Справа № 296/9988/24
1-і/296/431/24
УХВАЛА
Іменем України
31 жовтня 2024 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12019060020002193 від 29.05.2019 за ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 121 КК України, -
встановив:
У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор звернулась до суду з письмовим клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
В обґрунтування свого клопотання зазначила, що 05.09.2024 ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира підозрюваному ОСОБА_4 під час досудового розслідування обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 03.11.2024. Враховуючи, що ризики, які існували на час обрання даного запобіжного заходу, а саме можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшилися та продовжують існувати, і вони виключають можливість зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого найбільш м`який запобіжний захід.
У судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримала, просила задовольнити клопотання із викладених у ньому підстав.
Адвокат ОСОБА_5 та її підзахисний ОСОБА_4 просили суд змінити запобіжний захід на більш м`який у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вирішуючи клопотання прокурора, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу. Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою, суд звертає увагу, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 121 КК України, санкція одного із інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, в саме передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України передбачає відповідальність у вигляді виключно позбавлення волі на строк від 7 до 10 років позбавлення волі.
Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, який має ряд непогашених судимостей, раніше відбував покарання реально, з місць позбавлення волі звільнився у 2018 році, тобто за рік до інкримінованих йому подій, та наразі засуджений 18.04.2023 Богунським районним судом м. Житомира за ч. 4 ст. 185, ст. ст. 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, може в подальшому створити умови для настання ризиків, визначених ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, усвідомлюючи тяжкість покарання за інкриміновані кримінальні правопорушення у разі визнання його винуватим, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій, також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, ОСОБА_4 офіційно не працює, не одружений, дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність факторів та обставин, що могли б стримувати обвинуваченого від вчинення нових кримінальних правопорушень.
За таких обставин, суд доходить висновку, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки будь-які дані про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України відсутні, а тому обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 182, 315, 371, 372 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№8)» на строк 60 днів, тобто до 29 грудня 2024 року включно.
Копію даної ухвали направити до Державної установи «Житомирська установа виконання покарань(№8)» для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1