Ухвала
14 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 277/1353/24
провадження № 61-3617св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом)- ОСОБА_1 ,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_2 ,
розглянув заяву ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , про зупинення виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, у якому просила визнати право спільної сумісної власності на виплачені ОСОБА_2 від діяльності приватного сільськогосподарського підприємства «Восток-Запад» за результатами розподілу чистого прибутку підприємства за 2021 рік дивіденди та стягнути з останнього на користь ОСОБА_1 50% отриманих дивідендів у розмірі 8 625 832,80 грн.
У листопаді 2024 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов, у якій просив визнати дивіденди, виплачені від діяльності ПСП «Восток-Запад» за результатами розподілу чистого прибутку підприємства за 2021 рік ОСОБА_2 у формі готової сільськогосподарської продукції у вигляді: 1 000 (однієї тисячі) тон кукурудзи (урожаю 2021 року), 1 000 (однієї тисячі) тон пшениці (урожаю 2021 року, третього класу) та 1 000 (однієї тисячі) тон сої (урожаю 2021 року) загальною вартістю 17 251 665,60 грн особистою приватною власністю ОСОБА_2 .
Рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 19 червня 2025 року:
у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено;
зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено;
визнано дивіденди, виплачені від діяльності приватного сільськогосподарського підприємства «Восток-Запад» за результатами розподілу чистого прибутку підприємства за 2021 рік, ОСОБА_2 у негрошовій формі наявною готовою сільськогосподарською продукцією у вигляді: 1 000 (однієї тисячі) тон кукурудзи (урожаю 2021 року), 1 000 (однієї тисячі) тон пшениці (урожаю 2021 року, третього класу) та 1 000 (однієї тисячі) тон сої (урожаю 2021 року), загальною вартістю 17 251 665,60 грн особистою приватною власністю ОСОБА_2 ;
скасовано заходи забезпечення позову.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Балицького Т. М. задоволено;
рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 19 червня 2025 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено;
визнано спільною сумісної власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виплачені від діяльності приватного сільськогосподарського підприємства «Восток-Запад» за результатами розподілу чистого прибутку підприємства за 2021 рік дивіденти ОСОБА_2 у розмірі 17 251 665, 80 грн;
стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 % від отриманих дивідентів у розмірі 8 625 832,80 грн;
у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено;
стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 15 140,00 грн та 22 710,00 грн за подання апеляційної скарги, а всього - 37 850,00 грн.
19 березня 2026 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_3 , на постанову Житомирського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі.
06 квітня 2026 року ОСОБА_2 через підсистему Електронний суд подав заяву, яка підписана представником ОСОБА_3 , про зупинення виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку Верховним Судом.
Заява мотивована тим, що:
на виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року судом першої інстанції видано виконавчий лист від 17 березня 2026 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 % від отриманих дивідендів у розмірі 8 625 832,80 грн та 01 квітня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання цього виконавчого листа. Відтак існує реальна загроза фактичного стягнення зі скаржника значної грошової суми (8 625 832,80 грн) до закінчення її перегляду в касаційному порядку, оскільки на грошові кошті скаржника, які знаходяться на його банківських рахунках або можуть надійти на його рахунки, в будь-який момент може буде звернено стягнення, а у разі відсутності усієї суми яка підлягає стягненню, приватним виконавцем буде розпочато процедуру звернення стягнення на майно скаржника із застосуванням усіх необхідних виконавчих дій, включаючи опис майна, його арешт та подальшу реалізацію;
у разі подальшого скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції або ухвалення Верховним Судом іншого рішення на користь скаржника, фактичне відновлення його майнового становища може потребувати застосуванню процедури повороту виконання рішення, передбаченої статтею 444 ЦПК України, у зв`язку з чим останній буде змушений звертатися за правничою допомогою, а також нести додаткові судові витрати для захисту своїх прав у суді. Навіть у разі задоволення заяви про поворот виконання скасованого судом касаційної інстанції судового рішення (постанови), з метою повернення стягнутих коштів на підставі скасованої постанови, скаржник буде змушений додатково ініціювати процедуру примусового виконання рішення суду про поворот виконання. Однак, вжиття таких заходів не гарантуватиме скаржнику повернення стягнутих коштів, оскільки у стягувача може вже і не бути грошових коштів на рахунках, у розмірі достатньому для виконання судового рішення про поворот виконання, а також може бути відсутнє інше рухоме чи нерухоме майно, достатнє для повернення скаржнику коштів, стягнутих на підставі скасованого судового рішення (постанови). Примусове виконання оскаржуваної постанови в межах відкритого виконавчого провадження (ВП № НОМЕР_1) до завершення касаційного перегляду вказаної постанови може спричинити порушення справедливого балансу між правами та інтересами сторін спору, а також призвести до істотного та непропорційного втручання у майнові права скаржника. Водночас зупинення виконання оскаржуваної постанови до закінчення її перегляду в касаційному порядку Верховним Судом не позбавляє іншу сторону права на судовий захист і не скасовує чинності оскарженої постанови, не скасовує накладені арешти на майно скаржника, як заходи забезпечення позову у справі та як заходи забезпечення у виконавчому провадженні, а лише тимчасово відтермінує її примусове виконання до остаточного вирішення цього спору судом касаційної інстанції.
До клопотання додано копію виконавчого листа від 17 березня 2026 року про стягнення з ОСОБА_2 8 625 832,80 грн та копію постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 01 квітня 2026 року з виконання цього виконавчого листа.
Суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку (частина перша статті 436 ЦПК України).
Касаційний суд вже вказував, що:
клопотання про зупинення виконання має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення. Зупинення виконання може відбуватися, якщо оскаржене рішення підлягає примусовому виконанню (див., зокрема, ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 січня 2020 року в справі № 442/3735/17 (провадження № 61-4119св19), ухвалуВерховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі № 554/5980/18 (провадження № 61-7636св19));
звертаючись із клопотанням про зупинення виконання (або зупинення дії) оскаржуваного судового рішення, особа має переконати суд касаційної інстанції у наявності об`єктивних ризиків щодо того, що невжиття заходів зупинення виконання (дії) рішення суду вплине на неможливість або ускладнить відновлення порушеного права заявника у випадку скасування в подальшому Верховним Судом такого рішення. Норми ГПК України не забороняють вирішити питання про зупинення виконання (дії) оскаржуваного судового рішення як при відкритті касаційного провадження, так і на подальших етапах касаційного провадження. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, для забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки (див. пункти 33 - 35 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 21 січня 2026 року в справі № 925/632/19 (провадження № 12-26гс25)).
Вказані у заяві ОСОБА_2 доводи містять підстави для висновку про необхідність зупинення виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 % від отриманих дивідендів у розмірі 8 625 832,80 грн. Тому, на підставі статті 436 ЦПК України, заяву в цій частині слід задовольнити. У іншій частині (стягнення судових витрат) в задоволенні заяви слід відмовити, оскільки в заяві не вказано підстав для зупинення і до заяви не додано будь-яких доказів, які б підтверджували необхідність зупинення виконання постанови у цій частині. Тому, на підставі статті 436 ЦПК України, заяву слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 260, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , про зупинення виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року задовольнити частково.
Зупинити виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року в частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 % від отриманих дивідентів у розмірі 8 625 832,80 грн до закінчення її перегляду у касаційному порядку.
У задоволенні заяви про зупинення виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року у іншій частині відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков