Ухвала
18 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 752/4458/23
провадження № 61-9757ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2025 року та постанову Верховного Суду від 30 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє як законний представник неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Саваріна Олена Сергіївна, ОСОБА_1 , служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання заповіту нікчемним та застосування наслідків нікчемного правочину,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2023 року ОСОБА_2 , яка є законним представником неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви від 01 серпня 2023 року, просила визнати нікчемним заповіт ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О. С.;
застосувати наслідки нікчемного правочину шляхом скасування запису № 65694544 від 18.03.2020 в Спадковому реєстрі про заповіт ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О. С.;
визнати право ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на спадкування за законом за правом представлення померлого батька ОСОБА_8 , після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Голосіївський районний суд м. Києва рішенням від 16 жовтня 2024 року в задоволенні позову відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 30 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Визнав заповіт ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О. С. 18 березня 2020 року за реєстровим номером 368, 369, нікчемним. Скасував у Спадковому реєстрі запис № 65694544 від 18 березня 2020 року про заповіт ОСОБА_7 , складений та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О. С. за реєстровими номерами 368, 369. В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Верховний Суд постановою від 30 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнив частково. Постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2025 року в частині визнання нікчемним заповіту ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О. С. 18 березня 2020 року за реєстровим номером 368, 369, скасував та в цій частині ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги. В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2025 року залишив без змін.
28 липня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2025 року та постанову Верховного Суду від 30 квітня 2025 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Разом із цим, ОСОБА_1 звернулася з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 30 січня 2025 року, яке мотивовано тим, що у травні їй стало відомо, що відбувся касаційний розгляд справи та постановою Верховного Суду від 30 квітня 2025 року частково скасовано постанову апеляційного суду від 30 січня 2025 року в частині визнання заповіту нікчемним. Водночас, повний текст постанови Київського апеляційного суд від 30 січня 2025 року їй направлено не було, в електронний суд постанову апеляційного суду доставлено не було, про касаційній розгляд справи її не повідомляли. Вона є людиною похилого віку, через перелом шийки бедра з початку 2025 року постійно перебуває на лікуванні у зв`язку із чим вчасно подати касаційну скаргу вона не змогла. В кінці травня вона звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення, проте ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2025 року касаційну скаргу повернуто заявнику. Медичні довідки з доданим перекладом належним чином засвідчують факт її важкого стану здоров`я та перебування на систематичному лікуванні, що унеможливило подання касаційної скарги в межах тридцятиденного строку з моменту винесення постанови апеляційного суду. З урахуванням наведеного, заявник вважає, що є підстави для поновленням строку на касаційне оскарження судових рішень.
На підтвердження наведеного заявником надано копії наданих медичних довідок з перекладом інтернет ресурсу Deepseek (китайська компанія в галузі штучного інтелекту).
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження не дають достатніх підстав для визнання їх поважними з огляду на таке.
Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - Реєстр) не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
З даних Реєстру встановлено, що повний текст постанови Київського апеляційного суду від 30 січня 2025 року складено 10 лютого 2025 року. Київський апеляційний суд надіслав вказану постанову до Реєстру для оприлюднення - не визначено, надання загального доступу забезпечено - 11 лютого 2025 року.
Відповідно до частини п`ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно із відомостями з підсистеми Електронний суд ЄСІТС ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд з 24 червня 2021 року.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Дослідженням документів у справі № 752/4458/23, які наявні в системі «Електронний суд», встановлено, що згідно із супровідним листом Київського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року № 752/4458/23/26262/2025 ОСОБА_1 була надіслана копія/електронний примірник постанови Київського апеляційного суду від 30 січня 2025 року та згідно з карткою руху документа доставлена до електронного суду 11 лютого 2025 року о 03:38.
Отже, доводи ОСОБА_1 про те, що їй постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2025 року не було направлено та в електронний суд вказана постанова апеляційного суду доставлена не була є необґрунтованими, оскільки оскаржуване судове рішення було надіслано їй до Електронного суду 11 лютого 2025 року.
21 травня 2025 року ОСОБА_1 вперше подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2025 року та постанову Верховного Суду від 30 квітня 2025 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявникові з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України (провадження № 61-6531ск25).
29 травня 2025 року ОСОБА_1 шляхом формування документа у системі «Електронний суд» вдруге звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2025 року та постанову Верховного Суду від 30 квітня 2025 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2025 року (провадження № 61-6851ск25) визнано наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовлено. Касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги десять днів з дня вручення цією ухвали, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику у зв`язку із тим, що станом на 08 липня 2025 року вимоги ухвали Верховного Суду від 05 червня 2025 року ОСОБА_1 в повному обсязі не виконані.
28 липня 2025 року ОСОБА_9 шляхом формування документа у системі «Електронний суд» втретє звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2025 року та постанову Верховного Суду від 30 квітня 2025 року у цій справі.
Разом із цим, ОСОБА_9 втретє звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення жодним чином не обґрунтовує того, що перешкоджало їй виконати у повному обсязі вимоги ухвали суду касаційної інстанції від 05 червня 2025 року (провадження № 61-6851ск25) про залишення касаційної скарги без руху у визначений судом строк. ОСОБА_9 дійсно в силу норм ЦПК України має право на повторне звернення до суду касаційної інстанції, але це не означає безумовне поновлення строку касаційного оскарження. Тому ОСОБА_9 зобов`язана довести, що саме перешкоджало їй виконати вимоги ухвали Верховного Суду від 05 червня 2025 року (провадження № 61-6851ск25) про залишення касаційної скарги без руху.
Також, Верховний Суд не бере до уваги переклад медичних довідок за допомогою інтернет ресурсу DeepSeek (китайська компанія в галузі штучного інтелекту), оскільки вони надані без апостилю компетентного органу держави, тому не можуть вважатися належними доказами.
За змістом частини другої та четвертої статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов`язує, щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи, а не лише для позивача, який не виконав вказівки Верховного Суду.
За таких обставин наведені у касаційній скарзі підстави для поновлення строку касаційного оскарження наразі недоведені, а отже на даний час не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
У зв`язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення такого строку є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, - надати строк для звернення до суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести інші обґрунтовані підстави для поновлення цього строку, та надати відповідні докази на їх підтвердження.
Крім того, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом із цим, ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить відстрочити їй сплату судового збору до закінчення касаційного розгляду справі.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
За приписами частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, сторона справи, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Ураховуючи наведене, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги необхідно відмовити, оскільки заявник не наводить жодних доводів та не надає доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовну заяву подано у 2023 році, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 684,00 грн, підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі).
Заявником оскаржується судове рішення за результатами задоволення двох позовних вимог немайнового характеру.
Таким чином, ОСОБА_1 заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3 435,52 грн (2 684,00 х 0,4 х 2 х 200 % х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 3 435,52 грн має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).
Також, згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Касаційна скарга надіслана до Верховного Суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд».
Доказів надсилання копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, а саме - ОСОБА_2 та приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Саваріна О. С. з урахуванням положень статті 43 ЦПК України (шляхом надсилання до електронних кабінетів інших учасників справи, а у разі відсутності в інших учасників справи електронних кабінетів чи відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи електронних кабінетів - у паперовій формі листом з описом вкладення) ОСОБА_1 не надано.
З огляду на викладене, заявнику необхідно надати суду касаційної інстанції докази надсилання копії касаційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України (шляхом надсилання до електронних кабінетів інших учасників справи, а у разі відсутності в інших учасників справи електронних кабінетів чи відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи електронних кабінетів - у паперовій формі листом з описом вкладення).
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 30 січня 2025 року за клопотаннями ОСОБА_1 неповажними.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2025 року та постанову Верховного Суду від 30 квітня 2025 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев
