УХВАЛА
20 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 206/2727/23
провадження № 51-3808ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 та його представника - адвоката ОСОБА_5 , на вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2024 року та вирок Дніпровського апеляційного суду від 30 липня 2025 року щодо засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,
встановив:
Потерпілий та його представник звернулися до суду з касаційною скаргою на вищевказані судові рішення щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , де висували вимогу про скасування оскаржених судових рішень у частині призначення покарання і вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_4 , просили ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 винуватими за ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України та призначити покарання обом у виді позбавлення волі згідно з санкцією ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 296 цього Кодексу, також просили задовольнити повністю заявлений цивільний позов ОСОБА_4 .
Ухвалою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03 листопада 2025 року касаційну скаргу потерпілого та його представника було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), зокрема через недотримання положень п. 5 ч. 5 цієї норми КПК, та надано строк для усунення недоліків. При цьому суд касаційної інстанції звернув увагу потерпілого та його представника на той факт, що ухвалення нового вироку знаходиться поза межами повноважень касаційного суду, а також вказано про необхідність зазначити відповідне обґрунтування заявлених у касаційній скарзі вимог.
На виконання ухвали Верховного Суду від 03 листопада 2025 року потерпілий та його представник подали нову касаційну скаргу, у якій змінили вимогу до суду касаційної інстанції, однак змінена вимога, викладена у касаційній скарзі, не узгоджується з повноваженнями суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, визначеними ст. 436 КПК.
Відповідно до змісту вказаної статті суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, суд касаційної інстанції має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 441 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги по суті ухвалює судові рішення у формі постанов. Правом ухвалити новий вирок та застосувати більш суворе покарання, ніж призначене судом першої інстанції, за приписами ст. 420 КПК, наділений лише апеляційний суд.
Усупереч наведених приписів закону, потерпілий та його представник просять змінити оскаржені судові рішення та ухвалити новий вирок за яким ОСОБА_6 та ОСОБА_7 призначити покарання у виді позбавлення волі, ухвалити рішення щодо цивільного позову, стягнути витрати на правову допомогу.
Таким чином, вимоги про зміну оскаржених судових рішень та одночасне погіршення становища ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , шляхом ухвалення нового вироку, суперечать одна одній та приписам статей 436 та 441 КПК.
З огляду на положення ст. 26 КПК, враховуючи, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення згідно ч. 2 ст. 433 цього Кодексу у межах касаційної скарги, а повторне залишення касаційної скарги без руху кримінальним процесуальним законом не передбачено, відсутність у поданій на виконання ухвали Верховного Суду від 03 листопада 2025 року скарзі вимоги, яка узгоджується з повноваженнями суду касаційної інстанції, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху в установлений строк.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу на вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2024 року та вирок Дніпровського апеляційного суду від 30 липня 2025 року щодо засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути потерпілому ОСОБА_4 та його представнику - адвокату ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3