Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-сс/803/514/25 Справа № 208/13022/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ( приймає участь в режимі відеоконференції)
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження матеріали кримінальногопровадження №12024025010000078за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 лютого 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Укрїни, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи зменшити розмір застави до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Вказує на те, що ризики не доведені, а підозра є необгрунтованою.
Стверджує, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам ст. 196, 372 КПК України.
Також зазначає, що визначений слідчим суддею розмір застави є непомірним для підозрюваного.
Ухвалою слідчогосудді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2025 року було задоволеночастково клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 18.02.2025 по 18.04.2025 включно, із визначенням застави в розмірі 832 700 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу захисника, доводи прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
З наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.
Розглядаючи питанняобґрунтованості підозриу вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення,колегія суддіввраховує правовупозицію,викладену урішенні Європейськогосуду зправ людинивід 28жовтня 2004року усправі «Мюррейпроти СполученогоКоролівства»,відповідно доякої длявирішення питанняпро обраннязапобіжного заходуфакти,що викликаютьпідозру,не обов`язковомають бутивстановлені доступеню,необхідного длязасудження абонавіть пред`явленняобвинувачення,а згіднорішення Європейськогосуду зправ людинивід 30серпня 1998року усправі«Фокс, Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді суду першої інстанції про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується наданими матеріалами, а саме: - - протоколами допиту потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; - протоколами тимчасового доступу до документів, що перебувають у володінні ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «Лайфселл» АТ КБ «ПриватБанк», АТ «ПУМБ», АТ «ОщадБанк»; - протоколом проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме передбачених ст. 260, ст. 263, ст. 264, ст. 267, ст. 268, ст. 269 КПК України, в ході проведення яких зафіксовано факти вчинення злочинів, їх алгоритм, а також встановлено систему переказів грошових коштів, встановлено роль кожного з учасників групи, місця зберігання речових доказів та грошових коштів, отриманих в результаті злочинної діяльності та іншими слідчими діями; - іншими матеріалами кримінального провадження.
При цьому на етапі досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання, які підлягають вирішенню судом під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, з`ясовувати наявність складу кримінального правопорушення в діях підозрюваної особи, правильність кваліфікації цих дій, оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Отже, на початковій стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулювання остаточного обвинувачення та обґрунтування засудження.
При цьому колегія суддів враховує, що, згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
Отже, обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення є доведеною, а тому доводи апеляційної скарги захисника в цій частині є безпідставними.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею правильно встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не має постійного місця проживання.
Також підозрюваний може впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. До клопотання долучені покази потерпілих, а тому зазначене підтверджує наявність ризику за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення протягом тривалого часу, а саме з липня місяця 2024 року по січень 2025 року, офіційно не працевлаштований, відсутні міцні соціальні зв`язки.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є безпідставними.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , вагомість наявних доказів вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, суд апеляційної інстанції виходить з того, що: - особисте зобов`язання не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та встановлені ризики; - заяв про взяття на поруки підозрюваного не надходило; - домашній арешт, з огляду на інкриміноване кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 , не є дійовим запобіжним заходом щодо підозрюваного, оскільки вказаний запобіжний захід не буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки, а також, оскільки відсутнє офіційне джерелодоходу та відомості про міцні соціальні зв`язки за адресою, де буде проживати підозрюваний у разі обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано застосував щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею розглянута можливість застосування альтернативного запобіжного заходу, а саме, застави.
Колегія суддів погоджується з визначеним слідчим суддею розміром застави, враховуючи обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 , кількість епізодів, загальний розмір майнової шкоди, завданий кримінальними правопорушеннями, та вимоги ч.5 ст.182 КПК України, відповідно до яких у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно, що спростовує посилання сторони захисту на необґрунтовано визначений розмір застави.
Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 лютого 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18лютого 2025 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ ________________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
