СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2026 року м. Харків Справа № 905/169/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Жельне С.Ч., суддя Тихий П.В. , суддя Плахов О.В.
за участю секретаря судового засідання Федорової Т.О.
за участю представників сторін,
апелянта не з`явився;
кредиторів- не з`явились;
арбітражного керуючого - не з`явився;
боржника не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 852Д)
на ухвалу господарського суду Донецької області від 23.03.2026 постановлену в приміщенні господарського суду Донецької області (суддя Величко Н.В.), повний текст якої складено 23.03.2026 та на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.03.2026 у справі № 905/169/25, постановлену в приміщенні господарського суду Донецької області (суддя Величко Н.В.), повний текст якої складено 01.04.2026
за заявою ініціюючого кредитора ОСОБА_2 , місто Покровськ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ, місто Краматорськ
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
23.03.2026 Господарський суд Донецької області у справі № 905/169/25 постановив ухвалу, якою відмовив у визнанні грошових вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ (код ЄДРПОУ 32281519) у сумі 36164,84 грн. повністю.
Ухвалою від 30.03.2026 Господарський суд Донецької області визнав кредиторами у справі № 905/169/25 стосовно боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ (код ЄДРПОУ 32281519) низку осіб, які мають право вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів боржника. Цією ж ухвалою суд, серед іншого, зобов`язав розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів, а також визначив час і місце проведення зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів.
ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду через систему Електронний Суд з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 23.03.2026, яка оскаржується разом з ухвалою від 30.03.2026, у частині відмови у визнані грошових вимог посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити в цій частині нове рішення про визнання його грошових вимог щодо заборгованості з заробітної плати у повному обсязі.
Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає наступне.
Апелянт зазначає, що підставою для стягнення компенсації за частину втраченого заробітку є затримка заробітної плати більше ніж на один календарний місяць. Отже, у заявника наявні усі передбачені законом підстави для стягнення з боржника компенсації втрати частини заробітку.
Господарський суд першої інстанції проігнорував ту обставину, що відповідач не надав відповіді на адвокатський запит, у зв`язку з чим було надано клопотання до суду першої інстанції про витребування доказів, однак зазначене клопотання було залишено поза увагою суду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду суддею-доповідачем у справі визначено суддю Жельне С.Ч. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Жельне С.Ч., суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 у справі витребувано з Господарського суду Донецької області матеріали справи № 905/169/25.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.04.2026 відкладено вирішення питань, пов`язаних із рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи. Цією ж ухвалою учасникам справи запропоновано з метою прискорення документообігу подавати документи через підсистему Електронний суд (за умови відповідної реєстрації) або надсилати їх на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду [email protected], засвідчивши кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи.
20.04.2026 до Східного апеляційного господарського суду з Господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи № 905/169/25 про банкрутство.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Донецької області від 23.03.2026 та на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.03.2026 у справі № 905/169/25. Учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту. Справу № 905/169/25 призначено до розгляду на "15" червня 2026 о 13:15 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №117.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, у зв`язку з перебуванням судді Гребенюк Н.В. у відпустці, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Жельне С.Ч., суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В.
Представники учасників справи про банкрутство у судове засідання 15.06.2026 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Представник апелянта - адвокат Трун О.В., боржник та арбітражний керуючий були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку процесуальних документів до їхніх електронних кабінетів. Явка учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалася.
Відповідно до частини п`ятої статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд надсилає судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, а також вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та положеннями, що регулюють функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували електронний кабінет, документи у справах надсилаються в електронній формі шляхом їх доставки до такого кабінету або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством. При цьому такі особи не позбавлені права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
28.04.2026 Східним апеляційним господарським судом складено акт, відповідно до якого ухвала суду від 24.04.2026 не була надіслана в установленому порядку на адреси учасників справи, зокрема, на адресу: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та на адресу: АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що тимчасово відсутній обмін з відділенням поштового зв`язку № 85043, 85302 в умовах воєнного стану.
Крім того, учасники справи про банкрутство повідомлялися про розгляд справи шляхом розміщення відповідного повідомлення-оголошення на офіційному вебсайті Східного апеляційного господарського суду.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вжив усіх залежних від нього заходів для належного повідомлення учасників справи про банкрутство про рух справи та дату її розгляду.
Оскільки явка представників учасників справи про банкрутство у судове засідання не визнавалася обов`язковою, а матеріали справи містять докази їх належного повідомлення про дату, час та місце судового розгляду, з урахуванням засад рівності учасників судового процесу та змагальності сторін, а також того, що кожен учасник справи самостійно реалізує надані йому процесуальні права, зокрема право на участь у судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами і перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, установлених главою 1 розділу IV цього Кодексу.
Суд першої інстанції встановив такі обставини справи.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 у справі №905/169/25, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та постановою Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 24.09.2025, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном строком 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; вирішені інші процедурні питання.
На офіційній сторінці Верховного суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ (№ 75623 від 26.03.2025).
25.04.2025 в системі Електронний суд від імені ОСОБА_1 представником адвокатом Трун О.В. подано заяву з грошовими вимогами до боржника на суму 36164,84 грн. компенсації втрати частини заробітку (вх.№ 2954/25 від 29.04.2025).
Заява про визнання кредиторських вимог мотивована тим, що ОСОБА_1 з перебував в трудових відносинах з ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ. З часу припинення трудових відносин всупереч ст. 116 КЗпП України працедавцем не проведено з ним остаточного розрахунку по заробітній платі за період з листопада 2019 по березень 2024, заборгувавши 247533,63 грн. Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05.08.2024 у справі № 227/2066/24 стягнуто з ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ на користь заявника заборгованості по заробітній платі в сумі 247533,63 грн., вказане рішення було виконано 16.09.2024 року в примусовому порядку.
Вважаючи свої права порушеними та посилаючись на норми статей 1, 2, 3, 4 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати заявник просить визнати його кредиторські вимоги до боржника на суму 36164,84 грн. компенсації втрати частини заробітку.
На підтвердження вимог до заяви надані наступні документи: адвокатський запит від 19 червня 2024 року з доказами направлення з описом вкладення, паспортні дані та картку платника податків - заявника, платіжна інструкція №4177 від 16.09.2024 на суму 247533,63 грн, витяг з трудової книжки НОМЕР_2 , рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05.08.2024 по справі №227/2066/24, правовстановлюючі документи представника.
Розпорядником майна подано до Господарського суду Донецької області повідомлення про результати розгляду грошових вимог кредитора до боржника (вх.№ 01-41/11528/25 від 15.12.25), в якому зазначає, що заявлені кредиторські вимоги у розмірі 36164,84 грн. з компенсації втрати частини заробітку не визнано у повному обсязі.
ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ у своїх додаткових поясненнях (вх.№ 01-41/10518/25 від 10.11.2025) зазначає, що грошові вимоги у розмірі 36164,84 грн. компенсації втрати частини заробітку не визнає у повному обсязі.
Оскаржувані ухвали Господарський суд Донецької області постановив відповідно 23.03.2026 та 30.03.2026, з підстав викладених вище.
Заслухавши доповідь головуючого у справі (суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.
Статтею 1 КУзПБ визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.
В розумінні цієї статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріях, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, стосовно яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Кодексом. (абзац шостий частини другої статті 45, частина 7 статті 45 КУзПБ).
Згідно з частиною 2 статті 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Суд виходить з наведених вище норм КУзПБ у сукупності з положеннями процесуального закону стосовно диспозитивності у господарському процесі, прав і обов`язків сторін у справі про банкрутство, доведення стороною відомостей, викладених в обґрунтування своїх вимог і заперечень, порядку надання доказів, та вважає за необхідне звернутися до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, за якими:
- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).
- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ з 26.02.2018 по 29.01.2021 та з 05.05.2021 по 01.03.2024, що підтверджується записами витягу з трудової книжки НОМЕР_2 .
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05.08.2024 по справі №227/2066/24 стягнуто з ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 247533,63 грн. (без утримання з цієї суми обов`язкових податків та зборів).
У вказаному рішенні встановлено факт порушення роботодавцем вимог ст.ст. 47, 115, 116 КЗпП України та наявність заборгованості перед звільненим працівником за період з листопада 2019 по грудень 2020 у розмірі 107281,77 грн, з березня 2022 року по березень 2024 року в розмірі 140251,86 грн., що у загальному розмірі становить 247533,63 грн.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно платіжної інструкції № 4177 від 16.09.2024 на суму 247533,63 грн вищевказане судове рішення виконано в примусовому порядку у виконавчому провадження ВП № 76021963.
У заяві з кредиторськими вимогами ОСОБА_1 вимагає від боржника компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з затримкою строків її виплати в загальній сумі 36164,84 грн.
Відповідно до ст.34 Закону України Про оплату праці компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Порядок нарахування та виплати компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати встановлено Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Відповідно до ст.ст.1-4 Закону України Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до статей 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства саме на кредитора покладається обов`язок доведення наявності та розміру заявлених грошових вимог належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами. У справах про банкрутство господарський суд не обмежується формальною перевіркою поданої заяви, а зобов`язаний надати самостійну правову оцінку заявленим вимогам незалежно від позиції боржника чи розпорядника майна.
Згідно з пунктом 2 Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
За змістом пункту 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці за який виплачується дохід по розрахунку не включаються. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Відповідно до викладених вище положень закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Вказаними нормативними актами передбачено, зокрема, нарахування компенсації втрати частини доходів за порушення строків виплати заробітної плати. Сама компенсація фактично відноситься до частини заробітної плати. (Відповідної позиції притримується і Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі № 910/4518/16 від 30.01.2019).
Наведений заявником розмір компенсації є необґрунтованим та недоведеним, оскільки заявником ані у заяві з грошовими вимогами, ані окремим документом не наведено розрахунку компенсації із зазначенням у ньому конкретного періоду розрахунку (дата початку та завершення), формули розрахунку та вихідних даних для його проведення помісячно. Рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору, до матеріалів справи також не надано.
Отже, зі змісту заяви з грошовими вимогами та доданих до неї документів убачається, що заявником не надано належного розрахунку компенсації втрати частини заробітної плати із зазначенням конкретних помісячних сум невиплаченої заробітної плати, періодів прострочення щодо кожного платежу, дати початку та завершення нарахування компенсації, застосованих індексів інфляції та арифметичного обчислення заявленої до визнання суми.
А отже, надані матеріали не дозволяють суду апеляційної інстанції самостійно, без припущень та виходу за межі засад змагальності господарського процесу, перевірити правильність визначення заявленої суми кредиторських вимог.
Норми процесуального права покладають саме на заявника обов`язок надати не просто розрахунок сум, що стягуються/оспорюються, а саме обґрунтувати його, тобто навести підстави визначення/обрання сум і періодів/дат у такому розрахунку; оскільки на заявника покладено процесуальний обов`язок з подання обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум, наявність арифметичних помилок та/або описок у таких розрахунках може тлумачитись не на користь заявника, що тягне для нього відповідні наслідки у вигляді прийняття судом рішення про часткову обґрунтованість заявлених до стягнення сум або про відмову у їх стягненні.
У справі відсутні підстави для визнання кредиторських вимог в заявленому розмірі.
Положеннями частини 6 статті 45 КУзПБ унормовано, що за результатами розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Системний аналіз статей 45-47 КУзПБ свідчить про те, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника - потенційного кредитора, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 14, ч.4 ст. 74 ГПК України).
А отже, сукупність доказів, які містяться в матеріалах справи №905/169/25, не підтверджують обґрунтованість та розмір заявлених вимог, тому відсутні підстави для визнання ОСОБА_1 кредитором боржника ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства на заявлену суму 36164,84 грн.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що неможливість подання належного розрахунку компенсації втрати частини заробітної плати була зумовлена ненаданням ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ відповіді на адвокатський запит щодо заборгованості із заробітної плати.
Відповідно до статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України саме учасник справи несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням процесуальних дій, а обов`язок доказування обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог, покладається саме на цю сторону.
Сам по собі факт ненадання боржником відповіді на адвокатський запит не звільняє заявника від обов`язку належного обґрунтування та підтвердження заявлених кредиторських вимог у справі про банкрутство.
Колегія суддів також враховує, що рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05.08.2024 у справі №227/2066/24 уже було встановлено період виникнення заборгованості із заробітної плати та загальний розмір невиплаченої заробітної плати.
Водночас заявник, посилаючись на неможливість проведення розрахунку не обґрунтував, чому за наявності встановленого судовим рішенням періоду заборгованості та суми невиплаченої заробітної плати ним взагалі не було подано розрахунку компенсації, із зазначенням вихідних даних та методики обчислення.
Колегія суддів, також, враховує, що розпорядник майна та боржник заперечували проти визнання цих вимог, посилаючись саме на їх недоведеність, тоді як заявник після отримання повідомлення розпорядника майна не подав ані уточненого розрахунку, ані додаткових пояснень чи доказів на підтвердження заявленої суми.
Усі інші доводи, обґрунтування, посилання враховані судом апеляційної інстанції, проте є такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції викладених у постанові.
Отже, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому не можуть бути підставою для зміни або скасування ухвал суду першої інстанції.
Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Відповідно до положень статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.03.2026 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.03.2026 у справі № 905/169/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 16.06.2026.
Головуючий суддя С.Ч. Жельне
Суддя П.В. Тихий
Суддя О.В. Плахов