Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2026 року
м. Київ
справа №766/5577/25
адміністративне провадження № К/990/6793/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Жука А.В., Соколова В.М.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Херсонській області, Департаменту патрульної поліції, третя особа Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним рішення державного органу та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, провадження у якій відкрито,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Лошкарьовим Федором Анатолійовичем, на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026 (суддя-доповідач Лук`янчук О.В., судді: Бітов А.І., Ступаков І.Г.),
УСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 13.04.2025 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач-1), Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач-2), Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач-3), у якому просив:
- визнати протиправним рішення Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції в особі Департаменту патрульної поліції (заява від 27.02.2025 №1249/41/23-2025) про примусове виконання постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 20.03.2024 у справі №766/1628/24 про адміністративне правопорушення, яке передбачене частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП);
- визнати виконавчий документ, постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 20.03.2024 у справі №766/1628/24 про адміністративне правопорушення, яке передбачене частиною п`ятою статті 126 КУпАП, таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з порушенням строків пред`явлення до виконання.
2. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 08.07.2025 провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, закрито. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, представник позивач - адвокат Лошкарьов Федір Анатолійович - звернувся 19.08.2025 через підсистему «Електронний суд» з апеляційною скаргою до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
4. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 визнано необґрунтованими підстави для звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня вручення цієї ухвали шляхом надання до суду доказів сплати судового збору.
5. На виконання вимог зазначеної ухвали представник позивача подав клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08.07.2025.
6. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто апелянту.
7. Представник позивача 18.09.2025 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 у цій справі.
8. Ухвалою від 06.10.2025 Верховний Суд повернув касаційну скаргу на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Представник позивача 08.10.2025 повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025, за результатом перевірки якої Верховний Суд ухвалою від 24.10.2025 відмовив у задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги, касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору.
10. Представник позивача 27.10.2025 повторно надіслав до Верховного Суду надіслав заяву про усунення недоліків, у якій заявник просив звільнити позивача від сплати судового збору, висловив незгоду з ухвалою Верховного Суду від 24.10.2025 та вказав, що суд касаційної інстанції застосував застарілу (довоєнну) практику, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19, на підтвердження чого покликався на ухвалу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.07.2024 у справі №567/79/23.
11. Ухвалою від 20.11.2025 Верховний Суд відмовив у задоволенні заяви про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги та повернув касаційну скаргу ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
12. Представник ОСОБА_1 28.11.2025 повторно подав до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08.07.2025.
13. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2025 визнано неповажними наведені в клопотанні про поновлення строку причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин такого пропуску та наданням на підтвердження цього відповідних доказів.
14. На виконання вимог зазначеної ухвали представник позивача подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій покликався на те, що час витрачений на судовий розгляд щодо питання про сплату судового збору в касаційній інстанції, є об`єктивною, незалежною від волі сторін перешкодою для повторного подання апеляційної скарги. Той факт, що позивач після отримання негативного рішення касаційної інстанції невідкладно (28.11.2025) подав нову апеляцію, сплативши судовий збір, свідчить про його виключну добросовісність та бажання якнайшвидше розглянути справу по суті.
15. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026 визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08.07.2025.
16. Не погодившись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, покликавшись на порушення норм процесуального права, представник ОСОБА_1 - адвокат Лошкарьов Ф.А. - звернувся з касаційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
16.1. У касаційній скарзі представник позивача не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та зазначає, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу про повернення апеляційної скарги не може і не повинно розцінюватися як примха, забаганка чи форма зловживання процесуальними правами з боку учасника справи. Це є абсолютно легітимна, передбачена законом і виправдана спроба громадянина відстояти свої порушені права перед вищими судовими інстанціями в умовах, коли суди нижчих інстанцій демонструють надмірний формалізм та небажання враховувати особливий статус захисника держави.
16.2. Також представник позивача вказав, що суд апеляційної інстанції абсолютно безпідставно проігнорував ту обставину, що паралельне вчинення двох взаємовиключних процесуальних дій є неможливим як з логічної, так і з правової точок зору. Позивач об`єктивно не міг одночасно доводити у Верховному Суді незаконність вимоги про сплату судового збору і в той самий час добровільно виконувати цю вимогу, сплачуючи кошти для подання нової апеляційної скарги. На думку скаржника, лише після отримання остаточного рішення Верховного Суду та вичерпання національних засобів захисту щодо цього процесуального питання позивач отримав правову визначеність, яка змусила його змінити стратегію, віднайти заблоковані відповідачем кошти, сплатити судовий збір та невідкладно звернутися до суду з повторною апеляційною скаргою.
17. Ухвалою від 21.08.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження з підстав правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема положень пункту 4 частини першої статті 299 КАС України щодо підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
18. До Верховного Суду від представника Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач -2 заперечив проти доводів касаційної скарги ОСОБА_1 та просив відмовити в її задоволенні, а ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026 залишити без змін.
19. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.
20. Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
20.1. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частини друга-третя статті 295 КАС України).
21. Водночас особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.
22. Згідно з частинами шостою-сьомою статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
23. Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, вперше позивач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного статтею 287 КАС України, проте суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу у зв`язку із відсутністю сплати судового збору.
24. Надалі, не погодившись з ухвалою про повернення апеляційної скарги, позивач двічі звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, однак першу касаційну скаргу було повернуто з підстав неналежного підтвердження повноважень адвоката, а другу - з підстав несплати судового збору.
25. Після цього позивач повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, проте наведені ним причини пропуску такого строку суд апеляційної інстанції визнав неповажними та відмовив у відкритті апеляційного провадження.
26. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
26.1. Суд апеляційної інстанції зазначив, що вказані в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини не є поважною підставою пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, зважаючи на те, що реалізація скаржником його права на касаційне оскарження судового рішення в цій справі не обмежувало його право на звернення до суду з апеляційною скаргою після повернення попередньо поданої апеляційної скарги. Крім того, рішення подати скаргу саме до касаційної інстанції замість повторної подачі апеляційної скарги, усунувши недоліки, є суб`єктивним вибором скаржника, а не об`єктивною перешкодою.
26.2. Таким чином, оскільки позивачем не зазначені поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08.07.2025, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
27. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо неповажності причин пропуску позивачем строку апеляційного оскарження з огляду на таке.
28. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання в суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся зі скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
29. Статтею 44 КАС України закріплено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
30. Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання апеляційної скарги, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому останній повинен вчиняти всі необхідні дії для своєчасного звернення з належним чином оформленою апеляційною скаргою.
31. За змістом частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
32. Водночас поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
33. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження судових рішень у кожній конкретній справі залежить від вказаних у відповідній заяві причин, підтверджених належними доказами.
34. Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин. При цьому суд може встановити наявність таких перешкод за умови подання відповідних доказів особою, яка пропустила процесуальний строк та клопоче про його поновлення.
35. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, Верховний Суд зауважує, що повторне звернення позивача з апеляційною скаргою відбулося лише 28.11.2025, тобто більш ніж через два місяці після постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги від 15.09.2025, що не може вважатися розумним строком для повторного звернення до суду апеляційної інстанції.
36. Водночас обрання позивачем шляху касаційного оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги є наслідком його власного процесуального вибору та не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних і незалежних від його волі обставин, які унеможливлювали своєчасне подання апеляційної скарги, на чому обґрунтовано наголосив суд апеляційної інстанції.
37. Доводи касаційної скарги про взаємовиключність касаційного оскарження ухвали та повторного звернення з апеляційною скаргою ґрунтуються на власному розумінні позивачем належної процесуальної поведінки та не знаходять підтвердження в положеннях процесуального закону. Незгода позивача з обов`язком сплатити судовий збір і реалізація ним права на оскарження відповідних процесуальних рішень не створювали правових перешкод для повторного звернення до суду апеляційної інстанції після усунення недоліків апеляційної скарги та не виключали можливості одночасного вчинення таких процесуальних дій.
38. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та, як наслідок, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
39. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
40. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала суду апеляційної інстанцій є законною і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, прийняв рішення у відповідності до норм процесуального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
41. Керуючись статтями 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Лошкарьовим Федором Анатолійовичем, залишити без задоволення.
2. Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не оскаржується.
Суддя-доповідач С.А. Уханенко
Судді: А.В. Жук
В.М. Соколов
