Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/11110/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Цвілюка Б.В.,
представників учасників справи:
Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Дудченко В.В., Кухтик В.М.,
Акціонерного товариства "Укрнафта" - Юхименко С.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Укрнафта"
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 (суддя Пукшин Л.Г.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 (колегія суддів: Ходаківська І.П., Барсук М.А., Демидова А.М.)
та Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 (колегія суддів: Ходаківська І.П., Барсук М.А., Демидова А.М.)
у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Акціонерного товариства (далі - АТ) "Укрнафта"
про стягнення 31 544 382,44 грн.
СУТЬ СПОРУ
1. У березні 2017 року АТ "Укрнафта" як газовидобувне підприємство замовило в АТ "Укртрансгаз" гарантовану потужність у точках входу до газотранспортної системи на квітень 2017 року. Сторони підписали додаток до договору, у якому визначили місячний тип потужності та її щодобовий обсяг. У квітні АТ "Укрнафта" подавало газ до газотранспортної системи, але виставлену вартість місячної потужності не сплатило.
2. АТ "Укртрансгаз" просить стягнути 31 544 382,44 грн - вартість усієї замовленої потужності за квітень 2017 року. АТ "Укрнафта" заперечує, що отримало саме місячну послугу: на його думку, відсутність попередньої оплати означала відмову від місячного замовлення, а фактично воно могло користуватися лише добовою потужністю в обсязі реально поданого газу.
3. Суд першої інстанції стягнув усю заявлену суму. Апеляційний господарський суд погодився, що підписаний додаток підтверджує замовлення місячної потужності, однак зменшив суму на 4 205 917,66 грн. Апеляційний суд виходив з того, що 27.04.2017 адміністративний суд зупинив дію постанови Регулятора, якою встановлено тариф, тому цей тариф не можна було застосовувати до останніх чотирьох днів квітня.
4. Обидві сторони звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами.
5. Перед Верховним Судом постали такі питання:
- чи достатньо підписаного сторонами додатка про розподіл місячної потужності для виникнення обов`язку оплатити її незалежно від попередньої оплати та фактичного обсягу використання;
- чи впливає зупинення 27.04.2017 дії тарифної постанови на розмір єдиного зобов`язання з оплати місячної потужності, яке виникло раніше.
6. Верховний Суд закрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укрнафта" в частині підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 і 3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України, а в іншій частині скаргу залишив без задоволення; касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" задовольнив, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
7. 17.12.2025 АТ "Укртрансгаз" (оператор) та АТ "Укрнафта" (замовник) уклали договір транспортування природного газу №06.1/355-Г/151201001 (далі - Договір), керуючись Законом "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс).
8. У розд.2 Договору визначено його предмет, зокрема:
- за цим договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - Послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких Послуг (п.2.1);
- Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (п.2.2);
- Послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування) (п.2.3);
- обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору (п.2.4);
- замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п.2.6);
- Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів (п.2.7).
9. Відповідно до п.3.1 Договору оператор зобов`язаний, зокрема: своєчасно надавати Послуги належної якості; розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг балансування. Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; повідомляти замовника про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; здійснити додаткову оплату замовнику у разі недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в точках виходу з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором.
10. За умовами п.4.1 Договору замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому Послуг; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; здійснити додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором.
11. Згідно з п.5.1 Договору порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору.
12. У пунктах 6.1, 6.2 Договору визначено, що оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності). Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу.
13. У розд.7 Договору сторони визначили тарифи, а саме:
- вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом (п.7.1);
- оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua (п.7.2);
- тарифи, передбачені п.7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору (п.7.3).
14. Відповідно до п.8.1 Договору величина договірної потужності замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього Договору. Величина договірної потужності замовника визначається відповідно до розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу, та оформлюється додатком 1 до цього Договору.
15. Згідно з положеннями п.8.3 Договору вартість договірної потужності на період газового місяця визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця.
Оператор направляє рахунки-фактури на електронну адресу замовника.
Оплата вартості договірної потужності замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів в сумі вартості замовленої потужності на період газового місяця на рахунок Оператора на умовах 100 відсотків попередньої оплати за п`ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей.
Замовник сплачує Оператору вартість замовленої потужності, як зазначено в цьому розділі, незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.
Вартість послуг транспортування природного газу в точці виходу складається з двох частин: перша - виражена в грошовій формі (визначається з урахуванням тарифів у точках виходу та замовленої потужності в цих точках); друга - у натуральному вираженні обсягів природного газу для забезпечення витрат оператора для точок виходу (визначається у відсотках до обсягу протранспортованого газу в точках виходу), що передаються замовником оператору за кожний газовий місяць та оформлюються актом приймання-передачі природного газу до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.
16. Згідно з п.11.1 Договору послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг.
17. Пунктами 11.2 та 11.3 Договору визначено, що оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора.
18. Оператор і замовник зобов`язується здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки (п.11.5 Договору).
19. За умовами п.12.1 Договору протягом всього строку отримання послуг замовник надає оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу.
20. Фінансове забезпечення щодо замовленої потужності надається у формах, визначених Кодексом, в сумі місячних зобов`язань на користь оператора (п.12.2 Договору).
21. Цей договір, відповідно до п.17.1, в редакції додаткової угоди №2 від 20.12.2017, набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2022, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
22. 31.03.2017 сторони підписали та скріпили печатками товариств Додаток 1/1 до Договору - Розподіл потужності на 2017 рік.
23. У вказаному додатку сторони узгодили, зокрема, гарантовану потужність на місяць по окремим точкам входу загалом на рівні 2 952,267 тис.куб.м. на добу на період з 01.04.2017 по 30.09.2017.
24. Відповідно до Звіту про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу №1 від 04.05.2017 відповідач подав до газотранспортної системи АТ "Укртрансгаз" газ власного видобутку, який позивач прийняв на точці входу від відповідача в обсязі 84 786,865 тис.куб.м., про що сторони склали зведений акт приймання-передачі природного газу за квітень 2017 від 05.05.2017 на 15 054,930 тис.куб.м. та акт приймання-передачі природного газу за квітень 2017 на загальний обсяг та 69 731,935 тис.куб.м.
25. Замовлена потужність відповідача за квітень 2017 становила 88 568,010 тис.куб.м., тоді як відповідач подав на точку входу 84 786,865 тис.куб.м.
26. На виконання умов Договору позивач склав рахунок №06.1/355-Г/151201001/P/1 від 20.04.2017 на загальну суму вартості замовленої у квітні 2017 послуги розподілу потужності на точці входу у розмірі 31 544 382,44 грн.
27. Матеріали справи не містять доказів ані повної, ані часткової оплати вищезазначеної заборгованості.
(І) щодо тарифу
28. 28.03.2017 НКРЕКП прийняла Постанову №348, якою установлено АТ "Укртрансгаз" тарифи на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу до газотранспортної системи та точок виходу з газотранспортної системи згідно з додатком (п.1).
29. Ця постанова набирає чинності з 01.04.2017, але не раніше дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур`єр" (п.2).
30. Згідно з пунктом (рядком) 3 додатку вбачається, що для газовидобувних підприємств, які подають природний газ на точку входу до газотранспортної системи встановлено тариф для точок входу у розмірі 296,80 грн (без ПДВ) за 1000 куб.м на добу.
31. 01.04.2017 Постанова НКРЕКП №348 від 28.03.2017 набрала чинності.
32. Пунктом 1 Постанови НКРЕКП №494 від 10.04.2017 було внесено зміни до Постанови №348 від 28.03.2017, зокрема скасовано рядки 8-52 додатку до постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348.
33. Дію постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348 було зупинено ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі №826/5621/17, яку було скасовано постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020.
34. На підставі Постанови НКРЕКП №2001 від 21.12.2018 п.1 Постанови НКРЕКП №494 від 10.04.2017 виключено, а постанову НКРЕКП від 28.03.2017 №348 - визнано такою, що втратили чинність.
35. Постанова НКРЕКП №2001 від 21.12.2018 набрала чинності 01.01.2019.
Короткий зміст позовних вимог і заперечень
36. У вересні 2025 року АТ "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ "Укрнафта" про стягнення 31 544 382,44 грн.
37. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов`язань за Договором в частині своєчасної оплати наданих у квітні 2017 року послуг замовленої потужності в точках входу до газорозподільної системи (розподілу потужностей).
38. Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на відсутність підстав для стягнення плати за послугу гарантованої потужності на місяць, оскільки визначений у Додатку 1/1 від 31.03.2017 обсяг розподілу потужності суперечить п.4 гл.1 розд.ІХ Кодексу ГТС. Послуга гарантованої потужності на місяць відповідачем не замовлялась - оскільки попередня оплата надання такої послуги проведена не була, відповідно, послуга розподілу гарантованої потужності могла бути надана позивачем відповідачу на підставі підтверджених номінацій і за правилами розподілу потужності на період однієї газової доби.
39. Також відповідач вважав неправомірним застосування позивачем постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348, на підставі якої розраховано заявлену до стягнення суму, оскільки, на його думку, вказана постанова не підлягає застосуванню до спірних правовідносин та встановлювала тарифи на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для АТ "Укртрансгаз", а не тарифи за послугу розподілу потужності. Крім того, відповідач посилався на те, що дію зазначеної постанови було зупинено ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі №826/5621/17. Також відповідач вважав, що обов`язок з оплати спірних послуг у нього не виник, оскільки позивачем не доведено направлення відповідачу відповідного рахунку на оплату.
40. Крім того, відповідач заявив про сплив позовної давності та просив застосувати наслідки її спливу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
41. Господарський суд міста Києва рішенням від 03.12.2025 позов задовольнив. Стягнув з АТ "Укрнафта" на користь АТ "Укртрансгаз" 31 544 382,44 грн заборгованості.
42. Ухвалюючи вказане рішення, господарський суд дійшов висновку, що у квітні 2017 року позивач, на виконання умов договору, прийняв від відповідача 84 786,865 тис. куб. м. видобутого природного газу, однак відповідач не оплатив послугу замовленої потужності в точках входу до газотранспортної системи. При цьому суд встановив, що сторони у Додатку 1/1 від 31.03.2017 до Договору погодили величину послуги гарантованої потужності у період з 01.04.2017 по 30.04.2017 у загальному обсязі 2 952,267 тис. куб. м. на добу, а відтак відповідач помилково вважав, що попередня оплата є замовленням договірної потужності. Оскільки п.7.1 Договору вартість послуги з розподілу потужності визначається за тарифами, які встановлюються Регулятором, суд для визначення тарифів застосував постанову НКРЕКП №348 від 28.03.2017, якою встановлено АТ "Укртрансгаз" тарифи на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу до газотранспортної системи та точок виходу з газотранспортної системи.
43. При цьому суд вважав, що оскільки постанова НКРЕКП №348 від 28.03.2017 втратила чинність лише 01.01.2019, то на момент спірних правовідносин - у квітні 2017 року - вказана постанова в частині тарифу для точок входу у розмірі 296,80 грн (без ПДВ) за 1000 куб. м на добу була чинною. А враховуючи, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі №826/5621/17, якою було зупинено дію постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348, була скасована, суд дійшов висновку про відсутність підстав не застосовувати тарифи, визначені нею, до спірних правовідносин у квітні 2017 року. За висновком суду, сторони погодили оплату вартості послуги з розподілу потужності на умовах повної попередньої оплати, і строк виконання зобов`язань з оплати настав до постановлення ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі №826/5621/17.
44. Щодо відсутності направлення рахунку-фактури, суд встановив, що така обставина не ставить у залежність обов`язок щодо оплати наданих послуг і не може бути підставою для звільнення від обов`язку своєчасної сплати грошових коштів за договором.
45. Також суд першої інстанції, посилаючись на положення статей 256, 257, 261, 253 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), а також пункти 12, 19 розд."Прикінцеві та перехідні положення" ЦК, дійшов висновку, що у зв`язку з продовженням перебігу позовної давності на період дії карантину та воєнного стану підстав для застосування наслідків спливу позовної давності у цій справі не вбачається.
46. Північний апеляційний господарський суд постановою від 20.05.2026 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з АТ "Укрнафта" на користь АТ "Укртрансгаз" 4 205 917,66 грн заборгованості та розподілу судових витрат. Ухвалив в цій частині нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 залишив без змін. Виклав пункти 1, 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 в такій редакції:
"1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, ідентифікаційний код 00135390) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) 27 338 464 (двадцять сім мільйонів триста тридцять вісім тисяч чотириста шістдесят чотири) гривні 78 копійок заборгованості та 328 061 (триста двадцять вісім тисяч шістдесят одна копійка) гривня 58 копійок судового збору за подання позовної заяви".
47. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована таким:
- доводи відповідача про те, що саме попередня оплата за п`ять робочих днів до початку газового місяця підтверджує обсяг договірної потужності, не відповідають умовам укладеного між сторонами Договору, оскільки такий обсяг погоджений сторонами у Додатку 1/1 від 31.03.2017 до Договору;
- доводи відповідача щодо незгоди з обсягом наданих послуг за квітень 2017 року, визначеним оператором ГТС на підставі звіту №1 від 04.05.2017 щодо власного видобутку, транспортування та передачі природного газу, не мають окремого юридичного значення, оскільки відповідно до п.8.3 Договору транспортування природного газу оплата вартості замовленої потужності за один газовий місяць здійснюється відповідачем незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність;
- необґрунтованими є доводи відповідача щодо наявності у нього права на отримання послуги розподілу потужності на період однієї газової доби на підставі договору транспортування та підтверджених оператором ГТС номінацій, оскільки він помилково тлумачить положення Кодексу ГТС; наведена відповідачем норма стосується точок входу/виходу на міждержавних з`єднаннях та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин; при цьому відповідач, як газовидобувне підприємство, не належить до суб`єктів, які отримують доступ до потужності точок входу/виходу на міждержавному з`єднанні для транзиту територією України або використання газового хабу України;
- тариф, який був встановлений постановою НКРЕКП №348 від 28.03.2017, діяв з 01.04.2017 до 26.04.2017 включно; позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованість з оплати послуг за період з 01.04.2017 по 30.04.2017 в обсязі 88 568,01 тис.куб.м на суму 31 544 382, 44 грн;
- суд першої інстанції не врахував, що за період з 27.04.2017 по 30.04.2017 позивач не мав права застосовувати тариф, який був встановлений постановою НКРЕКП №348 від 28.03.2017, оскільки 27.04.2017 дію постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348 було зупинено ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/5621/17; наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з АТ "Укрнафта" на користь АТ "Укртрансгаз" 27 338 464, 78 грн заборгованості;
- ненадання позивачем рахунку №06.1/355-Г/151201001/Р/1 від 20.04.2017 на оплату послуг з розподілу потужності не є підставою для невиконання відповідачем обов`язку з оплати наданих позивачем послуг, оскільки укладений між сторонами договір містить порядок визначення вартості таких послуг, а отже, відповідач мав можливість самостійно здійснити відповідний розрахунок вартості договірних потужностей за період, у якому підлягали застосуванню тарифи, встановлені постановою НКРЕКП №348 від 28.03.2017; тим більше постанова має публічний характер, а встановлені регулятором тарифи є загальнодоступними та підлягають офіційному оприлюдненню;
- початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02.04.2020 Законом №540-IX; під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02.04.2020 до 30.06.2023; в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку зупинився і відновлений 04.09.2025 на підставі Закону №4434-IX;
- отже, якщо позовна давність не спливла станом на 02.04.2020, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30.06.2023 - на строк дії карантину, а надалі до 29.01.2024 - на строк дії воєнного стану), а з 30.01.2024 перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану та був відновлений 04.09.2025;
- суд першої інстанції правильно встановив, що у цій справі датою виникнення зобов`язання здійснити оплату є перший робочий день після набрання чинності тарифу (01.04.2017), тобто 03.04.2017; отже, загальна позовна давність тривалістю у три роки починає перебіг 04.04.2017 і спливає у число та місяць останнього третього року;
- необґрунтованими є доводи відповідача щодо початку перебігу позовної давності з 24.03.2017, оскільки, незважаючи на передбачений договором обов`язок здійснення 100% попередньої оплати за п`ять робочих днів до початку газового місяця, на зазначену дату тарифи на послуги транспортування природного газу для точок входу та виходу, встановлені постановою НКРЕКП №348 від 28.03.2017, ще не набрали чинності, а відтак вартість відповідної послуги за квітень 2017 року не була визначена до моменту набрання чинності зазначеною постановою.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг, відзивів на касаційні скарги
(І) скарга АТ "Укртрансгаз"
48. 18.06.2026 АТ "Укртрансгаз" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 4 205 917,66 грн; залишити в силі у відповідній частині рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2025.
49. АТ "Укртрансгаз" зазначає, що підставою касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 у справі №910/11110/25 є п.3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
50. Скаржник зауважує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування постанови НКРЕКП №348 від 28.03.2017, дія якої ухвалою суду була зупинена 27.04.2017, про те, що встановлені нею тарифи на послуги розподілу потужності для точок входу для газовидобувних підприємств застосовуються за весь період квітня 2017 у разі, якщо до моменту зупинення дії тарифу, сторонами встановлено зобов`язання щодо типу замовленої потужності на місяць на підставі Додатку 1/1. Адже вчинення такого правочину є домовленістю сторін про умови зобов`язання на період газового місяця і розрахунковим періодом є повний місяць. Домовленість сторін про умови зобов`язання досягнута до постановлення ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі №826/5621/17, що зупиняє дію постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348 лише на майбутнє (травень 2017 і далі), проте не змінює та не припиняє поточних зобов`язань газового місяця квітня 2017.
51. Відзив на касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" не надійшов.
(ІІ) скарга АТ "Укрнафта"
52. 29.07.2026 АТ "Укрнафта" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 в частині, залишеній без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026; скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 в частині залишення без змін рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2025; ухвалити у відповідній частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
53. АТ "Укрнафта" зазначає, що підставами касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 є пункти 1, 3 та 4 ч.2 ст.287 ГПК.
54. АТ "Укрнафта" зауважує, що суди, застосовуючи ч.1 ст.526, ч.1 ст.903 ЦК, пункти 1, 9, 10 гл.1 розд.VIII Кодексу ГТС, Типовий договір транспортування природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497, розд.ІХ Кодексу ГТС, врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22.10.2021 у справі №910/1878/20, який, на думку скаржника, не є релевантним до справи №910/11110/25, при цьому суди не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №910/17999/16, від 25.04.2018 у справі №925/3/17, від 25.04.2018 у справі №910/24257/16, від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г, від 19.06.2018 у справі №922/2383/16, від 12.12.2018 у справі №2-3007/11, від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц, від 19.05.2020 у справі №910/719/19, від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц, що в свою чергу призвело до порушення ч.1 ст.526, ч.1 ст.903 ЦК, пунктів 1, 9, 10 гл.1 розд.VIII Кодексу ГТС, розд.ІХ Кодексу ГТС, Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497.
55. Також АТ "Укрнафта" зазначає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування ч.1 ст.8, ст.526, ч.2 ст.706, ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК, п.5 гл.1 розд.І, пунктів 1, 9, 10 гл.1 розд.VIII, пунктів 11, 14 гл.1, п.1 гл.2, п.1 гл.7 розд.ІХ Кодексу ГТС, Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497 та вважає, що вказані норми права з урахуванням контексту спірних правовідносин мають застосовуватись наступним чином:
- послуга замовленої (гарантованої) потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи не може вважатися наданою одночасно з підписанням Додатку 1/1 від 31.03.2017 за самим лише фактом такого підписання, а потребує виконання умов договору щодо попередньої оплати вартості замовленої потужності, а також фактичного споживання такої послуги протягом обумовленого додатком або Кодексом ГТС періоду;
- обов`язок оплатити послугу замовленої (гарантованої) потужності на період газового місяця не виникає з самого факту підписання Додатку 1/1 від 31.03.2017, а потребує також виконання умов п.8.3 Договору щодо попередньої оплати вартості замовленої потужності, а також фактичного споживання такої послуги протягом замовленого періоду;
- підписавши Додаток 1/1 до договору, АТ "Укрнафта" хоч і спочатку мало намір замовити у позивача послугу гарантованої потужності на період газового місяця шляхом внесення передоплати, проте не здійснило цього, фактично відмовившись від замовлення послуги на період газового місяця, проте на підставі договору та в силу п.1 гл.7 розд.ІХ Кодексу ГТС зберегло право отримувати відповідну послугу розподілу потужності на період газової доби щоразу по факту споживання такої послуги. Верховний Суд в постанові від 15.07.2022 у справі №921/184/21 вказав на те, що "8.19… Використання гарантованої та/або переривчастої потужності на добу наперед не обумовлюється підписанням вказаного додатку".
56. Крім того, АТ "Укрнафта" зауважує, що суди надали невірну правову оцінку обставинам справи (зокрема умовам договору), та дійшли помилкового висновку про те, що послуга гарантованої (замовленої) місячної потужності вважається наданою позивачем за фактом підписання Додатку №1 до договору; суди, посилаючись в рішенні на зведений акт приймання-передачі природного газу за квітень 2017 від 05.05.2017, акт приймання-передачі природного газу за квітень 2017 на загальний обсяг та 69 731,935 тис. куб. м, не дослідили і не встановили, на якій правовій підставі такі акти складені і на якій правовій підставі такі акти можуть бути доказом використання послуги з розподілу потужності саме АТ "Укрнафта"; суд апеляційної інстанції не звернув уваги та не надав жодної оцінки доводам відповідача про те, що обсяг 84 786,865 тис. куб. м. включає в себе гази власного видобутку інших газовидобувних підприємств.
57. 20.08.2026 АТ "Укртрансгаз" через систему Електронний суд подало відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
58. У відзиві зазначає, зокрема, таке:
- посилаючись на п.1 ч.2 ст.287 ГПК скаржник не зазначає висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, натомість в обґрунтування підстави касаційного оскарження навпаки вкладає неподібність (на його думку) правовідносин з постановою від 22.10.2021 у справі №910/1878/20; позивач не погоджується з твердженнями відповідача про неподібність правовідносин у справі №910/1878/20 та у своїй касаційній скарзі зазначав про їх подібність; суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях розглянули справу відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.10.2021 у справі №910/1878/20, та обґрунтовано врахували їх;
- висновки, викладені у постановах від 15.07.2022 у справі №921/184/21, від 23.02.2023 у справі №910/17423/21, від 06.07.2023 у справі №910/17380/21 зроблені у неподібних правовідносинах;
- наведена у касаційній скарзі відповідачем інтерпретація "правильного" (в контексті підстави, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК) застосування норм права немає нічого спільного із їх змістом, більше того прямо суперечить позиції Верховного Суду у справі №910/1878/20, перевертаючи її суть в інтересах скаржника; мета касаційного оскарження направлена на переоцінку доказів; відповідач прагне уникнути виконання зобов`язання, намагаючись протиправно поставити виникнення такого зобов`язання у залежність від попередньої оплати, яку відповідач не здійснив;
- суди попередніх інстанцій належним чином дослідили всі наявні у справі докази, у тому числі акти приймання-передачі природного газу та звіт про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу, на які акцентує увагу відповідач у касаційній скарзі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
59. Верховний Суд ухвалою від 08.07.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" та призначив розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні на 05.08.2026.
60. 05.08.2026 Верховний Суд оголосив перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги АТ "Укртрансгаз" до 16.09.2026.
61. Верховний Суд ухвалою від 05.08.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укрнафта" та призначив розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні на 16.09.2026
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
62. Відповідно до ст.300 ГПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
63. АТ "Укрнафта" оскаржує судові рішення в частині стягнення 27 338 464,78 грн. АТ "Укртрансгаз" оскаржує постанову апеляційного суду в частині відмови у стягненні 4 205 917,66 грн.
64. Отже, з урахуванням обох касаційних скарг Верховний Суд перевіряє правильність вирішення позову в повному обсязі, але виключно в межах підстав касаційного оскарження, з яких відкрито касаційне провадження.
Щодо замовлення та оплати місячної потужності
65. Основним доводом, що підлягає аналізу за касаційною скаргою АТ "Укрнафта" є твердження про те, що невнесення попередньої оплати припинило місячне замовлення, а тому підписаний Додаток 1/1 не доводить надання платної послуги.
66. Сторони в Договорі передбачили, що обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору (п.2.4). Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності) (п.6.1). Величина договірної потужності замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього Договору. Величина договірної потужності замовника визначається відповідно до розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу, та оформлюється додатком 1 до цього Договору (п.8.1).
67. Отже за пунктами 2.4, 6.1, 8.1 Договору та пунктами 1, 9, 10 гл.1 розд.VIII Кодексу ГТС саме додаток до договору визначає вид, період і величину розподіленої потужності.
68. Сторони підписали Додаток 1/1, у якому прямо погодили гарантовану місячну потужність на квітень 2017 року в обсязі 2 952,267 тис. куб. м на добу.
69. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.10.2021 у справі №910/1878/20 вже сформулювала висновок щодо такого самого договірного механізму: підписаний додаток 1 є необхідним і достатнім підтвердженням надання замовнику доступу до погодженої місячної потужності; отримання цієї послуги породжує обов`язок оплатити її за п.8.3 договору незалежно від повного використання (п.8.20 постанови).
70. Відмінність предмета позову у справі №910/1878/20 не змінює подібності правовідносин у частині, для якої застосовано цей висновок. У справі №910/1878/ вирішення вимоги про повернення сплаченої суми так само залежало від встановлення того, чи була надана й чи підлягала оплаті місячна потужність за квітень 2017 року за наявності підписаного додатка. Суб`єкти, вид послуги, договірна модель, спірний період і нормативне регулювання є подібними.
71. Наведені АТ "Укрнафта" постанови Великої Палати Верховного Суду щодо загальних критеріїв подібності не містять іншого висновку щодо застосування норм, які регулюють оплату місячної потужності. Апеляційний господарський суд не відступив від цих критеріїв, а застосував змістовий, суб`єктний та об`єктний елементи порівняння правовідносин.
72. Постанови у справах №921/184/21, №910/17423/21 і №910/17380/21 не містять протилежного висновку для встановлених у справі, що переглядається, обставин. Вони стосувалися потужності на добу наперед або перевищення потужності, інших розрахункових періодів, редакцій Кодексу ГТС і, зокрема, ситуації, коли річну, квартальну чи місячну потужність не було визначено підписаним додатком.
73. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.11.2023 у справі №918/686/21 не відступила від висновків з постанови від 15.07.2022 у справі №921/184/21 щодо потужності на добу наперед.
74. Водночас ця пізніша постанова у справі №921/184/21 також не поширює подобовий механізм на випадок, коли сторони підписаним додатком заздалегідь погодили гарантовану місячну потужність.
75. Отже, наведена практика не змінює висновку, сформульованого у справі №910/1878/20 для місячного замовлення.
76. У зв`язку із цим касаційне провадження, відкрите з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК, у частині посилань на ці постанови підлягає закриттю відповідно до п.5 ч.1 ст.296 ГПК, оскільки спірні правовідносини не є подібними.
77. Посилання на постанови, що містять лише висновки щодо критеріїв подібності, саме по собі також не підтверджує цієї підстави касаційного оскарження.
78. Не підтвердилося і посилання АТ "Укрнафта" на відсутність висновку Верховного Суду, оскільки висновок щодо правового значення підписаного додатка, моменту надання доступу до місячної потужності та обов`язку оплатити її вже викладено Верховним Судом у справі №910/1878/20 і враховано апеляційним господарським судом в оскаржуваній постанові.
79. Тому провадження, відкрите на підставі п.3 ч.2 ст.287 ГПК у цій частині підлягає закриттю за п.4 ч.1 ст.296 ГПК.
80. Верховний Суд зазначає, що незалежно від процесуального наслідку щодо закриття касаційного провадження із названих підстав, довід про автоматичну відмову від місячного замовлення є помилковим по суті.
81. Пункт 8.3 Договору встановлює строк і порядок виконання вже існуючого грошового обов`язку. Він не визначає внесення попередньої оплати як відкладальну умову укладення додатка або виникнення послуги.
82. Невнесення авансу за загальним правилом є порушенням грошового зобов`язання. Воно не припиняє в односторонньому порядку підписаний сторонами додаток і не змінює погоджену місячну потужність на добову. Договір та Кодекс ГТС врегульовують ці відносини, тому немає прогалини, яка б давала підстави застосувати за аналогією ч.2 ст.706 ЦК про окремий вид договору роздрібної купівлі-продажу.
83. Цей висновок додатково підтверджує постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2023 у справі №927/211/22. У ній об`єднана палата уточнила висновок про застосування ст.538 ЦК та вказала, що невнесення передоплати не можна прирівнювати до односторонньої відмови від договору: сторона, яка мала отримати передоплату, має право, але не зобов`язана зупинити зустрічне виконання або відмовитися від нього, а грошовий обов`язок боржника не припиняється без розірвання договору чи належної відмови від нього.
84. Хоча спір у справі №927/211/22 виник з договору купівлі-продажу, наведений висновок стосується загальних правил зустрічного виконання за ст.538 ЦК.
85. У справі, що переглядається, АТ "Укртрансгаз" не зупинило виконання через відсутність передоплати, а надало АТ "Укрнафта" погоджений доступ до місячної потужності, яким замовник фактично користувався. Тому відповідно до ч.4 ст.538 ЦК АТ "Укрнафта" повинно виконати свій зустрічний грошовий обов`язок.
86. Крім того, наведений АТ "Укрнафта" п.1 гл.7 розд.IX Кодексу ГТС у редакції, чинній у квітні 2017 року, регулював доступ на добу наперед у фізичних точках входу/виходу на міждержавних з`єднаннях.
87. Суди встановили, що спір стосується точок входу від газовидобувного підприємства.
88. Отже, ця норма не підтверджує автоматичної заміни місячної потужності на добову.
89. Посилання на ч.1 ст.901 ЦК також не впливає на висновок в цій частині, оскільки предметом послуги є забезпечене оператором право користуватися зарезервованою потужністю протягом погодженого періоду.
90. Замовник сам визначає міру фактичного використання, але за прямою умовою п.8.3 Договору це не впливає на вартість замовленого обсягу.
91. Отже, суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права і висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зі справи №910/1878/20, встановивши обов`язок АТ "Укрнафта" оплатити погоджену місячну потужність.
Щодо доводів про недослідження доказів
92. Пункт 1 ч.3 ст.310 ГПК передбачає скасування судового рішення через недослідження доказів лише за сукупності двох умов: (І) таке порушення унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а (ІІ) заявлена підстава за пунктами 1, 2 або 3 ч.2 ст.287 ГПК є обґрунтованою.
93. Разом з тим, як було зазначено вище, підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 і 3 ч.2 ст.287 ГПК, не знайшли свого підтвердження.
94. Також, АТ "Укрнафта" пов`язує цю підставу з обсягом 84 786,865 тис. куб. м фактично поданого газу та відсутністю окремого звіту про використання договірної потужності.
95. Однак розмір заявленої вимоги визначено не фактичним обсягом газу, а величиною місячної потужності, погодженою у Додатку 1/1.
96. Пункт 8.4 Договору, на який посилається скаржник, стосується визначення використаної потужності та розрахунків, пов`язаних з її фактичним використанням, тоді як позов ґрунтується на п.8.3 Договору і стосується вартості замовленої місячної потужності.
97. Тому питання, кому належав газ, який АТ "Укрнафта" подавало через відповідні точки входу, не змінює обсягу зарезервованої для нього потужності.
98. Апеляційний господарський суд прямо розглянув цей аргумент і зазначив, що він не має окремого юридичного значення, оскільки оплата замовленої потужності не залежить від її повного використання.
99. Отже, доводи за п.4 ч.2 ст.287 ГПК не підтверджують порушення, передбаченого п.1 ч.3 ст.310 ГПК, а фактично спрямовані на переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанцій відповідно до ст.300 ГПК.
Щодо впливу зупинення дії тарифної постанови на зобов`язання з оплати місячної замовленої потужності
100. У межах підстави касаційного оскарження, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК АТ "Укртрансгаз" заперечує висновок апеляційного господарського суду про неможливість застосування тарифу, встановленого постановою НКРЕКП №348, до частини вартості місячної потужності за період з 27.04.2017 до 30.04.2017.
101. Спірним питанням є не те, чи підлягала негайному виконанню ухвала адміністративного суду від 27.04.2017, а те, чи могла ця ухвала змінити розмір уже сформованого зобов`язання з оплати місячної потужності за квітень 2017 року.
102. Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову тимчасово припиняє його застосування на майбутнє з моменту постановлення відповідної ухвали. Такий захід не визнає нормативний акт нечинним від дня його прийняття та сам по собі не скасовує правових наслідків, які настали до його застосування.
103. Сторони 31.03.2017 погодили єдиний вид послуги - гарантовану місячну потужність на квітень 2017 року. Постанова НКРЕКП №348 набрала чинності 01.04.2017, після чого вартість усього місячного замовлення стала визначеною. З огляду на умову про попередню оплату та вихідні дні строк виконання грошового зобов`язання настав 03.04.2017.
104. Отже, до 27.04.2017 виникли всі елементи зобов`язання: вид і обсяг місячної послуги були визначені додатком, тариф набрав чинності, розмір плати був обчислюваним, а строк оплати настав.
105. Підстав для поділу цього зобов`язання на 30 самостійних добових зобов`язань Договір не встановлює
106. Те, що тариф виражений у гривнях за 1000 куб. м на добу, є способом обчислення вартості зарезервованої потужності. За п.8.3 Договору вартість за газовий місяць справді є сумою денних величин, однак це арифметичний механізм визначення ціни єдиної місячної послуги, а не періодичне щоденне виникнення нового замовлення.
107. Ухвала про зупинення дії постанови НКРЕКП №348 не змінювала Договір і Додаток 1/1, не припиняла вже надане АТ "Укрнафта" право на місячну потужність та не містила припису про перерахунок зобов`язань, строк виконання яких настав до 27.04.2017.
108. Такий висновок узгоджується й з правовою природою місячної потужності, визначеною об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/1878/20 - підписання додатка фіксує надання доступу до потужності в погодженому обсязі та виникнення обов`язку оплатити її незалежно від повного використання.
109. Водночас у цій справі Верховний Суд окремо конкретизує вплив подальшого зупинення тарифної постанови на раніше сформоване зобов`язання.
110. Якщо сторони договору транспортування природного газу до зупинення дії тарифного акта підписали додаток, яким замовили гарантовану потужність на газовий місяць, а після набрання тарифом чинності виникло та настало до виконання єдине грошове зобов`язання з оплати повного місячного періоду, подальше зупинення дії тарифного акта впродовж цього місяця не змінює розміру такого зобов`язання і не є підставою для його пропорційного подобового зменшення.
111. Іншим є випадок, коли місячну, квартальну або річну потужність додатком не погоджено і вартість визначається за фактично замовленою потужністю на добу наперед.
112. Суд апеляційної інстанції правильно визнав обов`язковою ухвалу про забезпечення позову з моменту її постановлення, але помилково поширив її дію на частину зобов`язання, яке виникло та мало бути виконане раніше. Цим суд змінив погоджений сторонами місячний тип послуги на подобовий розрахунок без установленої законом або Договором для цього підстави.
113. Висновок апеляційного господарського суду про те, що з постановленням ухвали про забезпечення позову вже визначена місячна ціна мала бути пропорційно зменшена, не враховує тимчасової природи забезпечення позову та особливостей послуги місячної замовленої потужності.
114. Отже, підстава касаційного оскарження, передбачена п.3 ч.2 ст.287 ГПК, підтвердилася.
115. Оскільки суд апеляційної інстанції неправильно визначив правові наслідки зупинення дії постанови НКРЕКП №348 і безпідставно зменшив вартість місячної потужності на 4 205 917,66 грн, його постанова у цій частині підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
116. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
117. Згідно з пунктами 4, 5 ч.1 ст.296 ГПК суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо:
- після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку);
- після відкриття касаційного провадження на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
118. Також, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч.1 ст.309 ГПК).
119. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених ст.300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (ч.1 ст.312 ГПК).
120. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків (І) про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Укрнафта" в частині підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 і 3 ч.2 ст.287 ГПК, а в іншій частині - про залишення скарги без задоволення; (ІІ) задоволення касаційної скарги АТ "Укртрансгаз", скасування постанови апеляційного господарського суду в оскаржуваній частині та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Судові витрати
121. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, то витрати АТ "Укртрансгаз" зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, у розмірі, який підлягав сплаті (4 205 917,66 х 1,5% х 200% х 0,8 = 100 942,03 грн), підлягають стягненню з АТ "Укрнафта", а витрати АТ "Укрнафта" покладається на цього скаржника.
Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укрнафта" в частині підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 і 3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
2. В іншій частині касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення.
3. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити.
4. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026 у справі №910/11110/25 в оскаржуваній частині скасувати.
5. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 у справі №910/11110/25 залишити в силі.
6. Стягнути з Акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801) 100 942 (сто тисяч дев`ятсот сорок дві) грн 03 коп. судового збору за подання касаційної скарги.
7. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді О. Мамалуй
В. Студенець
