Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
------------------------------------------------------------------------------------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 жовтня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
представника цивільного
відповідача МВС України ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_8 на вирок Деснянського районного суду міста Києва від 04.03.2024, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Краснодольне Джанкойського району АР Крим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону від 21.02.2014), ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України, ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону від 28.03.2014), та призначено йому покарання:
- за ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону від 21.02.2014) у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в державних чи правоохоронних органах строком на 3 роки;
- за ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України у виді 5 років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону від 28.03.2014) у виді 15 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 15 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в державних чи правоохоронних органах строком на 3 роки.
На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_9 позбавлено спеціального звання - підполковник міліції.
Задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 до ОСОБА_9 та Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином та стягнуто солідарно з ОСОБА_9 та Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_10 моральну шкоду, завдану внаслідок вчинення злочину, в розмірі 200 000,00 грн.,
В С Т А Н О В И Л А:
Вказаним вироком встановлено, що відповідно до наказу ГУМВС України в АР Крим в 2013 році ОСОБА_9 призначено на посаду заступника командира полку міліції особливого призначення «Беркут» - начальника штабу при Головному управлінні МВС України в АР Крим. Наказом ГУМВС України в АР Крим від 30.04.2013 № 82 о\с ОСОБА_9 присвоєне спеціальне звання - підполковник міліції.
Згідно статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», перебуваючи на посаді заступника командира полку міліції особливого призначення «Беркут» - начальника штабу при Головному управлінні МВС України в АР Крим ОСОБА_9 був працівником правоохоронного органу, на якого за ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5, ст. ст. 12, 14 Закону України «Про міліцію», покладено обов`язки діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України і Законами України.
Починаючи з 21 листопада 2013 року у Києві на Майдані Незалежності розпочалися безстрокові мирні акції протесту громадян на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.
Зокрема громадяни, які перебували з 21 листопада 2013 року до 11 грудня 2013 року на Майдані Незалежності у місті Києві та брали участь у цій акції протесту, не допускали будь-яких порушень громадського порядку, у зв`язку з чим були відсутні будь-які підстави для обмеження їх прав на зібрання, гарантовані Конституцією України.
У другій половині листопада 2013 року і впродовж грудня 2013 року до Київської міської державної адміністрації від Народних депутатів України, громадських організацій та об`єднань, політичних партій та громадян відповідно до ч. 1 ст. 39 Конституції України надійшло понад 50 письмових повідомлень та заяв про проведення мирних мітингів та демонстрацій на вулицях центральної частини Києва, які в подальшому були скеровані до Київської міської ради.
Так, у зв`язку із продовженням акцій протесту громадян на вулицях центральної частини Києва після подій 30 листопада та 1 грудня 2013 року проти свавілля державних, правоохоронних та судових органів, Київською міською радою 09.12.2013 до Печерського районного суду м. Києва подано позов про заборону чинити перешкоди у вільному пересуванні громадянам, вчиняти дії щодо блокування тротуарів, пішохідних переходів, автомобільних доріг на вулицях в центральній частині міста Києва, а також подано заяву про забезпечення даного позову.
За результатами розгляду заяви про забезпечення позову, 09.12.2013 Печерським районним судом м. Києва у справі №757/27190/13-ц винесено ухвалу про відкриття провадження та про забезпечення позову, якою встановлено заборону ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , Всеукраїнському об`єднанню «Батьківщина» Київської міської організації політичної партії, Голові депутатської фракції Політичної партії «ІНФОРМАЦІЯ_28 » ОСОБА_16 та будь-яким іншим особам чинити перешкоди у вільному пересуванні громадянам, вчиняти дії щодо блокування тротуарів, пішохідних переходів, автомобільних доріг на вулицях в центральній частині міста Києва.
Для негайного виконання ухвалу суду від 09.12.2013 передано до відділів ДВС Печерського та Шевченківського РУЮ в м. Києві.
У подальшому, Апеляційним судом міста Києва, 27.12.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Голови депутатської фракції Політичної партії «ІНФОРМАЦІЯ_28» на ухвалу судді Печерського районного суду міста Києва від 09.12.2013. За результатом розгляду, 11.03.2014 апеляційна скарга Голови депутатської фракції Політичної партії « ІНФОРМАЦІЯ_28 » ОСОБА_16 задоволена, а ухвала Печерського районного суду міста Києва скасована. Своє рішення суд апеляційної інстанції аргументував тим, що 09.12.2013 Печерським районним судом м. Києва при винесенні ухвали про забезпечення позову Київської міської ради, суд вжив заходів забезпечення, які збігаються з позовними вимогами, заявленими по суті спору чим фактично вирішив справу по суті, у зв`язку з чим ухвала суду визнана незаконною та необґрунтованою.
Бажаючи припинити будь-які масові збори, мітинги, вуличні ходи та інші акції, які заважали ОСОБА_17 особисто вирішувати долю країни та можуть поставити під загрозу його наміри залишитися на другий президентський термін, він використовуючи отримані необмежені повноваження Президента України, в порушення вимог ст. 34 Конституції України організував здійснення правоохоронними органами України і силового розгону учасників мирної акції за євроінтеграцію України, які перебували на Майдані Незалежності та прилеглих до нього вулицях у Києві. До виконання свого злочинного умислу ОСОБА_17 залучив ряд високопосадовців зі свого близького оточення, в першу чергу Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_18 .
Для виконання цього ОСОБА_18 залучив свого заступника ОСОБА_19 та керівництво ГУМВС України в місті Києві, командирів підрозділів міліції особливого призначення «Беркут» з різних регіонів України, у тому числі працівників полку міліції особливого призначення «Беркут» при Головному управлінні МВС України в АР Крим на чолі із заступником командира полку - начальником штабу ОСОБА_9 .
Так, 22.11.2013 до головних управлінь МВС областей України ОСОБА_19 було направлено термінові телеграми про відрядження до Києва для надання практичної допомоги ГУМВС України в Києві підрозділів « Беркут ». На виконання вказаної телеграми територіальними управліннями МВС України до Києва було відряджено підрозділи «Беркут» з різних областей України, в тому числі і полку міліції особливого призначення «Беркут» Головному управлінні МВС України в АР Крим в кількісному складі 100 осіб на чолі із заступником командира полку - начальником штабу ОСОБА_9 .
Не бажаючи припинити вчинення злочинів проти громадян, які висловлюють свої погляди та переконання, протестуючи проти застосування насильства, ОСОБА_17 , на продовження злочинної діяльності, спрямував та керував діями керівників правоохоронних органів, у тому числі шляхом надання протиправних вказівок Міністру внутрішніх справ України ОСОБА_18 , ініціював і погоджував застосування співробітниками спецпідрозділів МОП «Беркут» та внутрішніх військ МВС України надмірних силових заходів, зокрема із застосуванням фізичної сили та спеціальних засобів стосовно учасників акції протесту.
Так, вночі з 10 на 11 грудня 2013 року (точний час слідством не встановлений), у центральній частині міста Києва відбувалась масштабна акція протесту у зв`язку з обуренням суспільства щодо розгону мирних демонстрантів на Майдані Незалежності 30 листопада та 1 грудня 2013 року на вулиці Банковій. Внаслідок чого у Києві на Майдані Незалежності , а також на вулиці Інститутській та Хрещатик знаходились громадяни, які висловлювали своє обурення з цього приводу та вимагали відставки діючої влади країни.
Будучи обізнаним про такий мирний захід протестувальників, колишній Президент України ОСОБА_17 , виступаючи як організатор перевищення влади і службових повноважень працівниками правоохоронних органів, у порушення вимог статей 3, 34, 68 Конституції України, розуміючи, що вказане рішення суду може бути використане, як начебто законна підстава для силового витіснення учасників акції протесту із Майдану Незалежності та прилеглих до нього вулиць, розбору барикад та наметового містечка, яке там знаходилось, надав вказівку Міністру внутрішніх справ України ОСОБА_18 на приховане (без відповідного нормативного дозволу) застосування, без дотримання передбачених законом приводів та підстав, надмірного насильства до мітингувальників з метою силового придушення їх протесту, оскільки офіційного наказу співробітникам правоохоронних органів про застосування сили 10 та 11 грудня 2013 року не надавалося.
З цією метою ОСОБА_18 залучив свого заступника ОСОБА_19 , керівництво ГУМВС України в місті Києві, командирів підрозділів міліції особливого призначення «Беркут» з різних регіонів України, у тому числі працівників ПМОП « Беркут » ГУ МВС України в АР Крим на чолі із заступником командира полку - начальником штабу ОСОБА_9 , яким наказав провести силовий розгін учасників акції протесту з вулиці Інститутської, Хрещатик та Михайлівської у м. Києві .
Так, 10 грудня 2013 року (точний час слідством не встановлений), перебуваючи у приміщенні ГУМВС України в Київській області, за адресою: Київ, вул. Володимирська, 15, ОСОБА_22 , будучи заступником начальника ГУМВС України у м. Києві - начальником міліції громадської безпеки затвердив розрахунок сил та засобів міліції, задіяних для забезпечення охорони громадського порядку в центральній частині міста Києва, складений та підписаний начальником УГБ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_23 , згідно з яким для охорони громадського порядку під час проведення заходів у нічний час з 10 на 11 грудня 2013 року виділено наряди міліції та додаткові сили в кількості 5101 чоловік, з числа МОП «Беркут», військових частин НОМЕР_1 , працівників міліції з різних регіонів України, в тому числі і ПМОП « Беркут » ГУМВС України в АР Крим на чолі із ОСОБА_9 .
За злочинним планом, розробленим заступником начальника ГУМВС України у м. Києві - начальником міліції громадської безпеки ОСОБА_22 за участі інших, в тому числі невстановлених слідством осіб, який був доведений до відома підлеглим працівникам та керівникам відповідних підрозділів МВС України, в тому числі МОП « Беркут ». Зокрема, працівники міліції повинні були провести силове відтиснення учасників акції протесту на вулиці Інститутська, Михайлівська і Хрещатик у Києві у визначений час після проголошення державними виконавцями ВДВС Печерського та Шевченківського РУЮ м. Києва вказаної ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.12.2013 про забезпечення позову Київської міської ради у справі №757/27190/13-ц, якою встановлено заборону політичним партіям та громадським об`єднанням та іншим особам чинити перешкоди у вільному пересуванні громадянам, вчиняти дії щодо блокування тротуарів, пішохідних переходів, автомобільних доріг на вулицях в центральній частині міста Києва, яке створювало начебто законну підставу для силового витіснення учасників акції протесту.
При цьому передбачалось силове звільнення вулиці Хрещатик, Михайлівська та Інститутська від громадян, які реалізовували своє конституційне право на проведення зібрання та за будь-яких обставин, у разі здійснення їх супротиву, допускалося застосування співробітниками спецпідрозділів МОП «Беркут» МВС України надмірного фізичного насильства і спеціальних засобів стосовно них, у тому числі з метою їх залякування чи заподіяння тілесних ушкоджень.
Реалізовуючи вказаний злочинний план, 10.12.2013 приблизно в 23 год. 00 хв. на вулицю Хрещатик у Києві прибули підрозділи міліції особливого призначення «Беркут» ГУМВС України в Києві та ПМОП "Беркут" ГУМВС України в АР Крим області під керівництвом ОСОБА_9 , на вулицю Інститутську - підрозділи Харківської, Миколаївської, Дніпропетровської, Запорізької областей, на вулицю Михайлівську - підрозділи «Беркут» Вінницької, Сумської та Тернопільської областей.
В період часу з 00 год. 00 хв. по 04 год. 00 хв. 11 грудня 2013 року заступник командира полку міліції особливого призначення «Беркут» - начальник штабу при Головному управлінні МВС України в АР Крим ОСОБА_9 , умисно ігноруючи та порушуючи вимоги ст. ст. 1, 2, 10, 12, 14, 15 Закону України «Про міліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 27 лютого 1991 року № 49 «Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Українській РСР», виконуючи завідомо незаконний наказ, в тому числі невстановлених на даний час слідством посадових осіб органів внутрішніх справ, діючи всупереч інтересів служби, на яку покладено обов`язок забезпечення захисту прав і свобод громадян, усвідомлюючи незаконність своїх дій та можливість, у разі їх вчинення, порушення законних прав та інтересів громадян, розуміючи те, що учасники акції протесту жодним чином не порушують громадський порядок та не вчиняють протиправних дій, не чинять опору працівникам правоохоронних органів та не загрожують життю і здоров`ю інших громадян та працівників міліції, а також, що учасники акції протесту не були попереджені про намір застосування фізичної сили та спеціальних засобів до них, дав незаконний наказ підпорядкованим бійцям підрозділу ПМОП «Беркут» ГУМВС України в АР Крим про силове відтиснення громадян, які реалізовували своє конституційне право на мирні збори, з метою якнайшвидшого звільнення території вулиці Хрещатик та Майдану Незалежності у Києві. При цьому ОСОБА_9 допускав, що у разі здійснення учасниками акції протесту супротиву, підпорядкованими бійцями ПМОП « Беркут » до протестувальників буде застосовано фізичне насильство і спеціальні засоби, у тому числі з метою їх залякування чи заподіяння тілесних ушкоджень.
Виконуючи незаконний наказ заступника командира полку міліції особливого призначення «Беркут» - начальника штабу при Головному управлінні МВС України в АР Крим ОСОБА_9 , його підлеглі працівники перебуваючи на вул. Хрещатик у Києві, в кількості близько 100 осіб, у період часу з 00 год. 00 хв. по 04 год. 00 хв. 11 грудня 2013 року, рухаючись по проїжджій частині вулиці Хрещатик на рівні Будинку профспілок України у складі двох груп, одна з яких у напрямку Київської міської державної адміністрації, а інша в напрямку готелю «Козацький», без попередження про намір застосування фізичної сили та спеціальних засобів, не маючи законних підстав для цього визначених статтями 1 та 14 Закону України «Про міліцію», у порушення Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР від 27 лютого 1991 року № 49, вимог п. 201 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого наказом МВС України № 404 від 28.07.1994, явно виходячи за межі наданих їм при охороні громадського порядку прав і повноважень здійснили силове відтиснення учасників акції протесту та при цьому застосували грубу фізичну силу і спеціальні засоби, що виразилось в заподіянні руками, ногами та гумовими кийками ударів по різним частинам тіла протестувальників, чим заподіяли тілесні ушкодження учасникам мирної акції протесту, які здійснювали своє конституційне право на мирні зібрання та мітинги. При цьому, розуміли, що учасники акції протесту жодним чином не порушують громадський порядок та не вчиняють протиправних дій, не чинять опору працівникам правоохоронних органів та не загрожують життю і здоров`ю інших громадян та працівників міліції, співробітники ПМОП «Беркут» ГУМВС України в АР Крим незаконно, під тиском фізичного насильства намагалися змусити мітингувальників якнайшвидше залишити територію вулиці Хрещатик та Майдану Незалежності в Києві і припинити проведення акції протесту.
У результаті вищевказаних злочинних дій заступника командира полку міліції особливого призначення «Беркут» - начальника штабу при Головному управлінні МВС України в АР Крим ОСОБА_9 , вчинених на виконання явно злочинного наказу, в тому числі невстановлених слідством посадових осіб органів внутрішніх справ, під час незаконного силового витіснення працівниками ПМОП "Беркут" ГУМВС України в АР Крим громадян, які перебували на вулиці Хрещатик та Майдані Незалежності у Києві, у результаті протиправного застосування фізичної сили та спеціальних засобів, 20 учасникам акції протесту заподіяно тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості та фізичний біль, зокрема:
- середньої тяжкості тілесні ушкодження:
1. ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - забій лівого колінного суглобу з пошкодженням медіального меніску;
- легкі тілесні ушкодження:
1. ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - забійна рана голови в проекції лівого тім`яного бугра та розлитий синець неправильно-овальної форми на зовнішній поверхні лівої гомілки у середній третині;
2. ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - закрита травма грудей у вигляді забою грудної клітки;
3. ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - садно потиличної ділянки голови;
4. ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_10 - забійна рана у лівій лобно - тім`яній ділянці;
5. ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_11 - округле садно в лобній ділянці справа на межі росту волосся з переходом на волосисту частину;
6. ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_12 - тупа травма носа з переломом основи спинки носа без зміщення уламків, перелом носової переділки;
7. ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_13 - забій лівого плечового суглобу та лівої лопатки;
8. ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_14 - рубець на слизовій губи справа та садна тулуба;
- крім того, у результаті протиправного застосування фізичної сили вчинено насильницькі дії, які завдали фізичного болю:
1. ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_15 - удари металевим щитом в грудну клітку та по рукам;
2. ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_16 - удар ліктем в ліве вухо та удар кулаком по підборіддю;
3. ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_17 - удар гумовим кийком в голову;
4. ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_18 - удар гумовим кийком в голову;
5. ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_19 - удари щитом по тілу;
6. ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_20 - удари гумовими кийками та ногами по тілу.
7. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_21 - удари гумовим кийком по голові та удар коліном в живіт.
8. ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_22 - удари гумовим кийком в голову;
9. ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_23 - удар гумовим кийком по голові.
10. ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_24 - удари гумовим кийком та руками по тілу;
11. ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_25 - удари гумовим кийком по голові, тулубу та руках.
Крім того, в період часу з 00 год. 00 хв. по 04 год. 00 хв. 11 грудня 2013 року заступник командира полку міліції особливого призначення «Беркут» - начальник штабу при Головному управлінні МВС України в АР Крим ОСОБА_9 , умисно ігноруючи та порушуючи вимоги ст. ст. 1, 2, 10, 12, 14, 15 Закону України «Про міліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 27 лютого 1991 року № 49 «Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Українській РСР», виконуючи завідомо незаконний наказ, в тому числі невстановлених на даний час слідством посадових осіб органів внутрішніх справ, діючи всупереч інтересів служби, на яку покладено обов`язок забезпечення захисту прав і свобод громадян, усвідомлюючи незаконність своїх дій та можливість, у разі їх вчинення, порушення законних прав та інтересів громадян, розуміючи те, що учасники акції протесту жодним чином не порушують громадський порядок та не вчиняють протиправних дій, не чинять опору працівникам правоохоронних органів та не загрожують життю і здоров`ю інших громадян та працівників міліції, дав незаконний наказ підпорядкованим бійцям підрозділу ПМОП «Беркут» ГУМВС України в АР Крим про проведення затримання учасників акції протесту, з метою залякування протестувальників, якнайшвидшого звільнення території вулиці Хрещатик та Майдану Незалежності у Києві та припинення акції протесту. При цьому ОСОБА_9 допускав, що у разі здійснення учасниками акції протесту супротиву при їх затриманні, підпорядкованими бійцями ПМОП "Беркут" до протестувальників буде застосовано фізичне насильство і спеціальні засоби, у тому числі з метою їх залякування чи заподіяння тілесних ушкоджень.
Виконуючи незаконний наказ заступника командира полку міліції особливого призначення «Беркут» - начальника штабу при Головному управлінні МВС України в АР Крим ОСОБА_9 , його підлеглі працівники, перебуваючи на вул. Хрещатик у Києві, в кількості близько 100 осіб, у період часу з 00 год. 00 хв. по 04 год. 00 хв. 11 грудня 2013 року, рухаючись по проїжджій частині вулиці Хрещатик у складі двох груп, одна з яких у напрямку Київської міської державної адміністрації, а інша в напрямку готелю «Козацький» у порушення вищезазначених вимог закону, явно виходячи за межі наданих їм при охороні громадського порядку прав і повноважень здійснили затримання 7 учасників акції протесту, які здійснювали своє конституційне право на мирні зібрання та мітинги, застосовуючи до 6 з них фізичну силу і спеціальні засоби, що виразилось в заподіянні руками, ногами та гумовими кийками ударів по різним частинам тіла протестувальників, чим заподіяли їм тілесні ушкодження та фізичного болю. При цьому, вони розуміли те, що учасники акції протесту жодним чином не порушують громадський порядок та не вчиняють протиправних дій, не чинять опору працівникам правоохоронних органів та не загрожують життю і здоров`ю інших громадян та працівників міліції.
У результаті вищевказаних злочинних дій заступника командира полку міліції особливого призначення «Беркут» - начальника штабу при Головному управлінні МВС України в АР Крим ОСОБА_9 , вчинених на виконання явно злочинного наказу невстановлених слідством посадових осіб органів внутрішніх справ, під час незаконного силового відтиснення працівниками ПМОП "Беркут" ГУМВС України в АР Крим із застосуванням фізичної сили і спеціальні засобів, що виразилось в заподіянні руками, ногами та гумовими кийками ударів по різним частинам тіла протестувальників, було затримано ОСОБА_43 ІНФОРМАЦІЯ_23 , ОСОБА_44 ІНФОРМАЦІЯ_22 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_21 , ОСОБА_45 ІНФОРМАЦІЯ_25 , ОСОБА_46 ІНФОРМАЦІЯ_26 , ОСОБА_47 ІНФОРМАЦІЯ_27 , ОСОБА_27 ІНФОРМАЦІЯ_9 , а також ОСОБА_47 , ІНФОРМАЦІЯ_27 .
Вказаних осіб після затримання було поміщено до конвойного автомобіля ПКСМ ГУМВС України в м. Києві та доставлено до Шевченківського РУ ГУ МВСУ у м. Києві для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку, передбаченої ст. 173 КУпАП. Однак через відсутність підстав для притягнення до будь-якого виду юридичної відповідальності у подальшому працівниками Шевченківського РУ ГУ МВС у м. Києві такі були звільнені та до відповідальності не притягувались.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано обвинувачується у перевищенні влади та службових повноважень, тобто умисному вчиненні службовою особою - працівником правоохоронного органу, з метою виконання явно злочинного наказу, дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалося насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілих діями та заподіяли істотної шкоди охоронюваним законом правам і інтересам окремих громадян, громадським інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України.
Крім того, вночі з 10 на 11 грудня 2013 року, (точний час слідством не встановлений) за вищевказаних обставин, у центральній частині міста Києва відбувалась масштабна акція протесту у зв`язку з тим, що суспільство було обурене розгоном мирних демонстрантів на Майдані Незалежності 30 листопада 2013 року та на вулиці Банковій 1 грудня 2013 року, а також на вулиці Інститутській та Хрещатик знаходились громадяни, які висловлювали своє обурення з цього приводу та вимагали відставки Уряду країни, реалізовуючи своє конституційне право на мирні зібрання та мітинги.
ОСОБА_9 за вказаних обставин, у період часу з 00 год. 00 хв. по 04 год. 00 хв. 11 грудня 2013 року, умисно ігноруючи та порушуючи вимоги ст. ст. 1, 2, 10, 12, 14, 15 Закону України «Про міліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 27 лютого 1991 року № 49 «Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Українській РСР», виконуючи завідомо незаконний наказ, в тому числі невстановлених на даний час слідством посадових осіб органів внутрішніх справ, діючи всупереч інтересів служби, на яку покладено обов`язок забезпечення захисту прав і свобод громадян, усвідомлюючи незаконність своїх дій та можливість, у разі їх вчинення, порушення законних прав та інтересів громадян, розуміючи те, що учасники акції протесту жодним чином не порушують громадський порядок та не вчиняють протиправних дій, не чинять опору працівникам правоохоронних органів та не загрожують життю і здоров`ю інших громадян та працівників міліції, а також, що учасники акції протесту не були попереджені про намір застосування фізичної сили та спеціальних засобів до них, дав незаконний наказ підпорядкованим бійцям підрозділу ПМОП «Беркут» ГУМВС України в АР Крим про силове витіснення громадян, які реалізовували своє конституційне право на мирні збори, з метою якнайшвидшого звільнення території вулиці Хрещатик та Майдану Незалежності у Києві. При цьому ОСОБА_9 допускав, що у разі здійснення учасниками акції протесту супротиву, підпорядкованими бійцями ПМОП "Беркут" до протестувальників буде застосовано фізичне насильство і спеціальні засоби, у тому числі з метою їх залякування чи заподіяння тілесних ушкоджень.
Виконуючи незаконний наказ заступника командира полку міліції особливого призначення «Беркут» - начальника штабу при Головному управлінні МВС України в АР Крим ОСОБА_9 , його підлеглі працівники перебуваючи на вул. Хрещатик у Києві, в кількості близько 100 осіб, у період часу з 00 год. 00 хв. по 04 год. 00 хв. 11 грудня 2013 року, рухаючись по проїжджій частині вулиці Хрещатик на рівні Будинку профспілок України у складі двох груп, одна з яких у напрямку Київської міської державної адміністрації, а інша в напрямку готелю «Козацький», без попередження про намір застосування фізичної сили та спеціальних засобів, не маючи законних підстав для цього визначених статтями 1 та 14 Закону України «Про міліцію», у порушення Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР від 27 лютого 1991 року № 49, вимог п. 201 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого наказом МВС України № 404 від 28.07.1994, явно виходячи за межі наданих їм при охороні громадського порядку прав і повноважень здійснили силове витіснення учасників акції протесту та при цьому застосували грубу фізичну силу і спеціальні засоби, що виразилось в заподіянні руками, ногами та гумовими кийками ударів по різним частинам тіла протестувальників, чим заподіяли тілесні ушкодження учасникам мирної акції протесту, які здійснювали своє конституційне право на мирні зібрання та мітинги. При цьому, розуміючи те, що учасники акції протесту жодним чином не порушують громадський порядок та не вчиняють протиправних дій, не чинять опору працівникам правоохоронних органів та не загрожують життю і здоров`ю інших громадян та працівників міліції, співробітники ПМОП «Беркут» ГУМВС України в АР Крим незаконно, під тиском фізичного насильства намагалися змусити мітингувальників якнайшвидше залишити територію вулиці Хрещатик та Майдану Незалежності в м. Києві і припинити проведення акції протесту.
У результаті вищевказаних злочинних дій заступника командира полку міліції особливого призначення «Беркут» - начальника штабу при Головному управлінні МВС України в АР Крим ОСОБА_9 , вчинених на виконання явно злочинного наказу, в тому числі невстановлених слідством посадових осіб органів внутрішніх справ, під час незаконного силового відтиснення працівниками ПМОП "Беркут" ГУМВС України в АР Крим громадян, які перебували на вулиці Хрещатик та Майдані Незалежності у Києві, у результаті протиправного застосування фізичної сили та спеціальних засобів, 20 учасникам акції протесту заподіяно тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості та фізичний біль, зокрема:
- середньої тяжкості тілесні ушкодження:
1. ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - забій лівого колінного суглобу з пошкодженням медіального меніску;
- легкі тілесні ушкодження:
1. ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - забійна рана голови в проекції лівого тім`яного бугра та розлитий синець неправильно-овальної форми на зовнішній поверхні лівої гомілки у середній третині;
2. ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - закрита травма грудей у вигляді забою грудної клітки;
3. ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - садно потиличної ділянки голови;
4. ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_10 - забійна рана у лівій лобно - тім`яній ділянці;
5. ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_11 - округле садно в лобній ділянці справа на межі росту волосся з переходом на волосисту частину;
6. ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_12 - тупа травма носа з переломом основи спинки носа без зміщення уламків, перелом носової переділки;
7. ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_13 - забій лівого плечового суглобу та лівої лопатки;
8. ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_14 - рубець на слизовій губи справа та садна тулуба;
- крім того, у результаті протиправного застосування фізичної сили вчинено насильницькі дії, які завдали фізичного болю:
1. ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_15 - удари металевим щитом в грудну клітку та по рукам;
2. ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_16 - удар ліктем в ліве вухо та удар кулаком по підборіддю;
3. ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_17 - удар гумовим кийком в голову;
4. ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_18 - удар гумовим кийком в голову;
5. ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_19 - удари щитом по тілу;
6. ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_20 - удари гумовими кийками та ногами по тілу.
7. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_21 - удари гумовим кийком по голові та удар коліном в живіт.
8. ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_22 - удари гумовим кийком в голову;
9. ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_23 - удар гумовим кийком по голові.
10. ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_24 - удари гумовим кийком та руками по тілу;
11. ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_25 - удари гумовим кийком по голові, тулубу та руках.
Крім того, в період часу з 00 год. 00 хв. по 04 год. 00 хв. 11 грудня 2013 року заступник командира полку міліції особливого призначення «Беркут» - начальник штабу при Головному управлінні МВС України в АР Крим ОСОБА_9 , умисно ігноруючи та порушуючи вимоги ст. ст. 1, 2, 10, 12, 14, 15 Закону України «Про міліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 27 лютого 1991 року № 49 «Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Українській РСР», виконуючи завідомо незаконний наказ, в тому числі невстановлених на даний час слідством посадових осіб органів внутрішніх справ, діючи всупереч інтересів служби, на яку покладено обов`язок забезпечення захисту прав і свобод громадян, усвідомлюючи незаконність своїх дій та можливість, у разі їх вчинення, порушення законних прав та інтересів громадян, розуміючи те, що учасники акції протесту жодним чином не порушують громадський порядок та не вчиняють протиправних дій, не чинять опору працівникам правоохоронних органів та не загрожують життю і здоров`ю інших громадян та працівників міліції, дав незаконний наказ підпорядкованим бійцям підрозділу ПМОП «Беркут» ГУМВС України в АР Крим про проведення затримання учасників акції протесту, з метою залякування протестувальників, якнайшвидшого звільнення території вулиці Хрещатик та Майдану Незалежності у Києві та припинення акції протесту. При цьому ОСОБА_9 допускав, що у разі здійснення учасниками акції протесту супротиву при їх затриманні, підпорядкованими бійцями ПМОП "Беркут" до протестувальників буде застосовано фізичне насильство і спеціальні засоби, у тому числі з метою їх залякування чи заподіяння тілесних ушкоджень.
Виконуючи незаконний наказ заступника командира полку міліції особливого призначення «Беркут» - начальника штабу при Головному управлінні МВС України в АР Крим ОСОБА_9 , його підлеглі працівники перебуваючи на вул. Хрещатик у Києві, в кількості близько 100 осіб, у період часу з 00 год. 00 хв. по 04 год. 00 хв. 11 грудня 2013 року, рухаючись по проїжджій частині вулиці Хрещатик у складі двох груп, одна з яких у напрямку Київської міської державної адміністрації, а інша в напрямку готелю «Козацький» у порушення вищезазначених вимог закону, явно виходячи за межі наданих їм при охороні громадського порядку прав і повноважень здійснили затримання 7 учасників акції протесту, які здійснювали своє конституційне право на мирні зібрання та мітинги, застосовуючи до 6 з них фізичну силу і спеціальні засоби, що виразилось в заподіянні руками, ногами та гумовими кийками ударів по різним частинам тіла протестувальників, чим заподіяли їм тілесні ушкодження та фізичного болю. При цьому, розуміючи те, що учасники акції протесту жодним чином не порушують громадський порядок та не вчиняють протиправних дій, не чинять опору працівникам правоохоронних органів та не загрожують життю і здоров`ю інших громадян та працівників міліції.
У результаті вищевказаних злочинних дій заступника командира полку міліції особливого призначення «Беркут» - начальника штабу при Головному управлінні МВС України в АР Крим ОСОБА_9 , вчинених на виконання явно злочинного наказу невстановлених слідством посадових осіб органів внутрішніх справ, під час незаконного силового відтиснення працівниками ПМОП "Беркут" ГУМВС України в АР Крим із застосуванням фізичної сили і спеціальні засобів, що виразилось в заподіянні руками, ногами та гумовими кийками ударів по різним частинам тіла протестувальників, було затримано ОСОБА_43 ІНФОРМАЦІЯ_23 , ОСОБА_44 ІНФОРМАЦІЯ_22 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_21 , ОСОБА_45 ІНФОРМАЦІЯ_25 , ОСОБА_46 ІНФОРМАЦІЯ_26 , ОСОБА_27 ІНФОРМАЦІЯ_9 , а також ОСОБА_47 ІНФОРМАЦІЯ_27 .
Вказаних осіб після затримання було поміщено до конвойного автомобіля ПКСМ ГУМВС України в м. Києві та доставлено до Шевченківського РУ ГУМВСУ у м. Києві для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку, передбаченої ст. 173 КУпАП. Однак через відсутність підстав для притягнення вищевказаних осіб до будь-якого виду юридичної відповідальності у подальшому працівниками Шевченківського РУ ГУМВС у м. Києві такі були звільнені та до відповідальності не притягувались.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано обвинувачується у незаконному перешкоджанні проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій, яке було вчинено службовою особою, на виконання явно злочинного наказу, із застосуванням фізичного насильства, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України.
Крім того, ОСОБА_9 , будучи громадянином України та являючись працівником правоохоронного органу України, не звільненим з займаної посади та органів внутрішніх справ у встановленому законодавством порядку, не сприймаючи державну владу в Україні, у період березня 2014 по вересень 2014, перебуваючи на території АР Крим, вирішив надати допомогу Російській Федерації та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України.
Так, протягом 2000-2009 років ОСОБА_9 проходив службу в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим на посадах командира 1-го взводу оперативної роти окремого батальйону міліції швидкого реагування « Беркут » та командира оперативної роти полку міліції особливого призначення «Беркут».
Відповідно до наказу ГУМВС України в АР Крим в 2013 році ОСОБА_9 призначено на посаду заступника командира полку міліції особливого призначення «Беркут» - начальника штабу при Головному управлінні МВС України в АР Крим . Наказом ГУМВС України в АР Крим від 30.04.2013 № 82 о\с ОСОБА_9 присвоєне спеціальне звання - підполковник міліції.
Таким чином, ОСОБА_9 , будучи громадянином України та перебуваючи згідно наказу ГУМВС України в АР Крим в 2013 році на посаді заступника командира полку міліції особливого призначення «Беркут» - начальника штабу при Головному управлінні МВС України в АР Крим, тобто являючись працівником правоохоронного органу, відповідно до вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, ст. ст. 2, 4, 5, 20 Закону України "Про міліцію" (втратив чинність на підставі Закону України №580-VIII від 02.07.2015) зобов`язаний захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.
Всупереч вищенаведеним вимогам законів, ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив умисний злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.
Так, внаслідок розпочатої 20 лютого 2014 року збройної агресії Російської Федерації (далі - РФ) проти України відбулася воєнна окупація невід`ємної частини України - Автономної Республіки Крим та м. Севастополя (далі - АР Крим), а в подальшому і незаконна анексія цієї території України.
Постановою Ради Федерації Федеральних Зборів РФ «Про використання Збройних Сил Російської Федерації на території України» від 01 березня 2014 року № 48-СФ за результатами звернення Президента РФ, виходячи з інтересів безпеки життя громадян РФ, особового складу військового контингенту ЗС РФ, що дислокується на території України (АР Крим), надано згоду Президенту РФ на використання ЗС РФ на території України.
11 березня 2014 року постановою Верховної Ради АР Крим прийнята «Декларація», якою проголошено АР Крим «суверенною державою» - «Республікою Крим».
Указом Президента України від 14 березня 2014 року № 296/2014 дія цієї постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2014 року № 3-рп/2014 визнана неконституційною.
18 березня 2014 року представниками розпущеної згідно постанови Верховної Ради України від 15 березня 2014 року № 891-VII, Верховної Ради АР Крим підписаний «Договір» між РФ та «Республікою Крим» про прийняття до РФ «Республіки Крим» та утворення у складі РФ нових суб`єктів, який вже 19 березня рішенням Конституційного Суду РФ визнаний таким, що відповідає Конституції РФ, 20 березня 2014 року його ратифікувала більшістю голосів Держдума РФ, а 21 березня 2014 року - Рада Федерації Федеральних Зборів РФ, відтак цей «Договір» набрав чинності 21 березня 2014 року.
21 березня 2014 року прийнятий Федеральний Конституційний Закон РФ № 6-ФКЗ «Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб`єктів Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» (далі - Закон РФ № 6-ФКЗ), яким прийнято до РФ «Республіку Крим» та утворені в складі РФ нові суб`єкти, а «Республіка Крим» вважається прийнятою до РФ з дати підписання «Договору» (ст. 1 Закону РФ № 6-ФКЗ).
Верховною Радою України 15 квітня 2014 року прийнято Закон України №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», за яким перебування підрозділів ЗС РФ на території України з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч міжнародно-правовим актам, визнано окупацією частини території суверенної держави Україна, а територію АР Крим, відповідні води, територіальне море України, територію виключної (морської) економічної зони України, а також повітряний простір над цими територіями визнано тимчасово окупованими територіями України внаслідок збройної агресії з боку РФ.
Також, Верховною Радою України 21 квітня 2015 року прийнято Постанову № 337-VIІI «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», згідно з якою констатовано початок такої агресії з боку РФ на території АР Крим 20 лютого 2014 року, яка завершилася воєнною окупацією та подальшою незаконною анексією цієї частини території України.
Окрім того, міжнародними актами колективного реагування, а саме, Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України» від 27 березня 2014 року № 68/262, «референдум», проведений в АР Крим 16 березня 2014 року, визнано таким, що не має законної сили і не може бути основою для зміни статусу АР Крим.
Резолюціями Генеральної Асамблеї ООН «Стан у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Україна)» від 19 грудня 2016 року № 71/205 та від 19 грудня 2017 року № 72/190, «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів» від 17 грудня 2018 року, «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна» від 22 грудня 2018 року послідовно засуджено тимчасову окупацію з боку РФ внаслідок військової агресії частини території України - АР Крим.
Таким чином, підривна діяльність з боку РФ проти України мала відкриту активну фазу, яка виражалася в окупації частини території України, що триває по теперішній час, та подальшій анексії цієї окупованої території.
Під час зазначених подій, ОСОБА_9 , будучи громадянином України, мешканцем Автономної Республіки Крим, з власної ініціативи в умовах збройного конфлікту вирішив перейти на бік ворога - Російської Федерації та надати допомогу в проведенні підривної діяльності Російської Федерації проти України.
Зокрема, реалізовуючи свій злочинний умисел на вчинення державної зради, ОСОБА_9 , являючись працівником правоохоронного органу України, будучи не звільненим у встановленому законодавством порядку з органів внутрішніх справ України, з власної ініціативи, добровільно, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для зрозуміння фактів збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією з 20 лютого 2014 року, усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади країни-агресора, бажаючи допомогти в проведенні цієї підривної діяльності та зробити свій особистий внесок в утворення та функціонування в АР Крим та м. Севастополі системи органів державної влади Російської Федерації, у тому числі правоохоронної, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади на півострові, в порушення Присяги працівника органу внутрішніх справ України та вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України, в орієнтовний період з 25 березня 2014 року по 10 вересня 2014 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) поступив на службу до незаконно створеного Наказом Міністерства внутрішніх справ Росії №175 від 25.03.2014 на території АР Крим територіального органу Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації - «Міністерства внутрішніх справ по Республіці Крим» на посаду командира загону міліції особливого призначення «Беркут» (з 05.04.2016 - загін міліції особливого призначення «Беркут» Головного управління Федеральної служби військ Національної гвардії РФ по Республіці Крим та м. Севастополю ), тобто вчинив умисне діяння, вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, а саме перехід на бік ворога в умовах збройного конфлікту.
10 вересня 2014 року, ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу - переходу на службу до правоохоронного органу ворожої держави, з метою отримання можливості продовження надання допомоги Російській Федерації у проведенні підривної діяльності проти України та забезпеченні подальшої окупації території АР Крим, перебуваючи у м. Сімферополі, АР Крим, діючи в інтересах Російської Федерації, склав присягу співробітника органу внутрішніх справ Російської Федерації, чим підтвердив особисту згоду сприяти виконанню функцій працівника правоохоронного органу країни, яка окупувала АР Крим.
Здійснивши в період збройного конфлікту добровільний вступ до утворених РФ на окупованій території України в АР Крим федеральних органів виконавчої влади РФ, діючи добровільно та умисно в інтересах РФ, використовуючи власні теоретичні знання та практичні навички бійця спеціального підрозділу правоохоронних органів України, ОСОБА_9 , виконуючи функції командира загону міліції особливого призначення «Беркут» Міністерства внутрішніх справ по Республіці Крим (з 05.04.2016 - загін міліції особливого призначення «Беркут» Управління Федеральної служби військ Національної гвардії РФ по Республіці Крим та м. Севастополю ), сприяв функціонуванню незаконно створених окупаційних правоохоронних органів РФ на окупованій території України (АР Крим), зміцненню окупаційної влади РФ та недопущення контролю України над цією територією, чим надав допомогу в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України.
Представник Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати в частині задоволення цивільного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні цивільного позову ОСОБА_10 .
В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що вирок в частині задоволення цивільного позову є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. Наголошує, що потерпілий ОСОБА_10 у цивільному позові не вказує хто саме наніс йому побої, якого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень йому завдано та не додає жодного письмового доказу з цього приводу, зокрема висновку судово-медичної експертизи, довідки про надання первинної медичної допомоги, виписки з історії хвороби тощо. Вважає, що відсутність доказів самого факту отримання тілесних ушкоджень прямо вказує на те, що суд всупереч вимогам ст.ст.76-79, 81 ЦПК України визнав факт отримання такою особою тілесних ушкоджень без належних та допустимих доказів. Звертає увагу, що ОСОБА_10 не зазначив конкретних протиправних дій (бездіяльності) МВС України, якими йому було заподіяно моральну шкоду, не довів причинного зв`язку між цими діями та їх наслідками, а матеріали справи не містять будь-яких підтверджень завдання потерпілому шкоди безпосередньо працівниками МВС України. Стверджує, що МВС України, його службові та посадові особи не вчиняли жодної протиправної дії щодо ОСОБА_10 і їх вина судом не встановлена. Зауважує, що ОСОБА_9 не був працівником МВС України, що підтверджується листами Департаменту персоналу МВС України № 25587/22 від 08.08.2022 та Управління бухгалтерського обліку і звітності МВС України № 24826/23 від 03.08.2022. Вказує, що відповідно до ст.1174 ЦК України належним відповідачем у даному випадку має бути Державна казначейська служба України та за наявності підстав, стягнення коштів в судовому порядку повинно здійснюватися з держави України в особі ДКС України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку. Наголошує, що МВС України не є правонаступником органів внутрішніх справ та не може відповідати за дії сторонніх осіб. Звертає увагу, що ГУ МВС України в АР Крим є окремою юридичною особою, самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, з 07.11.2015 перебуває у стані припинення та на даний час не ліквідовано. Також вважає, що потерпілий не обґрунтував розмір моральної шкоди та не надав жодних розрахунків.
Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подала заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін. Вважає, що вирок винесений з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги невмотивовані та не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Представник потерпілого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_7 подала заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а вирок суду залишити без змін. Вважає, що вирок суду є законним та вмотивованим, а апеляційна скарга необґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Ухвалюючи обвинувальний вирок щодо ОСОБА_9 суд першої інстанції задовольнив цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 та стягнув солідарно з ОСОБА_9 та МВС України на його користь 200 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Спричинення у даному провадженні моральної шкоди потерпілому діями обвинуваченого не ставиться під сумнів, а вирішуючи питання щодо розміру її відшкодування, суд належним чином врахував характер та обсяг страждань, які зазнав потерпілий, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у житті потерпілої, характер немайнових втрат, можливість їх відновлення.
Доводи апеляційної скарги про те, що належним відповідачем у даному випадку має бути Державна казначейська служба України є безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок, зокрема, її незаконного затримання.
Згідно з ч.1 ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
З постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц вбачається, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не ДКСУ чи її територіальний орган.
Таким чином, Державна казначейська служба України не є належним відповідачем у кримінальному провадженні, оскільки не є тим органом, діяннями якого потерпілому завдано моральної шкоди.
Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_9 на момент вчинення кримінальних правопорушень перебував на посаді заступника командира полку міліції особливого призначення «Беркут» - начальника штабу при ГУ МВС України в АР Крим, підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві.
При цьому, полк міліції особливого призначення «Беркут» ГУ МВС України в АР Крим під керівництвом ОСОБА_9 прибув з місця постійної дислокації до м. Києва за рішенням керівництва МВС України та перебував у розпорядженні ГУ МВС України в м. Києві.
Отже з урахуванням того, що обвинувачений був службовою особою органу державної влади - працівником міліції, тому саме МВС України, як орган державної влади, має нести відповідальність за дії працівників міліції та є належним цивільним відповідачем у даній справі.
Доводи апеляційної скарги про відсутність належних і допустимих доказів нанесення ОСОБА_48 ударів працівниками поліції апеляційним судом не розглядаються, оскільки стосуються питань доведеності обвинувачення, які представник цивільного позивача відповідно до п.9 ч1 ст. 393 КПК України не має права оскаржувати.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду міста Києва від 04.03.2024 щодо ОСОБА_9 без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції
СУДДІ:
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
