Єдиний державний реєстр судових рішень
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
16 липня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 1909/573/2012
Провадження № 22-ц/820/1529/26
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Костенка А.М., Ярмолюка О.І.,
секретар Шевчук Ю.Г.,
за участю представника ОСОБА_1 , адвоката Осіва П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2024 року (суддя Коротич І.А.) за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
в с т а н о в и в:
У вересні 2024 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою в якій просила визнати виконавчий лист у справі № 1909/573/2012, виданий 31 жовтня 2012 року Кременецьким районним судом Тернопільської області таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_3 зазначила, що Кременецький районний суд Тернопільської області рішенням від 27 червня 2012 року у справі № 1909/573/2012 стягнув солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») суму кредитної заборгованості у розмірі 174 249,29 дол. США, що в еквіваленті до гривні становить 1 253 261,65 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - майновий комплекс, який складається із цегляного приміщення цеху площею 347,8 кв. м, цегляного приміщення лабораторії площею 113,1 кв. м, загальною площею 460,9 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та предмет застави - обладнання за переліком, вказаним у договорі застави від 29 квітня 2005 року за реєстровим № 1 523, які належать на праві власності ОСОБА_4 . Стягнув солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 3 219 грн. судових витрат.
На підставі цього рішення 31 жовтня 2012 року Кременецький районний суд Тернопільської області видав виконавчий лист № 1909/573/2012. З метою примусового виконання цього виконавчого листа Відділ державної виконавчої служби Кременецького районного управління юстиції 04 липня 2013 року відкрив виконавче провадження № 38650719.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2021 року змінено стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прийняли у спадщину майновий комплекс, який складається із цегляного приміщення цеху площею 347,8 кв. м, цегляного приміщення лабораторії площею 113,1 кв. м, загальною площею 460,9 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , який вони відчужили на підставі договорів купівлі-продажу від 26 січня 2017 року № 58, 59 за загальною ціною 108 060 грн., а кошти від продажу сплатили іпотекодержателю ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», згідно квитанцій від 26 січня 2017 року № 168/1142-7, № 168/1142-8.
На виконання судового рішення від 27 червня 2012 року ОСОБА_1 сплатила суму судового збору в розмірі 3 203,20 грн, що підтверджується квитанцією від 31 серпня 2023 року № 35. Вважає, що оскільки майно, яке зазначене у рішенні суду і належало померлому ОСОБА_4 реалізоване у рахунок погашення заборгованості, а судовий збір нею сплачений, тому її обов`язок як боржника відсутній, а рішення виконане повністю.
На підставі наведеного просила визнати виконавчий лист у справі №1909/573/2012, який виданий 31.10.2012 року Кременецьким районним судом Тернопільської області таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2024 року у задоволенні заяви відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що при наявності рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 27 червня 2012 року про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суми заборгованості у розмірі 174 249,29 дол. США, що в еквіваленті до гривні становить 1 253 261,65 грн, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та предмет застави, які належать на праві власності ОСОБА_4 , яке набрало законної сили та знаходиться на примусовому виконанні, вимога заявника про визнання виконавчого листа № 1909/573/2012, який виданий 31 жовтня 2012 року Кременецьким районним судом Тернопільської області таким, що не підлягає виконанню, не може бути задоволена, оскільки відсутні відомості про відсутність погашення боргу за виконавчими документами.
Тернопільський апеляційний суд постановою від 07 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Кременецького районного суду від 25 вересня 2024 року без змін.
Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що за судовим рішенням ОСОБА_1 є солідарним боржником із ОСОБА_4 не тільки у частині стягнення судових витрат зі сплати судового збору, а так само і в частині, що стосується стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 174 249,29 дол. США, що в еквіваленті до гривні становить 1 253 261,65 грн., тобто вона є боржником за основним зобов`язанням.
Та обставина, що заставне майно реалізоване, не дає підстав для висновку про припинення основного зобов`язання за кредитним договором від 28 квітня 2005 року № 014/09-02/205/05 для боржника ОСОБА_1 , яка була майновим поручителем, оскільки відсутні відомості про повне погашення боргу за виконавчими документами.
25 вересня 2025 року, особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на ухвалу Кременецького районного суду від 25 вересня 2024 року.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, розглядаючи заяву ОСОБА_1 , не залучив до участі у справі правонаступників померлого ОСОБА_4 , зокрема ОСОБА_2 , хоча суду було достеменно відомо про факт смерті ОСОБА_4 та наявність його спадкоємців. Тобто, суд не виконав свого обов`язку, передбаченого статтею 55 ЦПК України, внаслідок чого ухвалив рішення за відсутності сторони, належним чином не повідомленої про розгляд, що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 04 листопада 2025 року закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2024 року.
Постановою Верховного Суду від 01 квітня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У мотивувальній частині свої постанови суд касаційної інстанції зауважив, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про підготовку розгляду справи судом апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції, не призначивши справу до апеляційного розгляду, не забезпечивши учасникам справи можливості висловити свої доводи та заперечення, фактично вирішив питання про відсутність у заявниці ОСОБА_2 права на апеляційне оскарження поза межами судового розгляду. Такий підхід не узгоджується з принципами стадійності судового процесу, змагальності сторін і диспозитивної, а також із гарантіями забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Закриття апеляційного провадження без призначення справи до судового розгляду є порушенням процесуального порядку вирішення питання про закриття апеляційного провадження за пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України, що свідчить про істотне порушення норм процесуального права та є підставою для скасування відповідної ухвали.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 подала до суду заяву про відмову від заяви про визнання виконавчого листа у справі №1909/573/2012, який виданий 31.10.2012 року Кременецьким районним судом Тернонопільської області, таким, що не підлягає виконанню. Наслідки відмови від заяви заявниці відомі та зрозумілі.
В судове засідання апелянтка ОСОБА_2 та її представник адвокат Качор С.Б. не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомленні належним чином. Від представника ОСОБА_2 адвоката Качор С.Б. надійшла заява про розгляд справа за відсутності апелянтки та її представника.
Представник ОСОБА_1 адвокат Осів П.В. в судовому засіданні підтримав заяву ОСОБА_1 про відмову від заяви про визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню.
Інші учасники по справі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що завдання національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення ЄСПЛ у справі «Шульга проти України», no. 16652/04, від 02.12.2010).
Однією із основних засад цивільного судочинства є диспозитивність (п.5 ч.3 ст.2 та ст.13 ЦПК України) за змістом якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
За приписами частини 1 статті 370 ЦПК України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну справу скаргу за правила глави 1 Апеляційне провадження.
За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 382 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасоване раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції. ( частина 3 статті 370 ЦПК України).
Згідно ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Зважаючи на зазначене, апеляційний суд вважає за можливе прийняти відмову ОСОБА_1 від заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, яка не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси сторін.
Керуючись ст.ст. 255, 370, 373, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Прийняти відмовуОСОБА_1 від заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Визнати нечинними ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 07 січня 2025 року.
Провадження за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 липня 2026 року.
Судді Т.О. Янчук
А.М. Костенко
О.І. Ярмолюк
