Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 572/4907/24 Провадження №11-кп/802/414/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
про закінчення підготовки та призначення
апеляційного розгляду
12 травня 2025 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду ОСОБА_2 , ознайомившись з матеріалами кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_4 на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 14 березня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 08 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_4 на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 14 березня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Вказаним вироком суду запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою залишено до набрання цим вироком законної сили, але не довше, аніж до 13 травня 2025 року.
08 травня 2025 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування заявленого клопотання прокурор посилається на те, що на даний час продовжують існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме: ризик можливості переховуватись від суду у разі перебування на волі, ризик незаконного впливу на потерпілого у даному кримінальному провадженні, а також ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 401 КПК України суддя доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок суду першої інстанції: вирішує інші клопотання, у тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу.
Частинами 1, 3 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Вимогами ч. 4 ст. 374 КПК України визначено, що у резолютивній частині вироку, крім іншого, зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Аналізуючи зміст заявленого прокурором клопотання, суддя доповідач вважає прийнятними доводи прокурора про наявність ризиків, які були підставою для застосування та неодноразово продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у суді першої інстанцій, що передбачені ч. 1 ст. 177 КК України.
Апеляційний суд погоджується з твердженням прокурора про наявність вказаних у клопотанні ризиків, можливого переховування від суду у разі перебування на волі, ризик незаконного впливу на потерпілого у даному кримінальному провадженні, а також ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання на строк до 8 років позбавлення волі.
Крім того, в обвинуваченого слабкі соціальні зв`язки, оскільки не має утриманців, не є працевлаштованим, проживає не за зареєстрованим місцем постійного проживання, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічне кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, апеляційний суд дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може вчинити активні дії, спрямовані на переховування від суду, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, а також може вчинити інші кримінальні правопорушення, а також незаконно впливати на потерпілого.
Зазначені вище обставини, на думку апеляційного суду, дають достатні підстави вважати, що у разі не продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_3 перебуваючи на волі, можуть вчинити активні дії щодо переховування від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, яке виправдовує необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.
З огляду на матеріали кримінального провадження та існування обґрунтованих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були встановлені в ході розгляду кримінального провадження місцевим судом та продовжують існувати на стадії апеляційного провадження, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, - апеляційний суд вважає, що на час розгляду даного кримінального провадження необхідно продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б на даний час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, також не надано медичної документації на підтвердження неможливості з медичних показань подальшого тримання його під вартою, і що такі умови несуть реальну загрозу для його життя та здоров`я.
Наведені у клопотанні прокурора підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому належним чином обґрунтовані і вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання та подальшого неодноразового продовження йому запобіжного заходу, на даний час, не змінились.
Оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину пов`язаного з насильством, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки такий запобіжний захід не зможе запобігти існуванню встановлених ризиків та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
В порядку підготовки кримінального провадження до апеляційного розгляду суддею-доповідачем виконані вимоги ч. ч. 1, 3 ст. 401 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 10 липня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Закінчити підготовчі дії до апеляційного розгляду кримінального провадження.
Розгляд кримінального провадження призначити на 10 годину 00 хвилин 01 липня 2025 року у приміщенні Волинського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду ОСОБА_2
