозицію ОСОБА_58 . В середині січня 2018 року, точної дати свідок не пам`ятає, свідок разом з Кількевичем поїхали до нотаріуса, якого знайшла ОСОБА_57 та який знаходився на ХТЗ, ім`я та прізвище нотаріуса свідок не знає. У приміщенні нотаріуса, ОСОБА_59 віддав свій паспорт, після цього йому відали документи, відповідно до яких, в 1996 році Кількевич набув у власність квартиру АДРЕСА_4 . В цей же день, нотаріус оформив договір, відповідно до якого ОСОБА_59 нібито відчужив вказану квартиру Кабанцю. Після цього, квартира була виставлена на продаж. З огляду на те, що свідок проживав у м.Лазовій, а Кабанець в м.Харкові, останній займався підготовкою квартири до продажу, прибирав в ній мотлох, якого було дуже багато та показував її ріелторам. На квартиру були покупці, які готові були її купити за 22 000 доларів США, але ОСОБА_57 говорила, що це дешево і її можна продати дорожче. В період з середини січня по середину лютого 2018 року, зі слів Кабанця, свідку стало відомо, що з`явився власник квартири, який звернувся до працівників поліції з підстав незаконного заволодіння його майном, у зв`язку з чим, до Кабанця приходили працівники поліції та надалі квартира була опечатана, на неї накладено арешт. Свідок вказав, що зі слів ОСОБА_58 , йому також стало відомо, що на підставі заяви власника квартири поліцією накладений арешт на квартиру, у зв`язку з чим, квартиру необхідно швидко продати. ОСОБА_57 свідку повідомила, що вона має можливість договоритися з людьми, які зроблять «вікно» в 2-3 дня для того, щоб була змога продати вказану квартиру. Як свідок зрозумів, що ОСОБА_57 зможе в цей період зняти арешт на квартиру. Разом з цим, свідку не відомо, чи був знятий арешт під час продажу вказаної квартири.
Також, свідок пояснив, що після того, як квартира була переоформлена на Кабанця, її продажем, зокрема, пошуком покупців, займався ОСОБА_60 , прізвище якого він не знає, може тільки його описати - 45 років, щільної статури, «лисий». З ОСОБА_61 займалися продажем ще дві особи, яких свідок не знає. Вказав, що зі слів ОСОБА_62 , свідку стало відомо, що останній знайшов особу, яку він називав «інвестором». Так званий «інвестор», погодився надати ОСОБА_63 та іншим двом особам, прізвище ім`я яких свідку не відомо, у борг гроші під проценти, а в забезпечення зобов`язань, вказані особи переоформлять на нього за договором купівлі-продажу квартиру, яку «інвестор» зобов`язався повернути, коли борг із відсотками буде сплачений. «Інвестора» свідок не бачив, не знає його ім`я та прізвище. Свідок не може сказати, був «інвестор» покупцем вказаної квартири, можливо, на покупця просто оформили квартиру, а «інвестором» була інша особа. Свідок знає зі слів ОСОБА_62 , що покупець не знав, що квартира була оформлена на Кабанця по підробленим документам, останній просто мав намір на квартирі заробити гроші.
Крім того, свідок пояснив, що укладення договору купівлі - продажу квартири, на підставі якої ОСОБА_64 її продав покупцю, прізвище та ім`я якого свідок не знає, було вчинено в середині лютого 2018 року, точну дату свідок не пам`ятає. Вказав, що хто саме обирав нотаріуса, свідок не знає, можливо ОСОБА_60 , а можливо і покупець. Під час укладення вказаного договору купівлі - продажу квартири свідок не був присутній. У приміщенні нотаріуса був присутній: ОСОБА_64 та ОСОБА_60 , хто був присутній зі сторони покупця, свідок не знає. Вказав, що зі слів ОСОБА_62 та інших осіб, прізвище ім`я яких він не знає, свідку стало відомо, що квартира була продана Кабанцем за 15 000 доларів США. Чи передавав покупець Кабанцю грошові кошти, свідок не знає. Частину вказаних грошей, у сумі 7000 доларів США, свідок передав ОСОБА_58 , а інша частина, зі слів ОСОБА_62 та двох осіб, прізвище ім`я яких він на знає, була розподілена наступним шляхом: 3 000 доларів США - передана посередникам продавця, ОСОБА_63 та двом особам, ім`я яких свідок не знає, можливо ріелтору; 3 000 доларів США- на покриття комунальних боргів по квартирі; 6 000 доларів США - передана «інвестору», у якості відсотків, за так звану позику. Також було сплачено за послуги нотаріуса, яку саме суму, свідок не знає. Свідок від продажу квартири отримав 300 доларів США, при цьому, ОСОБА_57 обіцяла йому більше заплатити.
Разом з цим, суд першої інстанції поставився критично до показань ОСОБА_27 , в частині висловлювання жінки на ім`я ОСОБА_57 про наявність арешту квартири, а також те, що вона має можливість домовитися з невідомими свідку особами, про те, що останні забезпечать «вікно» в 2-3 дні - тимчасову відсутність в державному реєстрі заяв реєстрації заяви про арешт, яке надасть можливість продати ОСОБА_11 квартиру, оскільки повідомленні жінкою на ім`я ОСОБА_57 факти, спростовуються фактичними даними, які містяться у документах безпосередньо досліджених судом, зокрема: даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №115990826 від 02.03.2018, відповідно даних яких, за пошуку параметру запиту - адреса нерухомого: АДРЕСА_12 , у розділі « Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» мається запис про обтяження:24912642, дата та час державної реєстрації:14.02.2018 14:48:47; даними картки прийому заяви №114033391 від 14.02.2018, відповідно до яких заява про державну реєстрацію обтяження прийнята та зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14.02.2018 о 14:48:47 за реєстраційним номером НОМЕР_1 .
Також, суд першої інстанції поставивсяся критично до показань ОСОБА_27 , і в частині обставин укладення договору купівлі-продажу квартири, наміру сторін та умов його укладання, відповідно до якого квартира була відчужена ОСОБА_11 у лютому 2018 року, розподілу грошових коштів, які були отримані від продажу квартири, оскільки зазначені обставини не узгоджуються сукупністю досліджених доказів та не можуть бути підтверджені лише показаннями, безпосереднім очевидцем яких свідок не був.
За клопотанням сторони захисту суд першої інстанції дослідив: рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №39686838 від 15.02.2018, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_12 , Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області; відомості із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав, ідентифікатор пошуку: №114555477, дата та час пошуку: 20.02.2018 о 09:14:26, які сформовано реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Харківської області ОСОБА_12 ; інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №238849210 від 26.12.2020; обвинувальний акт у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_27 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, внесеному до ЄРДР за №12018220470000804 від 13.02.2018 та реєстру матеріалів досудового розслідування до нього; цивільний позов ОСОБА_14 до ОСОБА_27 поданого у кримінальному провадженні №12018220470000804 від 13.02.2018; заява ОСОБА_14 про відшкодування йому ОСОБА_65 , завданої шкоди у кримінальному провадженні №12018220470000804 від 13.02.2018; апеляційна скарга ОСОБА_8 на вирок Московського районного суду м.Харкова від 01.08.2019 ухваленого у кримінальному провадженні №12018220470000804 від 13.02.2018 та ухвала Харківського апеляційного суду від 23.02.2021, постановлена за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_8 ; касаційна скарга ОСОБА_8 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 23.02.2021 та ухвали Верховного суду від 29.03.2021, постановлена за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_8 ; позовна заяви ОСОБА_14 до ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , треті особи: приватний нотаріус Харківського Міського нотаріального округу ОСОБА_24 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання правочину недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння та судові рішення у справі № 643/14804/19, ухвалені за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_14 .
Однак, як було відзначено судом першої інстанції, вищезазначені документи будь-яких обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_8 , як державний реєстратор, під час здійснення 19.02.2018 реєстраційної дії, не вчиняла службову недбалість, що спричинило тяжкі наслідки для потерпілої, не містять.
Таким чином, приватний нотаріус ОСОБА_8 , діючи як державний реєстратор, неналежно виконала свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, а саме здійснила пошук у базі даних заяв Державного реєстру прав за заявою №26849005 лише за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна, при цьому, пошук у базі даних заяв, зокрема, за ідентифікатором, визначеним у підпункті 2 пункту 11 Порядку №1141, не здійснила, хоча мала реальну можливість виконати цей обов`язок у відповідній обстановці, що призвело до проведення нею 19.02.2018 за ОСОБА_10 державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_4 , за наявності у базі даних заяви №26779122 від 14.02.2018 про державну реєстрацію обтяження (арешту) на вказану квартиру.
Вважати цей висновок неправильним, як про це зазначено в апеляційній скарзі сторони захисту, підстав не вбачається.
Відповідно до ст.2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Цей процес є частиною реалізації функцій держави і здійснюється уповноваженими особами, включаючи приватних нотаріусів.
Таким чином, як було вірно встановлено судом першої інстанції, під час реалізації функцій держави в частині державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень приватні нотаріуси перебувають в статусі службових осіб.
Згідно зі ст.367 КК України, цей злочин передбачає відповідальність за невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через недбале або несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам.
Нотаріус, як службова особа, несе відповідальність за правильне і сумлінне виконання своїх обов`язків, і якщо його дії або бездіяльність спричиняють істотну шкоду, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за цією статтею.
З огляду на наведене, доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_8 , як приватний нотаріус, не є суб`єктом кримінальної відповідальності за ст.367 КК України, безпідставні.
Доводи сторони захисту про порушення правил територіальної підслідності у цьому кримінальному провадженні, є також безпідставними.
Як було вірно відзначено судом першої інстанції, кримінальний процесуальний закон, в редакції, що діяла у період часу з 11.08.2020 по 24.02.2021, не містив положень, які б прямо забороняли здійснення досудового розслідування кримінального провадження тим органом, яким його було розпочато, до визначення прокурором підслідності досудового розслідування за іншим органом, а тому здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні слідчим Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_21 , в цілому не суперечили вимогам ст.ст.214, 218 КПК України.
Наведене відповідає позиції Верховного Суду, відображеній у постанові від 30.03.2023 у справі №303/1425/18.
Що стосується доводів сторони захисту про недопустимість доказів, отриманих із закритого кримінального провадження, розпочатого за фактом вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, яке містить ознаки ч.2 ст.367 КК України, то суд першої інстанції зазначив наступне.
Обраний стороною обвинувачення спосіб залучення доказів та процесуальних документів, на підставі яких проводилися слідчі (розшукові) дії, у результаті проведення яких було отримано ці докази, не є досконалим з точки зору юридичної процедури, оскільки за своїм функціональним призначенням, регламентований главою 15 КПК, тимчасовий доступ до речей і документів є заходом забезпечення кримінального провадження, спрямованим на збирання доказів, а не способом долучення окремих матеріалів з одного кримінального провадження до іншого.
Проте наявність у цьому провадженні звернення сторони обвинувачення до судді суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення в порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, яким відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3 КПК є слідчий суддя, та судового рішення, яким надавався доступ до матеріалів кримінального провадження для їх долучення до іншого кримінального провадження, нівелює недосконалість юридичної процедури долучення матеріалів з іншого кримінального провадження до провадження, яке в цьому випадку є предметом касаційної перевірки.
Колегія суддів погоджується із зазначеним судом першої інстанції обґрунтуванням, однак вважає за необхідне відзначити, що наведене відповідає позиції Верховного Суду, відображеній у постанові від 07.12.2022 у справі №180/620/20. Посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду за іншим номером справи, який відсутній в державному реєстрі судових рішень, колегія суддів вважає опискою, а тому не бере до уваги посилання сторони захисту в цій частині.
З приводу зауважень строни захисту на те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 року, на яке є посилання у вироку суду першої інстанції, скасовано постановою Верховного суду від 25.03.2021, а провадження в адміністративній справі закрито, колегія суддів зазначає наступне.
Вищевказане рішення було скасовано не через виявлення нових обставин або фактичних помилок, а виключно з процесуальних підстав. Встановлені цим рішенням факти залишаються суттєвими і були підтверджені іншими доказами, зібраними у кримінальному провадженні.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції діяв у межах закону, коли посилався на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає винуватість ОСОБА_8 у службовій недбалості, що спричинило тяжкі наслідки і кваліфікацію її дій за ч.2 ст.367 КК України правильною.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б вплинути на правильність висновків суду і були б підставою для скасування вироку, також не вбачається.
Покарання ОСОБА_8 призначене відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням характеру і ступеню тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення та всіх даних про її особу, воно є необхідним і достатнім для її виправлення і попередження нових злочинів.
Посилання в апеляційній скарзі представника потерпілої адвоката ОСОБА_66 про необхідність задоволення цивільного позову ОСОБА_10 до ОСОБА_8 про відшкодування майнової шкоди, є необґрунтованими.
Так, під час судового розгляду судом першої інстанції було встановлено, що приватному нотаріусу ОСОБА_8 під час вчинення нею нотаріальної дії посвідчення договору купівлі продажу квартири від 19.02.2018, було надано підроблені документи.
Таким чином, оскільки положення ст.27 Закону України «Про нотаріат» виключають цивільну відповідальність про відшкодування шкоди, заподіяної особі внаслідок незаконних дій або недбалості нотаріуса у разі, якщо особа, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії, подала підроблені документи, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволені цивільного позову ОСОБА_10 до ОСОБА_8 про відшкодування майнової шкоди.
З огляду на наведене, підстави для скасування вироку, за доводами апеляційних скарг, - відсутні.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Київського районного суду м.Харкова від 16 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 , представника потерпілої адвоката ОСОБА_9 без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді:
