Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 766/5577/25
н/п 2-а/766/259/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про залишення адміністративного позову без руху
15.04.2025 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Шестакова Я.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним рішення державного органу та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача адвокат Лошкарьов Ф.А. 14.04.2025 року звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області із вищезазначеним адміністративним позовом.
Відповідно до п. 3 ч. 1статті 171 КАС України, суд після одержання позову з`ясовує, чи відповідає він вимогам, встановленим ст.ст.160,161,172цьогоКодексу.
Крім того, відповідно ч. 3ст. 161 КАС Українидо позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідност. 288 КУпАПособа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Судом встановлено, що позивачем не долучено до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору, проте представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому просить його звільнити від сплати судового збору.
Пункт 13 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір»передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
У цьому контексті суд зазначає, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановленіЗаконом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Устатті 22 цього ж Законупередбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені устатті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першоїстатті Закону України «Про судовий збір»суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей12,22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір»викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.
На основі цього суд дійшов висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановленіКонституцією Українита іншими законами.
Тож, враховуючи предмет спору в цій справі, судовий збір за звернення із адміністративним позовом належить сплачувати на загальних засадах.
Однак, при поданні позову ОСОБА_1 не долучено документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі, визначеномустаттею 4 Закону України «Про судовий збір».
Отже, позивачу необхідно надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору за вимогу про скасування постанови про адміністративне правопорушення в сумі 605,60 грн, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб виходячи із встановленого прожиткового мінімуму станом на 01.01.2025 року.
Крім того, представником позивача долучено до матеріалів справи ордер, яким останній підтверджує його повноваження на звернення до суду із цим позовом.
Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі Положення № 41).
Відповідно до пунктів 2, 4 Положення № 41 ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність та іншими законами України. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
За приписами пункту 12 Положення № 41 ордер містить наступні реквізити: посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа (підпункт 12.3).
Тобто ордер видається лише на підставі укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги.
Проте, представником позивача у ордері зазначено дату договору про надання правової допомоги, а його номер чи про відсутність номеру нічого не вказано.
Щодо поєднаних позовних вимог про визнання протиправним рішення державного органу про примусове виконання постанови та визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей160,161 КАС Україниз наступних підстав.
Частиною 1статті 2 КАС Україниустановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Тобто в порядку адміністративного судочинства вирішується юридичний спір у сфері публічно-правових відносин.
За визначенням, наданим пунктом 2 частини 1статті 4 КАС Українипублічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Частиною 1статті 5 КАС Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною першоюстатті 19 КАС Україниустановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положеньЗакону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставіЗакону України «Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбаченіЗаконом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»;
13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставіЗакону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;
15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу;
16) спорах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа.
Згідно з пунктами 4, 5 частини 5статті 160 КАС Українив позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати виконавчий документ- постанову № 766/1628/24 від 20.03.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 5статті 126 КУпАП- таким, що не підлягає виконанню.
Разом з тим, відповідно до частин 1, 2статті 374 КАС України(на яку, зокрема, послався позивач), суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню не є публічно-правовим спором, оскільки за своєю сутністю це є процесуальним питанням, пов`язаним із виконанням рішень в адміністративних справах.
Таким чином, зміст зазначеної позовної вимоги не відповідає вимогам статей2,4,5,19,160 КАС України, оскільки позивачем не зазначено, якими саме рішенням, дією або бездіяльністю та якого саме суб`єкта владних повноважень порушено його права, свободи чи інтереси, а визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню не є способом захисту прав, свобод або законних інтересів особи в розумінніКАС України.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом приведення цих позовних вимог у відповідність до способів захисту, передбаченихКАС України.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне на підставі ч.ч. 1, 2ст. 169 КАС України, залишити позовну заяву без руху, з наданням строку для усунення її недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160,161,169,241-243,248,294 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним рішення державного органу та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху.
Роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог встановлених ст. ст.160,161 КАС України. У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути її позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
СуддяЯ. В. Шестакова
