Справа № 369/16696/20
Провадження № 2/369/13249/25
УХВАЛА
12.01.2026 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,
В С Т А Н О В И Л А:
В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває вказана цивільна справа.
Позивачем ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , подано заяву, в якій заявник просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно - квартиру, що належить ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування вказаних вимог заявник посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення його оспорюваних прав, за захистом яких він звернувся.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Судом встановлено, що до подання вказаного позову заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
Постановою Київського апеляційного суду у справі № 369/16297/20 від 24 березня 2021 року заяву про забезпечення позову до пред`явлення позову ОСОБА_1 було задоволено частково: накладено арешт на нерухоме майно - квартиру, що належить ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.01.2021 у справі було відкрито провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з ч. ч. 7 9, 13 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з відповіддю №2226770 від 09.01.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , накладено арешт 28.04.2021.
Судом не встановлені обставини щодо скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі постанови Київського апеляційного суду у справі № 369/16297/20 від 24 березня 2021 року. Водночас рішення у справі не прийнято, а отже заходи забезпечення позову зберегли свою дію.
Згідно з ч. 4 ст. 44 ЦПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.
Оскільки заявником подано заяву для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, суд дійшов висновку про те, що подання даної заяви є зловживанням процесуальними правами.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
З урахуванням обставин справи суд дійшов висновку про необхідність залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Керуючись ст. ст. 7, 44, 260, 269, 353 ЦПК України,
У Х В А Л И Л А:
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Мартиненко В.С.
