СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
02 листопада 2026 року м. Харків Справа № 905/169/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гетьман Р.А., суддя Слободін М.М.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №2298 Д/1) на ухвалу постановлену Господарським судом Донецької області у складі судді Величко Н.В. 27.10.2026 за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх.№ 4909/26 від 16.09.2026) у справі №905/169/25
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ"
УСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду Донецької області на стадії розпорядження майном перебуває справа №905/169/25 про банкрутство ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ", призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Гальченка Є.А.
15.09.2026 ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович, в системі "Електронний суд" подано заяви про грошові вимоги до боржника, у якій (з урахуванням заяви про уточнення їх розміру від 15.09.2026 за вх. № 4909/26) просив визнати грошові вимоги до боржника в загальній сумі 1319902,63грн (а також 5 324,80грн судового збору, сплаченого за подання цієї заяви) , з яких:
794720,03грн заборгованість, що вже була присуджена до стягнення рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 14.08.2024 у справі № 226/1471/24 (654334,00грн основного боргу із заробітної плати, компенсації за відпустку та вихідної допомоги; 98173,74грн середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 08.06.2024 по 08.07.2024; 41426,90грн компенсації втрати частини доходів та 785,39грн судового збору);
509568,46грн додатково нарахований середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за новий період з 09.07.2024 по 08.12.2024 (з яких 48 546,42грн за першим звільненням та 461 022,04грн за другим звільненням);
15614,14грн додатково нарахована компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (з яких 14475,79грн за періоди березня-грудня 2020 року та квітня 2024 року, а також 1138,35грн на заробітну плату за травень 2024 року станом на 26.03.2025).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.10.2026 у справі №905/169/25 визнано грошові вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" в розмірі 804043,46 грн та 5324,80 грн судового збору.
Зобов`язано розпорядника майна - арбітражного керуючого Гальченка Є.А. включити до реєстру вимог кредиторів ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" грошові вимоги ОСОБА_1 відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
В решті вимог відмовлено.
Задовольняючи вимоги у розмірі 794720,03грн, підтверджені судовим рішенням, місцевий господарський суд виходив із принципу преюдиційності, закріпленого частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Судом враховано, що законність та розмір вказаної суми (яка включає 654334,00 грн заборгованості по заробітній платі та інших виплатах при звільненні, 98173,74 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 08.06.2024 по 08.07.2024, 41426,90 грн компенсації втрати частини доходів та 785,39 грн судового збору) встановлені рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 14.08.2024 у цивільній справі № 226/1471/24, яке набрало законної сили 14.09.2024.
З огляду на те, що боржник не надав доказів повного або часткового виконання вказаного судового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність та безспірність цих вимог і наявність правових підстав для їх задоволення та включення до реєстру вимог кредиторів боржника.
Щодо відмови у визнанні додатково нарахованого середнього заробітку (509 568,46 грн). Відмовляючи у визнанні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09.07.2024 по 08.12.2024 (за двома фактами звільнення), господарський суд керувався правовою природою цієї виплати та нормами матеріального права, що регулюють строки звернення до суду.
Так, посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду (постанова від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19), суд зазначив, що виплата, передбачена статтею 117 КЗпП України, за своєю суттю є спеціальним видом відповідальності (санкцією) роботодавця, спрямованою на компенсацію майнових втрат працівника, і не входить до структури заробітної плати. Оскільки цивільним судом у справі № 226/1471/24 вже було застосовано до боржника таку санкцію, права заявника як потерпілого від правопорушення у трудовому спорі було належним чином захищено та компенсовано.
Суд вказав, що згідно з чинною редакцією статті 233 КЗпП України (з урахуванням змін, внесених Законом № 2352-IX), для вирішення спорів про виплату всіх належних при звільненні сум встановлено чіткий тримісячний строк з дня одержання письмового повідомлення про нараховані суми. Про розмір та складові боргу кредитор дізнався з довідки підприємства від 26.06.2024 під час розгляду цивільної справи. Заяву до господарського суду сформовано лише 15.09.2026, тобто з пропуском встановленого строку. Клопотання про поновлення процесуального строку та доказів поважності причин його пропуску заявник суду не надав. При цьому суд зауважив, що Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025 не впливає на чинність зазначених строкових обмежень, оскільки положення частини 2 статті 233 КЗпП України не виступали предметом його конституційного перегляду та є спеціальними для цієї категорії спорів.
Реалізуючи суддівський розсуд на стадії розпорядження майном боржника, суд дійшов висновку, що донарахування середнього заробітку за період понад два роки суперечить принципам розумності, справедливості та пропорційності, призведе до безпідставного збагачення кредитора та покладе надмірний фінансовий тягар на боржника, що є недопустимим у процедурі банкрутства.
Щодо вимог про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (заявлено 15 614,14 грн, з яких судом визнано 9 323,43 грн).
Аналізуючи розрахунок компенсації, здійснений кредитором на підставі Закону України № 2050-III та Порядку КМУ № 159, суд дійшов висновку, що заявник безпідставно включив у розрахунок періоди (з квітня 2020 по липень 2024 року), яким уже було надано остаточну правову оцінку Димитровським міським судом Донецької області.
Провівши самостійний перерахунок за період, що не охоплювався преюдиційним судовим рішенням (а саме з серпня 2024 року по лютий 2025 року включно), суд встановив, що належний розмір інфляційної компенсації на суму невиплаченої заробітної плати за 2020 рік та квітень 2024 року становить 8 185,08 грн.
Компенсація за затримку виплати заробітної плати за травень 2024 року за період з червня 2024 року по лютий 2025 року визнана обґрунтованою у розмірі 1 138,35 грн.
За висновками суду, загальна сума нової доведеної компенсації складає 9323,43 грн. Додавши її до раніше стягнутої цивільним судом суми (41 426,90 грн), суд визнав грошові вимоги кредитора за цією складовою в загальному розмірі 50750,33 грн, відмовивши в решті суми (6 290,71 грн) як безпідставно нараховану.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд встановив, що оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" опубліковано 26.03.2025. Заяву про визнання грошових вимог кредитором подано 15.09.2026. Керуючись частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), суд дійшов висновку, що зазначений строк пропущено, у зв`язку з чим вимоги кредитора є конкурсними, проте надають йому виключно право дорадчого голосу на зборах та в комітеті кредиторів боржника.
28.10.2026 ОСОБА_1 ( від імені якого діє адвокат Сакун В.А.) звернувся до Східного апеляційного господарського суду через підсистему Електронний суд з апеляційною скаргою, в якій просить суд:
1. Прийняти апеляційну скаргу ОСОБА_1 та відкрити апеляційне провадження щодо ухвали Господарського суду Донецької області від 27.10.2026 у справі № 905/169/25 у частині відхилення його грошових вимог.
2. Скасувати зазначену ухвалу в частині відмови у визнанні 515 859,17грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким додатково визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ": 48546,42грн середнього заробітку за першим звільненням, 461 022,04грн середнього заробітку за другим звільненням за період 09.07.2024-08.12.2024 та 6 290,71грн компенсації втрати частини доходів.
3. Якщо за результатами оцінки співмірності або розрахунку компенсації суд дійде висновку про підстави для часткового задоволення скарги, визначити і визнати належний додатковий розмір у межах кожної з наведених складових, окремо мотивувавши залишок відмови. Можливу відмову щодо однієї складової не поширювати автоматично на інші самостійні складові.
4. Зобов`язати розпорядника майна включити додатково визнані вимоги ОСОБА_1 до реєстру вимог кредиторів відповідно до їх правової природи та черговості за статтею 64 КУзПБ: середній заробіток - до четвертої черги, компенсацію втрати частини зарплатних доходів - до першої черги. Розподілити підтверджені витрати апеляційного розгляду в установленому законом порядку.
5. Розглянути скаргу без участі кредитора та його представника, якщо їх явку не буде визнано обов`язковою, і надсилати процесуальні документи до електронного кабінету представника.
6. Під час вирішення питання про відкриття провадження розглянути викладене в розділі 8 клопотання та врахувати пільгу за пунктами 1 і 15 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" щодо 6290,71грн компенсації втрати частини зарплатних доходів.
7. На підставі пункту 3 частини першої та частини другої статті 8 Закону звільнити ОСОБА_1 від сплати 7 987,20грн збору за всю апеляційну скаргу.
8. Альтернативно - зменшити збір до суми, співмірної з установленими фінансовими можливостями апелянта; за відсутності підстав для звільнення від належного збору чи його залишку - відстрочити сплату до ухвалення постанови за результатами апеляційного розгляду.
9. Якщо наявних документів недостатньо для оцінки майнового стану, надати можливість подати додаткові фінансові відомості у визначений судом строк.
10. У разі відмови в заявлених заходах вручити мотивовану ухвалу через електронний кабінет представника та надати реальну можливість виконати вимогу щодо збору у встановлений судом строк.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про сплив передбаченого статтею 233 КЗпП України тримісячного строку звернення із вимогами про стягнення середнього заробітку. Оскаржувана ухвала помилково ототожнює факт загальної поінформованості представника кредитора про розмір боргу з довідки підприємства, наданої у цивільній справі, із настанням спеціальної юридичної події, визначеної статтею 116 КЗпП України, належним врученням працівникові письмового повідомлення про нараховані та виплачені при звільненні суми. Оскільки факт складання та вручення такого повідомлення роботодавцем у встановленому законом порядку матеріалами справи не доведений, перебіг процесуального строку не розпочався (в обгрунтування наведеного апелянт посилається на правову позицію Верховного Суду у постанові від 16.09.2026 у справі № 373/1381/25). Додатково скаржник вказує на неврахування судом першої інстанції чинних перехідних норм щодо регулювання спеціальної давності в умовах воєнного стану (Закон України № 4434-IX).
Щодо правомірності нарахування додаткового середнього заробітку та критеріїв його співмірності.
Скаржник наголошує на відсутності хронологічного перетину між періодом затримки розрахунку, охопленим рішенням Димитровського міського суду Донецької області (з 08.06.2024 по 08.07.2024), та новим заявленим періодом (з 09.07.2024 по 08.12.2024 109 робочих днів). Захист прав у цивільному судочинстві за минулий час не звільняє роботодавця від відповідальності за подальше триваюче правопорушення, а сукупний строк за двома вимогами (130 робочих днів) повністю охоплюється встановленою статтею 117 КЗпП України шестимісячною межею та не призводить до її подвоєння. При цьому вимоги за другим звільненням у 2024 році є автономними і потребували окремої правової оцінки.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції обмежився формальними декларативними посиланнями на "безпідставне збагачення" та "додатковий тягар для боржника", не навівши жодних конкретних мотивів. Судом не враховано пропорційність заявлених сум санкцій до розміру непогашеного основного боргу за обома трудовими періодами (де суми відповідальності є меншими або еквівалентними сумам боргу), а також безпідставно залишено без процесуальної оцінки альтернативне клопотання кредитора про самостійне визначення судом зменшеного, але справедливого розміру відшкодування у разі визнання повного розрахунку надмірним.
Щодо методологічних помилок суду при розрахунку компенсації втрати частини доходів.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції припустився методологічної помилки при здійсненні контрольного перерахунку інфляційної компенсації на підставі Закону України № 2050-III та Порядку КМУ № 159. Суд безпідставно застосував лінійний індекс інфляції виключно за новий період затримки (серпень 2024 лютий 2025 року) до загальної суми боргу, при цьому перервавши безперервне накопичення зведеного індексу споживчих цін (ІСЦ) з моменту виникнення заборгованості у 2020 році. Математично доведений приріст інфляційних сум між двома граничними датами складає 12415,01грн, що перевищує визнану судом суму на 4229,93грн. Стосовно решти спірної суми (2 060,78грн) апелянт зазначає, що вона є правомірним залишком інфляційних втрат, який раніше не був присуджений цивільним судом виключно через межі позовних вимог на той час, а не через його необґрунтованість, та включає виправлену матеріальну базу за березень 2020 року відповідно до первинної довідки підприємства № 432.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.10.2026 справу №905/169/25 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гетьман Р.А., Слободін М.М.
Згідно з п.17.5. Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи №905/169/25 (матеріалів розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника), апеляційний господарський суд, відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, вважає за необхідне витребувати матеріали даної справи у суду першої інстанції.
Керуючись статтею 234, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Витребувати у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/169/25 (матеріали розгляду заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника).
Відкласти вирішення питань щодо руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.10.2026 у справі №922/834/26 до надходження матеріалів справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати за веб-адресою https://eag.court.gov.ua/sud4875/
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя М.М. Слободін