ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" травня 2012 р. Справа № 2a-1650/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Скільського І.І.
Суддів: Григорука О.Б.,
Чуприни О.В.,
при секретарі Бурда М.Р.
за участю:
позивача - ОСОБА_2,
представника позивача - ОСОБА_3,
представника відповідача - Пенделя О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_2
до відповідача: начальника УМВС України в Івано-Франківській області
про визнання наказів №297 від 18.04.2011 року, №39 о/с від 21.04.2011 року незаконними, поновлення на посаді та зобов`язання вчинення дій,-
ВСТАНОВИЛА:
19.05.2011 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника УМВС України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання наказів №297 від 18.04.2011 року, №39 о/с від 21.04.2011 року незаконними, поновлення на посаді та зобов`язання вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом начальника УМВС України в Івано-Франківської області №297 від 18.04.2011 року позивача звільнено з органів внутрішніх справ за ст.66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (далі - Положення ). Наказом №39 о/с від 21.04.2011 року позивача виключено із списків особового складу органів внутрішніх справ. Позивач вважає, вказаний наказ відповідача таким, що виданий незаконно та необґрунтовано. Незаконність та необґрунтованість наказу полягає в помилковому висновку відповідача, що порушення відносно позивача прокуратурою Івано-Франківської області кримінальної справи є підставою для звільнення його з лав органів внутрішніх справ за наведеним вище пунктом Положення. Дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, проводиться у разі скоєння злочину, після набрання законної сили обвинувальним вироком суду. На підставі наведеного просив визнати наказ начальника УМВС України в Івано-Франківській області № 297 від 18 квітня 2011 року про звільнення його з органів внутрішніх справ за ст. 66 Положення - незаконним, визнати наказ начальника УМВС України в Івано-Франківській області №39 о/с від 21 квітня 2011 року про виключення його із списків особового складу органів внутрішніх справ - незаконним, поновити його на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Богородчанського РВ УМВС України в Івано-Франківській області.
08.06.2011 року на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення та уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить зобов`язати відповідача - начальника УМВС України в Івано-Франківській області виплатити йому заробітну плату за весь час вимушеного прогулу згідно його заробітної плати за березень-квітень 2011 року, зобов`язати відповідача - начальника УМВС України в Івано-Франківській області скасувати наказ про його звільнення, зобов'язати відповідача - начальника УМВС України в Івано-Франківській області зарахувати час вимушеного прогулу до вислуги років в органах внутрішніх справ (а.с.55).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.06.2011 року провадження у адміністративній справі № 2a-1650/11/0970 за позовом ОСОБА_2 до начальника УМВС України в Івано-Франківській області про визнання наказів № 297 від 18.04.2011 року, №39 о/с від 21.04.2011 року незаконними, поновлення на посаді та зобов`язання вчинення дій - зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області по справі №1-252 про обвинувачення ОСОБА_2 за ст.ст. 364 ч.3, 189 ч.2 КК України.
06.12.2011 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом продовжено розгляд адміністративної справи.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 року задоволено заявлений самовідвід судді Боброва Ю.О.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2012 року задоволено заявлений самовідвід судді Черепія П.М.
В судовому засіданні 02.03.2012 року позивач та представник позивача позовні вимоги, викладені в адміністративному позові, підтримали повністю. Позивач додатково пояснив, що з серпня 1996 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з грудня 2006 року до звільнення обіймав посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Богородчанського РВ УМВС України в Івано-Франківській області. Наказом начальника УМВС України в Івано-Франківської області № 297 від 18.04.2011 року його звільнено з органів внутрішніх справ за п.66 «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ» - за дискредитацію. Вважає даний наказ незаконним, оскільки зазначені підстави для його звільнення не відповідають дійсним обставинам справи, а відповідальність за такі дії не передбачає безпосереднє звільнення з органів внутрішніх справ, натомість є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Щодо висновку службового розслідування відносно нього від 16.04.2011 року, про проведення службового розслідування за фактом порушення ним службової дисципліни зазначив, що працівниками ІОС УКЗ УМВС України в Івано-Франківській області під час проведення службового розслідування не взято до уваги його письмові пояснення, пояснення оперуповноваженого СКМСД старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4, не опитано працівників міліції ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які були свідками подій які відбувались в приміщенні Богородчанського РВ УМВС України в Івано-Франківській області 09.04.2011 року, та могли б підтвердити те, що ним як працівником міліції було вжито всіх заходів щодо написання гр. ОСОБА_8 заяви про вчинення громадянином ОСОБА_9 крадіжки її грошей. У висновку службового розслідування працівниками ІОС УКЗ УМВС України в Івано-Франківській області не наведено та не досліджено даних про фактичні обставини, які стали підставою для його звільнення з органів внутрішніх справ, натомість у висновку службового розслідування та наказі № 297 від 18.04.2011 року зазначено обставини та фактичні дані, які відображені в постанові про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 14.04.2011 року. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні, які містяться в матеріалах справи (а.с.14-16). Додатково пояснив, що твердження позивача, представника позивача про те, що причиною звільнення позивача з органів внутрішніх справ послугував факт порушення обласною прокуратурою кримінальної справи є помилковим, адже в оскаржуваних наказах УМВС України в області не зазначається про наявність чи відсутність вини в інкримінованих позивачу злочинах, а мова йде про встановлені в ході досудового слідства фактів вчинення позивачем дій, які грубо порушують вимоги Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ, Присяги працівника міліції, Етичного кодексу працівників органів внутрішніх справ та дискредитують його як працівника правоохоронних органів. Зазначив, що відповідно до п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ від 29.07.1991 року № 114 передбачено, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу звільняються з органів внутрішніх справ. Також повідомив, що звільнення позивача з органів внутрішніх справ стало внаслідок вчинення ним у робочий час ряду протиправних дій, що суперечать законодавству України. Факт вчинення позивачем дій, які дискредитують звання працівника міліції, підтверджується постановою слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області про порушення кримінальної справи від 14.04.2011 року та висновком службового розслідування, затвердженого 18.04.2011 року. При накладенні дисциплінарного стягнення, адміністрацією УМВС України в Івано-Франківській області в порядку статті 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» враховано тяжкість проступку та обставини за яких його скоєно. Підставою для звільнення позивача став факт невжиття останнім заходів щодо повідомлення про відомий скоєний злочин громадянином ОСОБА_9, в порушення п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Вважає, що будь-яких порушень при звільненні позивача не допущено, УМВС України в Івано-Франківській області діяло відповідно до вимог Закону України "Про міліцію", статей 1, 2, 5, 7, 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", статей 10, 18 Закону України «Про міліцію», тому оскаржувані накази є законними.
Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, пояснення свідків, дослідивши та оцінивши подані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з урахуванням нижченаведеного.
В судовому засіданні встановлено, що 14.04.2011 року слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області юристом першого класу Носович А.Б., при розгляді матеріалів по заяві громадянина ОСОБА_9 винесено постанову про порушення стосовно ОСОБА_2 кримінальної справи № 327769 за ознаками складу злочинів, передбачених ст.ст.364 ч.3,189 ч.2 КК України (а.с.22).
Як вбачається із вказаної постанови слідчого приводом до порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_9 у відділ внутрішньої безпеки в Івано-Франківській області СВБ ГУБОЗ МВС України про те, що старший оперуповноважений сектору кримінальної міліції у справах дітей Богородчанського РВ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_2 вимагає в нього передати гроші в сумі 1000 доларів США ОСОБА_11, погрожуючи при цьому притягнути його до кримінальної відповідальності за нібито вчинення крадіжки. Підставою для порушення кримінальної справи стали достатні дані які вказували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочинів, передбачених ст.ст.364 ч.3,189 ч.2 КК України.
На підставі зібраних матеріалів, слідчим встановлено, що ОСОБА_2, працюючи на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Богородчанського РВ УМВС України в Івано-Франківській області, маючи спеціальне звання майор міліції, будучи службовою особою - представником влади, зловживаючи своїм службовим становищем та діючи умисно, в інтересах своєї двоюрідної сестри ОСОБА_12, достовірно знаючи, що ОСОБА_9 не вчиняв крадіжки грошей у ОСОБА_8 і остання з даного приводу з заявою в органи внутрішніх справ не зверталась, протягом 9-14 квітня 2011 року, наполегливо та систематично, вимагав у ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 1000 доларів США, які останній нібито вкрав у ОСОБА_8, погрожуючи при цьому, у разі відмови, притягнути його до кримінальної відповідальності. Так, 9 квітня 2011 року ОСОБА_2, близько 23.00 год., перебуваючи біля будинку ОСОБА_9, що в с. Монастирчани, Богородчанського району, Івано-Франківської області, отримав від останнього гроші в сумі 350 доларів США. Не припиняючи своїх злочинних дій, ОСОБА_2, продовжував вимагати у ОСОБА_9 грошові кошти, погрожуючи обмеженням прав і свобод останнього і 14.04.2011 року близько 15 год.20 хв., перебуваючи в салоні власного автомобіля марки «Опель Астра», д.н.з. НОМЕР_1, поблизу будинку № 5 «А», що по вулиці Шевченка в смт. Богородчани, Івано-Франківської області отримав та прийняв від ОСОБА_9, грошові кошти в сумі 400 доларів США, які тут же передав ОСОБА_8
16.04.2011 року старшим інспектором з ОД ІОС УКЗ УМВС України в Івано-Франківській області майором міліції Лизень І.Б. проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим оперуповноваженим СКМСД Богородчанського РВ УМВС майором міліції ОСОБА_2
Результати службового розслідування відображені у висновку службового розслідування від 16.04.2011 року, затвердженого 18.04.2011 року заступником начальника УМВС України в області (а.с. 19-21).
З висновку службового розслідування вбачається, що на підставі вказаних обставин, які встановлені та відображені в постанові слідчого про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження, особами, що здійснювали службове розслідування зроблено висновок, що скоєння майором міліції ОСОБА_2 злочину, насамперед, є наслідком його низьких морально-ділових якостей та відвертого нерозуміння завдань органів внутрішніх справ України. Своїми діями майор міліції ОСОБА_2 грубо порушив вимоги ст. 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» від 22.02.2006 року, Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 04.01.1996 року № 18, та Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України, схваленого колегією МВС України від 05.10.2000 №7К8, які зобов'язують кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватись законодавства України і неухильно виконувати вимоги Присяги працівника внутрішніх справ України, а також у службовій діяльності бути чесним та об'єктивним, а тому підлягає звільненню з органів внутрішніх справ України згідно п.66 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», за дискредитацію.
Наказом начальника УМВС України в Івано-Франківській області № 297 від 18.04.2011 року «Про порушення службової дисципліни працівником Богородчанського РВ УМВС та покарання винних» за грубе порушення вимог ст. 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» від 22.02.2006 року, Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 04.01.1996 року № 18, та Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України, схваленого колегією МВС України від 05.10.2000 №7К8, які зобов'язують кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватись законодавства України і неухильно виконувати вимоги Присяги працівника внутрішніх справ України, а також у службовій діяльності бути чесним та об'єктивним, старшого оперуповноваженого СКМСД Богородчанського РВ УМВС майора міліції ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ України згідно п. 66 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», за дискредитацію (а.с.17-18).
Наказом начальника УМВС України в Івано-Франківській області № 39 о/с від 21.04.2011 року «По особовому складу» майора міліції ОСОБА_2 (М-250227) старшого оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Богородчанського РВ УМВС, з 21 квітня 2011 року звільнено згідно із Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, за статтею 66 (за дискредитацію) (а.с.8).
Як уже зазначалось вище, підставою прийняття даних наказів, слугували висновки службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим оперуповноваженим СКМСД Богородчанського РВ УМВС майором міліції ОСОБА_2
Щодо висновку службового розслідування від 16.04.2011 року та встановлених у ньому порушень, суд зазначає наступне.
Порядок проведення службових розслідувань, що проводяться інспекцією по особовому складу, іншими підрозділами і посадовими особами органів внутрішніх справ по випадках надзвичайних подій, правопорушень та інших неправильних дій (в подальшому - порушень), скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ - визначено Інструкцією «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» (далі - Інструкція).
Задачами службового розслідування є повне, об'єктивне та всебічне дослідження обставин порушень, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (в подальшому - працівники органів внутрішніх справ), виявлення причин та умов, що сприяли їх скоєнню, встановлення винних і забезпечення правильного застосування діючих нормативних актів з тим, щоб кожен, хто скоїв порушення, був притягнутий до справедливої відповідальності і ні один невинний не був притягнутий до відповідальності.
Службове розслідування повинно сприяти дотриманню законності, викоріненню випадків її порушення, вихованню особового складу органів внутрішніх справ в дусі точного і безумовного дотримання чинного законодавства (п.2 Інструкції).
Відповідно до пункту 9 Інструкції службове розслідування проводиться у місячний термін з дня надходження в орган внутрішніх справ заяви, скарги, інформації чи повідомлення про порушення. У випадку закінчення місячного терміну у вихідні або святкові дні службове розслідування повинно бути закінчено першого дня після вихідного або святкового дня.
При наявності поважних причин строк проведення розслідування може бути продовжено керівництвом органу внутрішніх справ, але не більше, ніж на один місяць.
Пунктом 10 Інструкції визначено, що при проведенні службового розслідування повному, об'єктивному і всесторонньому дослідженню підлягають: - подія порушення (час, місце, спосіб і інші обставини), - наявність вини працівника органів внутрішніх .справ в скоєнні порушення, мета та мотиви порушення, -обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як пом'якшуючі, так і обтяжуючі його відповідальність, - характеристика особи, що скоїла порушення (відношення до служби, поведінка до порушення), - причини та умови, що сприяли скоєнню порушення, - характер та розмір нанесених порушенням збитків.
Згідно пункту 11 Інструкції проведення службового розслідування, як правило, повинна передувати підготовка, в ході якої працівник, якому воно доручено, розробляє план, визначає форми та методи розслідування., вивчає законодавство та інші нормативні акти, аналізує матеріали попередніх перевірок, а також збирає іншу необхідну інформацію для забезпечення все сторонності, повноти та об'єктивності розслідування.
Посадова особа при проведенні службового розслідування має право: отримувати від працівників органів внутрішніх справ та громадян письмові пояснення, проводити одночасні опитування осіб, в поясненнях яких є суттєві протиріччя про обставини порушення, знайомитися з відповідними документами органів внутрішніх справ, у необхідних випадках приєднувати їх або їх копії до матеріалів розслідування, виїздити на місце, де було скоєно порушення. (п.13 Інструкції).
Згідно пункту 17 Інструкції у висновку по результатах службового розслідування має бути вказано: привід для призначення службового розслідування, посада, звання і прізвище працівника, що проводив службове розслідування, посада, звання, прізвище, ім'я та по-батькові, рік народження, освіта, час служби в органах внутрішніх справ і в займаній посаді особи, у відношенні якої проведено службове розслідування, суть встановленого порушення та його наслідки, чим підтверджується чи виключається вина працівника, обставини, що пом'якшують і посилюють його відповідальність, причини та умови, що сприяли порушенню, прийняті або запропоновані заходи по їх усуненню, пропозиції про застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення або міри громадського впливу, направлення матеріалів в слідчі органи або про припинення службового розслідування.
Висновок по результатах службового розслідування підписується особою чи особами, що безпосередньо його проводили. До затвердження висновку керівником органу внутрішніх справ з ним ознайомлюються: керівник, підлеглі якого проводили службове розслідування, та керівник служби, працівник якої допустив порушення. При ознайомленні вказані керівники висловлюють згоду з запропонованими висновками або не погоджуються з ними, про що роблять відповідну відмітку та викладають свою окрему думку з конкретними пропозиціями в додатку до висновку.
Керівник органу внутрішніх справ при затвердженні висновку по результатах службового розслідування вивчає пропозиції осіб, що проводили службове розслідування, а також викладені в окремих думках, і приймає одну із запропонованих пропозицій або своє, відмінне від інших, рішення. Якщо у висновку по результатах службового розслідування приймається інше рішення, ніж запропоноване особами, що здійснювали перевірку, то про це власноручно робить записи керівник органу внутрішніх справ при затвердженні висновку (пункт 18 Інструкції).
Відповідно до пункту 19 Інструкції у випадку порушення кримінальної справи у відношенні працівників органів внутрішніх справ рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності приймаються тільки після встановлення їх винності або невинності у відповідності з законом, якщо цими працівниками не допущено порушень, за які можуть бути застосовані міри, передбачені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ (далі - Статут).
Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Статуту).
Згідно ст. 12 Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу не взято до уваги, що ступінь тяжкості встановленого правопорушення працівником органів внутрішніх справ повинно відповідати застосованому дисциплінарному стягненню. При цьому, обставини, які викладені в висновку службового розслідування стосуються переважно вчиненого діяння, щодо якого постановою слідчого прокуратури Івано-Франківської області порушено стосовно ОСОБА_2 кримінальну справу № 327769 за ознаками складу злочинів, передбачених ст. ст. 364 ч. 3, 189 ч. 2 КК України. З цього приводу слід зазначити, що у випадку набрання законної сили вироком суду щодо визнання винним працівника органів внутрішніх справ у скоєнні кримінально-караного діяння, пунктом 19 Інструкції передбачено прийняття рішень про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, рекомендації, які містить висновок службового розслідування від 16.04.2011 року щодо необхідності звільнення ОСОБА_2 фактично за дії щодо яких відбувається кримінальне переслідування та відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, є передчасними та такими, що суперечать вказаного пункту Інструкції.
В письмовому запереченні на адміністративний позов відповідачем зазначається як фактичну підставу звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ порушення статті 10 Закону України «Про міліцію», які передбачають, що працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.
Таким чином, на думку відповідача, позивач не вчинив дій щодо повідомлення підрозділу міліції про злочин вчинений гр. ОСОБА_9 та про який йому стало відомо від гр. ОСОБА_8, що стало підставою для притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
З цього приводу слід зазначити наступне.
Висновок службового розслідування від 16.04.2011 року, на підставі якого прийнято оскаржуваний наказ № 297 від 18.04.2011 року не містить інформації про вказаний дисциплінарний проступок, а саме не вчинення позивачем дій щодо повідомлення підрозділу міліції про злочин вчинений гр. ОСОБА_9 Таким чином, є безпідставним посилання відповідача на вказану обставину, як на підставу звільнення позивача.
Крім цього, під час судового розгляду встановлено, що позивачем вчинялись дії щодо роз'яснення права громадянки ОСОБА_8 звернутися до органів внутрішніх справ із відповідною заявою в порядку визначеному законом, а також вчинялись дії щодо доставлення ОСОБА_8 до Богородчанського РВ УМВС України для складення та подання відповідної заяви про скоєний злочин, що підтверджено показами допитаних в якості свідків громадян ОСОБА_8, ОСОБА_14 та працівників Богородчанського РВ УМВС України ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5
Вказані обставини всупереч обов'язкових вимог п. 10 Інструкції «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» не досліджені особами, які здійснювали службове розслідування, а відтак не встановлено чи мала місце подія порушення (час, місце, спосіб і інші обставини), чи наявна вина працівника органів внутрішніх справ в скоєнні порушення; не встановлені мета та мотиви порушення, обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як пом'якшуючі, так і обтяжуючі його відповідальність, причини та умови, що сприяли скоєнню порушення, характер та розмір нанесених порушенням збитків. Недотримання вимог Інструкції унеможливило дотримання принципу відповідності застосованого дисциплінарного стягнення ступеню тяжкості вчиненого проступку.
У відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи
прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають
значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено);
добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вище наведене, наказ начальника УМВС України в Івано-Франківській області №297 від 18.04.2011 року про звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки ґрунтується на висновку службового розслідування, яке проведене без дотримання вимог Інструкції «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України». Також підлягає скасуванню наказ начальника УМВС України в Івано-Франківській області №39 о/с від 21.04.2011 року про виключення ОСОБА_2 із списків особового складу органів внутрішніх справ, оскільки він прийнятий на виконання наказу №297 від 18.04.2011року.
Як наслідок, позивача - ОСОБА_2 слід поновити на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Богородчанського РВ УМВС України в Івано-Франківській області з 21 квітня 2011 року.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача - начальника УМВС України в Івано-Франківській області виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу, та зобов'язання зарахувати час вимушеного прогулу до вислуги років в органах внутрішніх справ слід зазначити, що повноваження щодо виплати заробітної плати та зарахування часу вимушеного прогулу до вислуги років в органах внутрішніх справ належать юридичній особі - Управлінню внутрішніх справ України в Івано-Франківській області та РВ УМВС в Богородчанському районі, вимог до яких позивачем не заявлено, а тому позовні вимоги в цій частині, заявлені до начальника УМВС України в Івано-Франківській області є такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ начальника УМВС України в Івано-Франківській області №297 від 18.04.2011 року про звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ.
Визнати незаконним та скасувати наказ начальника УМВС України в Івано-Франківській області №39 о/с від 21.04.2011 року про виключення ОСОБА_2 із списків особового складу органів внутрішніх справ.
Поновити ОСОБА_2 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Богородчанського РВ УМВС України в Івано-Франківській області.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Головуючий суддя: /підпис/ Скільський І.І.
Судді: /підпис/ Григорук О.Б.
/підпис/ Чуприна О.В.
Постанова складена в повному обсязі 05.06.2012.
