УХВАЛА
21 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 757/45015/20-ц
провадження № 61-14930ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гуримський Олег Віталійович, на постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держпраці у Київській області, Міністерство юстиції України, про визнання наказу незаконним, зміну дати звільнення, стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держпраці у Київській області, Міністерство юстиції України, про визнання наказу незаконним, зміну дати звільнення, стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27 липня 2022 року позов задоволено. Визнано незаконним наказ від 15 червня 2020 року № 12 про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади помічника приватного нотаріуса ОСОБА_2 на підставі пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України. Зобов`язано приватного нотаріуса ОСОБА_2 видати ОСОБА_1 трудову книжку. Визнано недійсним запис у трудовій книжці про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади помічника приватного нотаріуса ОСОБА_2 відповідно до наказу від 15 червня 2020 року № 12 на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, у зв`язку із систематичними прогулами. Змінено формулювання причини звільнення ОСОБА_1 , а саме: зі «звільнена на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, у зв`язку з систематичними прогулами» на «звільнена, 13 липня 2020 року за згодою сторін, на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України». Стягнуто з приватного нотаріуса ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 63 456,60 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 81 430,20 грн, компенсацію за невикористану щорічну відпустку в розмірі 2 719,56 грн та моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Допущене негайне виконання рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_1 розміру невиплаченої заробітної плати за один місяць.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 липня 2022 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 20 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 липня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання наказу незаконним, зміну дати звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за умовами трудового договору від 03 червня 2019 року в розмірі 57 550,00 грн. Інші позовні вимоги залишено без задоволення.
08 листопада 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гуримський О. В., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2024 року (повний текст постанови складено 22 жовтня 2024 року), а рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 липня 2022 року залишити без змін.
ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гуримський О. В., порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 16 вересня 2024 року.
У відповідності до частини першої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскільки постанову Київського апеляційного суду прийнято 16 вересня 2024 року, а її повний текст складено 22 жовтня 2024 року, то останнім днем строку на касаційне оскарження судового рішення з дня складення повного судового рішенняє 20 листопада2024 року.
За викладених обставин касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гуримський О. В., подано у передбачений законом строк, а тому відсутня процесуальна необхідність у вирішенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 03 липня 2013 року у справі № 6-64цс13, від 02 липня 2014 року у справі № 6-76цс14, у постановах Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 264/2678/17, від 17 вересня 2019 року у справі № 756/13546/16-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 207/1385/16-ц, від 13 липня 2020 року у справі № 753/10840/19, від 24 лютого 2021 року у справі № 758/10554/16-ц, від 30 вересня 2021 року у справі № 300/860/17, від 16 лютого 2022 року у справі № 591/4938/18, від 03 серпня 2022 року у справі № 910/5408/21, від 23 жовтня 2024 року у справі № 753/25081/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Посилання заявниці у касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції при ухваленні оскарженого судового рішення норм, які містяться у постановах Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» не є передбаченою частиною другою статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скаргаОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гуримський О. В., на постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2024 року, відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, а тому касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держпраці у Київській області, Міністерство юстиції України, про визнання наказу незаконним, зміну дати звільнення, стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гуримський Олег Віталійович, на постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2024 року.
Витребувати з Печерського районного суду міста Києва цивільну справу № 757/45015/20-ц.
Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 10 грудня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович
