Б26/24/147/00
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
18 березня 2009 р. |
№ Б26/24/147/00 |
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
|
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі), |
|
Заріцької А.О. |
|
Коваленка В.М. |
|
розглянувши касаційну скаргу |
приватного підприємства "Корона", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області |
|
на ухвалу |
від 04.09.2008р. господарського суду Дніпропетровської області |
|
та постанову |
від 20.11.2008 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду |
|
у справі |
№ Б26/24/147/00 господарського суду Дніпропетровської області |
|
за заявою |
приватної фірми "Іріола", м. Дніпропетровськ |
|
до |
ДП "Придніпровський хімічний завод", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області |
|
про |
банкрутство |
|
арбітражний керуючий |
Козаченко В.М. |
|
кредитор |
приватне підприємство "Корона", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області |
в судовому засіданні взяв участь представник:
|
ПП "Корона" |
Алексєєв Д.Є., довір. |
ВСТАНОВИВ:
У провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа № Б26/24/147/00 про банкрутство ДП "Придніпровський хімічний завод".
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2007 р. визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута.
05.04.2007 р. в газеті "Голос України" за № 60 надруковано відповідне оголошення про визнання боржника банкрутом.
31.07.2007 р. до суду надійшла заява приватного підприємства "Корона" (далі –ПП "Корона") про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 1 800 000,00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2008 р. (суддя Камша Н.М.) грошові вимоги ПП "Корона" до ДП "Придніпровський хімічний завод" на суму 1 800 000,00 грн. відхилено.
Ухвала мотивована тим, що кредитором не подано суду оригіналів документів та доказів оплати фосфогіпсу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2008 р. (судді: Джихур О.В. –головуючий, Ясир Л.О., Герасименко І.М.) апеляційну скаргу ПП "Корона" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2008 р. –без змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, ПП "Корона" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2008 р. і ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2008 р. та прийняти нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги ПП "Корона" до ДП "Придніпровський хімічний завод" в сумі 1 800 000,00 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 161 Цивільного кодексу УРСР, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство) та ст. ст. 33, 38, 84 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).
Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається, ПП "Корона" звернулося у ліквідаційній процедурі з грошовими вимогами до боржника, визнаного банкрутом, в порядку ст. 23 Закону про банкрутство.
ПП "Корона" в обґрунтування своїх грошових вимог до боржника посилалося на те, що його грошові вимоги забезпечені заставою, тому розпорядник майна боржника ще у 2002 році повинен був самостійно внести їх до реєстру вимог кредиторів, як такі, що забезпечені заставою, відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство (а.с. № 2).
Згідно із ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Отже, незалежно від часу виникнення грошових вимог (до чи після порушення справи про банкрутство) розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника.
З матеріалів справи вбачається, між боржником та ПП "Корона" взагалі відсутні заставні відносини.
Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до наданого суду ПП "Корона" договору застави від 15.03.2001 р., в редакції додаткової угоди від 15.03.2001 р., укладених між ПП "Корона" та ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі Дніпродзержинської філії, заставодавцем, який передав майно в забезпечення виконання зобов’язань іншою особою, виступає ПП "Корона", а не боржник.
Згідно із договором №15/І/03 від 15.03.2001 р., в редакції додаткової угоди від 15.03.2001 р., укладеної між ПП "Корона", ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі Дніпродзержинської філії та боржником, останній є лише зберігачем майна –кальцію сіркокислого "фосфогіпс".
Разом з тим, додатково надані суду ПП "Корона" докази на підтвердження права власності ПП "Корона" на майно (фосфогіпс), яке передано на відповідальне зберігання боржнику, (а.с. №№ 44 - 49) також не свідчать про наявність грошових вимог цієї особи до боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, договором №01/02-1 від 01.02.2001 р., укладеним між боржником та ПП "Корона", передбачено, що боржник продасть, а ПП "Корона" придбає товар - фосфогіпс у кількості 150 000 тон та сортності згідно супровідних документів.
Відповідно до п. 3 вказаного договору покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або видачею простих векселів на суму партій товару, що поставляються. За взаємною згодою сторін оплата товару може бути здійснена шляхом зустрічної поставки товару, оформленої окремим договором.
Згідно із п. 8 цього договору він діє до 31.12.2001 р. та його дія може бути продовжена понад цей строк за письмовою згодою сторін.
Отже, ПП "Корона" придбало у боржника фосфогіпс та одразу передало його боржнику на відповідальне зберігання.
Таким чином, фосфогіпс з володіння боржника фактично не вибував.
У відповідності до ст. 224 Цивільного кодексу УРСР, чинного на момент укладання договору №01/02-1 від 01.02.2001 р., за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність, а покупець зобов’язується його прийняти та сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, дія договору №01/02-1 від 01.02.2001 р. не продовжувалась, тобто закінчилася 31.12.2001 р., однак доказів оплати придбаного товару –фосфогіпсу в будь-якій формі на вимогу суду апеляційної інстанції ПП "Корона" не надало.
Крім того, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2004 р. у справі № 32/333(12/70), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2005 р., встановлено, що фосфогіпс є невід’ємною частиною хвостосховища "Дніпровське", тому він не може бути виділений у вигляді окремого індивідуально визначеного майна, право повного господарського відання на яке може належати іншій юридичній особі, ніж та, на балансі і у повному господарському віданні якого знаходиться хвостосховище "Дніпровське".
Отже, боржник був позбавлений права розпорядження фосфогіпсом.
В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ПП "Корона" належним чином не довело суду наявність заборгованості боржника перед ним у розмірі 1 800 000,00 грн.
У зв’язку з чим, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків попередніх судових інстанцій.
За таких обставин справи судом апеляційної інстанції правомірно залишено без змін ухвалу суду першої інстанції, якою відхилено грошові вимоги ПП "Корона" до боржника.
Відтак, оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 14, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 33, 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Корона" залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2008р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2008 р. у справі № Б26/24/147/00 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді А.О. Заріцька
В.М. Коваленко
