Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 червня 2026 року
у справі № 766/5577/25
Адміністративна юрисдикція
Щодо касаційного оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги як підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, відділу державної виконавчої служби міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправним рішення державного органу та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням міського суду від 08.07.2025 провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, закрито. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 визнано необґрунтованими підстави для звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня вручення цієї ухвали шляхом надання до суду доказів сплати судового збору.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто апелянту.
Представник позивача 18.09.2025 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 у цій справі.
Ухвалою від 06.10.2025 Верховний Суд повернув касаційну скаргу на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України.
Представник позивача 08.10.2025 повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025, за результатом перевірки якої Верховний Суд ухвалою від 24.10.2025 відмовив у задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги, касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору.
Представник позивача 27.10.2025 повторно надіслав до Верховного Суду надіслав заяву про усунення недоліків, у якій заявник просив звільнити позивача від сплати судового збору.
Ухвалою від 20.11.2025 Верховний Суд відмовив у задоволенні заяви про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги та повернув касаційну скаргу ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Представник ОСОБА_1 28.11.2025 повторно подав до апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення міського суду від 08.07.2025.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду від 05.12.2025 визнано неповажними наведені в клопотанні про поновлення строку причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин такого пропуску та наданням на підтвердження цього відповідних доказів.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026 визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення міського суду від 08.07.2025.
Мотивація касаційної скарги: представник ОСОБА_1 - адвокат звернувся з касаційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
У касаційній скарзі представник позивача не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та зазначає, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу про повернення апеляційної скарги не може і не повинно розцінюватися як примха, забаганка чи форма зловживання процесуальними правами з боку учасника справи. Це є абсолютно легітимна, передбачена законом і виправдана спроба громадянина відстояти свої порушені права перед вищими судовими інстанціями в умовах, коли суди нижчих інстанцій демонструють надмірний формалізм та небажання враховувати особливий статус захисника держави.
Правова позиція Верховного Суду: як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, вперше позивач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного статтею 287 КАС України, проте суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу у зв`язку із відсутністю сплати судового збору.
Надалі, не погодившись з ухвалою про повернення апеляційної скарги, позивач двічі звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, однак першу касаційну скаргу було повернуто з підстав неналежного підтвердження повноважень адвоката, а другу - з підстав несплати судового збору.
Після цього позивач повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, проте наведені ним причини пропуску такого строку суд апеляційної інстанції визнав неповажними та відмовив у відкритті апеляційного провадження.
За змістом частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Водночас поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження судових рішень у кожній конкретній справі залежить від вказаних у відповідній заяві причин, підтверджених належними доказами.
Лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин. При цьому суд може встановити наявність таких перешкод за умови подання відповідних доказів особою, яка пропустила процесуальний строк та клопоче про його поновлення.
Верховний Суд зауважує, що повторне звернення позивача з апеляційною скаргою відбулося лише 28.11.2025, тобто більш ніж через два місяці після постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги від 15.09.2025, що не може вважатися розумним строком для повторного звернення до суду апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги про взаємовиключність касаційного оскарження ухвали та повторного звернення з апеляційною скаргою ґрунтуються на власному розумінні позивачем належної процесуальної поведінки та не знаходять підтвердження в положеннях процесуального закону. Незгода позивача з обов'язком сплатити судовий збір і реалізація ним права на оскарження відповідних процесуальних рішень не створювали правових перешкод для повторного звернення до суду апеляційної інстанції після усунення недоліків апеляційної скарги та не виключали можливості одночасного вчинення таких процесуальних дій.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та, як наслідок, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Висновки: обрання позивачем шляху касаційного оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги є наслідком його власного процесуального вибору та не свідчить про наявність об'єктивних, непереборних і незалежних від його волі обставин, які унеможливлювали своєчасне подання апеляційної скарги.
Ключові слова: пропуск процесуального строку, підстави повернення апеляційної скарги, підстави поновлення строку на оскарження
