ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
21.05.2026м. СумиСправа № 920/162/23
Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Балицького В.В., розглянувши матеріали заяви (вх. № 1930 від 24.04.2026) Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про грошові вимоги до боржника у справі № 920/162/23 про банкрутство Дочірнього підприємства Завод обважнених бурильних та ведучих труб (вул Івана Дзюби, 2, м. Суми, 40020; ЄДРПОУ 30991664),
представники учасників:
кредиторів: ТОВ «Металургійний завод «Дніпросталь» (в режимі відеоконференції) Безручко М.В.; Північно-Східне міжрегіональне управління державної служби з питань праці (в режимі відеоконференції) Сумцова С.В.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою суду від 14.01.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Завод обважнених бурильних та ведучих труб.
Постановою суду від 16.04.2026 боржника Дочірнє підприємство Завод обважнених бурильних та ведучих труб визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича
24.04.2026 до суду надійшла заява (вх. № 1930 від 24.04.2026) кредитора Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про грошові вимоги до боржника у розмірі 96000,00 грн.
Ухвалою від 27.04.2026 суд постановив призначити розгляд заяви в судове засідання на 21.05.2026.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 931 цього Кодексу.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Абзацами 2-5 частини 6 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
За приписами ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до повідомлення ліквідатора від 28.04.2026 про результати розгляду вимог кредитора, арбітражний керуючий в повному обсязі визнає заявлені грошові вимоги Північно-Східного міжрегіонального управління Держпраці в сумі 96000,00 грн з віднесенням до шостої черги задоволення вимог кредиторів.
Розглянувши заяву, суд установив, що Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці було прийнято постанови від 06.10.2025 № ПНС/СМ/20822/АА024650/НП/ПТ/ПС/СП про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у сумі 24000,00 грн, прийнята на підставі акта про неможливість проведення заходу державного контролю від 11.09.2025 № ПНС/СМ/20822/АА024650/НП; від 19.03.2025 № ПНС/СМ/3289/056/НП/ПТ/ПС/СП про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у сумі 24000,00 грн, прийнята на підставі акта про неможливість проведення заходу державного контролю від 21.02.2025 № ПНС/СМ/3289/056/НП; від 20.11.2024 № ПНС/СМ/11224/053-ПНС/СМ/6567/П056-ПНС/СМ/11733/П056-ПНС/СМ/22799/П056/П/ПТ/ПС/СВ про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у сумі 24000,00 грн, прийнята на підставі акта від 07.11.2024 № ПНС/СМ/11224/053-ПНС/СМ/6567/П056-ПНС/СМ/11733/П056-ПНС/СМ/22799/П056; від 09.05.2024 № ПНС/СМ/11224/053-ПНС/СМ/6567/П056/П/ПТ/ПС/СВ про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у сумі 24000,00 грн, прийнята на підставі акта від 19.04.2024 № ПНС/СМ/11224/053-ПНС/СМ/6567/П056.
Боржником постанови про накладення штрафу оскаржені не були і сума штрафу у добровільному порядку не сплачена, у зв`язку з чим постанови були направлені на примусове виконання і приєднання до зведеного виконавчого провадження № 68777142 Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи.
Північно-східне міжрегіональне управління державної служби з питань праці здійснює свої повноваження та реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що до порушень законодавства про працю, за яке може бути застосований штраф, віднесено недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. Такі порушення фіксуються відповідним актом. Штрафи, зазначені у ч. 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 згаданого Кодексу визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 із змінами та доповненнями (далі Порядок № 509).
Північно-східним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці, за результатами проведених позапланових перевірок встановлено порушення з боку Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» ч. 1 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в частині не виплати працівникам заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором.
Ураховуючи те, що ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» не було усунуто виявлені порушення, керуючись ст. 265 Кодексу законів про працю, ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Північно-східним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці постановами від 06.10.2025, від 19.03.2025, від 20.11.2024, від 09.05.2024 на підприємство накладено штраф у загальному розмірі 96000,00 грн.
Згідно пунктів 9, 11 Порядку № 509 штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу. Не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються: органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України).
Станом на день розгляду грошових вимог Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, доказів щодо погашення заборгованості перед кредитором боржником не надано.
За таких обставин, ураховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог кредитора Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці в розмірі 96000,00 грн.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи.
Частиною 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
За викладених обставин у дохід Державного бюджету України підлягають стягненню з ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» 5324,80 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами.
Керуючись статтями 45, 60, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву (вх. № 1930 від 24.04.2026) Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про грошові вимоги до боржника задовольнити.
2. Визнати вимоги Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до боржника Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» у розмірі 96000,00 грн штрафу (шоста черга).
3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» (вул Івана Дзюби, 2, м. Суми, 40020; ЄДРПОУ 30991664) в дохід державного бюджету України 5324 грн 80 коп. (п`ять тисяч триста двадцять чотири гривні 80 копійок) судового збору.
4. Видати наказ.
5. Копію ухвали надіслати кредитору, ліквідатору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку в строк, що встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяВ.В. Яковенко