Номер провадження: 22-ц/813/91/25
Справа № 498/402/19
Головуючий у першій інстанції Ткачук О. Л.
Доповідач Вадовська Л. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.04.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Сегеди С.М., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Венжик Л.С.,
переглянувши справу №498/402/19 за позовом ОСОБА_1 до Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області в особі правонаступника Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_2 , за участю приватного підприємства «Богуславське» про визнання частково недійсними розпорядження органу влади, державного акту на право власності на земельну ділянку, свідоцтва про право на спадщину, визнання в порядку спадкування права власності на частку у праві приватної власності на земельну ділянку, поділ земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, надання земельної ділянки у особисту приватну власність, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 17 травня 2019 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що її батьком є ОСОБА_3 , бабою та дідом по лінії батька є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Баба ОСОБА_4 мала право власності на земельну частку (пай) у розмірі 7,8 умовних кадастрових гектарів у землі КСП «Україна» с. Новопетрівка Великомихайлівського району Одеської області згідно Сертифікату серії ОД №035017 від 08 липня 1996 року.
Дід ОСОБА_5 мав право власності на земельну частку (пай) у землі КСП «Україна» с. Новопетрівка Великомихайлівського району Одеської області згідно Сертифікату серії ОД №035999 від 08 липня 1996 року. Дід ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У Спадковій справі до майна померлого ОСОБА_5 видано 24 вересня 2004 року сину померлого ОСОБА_3 . Свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), що посвідчено Сертифікатом на право на земельну частку (пай), серії ОД №035999, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №15.
Земельні частки (паї) баби ОСОБА_4 та батька ОСОБА_3 були виділені в натурі як земельна ділянка № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на масиві № НОМЕР_3 площею 10,86 га, про що складена технічна документація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) на землях сільськогосподарського призначення колишнього КСП «Україна» на території Новопетрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області.
На підставі розпорядження Великомихайлівської районної державної адміністрації від 03 жовтня 2006 року бабі ОСОБА_4 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 10,86 га кадастровий номер 5121683200:01:001:0518 «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва». Після смерті баби ОСОБА_4 право на земельну ділянку спадкувала дочка померлої ОСОБА_2 , яка 04 жовтня 2012 року за реєстровим №1-1390 отримала Свідоцтво про право на спадщину. Згідно витягу з Державного земельного кадастру вказана земельна ділянка площею 10,8580 га зареєстрована 17 грудня 2013 року на праві власності ОСОБА_2 . Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку зареєстроване 22 листопада 2013 року, право оренди земельної ділянки строком на 10 років зареєстровано 12 лютого 2016 року.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що у земельній ділянці площею 10,86 га кадастровий номер 5121683200:01:001:0518, державний акт про право власності на яку було видано бабі ОСОБА_4 , даної ділянки належить батькові ОСОБА_3 , яку той успадкував після смерті ОСОБА_5 . Батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , належне йому майно спадкувала позивач за заповітом.
Позивач ОСОБА_1 оформила спадкові права на житловий будинок, проте не може оформити спадкові права на земельну ділянку, так як вся земельна ділянка (земельний пай баби та земельний пай батька) була після виділу в натурі оформлена на бабу ОСОБА_4 , а після смерті баби на її спадкоємця ОСОБА_2 .
Позивач ОСОБА_1 просила:
визнати частково недійсним у розмірі частки розпорядження Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області від 24 листопада 2005 року №567/А-2005 та виданий 03 жовтня 2006 року на його підставі Державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5121683200:0101:0518 площею 10,86 га на території Новопетрівської сільської ради цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»;
визнати частково недійсним у розмірі частки Свідоцтво про право на спадщину, видане 04 жовтня 2012 року за реєстровим №1-1390 Великомихайлівською районною державною нотаріальною конторою Одеської області про спадкування ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку кадастровий номер 5121683200:0101:0518 площею 10,86 га на території Новопетрівської сільської ради цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»;
визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на частку у праві приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 5121683200:0101:0518 площею 10,86 га на території Новопетрівської сільської ради цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»;
поділити земельну ділянку кадастровий номер 5121683200:0101:0518 площею 10,86 га на території Новопетрівської сільської ради цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»; в порядку поділу припинити право спільної часткової власності та надати в особисту приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку з визначеним кадастровим номером орієнтовною площею 5,4290 га цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» на території Новопетрівської сільської ради (т.1 а.с.2-6).
Ухвалою судді Великомихайлівського районного суду Одеської області від 21 травня 2019 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.41-43).
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, зазначивши у відзиві та письмових поясненнях, що до позовних вимог сплив строк позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у позові. ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину (земельну частку/пай) у 2004 році, земельна ділянка передана розпорядженням у власність ОСОБА_4 у 2005 році, ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на землю у 2006 році. Отже, фактично з 24 листопада 2005 року суб`єктивне право власності ОСОБА_3 на земельну частку (пай) могло бути порушене і з цього часу слід відраховувати позовну давність щодо можливих його вимог, спрямованих на захист порушеного права в тому числі вимог про визнання частково недійсним розпорядження Великомихайлівської районної державної адміністрації від 24 листопада 2005 року №567/А-2005. Натомість з 24 листопада 2005 року по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заявляв жодних претензій щодо належної йому, як вважає позивач, спірної земельної частки (паю). ОСОБА_3 за життя не оспорював право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий номер 5121683200:01:001:0518. Після смерті ОСОБА_4 . 02 квітня 2011 року ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини не звертався, претензій до ОСОБА_2 не мав. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач оформила спадщину після батька ОСОБА_3 за заповітом 06 квітня 2016 року, а з позовом щодо земельної ділянки звернулась до суду лише 14 травня 2019 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності. Крім того, у спадкове майно ОСОБА_3 земельна ділянка не увійшла. ОСОБА_3 успадкував після свого батька ОСОБА_6 право на земельну частку (пай), у виданому йому Свідоцтві про право на спадщину не вказано розміру в умовних кадастрових гектарах. Заявляючи про визнання права власності на частку земельної ділянки кадастровий номер 5121683200:01:001:0518, ОСОБА_1 не надає жодних доказів на підтвердження вчинення померлим ОСОБА_3 дій, спрямованих на виділення в натурі належної йому земельної частки (паю). Правовий режим права на земельну частку (пай) є відмінним від правового режиму права на сформовану земельну ділянку, тому в судовому порядку неможливо визнати право власності позивача на майно, що не ввійшло до складу спадщини. В справі відсутні докази того, що набуте ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) було об`єднано із правом на земельну частку (пай) ОСОБА_4 . Позбавлення ОСОБА_2 права власності на частку земельної ділянки є протиправним втручанням у її майнове право, яке нею набуто в порядку спадкування після смерті матері, якій земельна ділянка належала на підставі державного акту з відповідною реєстрацією у державних реєстрах (т.1 а.с.130-138, т.2 а.с.117-140).
Позивачем ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_7 надано відповідь на відзив, за змістом якої вказано, що спірна земельна ділянка площею 10,86 га була сформована і передана у власність ОСОБА_4 за рахунок виділення в натурі земельних ділянок (паїв) площею 7,8 в умовних кадастрових гектарах кожна за сертифікатами №036180, 035999. Свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_5 отримав на земельну частку (пай) за сертифікатом №035999. Дане підтверджує те, що земельна ділянка кадастровий номер 5121683200:01:001:0518 була сформована за рахунок двох земельних часток (паїв) та передана ОСОБА_4 у власність, а після її смерті успадкована ОСОБА_2 . Про ці обставини позивачу не було відомо до 2017 року, тому строк позовної давності не пропущений (т.1 а.с.152-153).
21 жовтня 2019 року Великомихайлівською районною державною нотаріальною конторою надано на запит суду Спадкову справу №460/2004 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (т.1 а.с.194-207).
Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 12 листопада 2019 року вжито заходи забезпечення позову (т.1, нумерація відсутня).
Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 19 листопада 2019 року змінено спосіб забезпечення позову (т.1, нумерація відсутня).
Ухвалами Великомихайлівського районного суду Одеської області від 03 грудня 2019 року та від 11 лютого 2020 року витребувано докази (т.2 а.с.18-20).
Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 27 лютого 2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті (т.2 а.с.69-70).
Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 29 вересня 2020 року позов задоволено (т.2 а.с.157-166).
Висновок суду мотивовано тим, що ОСОБА_8 отримав 24 вересня 2004 року Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті у 2001 році батька ОСОБА_5 , що складалася з посвідченого сертифікатом серії ОД №035999 права на земельну частку (пай). Згідно технічної документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) із земель колишнього КСП «Україна» (всього 182 чоловіки) та у списках громадян, які мають право на земельну частку (пай) із земель сільськогосподарського призначення колишнього КСП «Україна» ОСОБА_4 значиться під № НОМЕР_4 із сертифікатами серії ОД №036180, 035999. Розпорядженням Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області від 24 листопада 2005 року №567/А-2005 була затверджена технічна документація із землеустрою та передано громадянам земельні ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, видано державні акти. У пункті 85 додатку до цього Розпорядження вказана ОСОБА_4 з номером масиву 104, номером земельної ділянки 2312, 232 та площею 10,86 га. Відповідно державний акт ОСОБА_4 видано на земельну ділянку площею 10,86 га кадастровий номер 5121683200:01:001:0518. Після смерті ОСОБА_4 земельну ділянку спадковано ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_3 майно спадковано ОСОБА_1 . Задовольняючи позов, суд виходив з того, що бабі ОСОБА_4 та діду ОСОБА_5 кожному належало право на земельну частку (пай) розміром по 7,8 умовних кадастрових гектарів, посвідчене сертифікатами ОД №036180 та ОД №035999, що ОСОБА_2 не заперечувала спадкування ОСОБА_3 належного ОСОБА_5 права на земельну частку (пай) згідно сертифікату ОД №035999. Суд зробив висновок, що сформована за рахунок вказаних часток (паїв) спірна земельна ділянка площею 10,86 га належала в рівних частках по на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 і ОСОБА_3 . Оскільки у виданому ОСОБА_4 державному акті на право власності на земельну ділянку не заповнено розділ щодо списку співвласників земельної ділянки, як це передбачено формою акту, то наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним у розмірі частки розпорядження та державного акту. Позивач спадкує за заповітом майно свого померлого батька. У зв`язку з поновленням порушеного права власності позивача щодо спірної земельної ділянки задоволенню підлягають і вимоги про поділ ділянки. Строк позовної давності дотримано, так як позивачем лише у період серпня-жовтня 2017 року після звернення за правовою допомогою були отримані документи на підтвердження паїв померлих діда та баби.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_2 на рішення суду.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 вересня 2021 року справу передано іншому судді-доповідачу з підстав звільнення у відставку судді-доповідача ОСОБА_10
04 липня 2022 року справу №498/402/19 направлено на запит до Верховного Суду для розгляду касаційних скарг на судові рішення щодо забезпечення позову.
Постановою Верховного Суду від 29 липня 2022 року ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 19 листопада 2019 року, постанову Одеського апеляційного суду від 06 листопада 2020 року (в частині перегляду вказаної ухвали суду першої інстанції) залишено без змін (т.3 а.с.86-92).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_9 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову (т.2 а.с.168-197).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у наступному.
Щодо позовних вимог сплив строк позовної давності. Позивач вчасно звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, була обізнана з порядком оформлення свідоцтва про право на спадщину, зокрема, про обов`язок надати нотаріусу правовстановлюючі документи на посвідчення права власності на спадкове майно. Позивач подала позов лише 14 травня 2019 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності з дня відкриття спадщини. Позивач не надала жодних доказів наявності перешкод в отриманні інформації щодо спірної земельної ділянки. Суд ухилився від дослідження питання визначення дати початку перебігу строку позовної давності.
Батько позивача ОСОБА_3 був обізнаний про вибуття належної йому земельної частки (паю) з його власності, спірна земельна ділянка була передана його матері ОСОБА_4 29 грудня 2005 року на підставі акту про передачу та прийом земельної частки (паю) в натурі. 03 жовтня 2006 року ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку. З 24 листопада 2005 року та по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заявляв жодних претензій щодо земельної частки (паю), за життя не оспорював право власності матері ОСОБА_4 на земельну ділянку, після смерті матері з заявою про прийняття спадщини не звертався, набуття ОСОБА_2 земельної ділянки у спадщину не оспорював. Реалізація ОСОБА_3 свого права на спадкування частки у спадщині, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 залежала виключно від його власної волі, будучи за своїм змістом суб`єктивним правом, а не обов`язком. До того ж ОСОБА_3 не входить до кола осіб, які претендували б на обов`язкову частку у спадщині. Спадкоємець ОСОБА_4 залишила заповіт на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у заповіті вказаний не був. Те, що ОСОБА_3 за життя не оспорював право на земельну ділянку, свідчить, що він не вважав свої права порушеними та свідомо бажав формування земельної ділянки матері ОСОБА_4 за рахунок спірної земельної частки (паю). Позивачем не надано доказів відсутності волі ОСОБА_3 на вибуття з його власності земельної частки (паю).
Процедура виділення в натурі земельних ділянок (паїв) була чітко унормована, здійснювалася компетентними органами влади гласно, офіційно, що виключає виділення в натурі земельної частки (паю) всупереч волі власника. Посилання на допущення компетентними органами помилок при виділенні в натурі земельних часток (паїв), посвідчених сертифікатами ОД №036180 та ОД №035999, ґрунтуються на припущеннях. Навіть за умови встановлення обставин щодо помилковості дій/поведінки органів публічної влади по виділенню в натурі у власність ОСОБА_4 земельних часток (паїв), посвідчених сертифікатами ОД №036180 та ОД №035999, такі помилки не можуть бути усунені шляхом позбавлення ОСОБА_2 права власності на відповідне майно. Положення прецедентної практики ЄСПЛ вказують, що у подібних ситуаціях ризик будь-якої помилки державного органу покладається на самий орган, при цьому, відновлення прав зацікавленого суб`єкта може відбуватися шляхом відповідних компенсацій, але ніяк не за рахунок позбавлення майна особи, яка відкрито володіє ним протягом тривалого часу. Критерії, наявність яких є обов`язковою передумовою для втручання у право ОСОБА_2 на мирне володіння майном, відсутні.
Крім того, правовий режим права на земельну частку (пай) є відмінним від правового режиму права на сформовану земельну ділянку, тому не можливо у судовому порядку визнати право власності позивача на майно, яке навіть не ввійшло до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 . У свою чергу віднесення майнового права на земельну частку (пай) до спадкової маси ОСОБА_3 можливе лише за умови виникнення такого права на законних підставах та посвідчення його у спосіб, встановлений законодавством. Позивач обґрунтовує наявність у ОСОБА_3 права на земельну частку (пай) видачею йому свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 вересня 2004 року за реєстровим №2454 та сертифікатом на право на земельну частку (пай) ОД №035999 від 08 липня 1996 року. Разом з тим у вказаному свідоцтві право на спадщину за законом спадкоємцем вказаний ОСОБА_8 , а земельна частка (пай), яка є спадковим майном, не має встановленого розміру в умовних кадастрових гектарах. Щодо сертифікату ОД №035999, то такий не містить інформації про дату внесення запису про перехід права на земельну частку (пай).
Задоволення вимог про поділ земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності, надання утвореної в результаті поділу земельної ділянки у приватну власність тощо є безпідставним, так як аналіз законодавства свідчить про те, що поділ земельної ділянки та формування в результаті цього новоутворених ділянок передбачає розробку відповідної технічної документації із землеустрою та здійснюється виключно на її підставі з дотриманням відповідних процедур, що унеможливлює здійснення такого поділу й виникнення відповідних ділянок шляхом ухвалення певного рішення судом.
В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.
Відзив на апеляційну скаргу не подано. У письмових поясненнях представник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тим, що учасники справи не заперечували тотожність особи, яка вказана у свідоцтві та сертифікаті як ОСОБА_8 та у заповіті від 30 червня 2015 року і свідоцтві про смерть як ОСОБА_3 . Різне написання прізвища у правовстановлюючих документах різного часу пояснюється документуванням ОСОБА_3 паспортами з відповідним написанням його прізвища (т.3 а.с.1-2).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року в порядку процесуального правонаступництва залучено Роздільнянську районну державну адміністрацію Одеської міської ради в якості процесуального правонаступника відповідача Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області (т.3 а.с.132).
Представником ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_2 надано письмові пояснення щодо обрання позивачем неефективного способу судового захисту за позовними вимогами про визнання частково недійсним розпорядження Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області від 24 листопада 2005 року №567/А-2005, державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯН №286422, свідоцтва про право на спадщину від 04 жовтня 2012 року, про визнання права на частку у спільній частковій власності, поділ та надання ділянки в особисту приватну власність; щодо порядку обчислення позовної давності на вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, врахування висновків Верховного Суду тощо (т.3 а.с.158-165).
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові з огляду на наступне.
Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.
Згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай), серія ОД №035999, виданого 08 липня 1996 року Великомихайлівською районною державною адміністрацією Одеської області, ОСОБА_5 на підставі рішення Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області від 29 березня 1996 року №185 належало право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Україна», розміром 7,8 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 74 роки.
Спадкову справу №460/04 до майна померлого ОСОБА_5 заведено Великомихайлівською державною нотаріальною конторою Одеської області. З заявою про прийняття спадщини звернувся 24 вересня 2004 року ОСОБА_8 як син померлого, в заяві вказав, що спадщина відкрилась на право на земельну частку (пай), посвідчене Сертифікатом серії НОМЕР_5 ; що спадкоємцем також є дружина померлого ОСОБА_4 . Спадкоємець ОСОБА_4 подала нотаріусу заяву, в якій зазначила, що на спадщину чоловіка ОСОБА_5 не прийняла та на спадщину не претендує, до суду для оформлення спадщини звертатися не буде. Спадкоємець ОСОБА_11 подав нотаріусу заяву, в якій зазначив, що спадщину батька ОСОБА_5 не прийняв та на спадщину не претендує, до суду для оформлення спадщини звертатись не буде. Спадкоємець ОСОБА_12 подав нотаріусу заяву, в якій зазначив, що спадщину батька ОСОБА_5 не прийняв та на спадщину не претендує, до суду для оформлення спадщини звертатись не буде. Спадкоємець ОСОБА_13 подала нотаріусу заяву, в якій зазначила, що спадщину батька ОСОБА_5 не прийняла та на спадщину не претендує, до суду для оформлення спадщини звертатись не буде. Спадкоємець ОСОБА_2 подала нотаріусу заяву, в якій зазначила, що спадщину батька ОСОБА_5 не прийняла та на спадщину не претендує, до суду для оформлення спадщини звертатись не буде (т.1 а.с.195-206).
У Спадковій справі №460/04 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 державним нотаріусом Шавша Г.М. видано 24 вересня 2004 року за реєстровим №2454 Свідоцтво про право на спадщину за законом сину ОСОБА_8 на спадкове майно, а саме на право на земельну частку (пай), що посвідчено Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД №035999, зареєстрованим в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №15 на ім`я члена КСП «Україна» с. Новопетрівка Великомихайлівського району Одеської області (т.1 а.с.11, 202).
У Сертифікаті на право на земельну частку (пай), серія ОД №035999 від 08 липня 1996 року внесено зміни у зв`язку з передачею права на земельну частку (пай), а саме зазначено, що право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_8 на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого 24 вересня 2004 року за реєстровим №2454, серія ВВМ №240709; розмір земельної частки (паю) 7,8 в умовних кадастрових гектарах.
Згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП «Україна» зареєстровано:
за ОСОБА_5 Сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ОД №035999, виданий 29 березня 1996 року за №185, розмір земельної частки 7,8 в умовних кадастрових гектарах; потому вказаний Сертифікат зареєстрований за ОСОБА_8 на підставі ВВМ №240709 від 24 вересня 2004 року;
за ОСОБА_4 Сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ОД №036180, виданий 29 березня 1996 року за №185, розмір земельної частки 7,8 в умовних кадастрових гектарах (т.1 а.с.8,9).
Розпорядженням Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області від 23 листопада 2005 року №565/А-2005 «Про дозвіл на виділення земельних часток (паїв) громадянам, власникам сертифікатів» зобов`язано громадян (згідно додатку всього 180 чол.) замовити виготовлення технічної документації щодо виділення в натурі земельних часток (паїв) загальною площею 1661,4 в умовних кадастрових гектарах із земель сільськогосподарського призначення колишнього КСП «Україна» та державних актів на право власності на земельну ділянку, яку подати на розгляд та затвердження у встановленому законодавством порядку (т.1 а.с.56).
Додатком до Розпорядження Великомихайлівської районної державної адміністрації від 23 листопада 2005 року №565/А-2005 є Список громадян, які мають право на земельну частку (пай) із земель сільськогосподарського призначення колишнього КСП «Україна». У Списку всього 180 чоловік, під номером 85 значиться ОСОБА_4 (номер земельного масиву 104; номер земельної ділянки 231, 232; площа 15,6 умовних кадастрових гектарів (т.1 а.с.56, 57-58).
У Списку громадян, які мають право на земельну частку (пай) із земель сільськогосподарського призначення колишнього КСП «Україна», що був додатком до Розпорядження районної державної адміністрації від 23 листопада 2005 року №565/А-2005, не значить ОСОБА_14 .
Додатком до Технічного завдання, що затверджено начальником Великомихайлівського районного відділу земельних ресурсів (колишній КСП «Україна», загальна площа об`єкту 1996,80 га, кількість паїв 256 шт., замовники всього 182 чол.) є Список громадян, що мають право на земельну частку (пай) із земель сільськогосподарського призначення колишнього КСП «Україна», де під номером 32 ОСОБА_4 з Сертифікатом ОД №036180 та Сертифікатом ОД №035999 (т.1 а.с.59, 60-61).
Технічна документація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі власникам земельних часток (паїв) із земель сільськогосподарського призначення колишнього КСП «Україна» (всього 182 чол.) на території Новопетрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, складеної у 2006 році приватним підприємством виробничо-комерційна фірма «Стелхен» містить Список громадян, де під номером 32 значиться ОСОБА_4 з Сертифікатом ОД №036180 та Сертифікатом ОД №035999, масив 104, ділянка № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , площа 10,86 га (т.1 а.с.52-55).
Згідно Розпорядження Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області від 24 листопада 2005 року №567/А-2005 «Про передачу в натурі земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право власності на земельну ділянку»:
затверджено технічну документацію із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) на землях сільськогосподарського призначення колишнього КСП «Україна» на території Новопетрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області;
передано громадянам (згідно додатку всього 180 чол.) в натурі земельні ділянки загальною площею 1143,96 га, в тому числі 1143,96 га ріллі, із земель сільськогосподарського призначення колишнього КСП «Україна» у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новопетрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області;
видано громадянам (згідно додатку всього 180 чол.) державні акти на право власності на земельну ділянку з реєстрацією їх в установленому законодавством порядку;
сертифікати на право на земельну частку (пай) повернути до районної державної адміністрації;
Великомихайлівському районному відділу земельних ресурсів внести зміни до земельно-кадастрової документації (т.1 а.с.13).
Додатком до Розпорядження Великомихайлівської районної державної адміністрації від 24 листопада 2005 року №567/А-2005 є Список громадян, які мають право на земельну частку (пай) із земель сільськогосподарського призначення колишнього КСП «Україна». У Списку всього 180 чоловік, під номером 85 значиться ОСОБА_4 (номер земельного масиву 104; номер земельної ділянки 231, 232; площа 10,86 га, в тому числі ріллі 10,86 га) (т.1 а.с.14-23).
У Списку громадян, які мають право на земельну частку (пай) із земель сільськогосподарського призначення колишнього КСП «Україна», що був додатком до Розпорядження Великомихайлівської районної державної адміністрації від 24 листопада 2005 року №567/А-2005, не значить ОСОБА_14 (т.1 а.с.13, 14-23).
Згідно Акту про передачу та прийом земельної частки (паю) в натурі від 29 грудня 2005 року на виконання Розпорядження Великомихайлівської районної державної адміністрації від 24 листопада 2005 року №567/А-2005 передано ОСОБА_4 (власнику сертифікатів серії НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ) земельну ділянку в розмірі 10,86 га (т.1 а.с.62).
Державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯГ №286422, видано 03 жовтня 2006 року Великомихайлівською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі Розпорядження райдержадміністрації Великомихайлівського району Одеської області від 24 листопада 2005 року №567/А-2005 про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 10,86 га цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», що розташована на території Новопетрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області; кадастровий номер земельної ділянки 5121683200:01:001:0518 (т.1 а.с.24).
ОСОБА_4 , 1923 року народження, склала заповіт, яким заповіла ОСОБА_2 , 1963 року народження, земельну ділянку площею 10,86 га «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», що розташована на території Новопетрівської сільської ради; та яким заповіла ОСОБА_15 , 1953 року народження, домоволодіння АДРЕСА_1 (т.1 а.с.91).
ОСОБА_4 , 1923 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 87 років.
Спадкову справу №454/2011 до майна померлої ОСОБА_4 заведено Великомихайлівською районною державною нотаріальною конторою Одеської області. З заявами про прийняття спадщини звернулись: 08 серпня 2011 року ОСОБА_2 , 1963 року народження, як дочка померлої.
У Спадковій справі №454/2011 до майна померлої ОСОБА_4 державним нотаріусом Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області Трофімовою С.О. видано 04 жовтня 2012 року Свідоцтво про право на спадщину за заповітом дочці ОСОБА_2 , 1963 року народження, на спадщину, а саме на земельну ділянку площею 10,85 га, цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер 5121683200:01:001:0518, що розташована на території Новопетрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №286422, виданого Великомихайлівською районною державною адміністрацією Одеської області 03 жовтня 2006 року, зареєстрованого за №854 (т.1 а.с.97).
Спадкова справа №454/2011 до майна померлої ОСОБА_4 не містить заяви ОСОБА_3 про прийняття спадщини померлої матері.
За інформацією станом на 23 серпня 2007 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно земельна ділянка (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23904195126) площею 10,86 га цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер 5121683200:01:001:0518, зареєстрована на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого 04 жовтня 2012 року за реєстровим номером 1-1390 державним нотаріусом Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області; земельна ділянка з 12 лютого 2016 року перебуває в оренді приватного підприємства «Богуславське» (код ЄДРПОУ 30817070) на підставі Договору оренди землі від 21 липня 2015 року, строк оренди 10 років з правом пролонгації (т.1 а.с.28-29, 30-32).
ОСОБА_3 , 1951 року народження, склав заповіт на користь ОСОБА_1 , 1988 року народження, яким заповів усе нерухоме та рухоме майно, що буде належне йому на день смерті та на що за законом матиме право. Заповіт посвідчено секретарем Полезненської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області Черською В.І. 13 червня 2015 року, зареєстровано в реєстрі за №35 (т.1 а.с.26).
ОСОБА_3 , 1951 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 64 роки.
Спадкову справу №481/2015 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 заведено Великомихайлівською районною державною нотаріальною конторою Одеської області. З заявами про прийняття спадщини звернулись: 29 вересня 2015 року ОСОБА_1 , 1988 року народження, як дочка померлого (вказала, що про інших спадкоємців їй не відомо); ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_16 , 1982 року народження, як син померлого (вказав, що іншими спадкоємцями є дочка спадкодавця ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_17 ).
У Спадковій справі №481/2015 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 наявна заява ОСОБА_1 від 04 квітня 2016 року про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, де ОСОБА_18 вказала, що після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.70).
У Спадковій справі №481/2015 до майна померлого ОСОБА_3 державним нотаріусом Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області Трофімовою С.О. видано 06 квітня 2016 року Свідоцтво про право на спадщину за заповітом дочці ОСОБА_1 , 1988 року народження, на спадщину, а саме на житловий будинок житловою площею 25,9 кв.м, загальною площею 58,8 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.27, т.1 а.с.67-84).
17 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом щодо захисту права на частку земельної ділянки кадастровий номер 5121683200:01:001:0518, яке вважає, що їй належить в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 .
Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ч.1 ст.1216 ЦК України).
У розумінні даної норми матеріального права об`єктом спадкування є права та обов`язки, якими володіла особа, що померла, як то спадкодавець.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч.1 ст.1217 ЦК України).
У розумінні даної норми права спадкування за законом здійснюється у разі: відсутності заповіту; повного або часткового визнання заповіту недійсним; неприйняття спадщини спадкоємцем за заповітом чи відмови від неї; усунення спадкоємця за заповітом від права на спадкування; охоплення заповітом лише частини спадщини.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч.1 ст.1218 ЦК України).
У розумінні даної норми матеріального права спадщина тлумачиться як комплекс прав та обов`язків; до спадщини належить, зокрема, не будинок, земельна ділянка тощо, а право власності на ці об`єкти (право власності на будинок, право власності на земельну ділянку тощо).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.1 ст.1220 ЦК України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч.1 ст.1223 ЦК України).
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч.3 ст.1223 ЦК України).
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч.1 ст.1225 ЦК України).
Встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зі Спадкової справи №481/2015 вбачається, що спадкоємцями померлого є дочка ОСОБА_1 за заповітом, дружина померлого ОСОБА_17 за законом, син померлого ОСОБА_16 за законом. Померлий залишив заповіт, тому спадкування здійснюється за заповітом. У Спадковій справі №481/2015 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яка складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, видано спадкоємцю за заповітом ОСОБА_1 . Спадкова справа №481/2015 не містить даних про наявність іншого спадкового майна померлого ОСОБА_3 . У спадковій справі відсутня постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо інших прав, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини.
Щодо земельної ділянки кадастровий номер 5121683200:01:00160518.
ОСОБА_5 (дід ОСОБА_1 ) мав право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Україна», розміром 7,8 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Дане право було посвідчено Сертифікатом на право на земельну частку (пай), серія ОД №035999 від 08 липня 1996 року, виданим на підставі розпорядження Великомихайлівської районної державної адміністрації від 29 березня 1996 року №185.
ОСОБА_4 (баба ОСОБА_1 ) мала право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Україна», розміром 7,8 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Дане право було посвідчено Сертифікатом на право на земельну частку (пай), серія ОД №036180 від 08 липня 1996 року, виданим на підставі розпорядження Великомихайлівської районної державної адміністрації від 29 березня 1996 року №185.
Встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зі Спадкової справи №460/04 вбачається, що спадкоємцями померлого були дружина ОСОБА_4 за законом, син ОСОБА_3 (вказано ОСОБА_19 ) за законом, син ОСОБА_11 за законом, син ОСОБА_12 за законом, дочка ОСОБА_13 за законом, дочка ОСОБА_2 за законом. У Спадковій справі №480/04 свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Україна», розміром 7,8 в умовних кадастрових гектарах, що належало померлому згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ОД №035999, було видано 24 вересня 2004 року спадкоємцю за законом ОСОБА_3 (вказано ОСОБА_19 ) (всі інші спадкоємці за законом фактично відмовились від спадщини).
У Сертифікат на право на земельну частку (пай), серія ОД №035999 від 08 липня 1996 року були внесені зміни у зв`язку з переходом права до спадкоємця ОСОБА_3 (вказано ОСОБА_19 згідно паспортних даних на той час).
Передача земельних часток (паїв) у натурі із земель сільськогосподарського призначення колишнього КСП «Україна» розпочалася у 2005 році.
Станом на 2005 рік ОСОБА_3 мав право на земельну частку (пай) у розмірі 7,8 в умовних кадастрових гектарах на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 вересня 2004 року після смерті батька ОСОБА_5 (відповідні зміни внесені у Сертифікат на право на земельну частку (пай), серія ОД №035999).
Станом на 2005 рік ОСОБА_4 мала право на земельну частку (пай) у розмірі 7,8 в умовних кадастрових гектарах на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай), серія ОД №036180.
Документи в справі, як то Розпорядження Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області від 23 листопада 2005 року №565/А-2005 «Про дозвіл на виділення земельних часток (паїв) громадянам, власникам сертифікатів», Розпорядження Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області від 24 листопада 2005 року №567/А-2005 «Про передачу в натурі земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право власності на земельну ділянку», додані до цих розпоряджень Списки громадян, які мають право на земельну частку (пай) із земель сільськогосподарського призначення колишнього КСП «Україна», Технічна документація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі власникам земельних часток (паїв) із земель сільськогосподарського призначення колишнього КСП «Україна» тощо вказують на те, що розпорядження органу влади приймались, технічна документація із землеустрою виготовлялась та затверджувалась органом влади щодо виділення ОСОБА_4 в натурі земельної ділянки загальною площею 10,86 га, що включала в себе земельні ділянки 231 та 232 на масиві НОМЕР_3 , тобто земельна ділянка виділялась в натурі як володільцю Сертифікату ОД №036180 та Сертифікату ОД №035999.
З наявної в справі документації щодо виділу в натурі земельних часток (паїв) вбачається, що об`єднання сертифікатів на право на земельну частку (пай) при виділі в натурі земельних часток (паїв) було непоодиноким, інші громадяни також отримували в натурі одну цільну земельну ділянку на підставі кількох сертифікатів.
Отже, при виділі у 2005 році в натурі земельних часток (паїв) із земель сільськогосподарського призначення колишнього КСП «Україна» з послідуючим отриманням у 2006 році держаних актів на право власності на земельні ділянки, що мали встановлену площу, межі, кадастровий номер тощо, ОСОБА_3 погодився на передачу ОСОБА_4 в натурі двох земельних ділянок 231 та НОМЕР_2 по Сертифікатах ОД №036180 та ОД №035999 на одному масиві 104, а після виготовлення технічної документації із землеустрою та прийняття відповідних розпоряджень органом влади на передачу у приватну власність земельної ділянки як єдиної загальною площею 10,86 га з кадастровим номером 5121683200:01:00160518.
Право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 10,86 га, цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер 5121683200:01:00160518 як об`єкт нерухомого майна було зареєстровано в установленому законом порядку у 2006 році.
ОСОБА_3 не оспорював розпорядження органу влади щодо виділу земельних часток (паїв) в натурі, не оспорював набуття матір`ю ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку площею 10,86 га, цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер 5121683200:01:00160518.
Після видачі громадянам державних актів на право власності на земельні ділянки за наслідками виділення в натурі земельних часток (паїв) сертифікати на право на земельну частку (пай) підлягали поверненню до районної державної адміністрації, як наслідок, сертифікати про право на земельну частку (пай) не могли знаходитися у громадян, так як мали бути передані районній державній адміністрації взамін на державні акти на право власності на земельну ділянку.
З виділенням земельних часток (паїв) в натурі та видачею державних актів на право власності на земельні ділянки припинилось право на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах та виникло право власності на земельну ділянку як об`єкт нерухомого майна, що має встановлені розмір, межі, кадастровий номер, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в державних реєстрах тощо.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Право власності на земельну ділянку площею 10,86 га, цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер 5121683200:01:00160518, ввійшло до складу спадщини ОСОБА_4 серед іншого спадкового майна, щодо якого за життя спадкодавець склала заповіт. Право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5121683200:01:00160518 було спадковано дочкою померлої ОСОБА_2 з видачею спадкоємцю 04 жовтня 2012 року Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку кадастровий номер 5121683200:01:00160518.
Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 5121683200:01:00160518 зареєстровано в установленому законом порядку у 2012 році.
ОСОБА_3 не звертався з заявою про прийняття спадщини померлої матері ОСОБА_4 , не оспорював складений у 2007 році заповіт матері ОСОБА_4 щодо земельної ділянки та житлового будинку, не оспорював набуття ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері земельної ділянки кадастровий номер 5121683200:01:00160518.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
До складу спадщини померлого ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5121683200:01:00160518 не ввійшло, так як дана земельна ділянка була набута у власність у 2006 році ОСОБА_4 , після її смерті у 2011 році ввійшла до складу спадщини ОСОБА_4 та була набута у 2012 році у власність в порядку спадкування ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 є спадкоємцем прав та обов`язків, що належали батькові ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини.
На момент відкриття спадщини після смерті у 2015 році ОСОБА_3 земельна ділянка кадастровий номер 5121683200:01:00160518 йому не належала.
ОСОБА_1 не є спадкоємцем прав та обов`язків баби ОСОБА_4 , так як на момент смерті баби був живий її батько, тобто син баби та інші дочки і сини баби.
ОСОБА_3 , якому належало право на земельну частку (пай) згідно отримано ним 24 вересня 2004 року Свідоцтва про право на спадщину померлого у 2001 році батька, що складалася з права на земельну частку (пай) згідно Сертифікату ОД №035999, фактично з 2005 року (часу прийняття органом влади рішень щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі, виготовлення технічної документації, складання списків громадян тощо) мав знати про можливе порушення його права на земельну частку (пай), натомість жодних дій, направлених на захист суб`єктивного права, про порушення якого наразі стверджує спадкоємець ОСОБА_1 , починаючи з 2005 року по день своєї смерті у 2015 році не вчинив.
ОСОБА_2 стверджує, що брат ОСОБА_3 не вважав свої права порушеними та свідомо бажав формування земельної ділянки матері ОСОБА_4 за рахунок двох земельних часток (паїв). Дані доводи доказами у справі не спростовані, а сама поведінка ОСОБА_4 на протязі десяти років (не оскаржував розпорядження органу влади, набуття матір`ю земельної ділянки, складений матір`ю заповіт, не звертався за спадщиною матері, не оскаржував набуття сестрою ОСОБА_2 земельної ділянки в порядку спадкування після матері тощо) цьому підтвердження.
Крім того, правовий режим права на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) є відмінним від правового режиму права власності на сформовану земельну ділянку.
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
За життя ОСОБА_4 не вчинив жодних дій для передачі йому у власність земельної ділянки на підставі успадкованого ним після смерті батька права на земельну частку (пай), не оформив в установленому законом порядку право власності на земельну ділянку, не отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, не зареєстрував за собою право власності на земельну ділянку тощо.
Спосіб судового захисту права, яке ОСОБА_1 вважає порушеним, не має правових підстав для задоволення у розумінні чинного законодавства та актуальної судової практики.
Правові підстави для задоволення позову відсутні.
Справа в провадженні суду першої інстанції з травня 2019 року, суду апеляційної інстанції з грудня 2020 року, після зміни судді-доповідача та повернення справи з Верховного Суду призначалась до розгляду на 20 квітня 2023 року, 09 листопада 2023 року, 21 березня 2024 року, 20 червня 2024 року, 31 жовтня 2024 року, 21 листопада 2024 року, 28 листопада 2024 року, 06 березня 2025 року. Інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Учасники справи мали процесуальний час для надання суду обґрунтування власних позицій. Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконувались, порядок вручення судових повісток дотримувався, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повісток розпоряджалися на власний розсуд; додатково учасники справи повідомлялися документом в електронному вигляді «Судова повістка…», SMS-повідомлення «Судова повістка…», повідомленням у додатку «Viber»; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 06 березня 2025 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 29 вересня 2020 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області в особі правонаступника Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_2 , за участю приватного підприємства «Богуславське» про визнання частково недійсними розпорядження органу влади, державного акту на право власності на земельну ділянку, свідоцтва про право на спадщину, визнання в порядку спадкування права власності на частку у праві приватної власності на земельну ділянку, поділ земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, надання земельної ділянки у особисту приватну власність відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15 квітня 2025 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді С.М.Сегеда
Є.С.Сєвєрова
