Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 521/15479/21
Номер провадження:1-кп/521/1660/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2024 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021163470000646 від 05.08.2021 року, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Санкт-Петербурга РФ, громадянина Республіки Азербайджан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,
клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
перекладача - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду на розгляді під головуванням судді ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , яке мотивував тим, що підставою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також, прокурор вказує, що застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, передбачених ст. 176 КПК України, не забезпечить дієвості цього кримінального провадження та буде недостатнім для запобігання ризикам наведених в клопотанні, що будуть перешкоджати вирішенню таких завдань кримінального провадження як забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, з тим щоб обвинувачений, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого та просив його задовольнити в повному обсязі, та просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Потерпілий підтримав думку прокурора.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 , заперечував проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та заявив клопотання про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання чи на заставу.
Крім того, захисник адвокат ОСОБА_5 , заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору в зв`язку з його невідповідністю КПК України, яке мотивував тим, що обвинувальний акт не містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення.
Також зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 копію обвинувального акту з перекладом не отримував.
Обвинувачений ОСОБА_3 , підтримав думку захисника.
Прокурор та потерпілий заперечували, щодо повернення обвинувального акту прокурору.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та клопотання захисника про повернення обвинувального акта, долучені документи, суд приходить до наступного висновку.
Дане кримінальне провадження підсудне Малиновському районному суду м. Одеси, підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 5-8, 10 ч.1 або ч.2 ст. 284 КПК України, або зупинення провадження, немає.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пункт 5 ч.2 ст.291КПК України передбачає, що обвинувальний акт, серед іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Частиною 1 ст.337КПК України встановлено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
Отже при складенні обвинувального акту прокурор має право викласти в ньому ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які він вважає встановленими та на підставі цього на свій розсуд здійснити кваліфікацію кримінального правопорушення із посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність.
Зазначена обставина, відповідно до положень ст. 291 КПК України, не може бути підставою для висновку суду про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України.
Окрім того, положення ч. 2 ст.337КПК України надають можливість прокурору під час судового розгляду змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.
У вказаному обвинувальному акті наведені фактичні дані, що в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, тобто в ньому детально викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, сформульовано обвинувачення та зазначено правову кваліфікацію правопорушення. Конкретність та доведеність обвинувачення досліджуються під час судового розгляду та оцінюються судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення і не можуть бути предметом оцінки під час підготовчого судового засідання. Тому у цій частині клопотання захисника є необґрунтованим.
Крім того, твердження захисника, про те, що обвинувачений ОСОБА_3 копію обвинувального акту з перекладом не отримував, спростовуються матеріалами справи, а саме в матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_3 , про отримання копії обвинувального акта та копії перекладу обвинувального акту на російську мову, яка була надана прокурору Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 .
Суд вважає необґрунтованими доводи захисту щодо невідповідності обвинувального акту у кримінальному провадженні вимогам КПК України, оскільки в ньому зазначені всі відомості, про які йдеться у ст. 291 КПК України, тобто цей процесуальний документ за змістом та формою повністю відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Суд наголошує на тому, що зі змісту п. 3 ч. 3 ст.314КПК України вбачається, що суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
При розгляді клопотання захисника судом не встановлено таких недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
При вирішенніпитання щододоцільності продовженнявідносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги те що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, який є умисним тяжким злочином.
Також суд вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування обвинуваченого, так як ОСОБА_3 будучи освідомленим про передбачене кримінальне покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, з метою уникнення та ухилення від кримінальної відповідальності та покарання за кримінальне правопорушення, у скоєнні якого останній обвинувачується, суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, що дає підстави вважати що знаходячись на свободі ОСОБА_3 може переховуватись від суду.
Крім того, у справі не допитані свідки та потерпілий, тому суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, що дає підстави вважати що не виключена можливість впливу обвинуваченого на цих осіб з метою надання бажаних показів.
Крім того, як вбачається з наявних в розпорядженні суду документів, ОСОБА_3 обвинувачується у скоєні умисного злочину проти власності та враховуючи, що він офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність законних джерел доходів для існування, суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, що дає підстави вважати що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Стороною захисту не доведено, що встановлені судом ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на цей час припинили існування або зменшились.
Даних про такий стан здоров`я особи, що б унеможливлювало застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано.
Також судом взяті до уваги відомості про вік і сімейний стан обвинуваченого які не перешкоджають перебуванню в слідчому ізоляторі.
Зазначені в ухвалі обставини свідчать про недостатність будь-яких інших запобіжних засобів для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виправдовують застосування запобіжного заходу щодо нього.
Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.
Метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, не встановлено.
Враховуючи положення ч.5 ст. 182 КПК України, тяжкість та обставини злочину у якому обвинувачується ОСОБА_3 , а також дані, що характеризують особу останнього, суд вважає, за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 314-316, 331, 371, 372, 376, 392 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора, про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання чи на заставу залишити без задоволення.
Клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору - залишити без задоволення.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12021163470000646 від 05.08.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, на 05 листопада 2024 року о 16 год. 10 хв.
Судовий розгляд здійснювати одноособово у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Малиновського районного суду м. Одеси, за участю сторін кримінального провадження.
Продовжити строк дії обраного обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 03 січня 2025 року, включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень (80 X 3028 = 242 240).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися за межі Одеської області, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити обвинуваченомунаслідки невиконаннявказаних обов`язків,а саме:у разі,якщо обвинувачений,будучи належнимчином повідомлений,не явивсяза викликомдо суду,без поважнихпричин неповідомив пропричину своєїнеявки,або якщопорушив іншіпокладені нанього призастосуванні запобіжногозаходу обов`язки,застава звертаєтьсяв дохіддержави тазараховується доспеціального фондуДержавного бюджетуУкраїни йвикористовується упорядку,встановленому закономдля використаннякоштів судовогозбору.У разізвернення заставив дохіддержави суддявирішує питанняпро застосуваннядо обвинуваченогозапобіжного заходуу виглядізастави убільшому розміріабо іншогозапобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині продовження строку дії обраного обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення. Ухвала суду в цій частині набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду в цій частині, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
В решті ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
