ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 758/3205/21
провадження № 61-10679св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», Товариство з обмеженою відповідальністю «1+1 Інтернет», Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Час»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 08 червня 2023 року в складі судді Ул`яновської О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року в складі колегії суддів: Немировської О. В., Желепи О. В., Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили:
зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1»(далі - ТОВ «ТРК «Студія 1+1»), Товариство з обмеженою відповідальністю «1+1 Інтернет» (далі - ТОВ «1+1 Інтернет) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Час» (далі - ТОВ «Видавництво «Час») припинити дії, що порушують їхні авторські права, шляхом встановлення заборони використовувати тизер або його частини шляхом опублікування; відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; публічного виконання і публічного сповіщення; публічної демонстрації і публічного показу; будь-якого повторного оприлюднення; перекладу; переробки; адаптації, аранжування та інших подібних змін: включення складовою частиною до інших творів; продажу, передання в найм (оренду): імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок без їхньої згоди;
зобов`язати ТОВ «1+1 Інтернет», ТОВ «ТРК «Студія 1+1» та ТОВ «Видавництво «Час» протягом одного місяця, з дня набрання рішенням суду законної сили, за власний рахунок, опублікувати в друкованому засобі масової інформації «Урядовий кур`єр» дані про допущені порушення їхніх майнових та немайнових авторських прав, а саме повне судове рішення, ухвалене в цій справі;
та стягнути солідарно з відповідачів компенсацію за порушення майнових авторських прав в сумі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 90 800,00 грн в рівних частинах для кожного з них.
Свої вимоги мотивували тим, що вони спільною творчою працею створили тизер, який є рекламним роликом документального фільму «ІНФОРМАЦІЯ_12», який розміщений ІНФОРМАЦІЯ_6 року на веб-сайті відеохостингу «YouTube» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2
ІНФОРМАЦІЯ_5 року ТОВ «1+1 Інтернет» розмістило анонс до фільму «ІНФОРМАЦІЯ_8» на веб-сайті відеохостингу «YouTube» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3
ІНФОРМАЦІЯ_9 року та ІНФОРМАЦІЯ_10 року ТОВ «ТРК «Студія 1+1» разом із ТОВ «1+1 Інтернет» здійснили показ фільму «ІНФОРМАЦІЯ_8», а також анонсу в ефірі телеканалу «1+1». ІНФОРМАЦІЯ_7 року ТОВ «1+1 Інтернет» розмістило фільм на веб-сайті відеохостингу «YouTube» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4
Відповідачі включили кадри тизера в анонс тривалістю 5 секунд та до фільму тривалістю 23,37 секунд, як складові частини до анонсу та фільму. Здійснили їхнє публічне сповіщення на телеканалі «1+1» та протягом тривалого часу здійснювали оприлюднення кадрів тизеру до загального відома публіки в мережі «Інтернет».
Факт публікації анонсу та фільму в мережі «Інтернет», а також факт використання кадрів тизера в них підтверджується звітом за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі «Інтернет» № 85/2021-3B від 10 березня 2021 року, підготовленим ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» («Центр компетенції»).
Зазначали, що використання відповідачами кадрів тизеру є неправомірним і порушує їхні права інтелектуальної власності, оскільки вони не надавали дозволів відповідачам на використання тизеру чи його окремих кадрів, при цьому відповідачі не зазначили їх як авторів таких кадрів.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 08 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року, у позові відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності позову.
Позивачі не надали належних доказів наявності авторського права на тизер «ІНФОРМАЦІЯ_11», кадри з якого використано ТОВ «Видавництво «Час» під час створення фільму «Україна.100 днів над прірвою». Тизер не містить вказівки на те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є його авторами.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 через представника ОСОБА_4 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просять скасувати рішення Подільського районного суду міста Києва від 08 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження зазначають неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суди не врахували висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року в справі № 752/4331/15-ц, від 28 серпня 2019 року в справі № 758/3693/17-ц, від 04 грудня 2019 року в справі № 761/12823/16-ц, від 04 березня 2020 року в справі № 520/15449/16, від 18 травня 2022 року в справі № 161/15786/16-ц, від 30 серпня 2023 року в справі № 487/4650/21; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах; підстави, передбачені частиною третьою статті 411 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Суди не врахували, що згідно з частиною другою статті 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» авторське право виникає у автора внаслідок створення твору і не вимагає від нього вчинення жодних дій.
Під час розгляду справи вони подали до суду низку електронних доказів на підтвердження того, що вони є авторами тизеру. Проте суди ці докази належним чином не дослідили, не оцінили їхній достатній та взаємний зв`язок у сукупності.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
13 вересня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
ТОВ «ТРК «Студія 1+1» подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_6 року на веб-сайті «#BABYLON'13» відеохостингу «YouTube» опубліковано тизер під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_11».
Веб-сторінка із фотографіями до фільму «ІНФОРМАЦІЯ_12» на веб-сайті «IMDB» містить фотографії зйомок, кадри та рекламні постери фільму, на якій містяться посилання на персональні сторінки в соціальних мережах позивачів. Відповідно до інформації, розміщеної на цій сторінці, позивачі є авторами фільму «ІНФОРМАЦІЯ_12».
У 2017 році ТОВ «Видавництво «Час» створило документальний кінофільм «ІНФОРМАЦІЯ_8», у якому висвітлено тему окупації території Автономної Республіки Крим та початку збройного конфлікту на сході України.
Під час створення фільму «Україна.100 днів над прірвою» ТОВ «Видавництво «Час» використало кадри з тизеру «ІНФОРМАЦІЯ_11». Вказана обставина визнана відповідачами.
06 березня 2018 року між ТОВ «ТРК «Студія 1+1» та ТОВ «Видавництво «Час» укладено ліцензійну угоду № 0603-2018/1, за умовами якої ТОВ «Видавництво «Час», як ліцензіар та законний власник виключний майнових прав на телевізійну передачу «ІНФОРМАЦІЯ_8», надав ТОВ «ТРК «Студія 1+1» невиключне право на публічне сповіщення твору.
ІНФОРМАЦІЯ_5 року ТОВ «ТРК «Студія 1+1» уклало субліцензійну угоду № 12-03-2018 з TOB «1+1 Інтернет» та передало невиключне право на використання твору на веб-сайтах, які знаходяться в управлінні ТОВ «1+1 Інтернет».
ІНФОРМАЦІЯ_5 року ТОВ «1+1 Інтернет» опублікувало анонс до кінофільму «ІНФОРМАЦІЯ_8» на веб-сайті відеохостингу «YouTube».
ІНФОРМАЦІЯ_9 року та ІНФОРМАЦІЯ_10 року ТОВ «ТРК «Студія 1+1» разом із ТОВ «1+1 Інтернет» здійснило публічне сповіщення фільму «ІНФОРМАЦІЯ_8», а також анонсу в ефірі телеканалу «1+1».
ІНФОРМАЦІЯ_7 року ТОВ «1+1 Інтернет» опублікувало фільм «ІНФОРМАЦІЯ_8» на веб-сайті відеохостингу «YouTube» і опублікувало фільм та анонс на власному відео сервісі 1PLUS1.VIDEO.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом (частина перша статті 418 ЦК України).
Згідно з частиною 433 ЦК України об`єктами авторського права є літературні та художні твори, зокрема аудіовізуальні твори.
Статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», який був чинний на час виникнення спірних правовідносин (тут і далі - Закон № 3792-XII) визначено, що автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.
Суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, та інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до правочину або закону (стаття 7 Закону № 3792-XII).
Згідно з частиною першою Закону № 3792-XII об`єктами авторського права є, серед іншого, аудіовізуальні твори.
Частинами першою та третьою статті 17 Закону № 3792-XII визначено, що авторами аудіовізуального твору є:
а) режисер-постановник;
б) автор сценарію і (або) текстів, діалогів;
в) автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього;
г) художник-постановник;
д) оператор-постановник.
Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.
Відповідно до статті 9 Закону № 3792-XII частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.
Частинами першою, другою та четвертою статті 11 Закону № 3792-XII передбачено, що первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору.
За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.
Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.
Якщо твір опубліковано анонімно чи під псевдонімом (за винятком випадку, коли псевдонім однозначно ідентифікує автора), видавець твору (його ім`я чи назва мають бути зазначені на творі) вважається представником автора і має право захищати права останнього. Це положення діє до того часу, поки автор твору не розкриє своє ім`я і не заявить про своє авторство.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 3792-XII співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір.
Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить всім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення.
Відповідно до частин першої, третьої статті 15 Закону № 3792-XII до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:
а) виключне право на використання твору;
б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:
1) відтворення творів;
2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;
3) публічну демонстрацію і публічний показ;
4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;
5) переклади творів;
6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;
7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;
8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;
9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;
10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп`ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп`ютер;
11) імпорт примірників творів.
Цей перелік не є вичерпним.
Згідно зі статтею 50 Закону № 3792-XII порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є, зокрема вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їхні майнові права, визначені статтями 15, 17, 27, 39-41 цього Закону, з урахуванням умов використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтями 21-25, 42, 43 цього Закону.
Як на підставу цього позову позивачі посилались на те, що в 2015 році вони спільною творчою працею створили тизер, який є рекламним роликом документального фільму «ІНФОРМАЦІЯ_12».ОСОБА_1 є режисером тизеру, ОСОБА_2 - оператором, а ОСОБА_3 - режисером монтажу та звукорежисером. Відповідачі неправомірно без їхньої згоди використали кадри з цього тизеру, чим порушили їхні права.
Відмовляючи в позові, суди виходили з того, щопозивачі не довели належними доказами своє авторське право на тизер.
Верховний Суд з таким висновком погодитись не може.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша, третя статті 89 ЦПК України).
Постанова суду апеляційної інстанції складається зокрема, із мотивувальної частини, що містить зазначення мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу (підпункт «в» пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК України).
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема в постановах від 14 грудня 2019 року в справі № 761/12823/16-ц, від 18 травня 2022 року в справі № 161/15786/16-ц, на які є посилання в касаційній скарзі, в авторському праві діє презумпція авторства. Її спростувати повинен відповідач, тобто особа, яка на думку автора, порушила її авторські права, і така особа не повинна доводити презумпцію авторства, оскільки зазначене презюмується.
За встановленими судами обставинами, позивачі в 2015 році створили фільм «ІНФОРМАЦІЯ_12».
ОСОБА_1 зазначений режисером цього фільму, ОСОБА_2 - оператором, а ОСОБА_3 - режисером монтажу та звукорежисером. Ці обставини сторони не заперечують.
До цього фільму був створений рекламний ролик - тизер «ІНФОРМАЦІЯ_14», який оприлюднений ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті відеохостингу «YouTube» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_13 та є самостійним об`єктом авторського права. У самому тизері відомості про позивачів як співавторів тизеру не зазначені.
Водночас, звертаючись до суду з цим позовом позивачі заявили про своє авторство на тизер «ІНФОРМАЦІЯ_11». Надали суду наявні в них докази на підтвердження факту створення ними тизеру.
Встановлено, що під час створення у 2017 році фільму «Україна. 100 днів над прірвою» ТОВ «Видавництво «Час» використало кадри з тизеру «Крим, як це було/Крым, как это было/Crimea as it was|Teaser».
Факт використання кадрів з тизеру відповідачі визнали. Проте заперечували співавторство позивачів на тизер.
При цьому, заперечуючи авторське право позивачів, жодних доказів на підтвердження того, що автором тизеру є ТОВ «Видавництво «Час», чи будь-яка інша особа, яка надала товариству право на використання кадрів з тизеру в своєму фільмі, відповідачі не надали й на такі обставини не посилались. Тобто факт співавторства позивачів на тизер не спростували.
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про відмову в позові, суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув, не врахував дію презумпції авторства в авторському праві, надані позивачами докази в їхній сукупності, з урахуванням установленого факту створення ними фільму «ІНФОРМАЦІЯ_12», до якого створений тизер, а також відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б вказували на те, що авторами тизеру є інші особи, не дослідив, тому дійшов до передчасного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справи докази.
З огляду на викладене, оскільки допущені апеляційним судом порушення норм процесуального права унеможливили ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення по суті розгляду спору, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови апеляційного суду та передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, під час якого суду належить врахувати вищенаведене та ухвалити судове рішення відповідно до установлених обставин і вимог закону, з урахуванням, у тому числі, частини першої статті 17 Закону № 3792-XII, яка визначає перелік осіб, які є авторами аудіовізуального твору і відповідно мають право на захист авторського права.
Щодо судових витрат
Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, а передає справу на новий розгляд, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов
