Справа № 572/4907/24 Провадження №11-кп/802/414/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 липня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участюсекретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12024181200000680 за апеляційними скаргами обвинуваченого та його захисника ОСОБА_8 на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 14 березня 2025 року щодо ОСОБА_7 ,
В С Т А Н О В И В :
Вказаним вироком суду ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Людинь Сарненського (колишнього Дубровицького) району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою загальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 05 березня 2018 року ч.1 ст.121 КК України, до покарання у виді 6 років позбавлення волі,
засуджений за ч.1 ст.121 КК України - у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.
Строк покарання ОСОБА_7 визначено обчислювати з 14 березня 2025 року з моменту проголошення вироку, зарахувавши у строк покарання термін перебування під вартою, з моменту затримання, тобто, з 28 серпня 2024 року, із розрахунку, відповідно до вимог ст.72 КК України один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Обраний відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою залишено до набрання цим вироком законної сили.
Вироком вирішено питання речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винний та засуджений за те, що він маючи не зняту та не погашену судимість згідно вироку Сарненського районного суду Рівненської області від 05 березня 2018 року, яким останнього засуджено за ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, 28 серпня 2024 року приблизно о 21 год. 40 хв., перебуваючи в будинку за місцем проживання ОСОБА_10 , що в АДРЕСА_2 , під час суперечки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою заподіяти тілесні ушкодження, умисно наніс не менше одного удару ножем в область черевної порожнини справа та не менше одного удару ножем в область тильної сторони лівої долоні ОСОБА_11 , в результаті чого спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді вертикально орієнтованої рани з рівними неосадненими краями, загостреними кінцями в ділянці епігастрію (передня черевна стінка), з продовженням раневого каналу через шкіру, підшкірну клітківку, листок очеревини, з наскрізним ушкодженням лівої долі печінки з ушкодженням задньої стінки парієтальної очеревини; з ознаками гострої внутрішньочеревної кровотечі - які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, а також тілесне ушкодження у виді рани з рівними неосадненими краями, загостреними кінцями між 3 та 4 пальцями лівої кисті (з переходом на міжсуглобний проміжок п`ястя), що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.
Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений та його захисник ОСОБА_8 подали апеляційні скарги.
30.06.2025 до Волинського апеляційного суду надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_12 про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування заявленого клопотання прокурор посилається на те, що на даний час продовжують існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме: ризик можливості переховуватись від суду у разі перебування на волі, ризик незаконного впливу на потерпілого у даному кримінальному провадженні, а також ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.
Заслухавши доповідача, який виклав зміст поданого клопотання та основані його доводи, прокурора, який підтримував подане клопотання і просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою, обвинуваченого ОСОБА_7 , який не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Згідно положень ч.1 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Апеляційний суд погоджується з твердженням прокурора про наявність ризиків, які були підставою для застосування та неодноразово продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у суді першої інстанцій, що передбачені ч.1 ст.177 КК України, а саме: можливого переховування від суду у разі перебування на волі, ризик незаконного впливу на потерпілого у даному кримінальному провадженні, а також ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання на строк до 8 років позбавлення волі.
Крім того, в обвинуваченого слабкі соціальні зв`язки, оскільки не має утриманців, не є працевлаштованим, проживає не за зареєстрованим місцем постійного проживання, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічне кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, апеляційний суд дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 може вчинити активні дії, спрямовані на переховування від суду, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, а також може вчинити інші кримінальні правопорушення, а також незаконно впливати на потерпілого.
Зазначені вище обставини, на думку апеляційного суду, дають достатні підстави вважати, що у разі не продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_7 перебуваючи на волі, можуть вчинити активні дії щодо переховування від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, яке виправдовує необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.
З огляду на матеріали кримінального провадження та існування обґрунтованих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були встановлені в ході розгляду кримінального провадження місцевим судом та продовжують існувати на стадії апеляційного провадження, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, - апеляційний суд вважає, що на час розгляду даного кримінального провадження необхідно продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б на даний час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, також не надано медичної документації на підтвердження неможливості з медичних показань подальшого тримання його під вартою, і що такі умови несуть реальну загрозу для його життя та здоров`я.
Наведені у клопотанні прокурора підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому належним чином обґрунтовані і вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання та подальшого неодноразового продовження йому запобіжного заходу, на даний час, не змінились.
Оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину пов`язаного з насильством, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки такий запобіжний захід не зможе запобігти існуванню встановлених ризиків та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_12 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 29 серпня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Головуючий
Судді: