справа № 278/5469/24
У Х В А Л А
26 листопада 2024 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. с. Птича Дубенського району Рівненської області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.407 Кримінального кодексу України (далі КК),
в с т а н о в и в:
До Житомирського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт із додатками у названому кримінальному провадженні № 42022271300000034.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), не вбачається.
Крім того, 29.11.2024 спливає строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , у зв`язку з чим прокурор заявив клопотання про продовження цього строку, мотивуючи його тим, що ризики, які передбачені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) та існували при обранні запобіжного заходу, не зменшились, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого військового злочину, у зв`язку із чим існує ризик переховування від суду, а також вчинення інших кримінальних правопорушень. Вважає, що КПК не передбачає альтернатив щодо запобіжного заходу у цьому випадку.
Обвинувачений заперечив проти задоволення клопотання, вказав, що має вищезазначене постійне місце проживання, де проживає з 2007 року, після самовільного залишення військової частини від слідства не переховувався, зокрема, після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України пройшов військово-лікарську комісію, працював неофіційно, при цьому як водій-далекобійник на законних підставах залишав територію України і повертався назад, про розшук дізнався у вересні цього року від працівників поліції та місцевого ТЦК, після чого добровільно звернувся спочатку до відділу ДБР у м. Житомирі, а потім добровільно прибув до суду, після чого був взятий під варту. Наміру ухилятись від суду не має, після самовільного залишення військової частини кримінальних правопорушень не вчиняв.
При вирішенні цього питання суд дійшов наступного.
За змістом ст. 176, 194 КПК особі має бути обраний запобіжний захід, достатній для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Посилання прокурора на ризик вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень суд вважає безпідставним, оскільки жодних доказів, які б свідчили про наявність такого ризику, суду не надано.
Наявність ризику переховування від суду прокурор обґрунтовує тяжкістю обвинувачення, характером кримінального правопорушення та суворістю покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винним у цьому обвинуваченні (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК).
Слід зазначити, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК, за що передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Обвинувачений не судимий, з обвинувального акта вбачається наявність пом`якшуючих покарання обставин за відсутності обтяжуючих обставин. Враховуючи, що обвинуваченому не інкримінується вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, викладене в сукупності не виключає застосування до нього положень статей 69 чи 75 К, що істотно зменшує ризик переховування від суду, вірогідність настання якого суд розцінює як низький.
Прокурор послався на положення ч. 8 ст. 176 КПК про те, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, статтею 407 КК, за наявності відповідних ризиків, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою. Суд вважає, що оскільки ці зміни до КК набули законної сили у зв`язку саме із введенням на території України воєнного стану, а обвинуваченому не інкримінується вчинення кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК, суд вважає за можливе застосувати в цьому випадку інший, більш м`якій запобіжний захід, і вважає. що для запобігання названому ризику достатнім запобіжним заходом буде домашній арешт.
Підготовка до судового розгляду завершена.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 314-316, 372 КПК, суд
П О С Т А Н О В И В:
Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.407КК, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 год. 5 грудня 2024 року в приміщенніЖитомирського районного суду Житомирської області.
В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
Обраний раніше обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити на домашній арешт, звільнивши його негайно з-під варти.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_4 залишати житло,а саме квартиру АДРЕСА_2 , у період часу з 22-ї години вечора до 6-ї години ранку наступної доби.
Строк дії запобіжного заходу 60 днів, до 24 січня 2025 року.
Ухвалу передати для виконання до Рівненського районногоуправління поліціїГУНП Рівненськійобласті. Зобов`язати їх негайно поставити на облік обвинуваченого ОСОБА_4 , і повідомити про це Житомирський районний суд Житомирської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1