ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2024 року
м. Черкаси
Справа № 712/4126/22Провадження № 22-ц/821/1170/24Категорія: скарга на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І.
за участю секретаря: Любченко Т.М.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргуОСОБА_2 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 травня 2024 року (постановлену під головуванням судді Пироженка С.А. в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси) про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, припинення частки у спільній власності,-
в с т а н о в и в :
Короткий зміст заявлених вимог
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, припинення частки у спільній власності.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 лютого 2023 року позов задоволено.
Поділено в натурі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 .
Серед іншого, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відхилення від ідеальної частки в сумі 21496 грн., матеріальні витрати по переобладнанню житлового будинку у розмірі 6916 грн., а всього 28412 грн.
29 квітня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просив ухвалити додаткове рішення, яким зобов`язати ОСОБА_1 здійснити улаштування перегородки на дерев`яному каркасі, яка буде проходити по дерев`яній балці, що лежить на несучій стіні будинку і є лінією розподілу будинку між співвласниками (відділяє приміщення 1-3, 1-4 від приміщень 2-4, 2-6), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 відокремити підвал «п/д» від приміщень шляхом влаштування глухої цегляної перегородки на всю висоту та ширину входу у підвал (розміром 1.7 х 0.75 м) в будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заява мотивована тим, що Соснівським районним судом м.Черкаси прийнято рішення по справі № 712/4126/22 від 27.02.2023, яким здійснено поділ в натурі житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та припинено частки у спільній власності.
В мотивувальній частині суд прийшов до висновку, що поділ слід визначити відповідно до висновку експерта за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи від 23.06.2022 року № 07-22 та висновку експерта за результатами проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 12.12.2022 року № 07-22-01.
В мотивувальній частині зазначено наступне: «Оскільки вхід в підвал «п/д» розташований в коридорі 1-1, який знаходиться в фактичному користуванні позивача ОСОБА_1 , а сам підвал «п/д» розташований під житловою кімнатою 2-3, що знаходиться у фактичному користуванні відповідача ОСОБА_2 , то ОСОБА_1 , необхідно відокремити підвал «п/д» від приміщень шляхом влаштування глухої цегляної перегородки на всю висоту та ширину входу у підвал (розміром 1.7 х 0.75 м).
Щоб розділити горище між співвласниками, необхідно улаштувати перегородку на дерев`яному каркасі, яка буде проходити по дерев`яній балці, що лежить на несучій стіні будинку і є лінією розподілу будинку між співвласниками (відділяє приміщення 1-3, 1-4 від приміщень 2-4, 2-6). Оскільки ініціатором поділу в натурі житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами є ОСОБА_1 , відповідач не визнає позовні вимоги, та дерев`яна балка лежить на несучій стіні будинку над приміщеннями, які виділені ОСОБА_1 , тому дане улаштування перегородки на дерев`яному каркасі необхідно покласти на ОСОБА_1 .
Вартість додаткових ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для поділу підвалу та горища будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_2 станом на дату проведення експертизи складає 13 832 грн. (разом з ПДВ), тому суд приходить до висновку, що зазначена сума повинна бути сплачена обома сторонами, а тому до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає половина вартості додаткових ремонтно-будівельних робіт у розмірі 6916 грн.».
В резолютивній частині суд вирішив стягнути компенсацію з ОСОБА_2 на проведення ремонтно-будівельних робіт на користь ОСОБА_1 , проте не поклав на останнього обов`язку щодо проведення таких робіт.
Разом з цим, ОСОБА_2 оплатив на користь ОСОБА_1 вартість додаткових ремонтно-будівельних робіт, однак останній будівельні роботи не провів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 травня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що рішення від 27 лютого 2023 року прийнято Соснівським районним судом м. Черкаси у відповідності до заявлених позовних вимог. Постановою Черкаського апеляційного суду від 20 червня 2023 року вказане рішення залишено без змін. Окрім цього, ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2023 року ОСОБА_2 відмовлено у роз`ясненні рішення суду. Зокрема, заява про роз`яснення рішення суду містила так само і заяву про винесення додаткового рішення, вимогу про включення до рішення суду пунктів по переобладнанню будинку.
Постановою Верховного Суду від 22 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 лютого 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 20 червня 2023 року залишено без змін.
Судом розглянуті всі позовні вимоги, надана оцінка всім доводам та доказам, які подавалися сторонами, а тому підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 травня 2024 року, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи, що ухвала суду є незаконною, просить її скасувати та прийняти нове додаткове рішення, яким зобов`язати ОСОБА_1 здійснити улаштування перегородки на дерев`яному каркасі, яка буде проходити по дерев`яній балці, що лежить на несучій стіні будинку і є лінією розподілу будинку між співвласниками (відділяє приміщення 1-3, 1-4 від приміщень 2-4, 2-6), який розташований за адресою АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 відокремити підвал «п/д» від приміщень шляхом влаштування глухої цегляної перегородки на всю висоту та ширину входу у підвал (розміром 1.7 х 0.75 м) в будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга, зокрема мотивована тими ж доводами, що і заява про ухвалення додаткового рішення.
Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зіст. 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтаке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2ст. 367 ЦПК України).
Так, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, припинення частки у спільній власності.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 лютого 2023 року позовні вимоги задоволено.
Поділено в натурі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 .
Виділено та визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок «А-1» з прибудовою «А'-1», а саме приміщення: 1-1 коридор, 1-2 кухня, 1-3 житлова кімната, 1-4 житлова кімната; надвірні споруди сараї «Б» та «б», вбиральня «В», огорожа № 1, 4, водоколонка № 3. Загальна площа приміщень - 41,5 м2, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 .
Виділено та визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок «А-1» з прибудовою «А'-1», а саме приміщення: 2-1 тамбур, 2-2 кухня, 2-3 житлова кімната, 2-4 коридор, 2-5 житлова кімната, 2-6 житлова кімната; надвірні споруди - прибудова «а'», гараж «Г», вбиральня «Д», огорожа № 2. Загальна площа приміщень - 52,5 м2, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відхилення від ідеальної частки в сумі 21496 грн., матеріальні витрати по переобладнанню житлового будинку у розмірі 6916 грн., а всього 28412 грн.
Припинено право спільної часткової власності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 12405 грн.
Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позовні вимоги по суті містили чотири взаємопов`язані вимоги: поділити в натурі між сторонами житловий будинок та господарські будівлі і споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати за ОСОБА_1 право власності на відповідну частину приміщень в житловому будинку та господарських будівель і споруд;
визнати за ОСОБА_2 право власності на відповідну частину приміщень в житловому будинку та господарських будівель і споруд;
припинити право спільної часткової власності між сторонами на житловий будинок та господарські будівлі і споруди за вказаною адресою.
Позовні вимоги були задоволені та надана оцінка всім доводам та доказам, які подавалися сторонами.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Як роз`яснив Верховний Суд України в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України (в редакції на час ухвалення постанови Пленуму); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. У порядку, визначеному статтею 220 ЦПК України, може бути ухвалено додаткове рішення й щодо заочного рішення.
Отже, додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених законом, і воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого в ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Доводи апеляційної скарги про те, що в резолютивній частині суд вирішив стягнути компенсацію з ОСОБА_2 на проведення ремонтно-будівельних робіт на користь ОСОБА_1 , проте не поклав на останнього обов`язку щодо проведення таких робіт, колегія суддів відхиляє, оскільки додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов передбачених ст. 270 ЦПК України, зокрема стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, проте, позовна заява не містить вимоги про зобов`язання сторони позивача вчинити певні дії.
Колегія суддів наголошує, що відмова в ухваленні додаткового рішення не може бути перешкодою для реалізації ОСОБА_2 свого права на захист, якщо він вважає, що його права та інтереси порушено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність правових передумов для ухвалення додаткового рішення з підстав, заявлених ОСОБА_2 .
У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За викладених обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 270, 374, 375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 травня 2024 року про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, припинення частки у спільній власності залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначенихЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді О.М. Новіков
Л.І. Василенко
/повний текст постанови суду виготовлено 02 жовтня 2024 року/
