Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 766/21297/24 н/п 6/766/443/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.04.2026р. Херсонський міський суд Херсонської області
у складі: головуючої судді Зуб І.Ю.,
при секретарі Федоровій О.В.,
розглянувши заяву Комунального закладу «Олешківський опорний заклад освіти № 4» Олешківської міської ради про відстрочку виконання рішення суду у справі № 766/21297/24,-
встановив:
Відповідач звернувся до суду із даною заявою, в якій просить: відстрочити виконання Постанови Херсонського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року у справі № 766/21297/24 на 1 рік до 16 лютого 2027 року.
Заява мотивована таким.
Комунальний заклад «Олешківський опорний заклад освіти № 4» Олешківської міської ради є бюджетною установою, що фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та не має власної фінансової автономії. Головним розпорядником бюджетних коштів є Управління освіти, у справа сім`ї, молоді та спорту Олешківської міської ради (код ЄДРПОУ 43922212). Фінансування здійснюється в межах кошторису, всі асигнування мають цільове призначення відповідно до вимог бюджетного законодавства. Фінансування КЗ «Олешківський опорний заклад освіти № 4» Олешківської міської ради здійснюється виключно за рахунок коштів освітньої субвенції з державного бюджету місцевому бюджету. На 2026 рік кошторис навчального закладу складається з освітньої субвенції, яка становить 11 803 600,00 грн., з якої: 9 675 000,00 грн. кошти, спрямовані на оплату праці педагогічних працівників; 2 128 600,00 грн нарахування на заробітну плату. Згідно з розподілом на березень 2026 року по закладу передбачено асигнувань за КЕКВ 2111 (оплата праці) у сумі 1 110 000,00 грн., за КЕКВ 2120 (нарахування на оплату праці) 244 200,00 грн. Станом на кінець березня 2026 року, як і до кінця 2026 року, вільні бюджетні кошти, які не мають цільового призначення або мають інше цільове призначення, окрім оплати праці та нарахувань на оплату праці, відсутні. Весь обсяг фінансування спрямований на забезпечення виплат працюючому персоналу. Згідно з довідкою від 31.03.2026 року № 131/01-21, наданою розпорядником бюджетних коштів Управлінням освіти, у справах сім`ї, молоді та спорту Олешківської міської ради, станом на 31.03.2026 року загальний план по всіх закладах (березень): КЕКВ 2111 3 644 800,00 грн. Фактично нараховано по всіх закладах (березень): КЕКВ 2111 3 653 097,55 грн. Таким чином, фактичні зобов`язання по заробітній платі перевищили планові показники на 8 297,55 грн., що свідчить про гострий дефіцит бюджетного фінансування. По КЗ «Олешківський опорний заклад освіти № 4» Олешківської міської ради нараховано, КЕКВ 2111 1 106 183,42 грн., КЕКВ 2120 243 360,35 грн. Усі наявні на рахунках кошти є цільовими та повністю використані на виплату заробітної плати вчителям, які фактично здійснюють освітній процес. Вільний залишок коштів відсутній. Наявна заборгованість по КЗ «Олешківський опорний заклад освіти № 4» Олешківської міської ради за березень 2026 року в частині виплат, що не входять до основного фонду оплати праці, відсутня, оскільки бюджетне призначення за КЕКВ 2111 має суворо обмежений характер. Будь-яке додаткове нарахування виплат особам, які не задіяні безпосередньо в освітньому процесі (дистанційно чи очно) через перебування в окупації, призведе до нецільового використання бюджетних коштів та порушення ст. 7 Бюджетного кодексу України (принцип цільового використання).
У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 Бюджетного кодексу України захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень. Захищеними видатками бюджету визначаються видатки загального фонду на, зокрема, оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату. Зі змісту даної норми слідує, що кошти, передбачені на захищені статті (КЕКВ 2111 та КЕКВ 2120) не можуть бути використані на інші цілі, зокрема, для виконання судових рішень про стягнення коштів. Таким чином, КЗ «Олешківський опорний заклад освіти № 4» Олешківської міської ради до кінця 2026 року не має вільних (незахищених) коштів, які можуть бути використані для виконання судового рішення. В свою чергу, примусове виконання Постанови Херсонського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року у справі №766/21297/24 в частині стягнення грошових коштів у розмірі 239 904 грн. та 9 025,60 грн. призведе до: порушення встановленого порядку цільового використання бюджетних коштів; виникнення заборгованості з виплати заробітної плати педагогічним працівникам, що призведе до порушення прав педагогічних працівників на своєчасне отримання заробітної плати; порушення безперервності освітнього процесу. Окрім цього, зазначаємо, що починаючи з 24.02.2022 року Олешківська міська територіальна громада перебуває під тимчасовою окупацією збройними формуваннями російської федерації та розташована в районі ведення воєнних (бойових) дій. Зазначене підтверджується Наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року №75 та від 22.12.2022 року №309, Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376, Наказом Головнокомандувача ЗСУ від 07.03.2026 року № 87.
Оскільки подана Комунальним закладом касаційна скарга містить обґрунтовані доводи щодо неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, відсутності єдності судової практики та правової позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, існує реальна ймовірність зміни або скасування Постанови апеляційного суду. В свою чергу, передчасне виконання рішення в частині стягнення коштів до завершення його перегляду в касаційному порядку може призвести до істотного порушення прав та інтересів Відповідача. Зокрема, існує висока ймовірність утруднення (неможливості) повороту виконання. У разі скасування судового рішення та задоволення касаційної скарги повернення стягнутих коштів може бути ускладненим або фактично неможливим, адже залежатиме виключно від добросовісності Позивача, який проживає на тимчасово окупованій території (на якій не здійснюється функціонування законних органів державної влади і місцевого самоврядування). В свою чергу, це може призвести до необхідності додаткових судових спорів.
ОСОБА_1 подано письмові заперечення щодо задоволення даної заяви, які обґрунтовані таким. Наведені відповідачем доводи свідчать не про неможливість виконання судового рішення, а про особливості розподілу бюджетних коштів у межах установи. Статус відповідача як бюджетної установи та особливості його фінансування є типовими характеристиками і самі по собі не свідчать про неможливість виконання судового рішення. Відповідач ототожнює виконання судового рішення із «іншими цілями» використання бюджетних коштів, що є помилковим. Отже, виплата таких коштів є виконанням обов`язку, встановленого судовим рішенням, а не довільним або нецільовим використанням бюджетних коштів. Посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів не може бути підставою для відстрочення виконання судового рішення. Отже, з наведених самим відповідачем обставин вбачається не відсутність механізму грошових виплат, а лише обмеженість поточного фінансування в межах кошторису. Посилання на дефіцит фінансування не може підміняти собою доведення обставин, які роблять виконання судового рішення неможливим у розумінні частини третьої статті 435 Цивільного процесуального кодексу України. Зазначені обставини мають загальний характер та не доводять наявності перешкод для виконання саме грошового зобов`язання, яке полягає у виплаті присуджених коштів. Посилання відповідача на перебування територіальної громади в окупації фактично пов`язується із обмеженим функціонуванням місцевого бюджету. Разом з тим, відповідач сам зазначає, що фінансування закладу освіти здійснюється за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету, тобто бюджетне фінансування не припинене. Відповідач фактично вказує, що саме подання касаційної скарги має бути підставою для відстрочення виконання судового рішення, що не передбачено законом.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату та час розгляду повідомлені належним чином.
Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Причини неявки представника відповідача не відомі.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
10 грудня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області прийняв заочне рішення у справі № 766/21297/24, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу «Олешківський опорний заклад освіти № 4» Олешківської міської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.
16 лютого 2026 року Херсонським апеляційним судом у справі № 766/21297/24, за результатами апеляційного розгляду вказаної справи, було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 10 грудня 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення, відповідно до якого, серед іншого: року. стягнути з Комунального закладу «Олешківський опорний заклад освіти № 4» Олешківської міської ради суму заробітної плати та інших виплат за період дії наказу про призупинення дії трудового договору від 01.09.2023 №39-к з 01.09.2023 року до 19.08.2024 року включно у розмірі 239 904 грн, з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів; стягнути з Комунального закладу «Олешківський опорний заклад освіти № 4» Олешківської міської ради на користь держави судові витрати у розмірі 9 025,60 грн.
Постанова набрала законної сили з дня її ухвалення, тобто з 16 лютого 2026 року.
Ухвалою Верховного суду від 25.03.2026 року у справі № 766/21297/24 відмовлено у задоволенні заяви КЗ «Олешківський опорний заклад освіти № 4» Олешківської міської ради про зупинення виконання постанови Херсонського апеляційного суду від 16.02.2026 року. Крім того вказано, що ухвалою Верховного Суду від 23.03.2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Згідно частин 1, 3, 4, 5 статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до роз`яснень п.10 постанови пленуму ВСУ від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.
Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Виходячи із вимог ст. 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим для виконання.
Таким чином, підставою для відстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання рішення. У вирішенні питання про відстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Заявником не наведено обставин та не надано доказів на їх підтвердження, які б вказували на наявність виняткових чи особливих обставин, неможливості виконання рішення суду вчасно.
Так, посилання на то, що відповідач є установою, яка отримує фінансування із бюджету на цільові потреби, не вказує на неможливість отримання фінансування на виконання рішення суду, яке набуло законної сили і підлягає виконання. Посилання на воєнний стан, не спростовує факту фінансування установи відповідача і не впливає на можливість та обов`язок виконати рішення суду.
Факт звернення із касаційної скаргою, враховуючи відмову суду касаційної інстанції в зупиненні виконання рішення, що оскаржується, не є підставою для відстрочки виконання судового рішення.
Враховуючи вище викладене, беручи до уваги, що заявником не наведено у заяві про відстрочку виконання рішення суду обставин, які мають характер особливих або виняткових, оскільки обставини, на які послався заявник, такого характеру не носять, а тому і не можуть бути прийняті судом до уваги для відстрочки виконання рішення суду.
За таких обставин заява задоволенню не підлягає.
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 259, 435 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви Комунального закладу «Олешківський опорний заклад освіти № 4» Олешківської міської ради про відстрочку виконання рішення суду у справі № 766/21297/24 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяІ. Ю. Зуб
