Єдиний державний реєстр судових рішень
УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №278/5469/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/705/26
Категорія ч. 4 ст. 407 КК України Доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2026 року м. Житомир
Судова колегія судової палати з розгляду кримінальних справ
Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі (із застосуванням засобів відеоконференції) апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 05.12.2024 у справі № 278/5469/24 (кримінальне провадження № за ЄРДР 42022271300000034 від 20.07.2022), яким засуджено ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, та призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 05.12.2026 у справі № 278/5469/24 ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та йому призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
2. Короткий зміст вимог апеляційної скарги, узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обвинувачений ОСОБА_7 не погодився із ухваленим вироком суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції скасувати призначити новий розгляд даного судового провадження в суді першої інстанції.
Апелянт зазначає, що судовий розгляд цього кримінального провадження в суді першої інстанції був здійснений без участі захисника (адвоката), що є порушенням права ОСОБА_7 на захист.
Крім того, за твердженнями апелянта, судом першої інстанції не було роз`яснено ОСОБА_7 положень ст. 349 КПК України, зокрема, не було роз`яснено зміст формулювання щодо незаперечення фактів вчинення кримінального провадження, суд здійснив допит обвинуваченого поверхнево, без з`ясування всіх обставин, які мають значення для висновку про винуватість особи та правильності кваліфікації дій.
Обвинувачений стверджує, що він не визнавав фактичні обставини кримінального провадження, зокрема, час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення, також наслідки його вчинення, що має суттєве значення для предмету доказування, проте суд першої інстанції не поставив повторно на обговорення сторін питання про обсяг доказів та порядок їх дослідження, залишив незмінним попередньо визначений порядок та обсяг дослідження доказів, обмежившись лише допитом обвинуваченого, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України.
Також ОСОБА_7 вважає, що вирок суду першої інстанції не вмотивований в частині неможливості призначення обвинуваченому покарання без застосування ст. 69 КК України.
Крім того, 07.09.2026 на електронну адресу Житомирського апеляційного суду від захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 надійшло клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Подане клопотання адвокат ОСОБА_8 мотивувала тим, що на теперішній час існує підстава для вирішення питання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, пов`язана з фактичним наміром обвинуваченого продовжити військову службу та наявністю письмової згоди командира військової частини на таке продовження військової служби.
3. Позиція учасників справи під час апеляційного розгляду
У судовому засіданні 10.09.2026 обвинувачений ОСОБА_7 повністю підтримав клопотання, подане його захисником, просив апеляційний суд звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Захисник адвокат ОСОБА_8 була належним чином повідомлена про дату, час та місце здійснення судового засідання, для участі в призначеному засіданні не прибула, надала до суду 10.09.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС заяву, в якій просила проводити призначене судове засідання без її участі, підтримала раніше подане захисником клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Прокурор Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 надав до апеляційного суду оригінал згоди командира Військової частини НОМЕР_1 на продовження військової служби ОСОБА_7 у складі Збройних Сил України, не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту щодо звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
4. Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
За загальним правилом (ч. 1 ст. 404 КПК України), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов`язаний прийняти таке рішення.
За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується (ч. 3 ст. 404 КПК України).
5. Обставини, встановлені судом першої інстанції
Як установив суд першої інстанції під час розгляду кримінальної справи № 278/5469/24, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_2 старшина ОСОБА_7 30.07.2015 близько 15 год 00 хв в умовах особливого періоду умисно з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби без дозволу відповідних командирів та поважних причин самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_2 , яка на той момент дислокувалась у АДРЕСА_1 , у подальшому обвинувачений обов`язки за посадою не виконував та проводив час на власний розсуд до 27.09.2024.
Суд першої інстанції взявши до уваги, що фактичні обставини справи ніким з учасників судового провадження не оспорювалися, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав їх встановленими в судовому засіданні та вважав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, обмежившись допитом обвинуваченого.
Суд вважав, що вина ОСОБА_7 у вчиненні зазначених діянь доведена, і кваліфікував такі діяння за ч. 4 ст. 407 КК як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, вчинене в умовах особливого періоду.
При призначенні покарання відповідно до ст. 65 КК суд урахував, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК, є умисним тяжким військовим злочином, обвинувачений ухилявся від військової служби понад 9 років, у тому числі після повномасштабного вторгнення рф на територію України та введення в Україні воєнного стану. Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд вважав активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, з`явлення із зізнанням та щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом першої інстанції не встановлено.
6. Обставини, встановлені апеляційним судом
Від захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 надійшло клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
7. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав свої апеляційні вимоги та клопотання адвоката ОСОБА_8 , з`ясувавши думку прокурора, який не заперечував щодо задоволення клопотання адвоката, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 404 КПК України та дослідивши подане клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положення ч. 5 ст. 401 КК України встановлюють, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Апеляційним судом встановлено, що вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 05.12.2026 у справі № 278/5469/24 ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та йому призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. Таке протиправне діяння ОСОБА_7 вчинив уперше, воно було розпочато 30.07.2015 і тривало до 27.09.2024 (уже в період дії запровадженого на території держави правового режиму воєнного стану).
Від адвоката ОСОБА_8 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , до Житомирського апеляційного суду 07.09.2026 надійшло клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності в порядку ч. 5 ст. 401 КК України, в якому захисник, зокрема, зазначає про намір ОСОБА_7 повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби.
У судовому засіданні Житомирського апеляційного суду 10.09.2026 обвинувачений ОСОБА_7 підтримав подане адвокатом клопотання та підтвердив намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби.
Згідно з листом командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 від 26.08.2026 за № 45/17/26616, командир надає письмову згоду на продовження військової служби в Збройних Силах України головному сержанту ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який скоїв самовільне залишення Військової частини НОМЕР_2 .
Таким чином, в розглядуваному випадку, дотримані вимоги ч. 5 ст. 401 КК України щодо добровільного звернення із клопотанням до суду про намір особи повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби, з урахуванням наявної письмової згоди командира військової частини на продовження проходження такою особою військової служби, а тому, на переконання апеляційного суду, клопотання, подане адвокатом ОСОБА_8 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , про звільнення особи від кримінальної відповідальності в порядку ч. 5 ст. 401 КК України підлягає задоволенню.
8. Висновок апеляційного суду
Згідно з ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право , зокрема, скасувати вирок і закрити кримінальне провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Згідно зі ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
За результатами апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_7 , відповідно до положень ч. 5 ст. 401 КК України, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України. Тому апеляційна скарга обвинуваченого підлягає частковому задоволенню, вирок суду скасуванню, а кримінальне провадження щодо обвинуваченого закриттю.
Керуючись ст. 284, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 05.12.2024 у справі № 278/5469/24, яким засуджено ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, скасувати.
На підставі ч. 5 ст. 401 КК України звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 407 КК України.
Кримінальне провадження № за ЄРДР 42022271300000034 від 20.07.2022 щодо обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, закрити.
Визначити обов`язок ОСОБА_7 після набрання цим судовим рішенням законної сили прибути до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України для продовження військової служби у строк, встановлений законом.
Копію цієї ухвали направити командиру Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України для організації проходження ОСОБА_7 військової служби.
Ця ухвала апеляційного суду відповідно до положень ч. 4 ст. 532 КПК України набирає чинності з моменту її проголошення (постановлення). Відповідно до положень ст. 426 КПК України ця ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення (постановлення) цієї ухвали.
Повний текст цієї ухвали апеляційного суду виготовлено в нарадчій кімнаті, проголошено, надано для ознайомлення учасникам кримінального провадження 14.09.2026 о 17 год 15 хв.
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
