Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
18 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 990/197/24
адміністративне провадження № Зі/990/156/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гімона М.М. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та нечинним рішення,
УСТАНОВИВ:
Верховним Судом як судом першої інстанції здійснюється розгляд адміністративного позову ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивачка, заявниця) до Вищої ради правосуддя (далі також ВРП, Рада, відповідач), у якому позивачка просить визнати протиправним та нечинним повністю рішення Вищої ради правосуддя від 30 квітня 2024 року про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білозерського районного суду Херсонської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
Під час розгляду цієї справи позивачка подала заяву про відвід судді Гімона М.М. від участі у розгляді справи № 990/197/24.
В обґрунтуванні заяви про відвід позивачка покликалась на виникнення у неї обґрунтованих сумнівів у незалежності, неупередженості та об`єктивності судді Гімона М.М. у зв`язку з розглядом ВРП дисциплінарної справи щодо вказаного судді.
Заявниця наголошувала, що за результатом розгляду такого дисциплінарного провадження закон передбачає стягнення, зокрема, у вигляді подання про звільнення судді з посади.
Такі обставини, на думку позивачки, утворюють у судді Гімона М.М. конфлікт інтересів між відправленням ним правосуддя за Європейськими стандартами з однієї сторони та особистим інтересом судді обіймати цю посаду пожиттєво з іншої. При цьому вказує, що на такий конфлікт інтересів судді впливають і його відносини з колом відповідних осіб Вищої ради правосуддя, визначених нормами антикорупційного та спеціального законодавства.
З огляду на вищезазначене позивачка вважає, що суддя Гімон М.М. підлягає відводу від участі у розгляді цієї справи на підставі норм пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2024 року заявлений ОСОБА_1 відвід судді Гімона М.М. у цій справі визнаний необґрунтованим, а справа № 990/197/24 передана для вирішення питання заявленого відводу судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановляючи таку ухвалу, Верховний Суд не встановив передбачених процесуальним законом підстав, які унеможливлюють участь судді Гімона М.М. у розгляді цієї справи.
Суд зауважив, що зазначені заявницею доводи не вказують на наявність обставин, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями могли б впливати чи впливають на об`єктивність і неупередженість судді Гімона М.М. та виключають його участь у розгляді цієї справи.
Колегія суддів критично оцінила покликання заявниці на факт відкриття Радою дисциплінарної справи відносно судді Гімона М. М. , оскільки не встановила пов`язаності цих обставин зі справою, яка розглядається. У зв`язку з цим Суд констатував, що такий факт не може бути самостійною та достатньою підставою для висновку про наявність у судді особистої, прямої чи опосередкованої заінтересованості в результаті справи або інших обставин, що викликають сумнів у його неупередженості та/або об`єктивності при розгляді адміністративної справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 листопада 2024 року вищевказану заяву про відвід судді передано на розгляд судді Коваленко Н.В.
Вирішуючи порушене заявником питання про відвід суддів, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Верховний Суд неодноразово, зокрема в ухвалі від 23 грудня 2019 року у справі № 9901/526/19, наголошував, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.
При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.
Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Суд звертає увагу, що приписами пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23) визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Європейський суд з прав людини, аналізуючи об`єктивний критерій безсторонності судді, у пункті 43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland; заява №33958/96) та згодом з посиланням на цю справу у пункті 50 рішення від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) відзначав, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Наведені ж позивачкою доводи, на думку Суду, не вказують на наявність обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви у неупередженості та/або об`єктивності судді Гімона М.М., а жодні докази, які б містили належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення цих гарантій вказаним суддею як з погляду суб`єктивного, так і з погляду об`єктивного критерію, яким керується ЄСПЛ, - відсутні.
Саме лише покликання заявниці на здійснення ВРП дисциплінарного провадження, відкритого стосовно судді Гімона М.М. за скаргою особи, яка не є учасником справи, що розглядається, та жодним чином з нею не пов`язаного, за відсутності будь - яких інших об`єктивних і підтверджених доказами обставин й фактів, які могли б викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності зазначеного судді, не утворює самостійної та достатньої підстави для його відводу від розгляду цієї справи.
У поданій позивачкою заяві про відвід судді Гімона М.М. не зазначено того, як саме факт відкриття ВРП дисциплінарної справи відносно вказаного судді вплинув (міг вплинути) на його поведінку у судовому процесі чи поза ним, на його ставлення до учасників справи у цьому конкретному провадженні, або яким чином ці обставини вплинули на неупередженість, безсторонність та об`єктивність цього судді навіть в очах стороннього спостерігача. у чому це проявляється.
Твердження заявниці про ймовірні результати дисциплінарного провадження щодо судді Гімона М.М. та їх взаємозв`язок з розглядом цієї справи ґрунтуються на її суб`єктивних, не підкріплених доказами, припущеннях.
Варто врахувати й те, що за правилами статей 22, 266 Кодексу адміністративного судочинства України справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя підлягають розгляду Верховним Судом як судом першої інстанції.
Тому в разі задоволення заявленого у цій справі відводу з вказаних позивачкою підстав, цю справу неможливо буде передати будь-якому іншому судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, адже усі судді перебувають під дисциплінарною юрисдикцією Вищої ради правосуддя.
Тож ситуації, які стосуються всіх суддів, а не конкретного судді, не вважаються конфліктом інтересів і не можуть становити перешкод у доступі до правосуддя. Тим більше якщо відповідна дисциплінарна скарга безпосередньо не пов`язана зі справою, яка є предметом розгляду.
З огляду на вищезазначене, сама лише наявність у Вищій раді правосуддя дисциплінарної скарги стосовно судді Гімона М.М. , до того ж за відсутності доказів, що питання у скарзі пов`язані зі справою, яка розглядається, не може бути достатньою і самостійною підставою для висновку про наявність у вказаного судді особистої, прямої чи опосередкованої заінтересованості в результаті справи або інших обставин, що викликають сумнів у його неупередженості та/або об`єктивності при розгляді справи.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що наведені заявницею мотиви та обставини не свідчать про наявність жодної з передбачених процесуальним законом підстав для відводу судді Гімона М.М. від участі у розгляді цієї справи, у зв`язку з чим у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід вказаного судді належить відмовити.
Керуючись статтями 36, 40, 248, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гімона М.М. від участі у розгляді справи № 990/197/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та нечинним рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.
Суддя Н.В. Коваленко
