Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 489/4597/14-к
кримінальне провадження
№1-кп/489/372/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2014 р. м. Миколаїв
Ленінський районній суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ;
обвинуваченої: ОСОБА_4 ;
захисників обвинуваченої: ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаєва, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженої, має на утримані неповнолітніх дітей, раніше не судимої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч.1,4 ст.358, ч.3 ст.190 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В середині грудня 2013 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на незаконне заволодіння квартирою АДРЕСА_3 , для чого приблизно в той же час у ОСОБА_4 виник умисел на підробку договору купівлі-продажу нерухомого майна №239 від 08.11.2002 р., зареєстрованого Універсальної товарною біржею " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", про те що ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_4 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , з метою подальшого використання його в Реєстраційній службі Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, що дало б їй можливість набути право власності на вищезазначену квартиру.
Реалізуючи свій злочинний умисел, в невстановлений в ході судового розгляду час, в невстановленому в ході судового розгляду місці, ОСОБА_4 підробила договір купівлі-продажу нерухомого майна № 239 від 08.11.2002 р., а саме: поставила свій підпис в графі "покупець ОСОБА_4 " на бланку Універсальної товарної біржі "Фенікс", який містив підроблений підпис ОСОБА_7 , підроблене кліше факсиміле підписів директора УТБ "Фенікс" ОСОБА_8 та начальника ММБТІ ОСОБА_9 , підроблений відбиток печатки УТБ "Фенікс" та КП ММБТІ.
09.12.2013 р. близько 10 год. 30 хв., ОСОБА_4 знаходячись у приміщенні Реєстраційної служби ММУЮ Миколаївської області, яка розташована за адресою: вул. Потьомкінська, 17/4 в місті Миколаєві, надала державному реєстратору з метою набуття права власності на квартиру АДРЕСА_3 договір № 239 купівлі-продажу нерухомого майна від 08.11.2002 р. на бланку Універсальної товарної біржі "Фенікс", про те що ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_4 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , який було підроблено нею раніше.
З урахуванням вищевикладеного суд визнає ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, а саме у підробленні офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем та у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.358 КК України, а саме у використанні завідомо підробленого документа.
В ході судового засідання обвинувачена свою вину не визнала, показала, що у 2002 р. її чоловік повідомив що є можливість придбати квартиру. Всі організаційні дії щодо придбання квартири виконував її чоловік. Показала, що у 2002 році разом із чоловіком поїхала на АДРЕСА_5 для укладання договору, де і підписала договір купівлі-продажу. Показала, що з іншого боку договір підписувала жінка, але чи була це ОСОБА_7 вона не знає, оскільки паспорту її не бачила.
Показала, що після підписання договору вона його не бачила, оскільки всіма реєстраційними справами займався її чоловік. Через неприязнені стосунки вона тривалий час не спілкувалась із своїм чоловіком і тільки після того, як її чоловік помер, вона знайшла документи на квартиру.
Також показала, що у власниці квартири з чоловіком існувала домовленість про те, що остання деякий час буде там проживати.
Незважаючи на невизнання обвинуваченою своєї вина, її вина у вчиненні інкримінованих їй злочинів підтверджується наступними доказами дослідженими судом.
Свідок ОСОБА_10 показав, що договір купівлі-продажу № 239 від 08.11.2014 р. ним не посвідчувався, оскільки печатка на договорі відрізняється від печатки, яку він виготовлював, як керівник, а його підпис зроблений чорними чорнилами, якими він ніколи не користувався при підписі документів. Спірний договір в журналі реєстрації біржових операцій не реєструвався, а за № 239 в журналі біржових операцій зареєстрований договір від 18.01.2001 р. між продавцем ОСОБА_11 та покупцем ОСОБА_12 , об`єктом продажу є квартира яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 . Також показав, що згідно книги реєстрації з 05.11.2002 р. по 18.11.2002 р. не було зареєстровано жодного договору.
Свідок ОСОБА_13 показала, що 03.01.2014 р. знаходилась в себе дома та бачила через вікно як ОСОБА_4 розмовляла з жінкою з їх будинку, чула як вони розмовляли про квартиру АДРЕСА_7 . Коли вийшла до них, їй повідомили що обвинувачена купила квартиру ОСОБА_7 . Обвинувачена показала їй договір купівлі-продажу з написом зверху "Фенікс", де було зазначено що продавцем є ОСОБА_14 хоча по-батькові ОСОБА_15 було ОСОБА_16 , про що і повідомила обвинуваченій. Через тиждень обвинувачена знову прийшла до їх будинку та надала договір купівлі-продажу вже з вірним по-батьковим ОСОБА_15 .
Також показала, що ОСОБА_7 направили до будинку пристарілих з 12.07.2008 р., де 28.03.2012 р. вона померла. За цей час квартира ніким не використовувалась, обвинувачену вона раніше в квартирі не бачила.
Свідок ОСОБА_17 показав, що до грудня 2002 р. ММБТІ було підключено до реєстру прав власності, реєстрація здійснювалась шляхом надання двох примірників або одного примірника та копії нотаріально посвідченої правовстановлюючих документів на нерухоме майно з заявою. Реєстратор другий примірник долучав до архіву, а на першому, який повертався власнику, встановлювався штамп де заповнювалась інформація про П.І.Б., адреса майна та відповідний запис вносився до реєстрової книги, яка зберігалась в ММБТІ. Штамп про реєстрацію скріплювався підписом директора БТІ та печаткою. Показав, що начальник ММБТІ мав факсимільний підпис, яким користувався сам, або його заступник. Також показав, що довідка характеристика видавалась за результатами проведення технічної інвентаризації, там містилась інформація щодо технічного стану, вартості, належності нерухомого майна. Довідка була дійсна впродовж 3 місяців, також в ній вказувалась мета видачі. Другий примірник довідки обов`язково долучався до інвентаризаційної справи. Обвинуваченій довідка-характеристика не надавалась, замовлення на неї відсутнє. Реєстраційний напис зареєстрований за № 14025 в книзі № 92 відсутній, а сама книга № 92 взагалі містить реєстраційні номери з 16505 по 16813. Реєстраційний номер 14025 міститься в книзі № 77, за яким право власності зареєстровано за іншою адресою, між іншими особами, за спадковою справою.
Свідок ОСОБА_18 показав, що познайомився з обвинуваченою коли вона разом з слюсарем, дільничним та адвокатом прийшли до квартири АДРЕСА_7 в його будинку, відкрили вхідні двері та змінили там замки. В другий раз він її бачив, коли вона надавала документи, що підтверджують право власності на квартиру. Показав, що зі слів сусідів дізнався, що ОСОБА_7 не розповідала нікому, що вона продала квартиру, хочу з усіма підтримувала дружні стосунки.
Свідок ОСОБА_19 показала, що як вбачається з матеріалів інвентаризаційної справи власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_7 . Реєстраційний номер 14025 в реєстровій книзі 92 не міститься. Реєстраційний номер 14025 міститься в реєстровій книзі № 77 відповідно до якого зареєстровано право власності за адресою АДРЕСА_8 . Також зазначила, що реєстрова книга № 92 починається з номерів НОМЕР_1 та закінчується номером 16813.
Свідок ОСОБА_20 показав, що обвинувачена змінила замки в квартирі, яку він орендував, про це йому повідомили сусіди. Після зміни замків обвинуваченою, самостійно проник до квартири та змінив вхідні замки знову на свої. Обвинувачена приходила до нього та вимагала забрати свої речі та виселитись, оскільки, як вона пояснювала, вона є власником цієї квартири. Пояснив, що договір оренди квартири АДРЕСА_3 він укладав з головою будинку ОСОБА_21 , в присутності ріелтора, про інших власників квартири не знав. При укладенні договору оренди підтверджуючих документів не вимагав. Зазначив що частково погашає борг який рахується за квартирою.
Свідок ОСОБА_22 показала, що вона була тимчасово заступником голови будинку. Пояснила що мешканці будинку розповіли їй про те що обвинувачена пред`явила документи на право власності на квартиру АДРЕСА_3 . Також від них чула про те що в договорі купівлі-продажу по-батькові ОСОБА_15 було зазначено " ОСОБА_23 ". Зазначила, що з моменту смерті ОСОБА_7 квартира була порожня, всі лічильники були зняти. В квартирі працювало лише опалення, через що за квартирою утворювалась заборгованість. Для сплати вказаної заборгованості вони знайшли орендаря, який поступово почав сплачував його. Обвинувачену до січня місяця ніколи не бачила. Також показала, що у ОСОБА_7 є донька, яка проживає в Німеччині, але не бажає приїжджати для прийняття спадщини.
Згідно довідки КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" № 454 від 05.02.2014 р., договір купівлі-продажу від 08.11.2002 р. за №239 в матеріалах архіву БТІ не існує, а також реєстрація його (реєстровий № 14025 кн. 92) не проводилась.
Відповідно до довідки КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" №30/460 від 04.04.2014 р., остання технічна інвентаризація за адресою: АДРЕСА_4 проводилась у 2002 р. на замовлення ОСОБА_24 (попереднього власника) з метою отримання довідки-характеристики для відчуження. За результатами проведеної інвентаризації була надана довідка-характеристика для відчуження від 08.07.2002 р. за № 1/1889. На той час і була визначена балансова вартість квартири АДРЕСА_7 , яка складала 5394 грн. За реєстровим № 14025 у реєстровій книзі №77 зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_8 (ст. № 12). У реєстровій книзі № 92 такий реєстровий номер взагалі відсутній.
Договір купівлі-продажу від 08.11.2002 р. за №239 в матеріалах архівної справи БТІ за адресою: АДРЕСА_4 не міститься та не реєструвався.
Окрім того з наданої КП ММБТІ ксерокопії заяви ОСОБА_7 , зареєстрованої за вх. № 378 від 15.09.2006 р. вбачається, що остання зверталась до БТІ із вимогою не виконувати ніякі дії з квартирою за адресою АДРЕСА_4 , у зв`язку із втратою документів.
Згідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів ОСОБА_25 від 15.04.2014 р. у останнього було вилучено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 239 від 08.11.2002 р.
Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна № 239 від 08.11.2002 р., ОСОБА_7 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 продала ОСОБА_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_9 , квартиру за адресою: АДРЕСА_4 . Договір купівлі-продажу нерухомого майна, був зареєстрований Універсальною товарною біржею "Фенікс", запис про реєстрацію договору здійснений в журналі реєстрації біржових операцій з нерухомістю за реєстровим №239 від 08.11.2002 р. та Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу № 92 за реєстровим № 14025 від 11.11.2002 р.
З протоколу обшуку від 16.04.2014 р. вбачається, що при проведені обшуку в приміщені ТОВ "Агентство "Фенікс" за адресою Карла Лібкнехта, 22-А, кв. 2 було виявлено та вилучено: папку чорного кольору з документами; зошит А-4 з написом "Канцелярська книга"; блокнот з металевими кріпленнями фіолетового кольору, папка бурого кольору в твердому переплеті, дві печатки УТБ "Фенікс №1 та №2 на дерев`яних ручках, папка в твердій обкладинці чорного кольору; файли з документами та печатка УТБ "Фенікс" у пластиковому механічному корпусі.
Відповідно до протоколу огляду документів від 16.04.2014 р. слідчим СВ Ленінського РВ ММУ, було проведено огляд документів, які було вилучено 16.04.2014 р. у приміщенні ТОВ "Фенікс", розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. К. Лібкнехта, 22-А, кв. 2 та у ОСОБА_25 15.04.2014 р., а саме: договору купівлі-продажу нерухомого майна № 239 від 18.01.2001 р. виданого універсальною товарною біржею "Фенікс" на 1 аркуші; журнали реєстрації договорів у двох томах; печатку УТБ "Фенікс" № 1 на дерев`яній ручці світло-коричневого кольору висотою приблизно 5 см; печатку УТБ "Фенікс" № 2 на дерев`яній ручці світло-коричневого кольору висотою приблизно 5 см; печатку УТБ "Фенікс" в пластиковому механічному корпусі фіолетового кольору; договір купівлі продажу нерухомого майна № 239 від 08.11.2002 р. виданий універсальною товарною біржею "Фенікс на 1 аркуші.
Відповідно до висновку експерта № 777 від 13.06.2014 р. підпис в договорі купівлі-продажу №239 від 16.07.2002 р., укладеному між ОСОБА_7 і ОСОБА_4 , в графі "Продавець ОСОБА_7 ", виконала, ймовірно, не ОСОБА_7 , а інша особа.
Підпис в договорі купівлі-продажу №239 від 16.07.2002 р., укладеному між ОСОБА_7 і ОСОБА_4 , в графі "Покупець ОСОБА_4 " виконала ОСОБА_4 .
Підписи в копії договору купівлі-продажу №239 від 16.07.2002 р., укладеному між ОСОБА_14 і ОСОБА_4 , біля рукописного тексту "З оригіналом згідна ОСОБА_4 ", виконала ОСОБА_4 .
Підпис в картці прийому заяви №8804093 від 11.12.2013 р. біля рукописного тексту " ОСОБА_4 " виконала ОСОБА_4 .
Підпис в заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в графі "Підпис заявника" виконала ОСОБА_4 .
Підпис в квитанції №29 від 09.12.2013 р. на суму 120 гривень в графі "Підпис платника" виконала ОСОБА_4 .
Дослідивши зазначений висновок експерта та додану до нього ілюстровану таблицю, судом встановлено, що по першим двом питанням висновок експерта зроблено за оригіналом договору купівлі-продажу №239 від 08.11.2002 р., а не 16.07.2002 р., укладеному між ОСОБА_7 і ОСОБА_4 , та по третьому питанню за копією договору купівлі-продажу №239 від 08.11.2002 р., а не 16.07.2002 р., укладеному між ОСОБА_14 і ОСОБА_4 .
Відповідно до висновку експерта № 743 від 10.06.2014 р. відбиток печатки УТБ "Фенікс" на договорі купівлі-продажу нерухомого майна №239 від 08.11.2002 нанесений за допомогою рельєфного еластичного кліше, яке виготовлене з дотриманням правил та вимог фабричної технології.
Відбиток печатки УТБ "Фенікс" на договорі купівлі-продажу нерухомого майна № 239 від 08.11.2002 нанесений не печаткою УТБ "Фенікс"; не печаткою УТБ "Фенікс" №1"; не печаткою УТБ "Фенікс" №2", наданими для порівняльного дослідження.
Відбиток печатки КП "ММБТІ" на договорі купівлі-продажу нерухомого майна № 239 від 08.11.2002 нанесений не печаткою КП "ММБТІ", експериментальні зразки якої надані для порівняльного дослідження.
Відбиток факсиміле підпису від імені ОСОБА_26 на договорі купівлі-продажу нерухомого майна № 239 від 08.11.2002, нанесений не кліше факсиміле підпису "В.Зима", експериментальні зразки відбитків якого надані на експертизу.
Підпис від імені ОСОБА_10 на договорі купівлі-продажу нерухомого майна №239 від 08.11.2002, нанесений за допомогою кліше-факсиміле.
Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 26.03.2014 р. та опису до нього були вилучені наступні документи: заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 4400725 від 09.12.2013 р.; копію паспорту на ім`я ОСОБА_4 ЕО НОМЕР_2 від 18.02.2000 р. виданий Ленінським РВ ММУ УМВС; копію договору № 239 від 08.11.2002 р. про купівлю-продаж квартири; копію ідентифікаційного коду № 1402-13-02122 від 10.06.2013 р. на ім`я ОСОБА_4 ; картку прийому заяви № 8804093 від 19.12.2013 р.; пошук заяв у базі даних про реєстрацію заяв та запитів № 14427288 від 11.12.2013 р.; інформація з реєстрів № 14427893 від 11.12.2013 р.; інформація з реєстрів № 14428155 від 11.12.2013 р.; витяг з державного реєстру обтяжень № 42837330 від 11.12.2013 р.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 8939789 від 11.12.2013 р.; витяг з державного реєстру речових прав № 14429243 від 11.12.2013 р.; картка прийому заяви № 8104093 від 11.12.2013 р.
Як було зазначено обвинуваченою в судовому засіданні та встановлено висновком експерта підпис на заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, ксерокопії картки платників податків, ксерокопії паспорту, ксерокопії договору купівлі-продажу № 239 від 08.11.2002 р. ,укладеному між ОСОБА_14 та ОСОБА_4 , карточці прийому заяви, які були вилучені згідно опису до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 26.03.2014 р. виконаний самою обвинуваченою.
Відповідно до протоколу огляду документів від 27.03.2014 р. слідчим Ленінського РВ ММУ, було проведено огляд документів, які було вилучено 26.03.2014 р. у приміщенні Реєстраційної служби ММУЮ в Миколаївській області, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська. 17/4, під час огляду було виявлено: договір купівлі-продажу нерухомого майна № 239 від 18.01.2001 р. виданого універсальною товарною біржею " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", копію договору купівлі-продажу нерухомого майна № 239 від 08.11.2002 р. виданого універсальною товарною біржею " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 8939789 від 11.12.2013 р., заява ОСОБА_4 з реєстраційним № 4400725 від 09.12.2013 р., інші документи, які послугували підставою для набуття права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 з боку ОСОБА_4 .
Згідно постанови про визнання та зберігання речових доказів від 16.04.2014 р., документи, які послугували підставою для набуття права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 з боку ОСОБА_4 було визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження.
Відповідно до висновку експерта № 404 від 12.06.2014 р., ринкова вартість житлової однокімнатної квартири АДРЕСА_10 визначена на дату оцінки на підставі аналізу та із урахуванням конкретної оціночної ситуації, становить 185870 грн. (що еквівалентно 23250 USD за курсом НБУ на дату оцінки 7,993 грн./1 USD).
З протоколу обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 вбачається, що за місцем проживання обвинуваченої нічого не вилучалось, зазначені в ухвалі про обшук договір, довідка характеристика, комп`ютерна техніка - відсутні.
Аналізуючи досліджені докази суд вважає, що вина обвинуваченої за вказаними обвинуваченнями, незважаючи на невизнання нею вини доведена сукупністю досліджених судом доказів, а саме: показами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_13 , ОСОБА_22 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , протоколами процесуальних дій, зазначеними судом вище, висновками судових експертиз та дослідженими судом документами.
Так свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 показали, що договір купівлі-продажу № 239 від 08.11.2002 р. між обвинуваченою та ОСОБА_7 на біржі "Фенікс" не укладався та КП ММБТІ не реєструвався.
Свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_22 показали, що обвинуваченою надавалась копія договору купівлі-продажу № 239 від 08.11.2002 р. між нею та ОСОБА_15 , в якому було зазначено інше по-батькові ОСОБА_15 : "Володимірівна".
Також з Реєстраційної служби ММУЮ було вилучено копію договору купівлі-продажу № 239 від 08.11.2002 р. між ОСОБА_27 та ОСОБА_14 . Копію зазначеного договору засвідчено обвинуваченою та нею же і надано 09.12.2013 р. до реєстраційної служби, що підтверджується відповідним протоколом тимчасового доступу та висновком судової експертизи.
Приймаючи до уваги також і покази обвинуваченої про те, що остання звернулась до адвоката в осені 2013 р., надання нею 09.12.2013 р. до реєстраційної служби копії договору з невірним по-батьковим, та в подальшому вилучення у її адвоката Матвєєва 15.04.2014 р. оригіналу договору із вірним по-батьковим ОСОБА_15 , який зі слів самої обвинуваченої належав їй, суд вважає що вищезазначене переконливо свідчить про те, що саме обвинуваченою було підроблено договір купівлі-продажу № 239 від 08.11.2002 р., який нею і було в подальшому використано.
Вищезазначеними доказами спростовуються покази обвинуваченої, які були надані останньою під час її допиту.
Клопотання захисника про визнання доказів недопустимими згідно зазначеного переліку судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються положеннями чинного Кримінального процесуального кодексу України.
Вивченням особистості обвинуваченої встановлено, що вона повнолітня, раніше не судима, неодружена, має на утриманні неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, в цілому характеризується добре.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєних ОСОБА_4 злочинів, які відносяться до злочинів невеликої тяжкості (ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України), сукупність усіх обставин, що характеризують даний злочин, особистість обвинуваченої.
Обставин, що пом`якшують покарання - не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.
Враховуючи вищезазначене та з метою виправлення обвинуваченої і запобігання вчиненню нею нових злочинів, суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді обмеження волі, однак вважає можливим виправлення засудженої без відбування покарання та звільнення останньої від відбування покарання з випробуванням.
Окрім того ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 09.12.2013 р. о 10 год. 30 хв. маючи умисел на придбання права на чуже майно шляхом обману, зайшла до приміщення Реєстраційної служби ММУЮ Миколаївської області, яка розташована за адресою: вул. Потьомкінська, 17/4 в місті Миколаєві та звернулася до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 та надала державному реєстратору підроблений нею договір купівлі-продажу нерухомого майна №239 від 08.11.2002 р. зареєстрований Універсальної товарною біржею " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".
11.12.2013 р. на підставі наданого ОСОБА_4 завідомо підробленого документу, державним реєстратором Реєстраційної служби ММУЮ Миколаївської області, який введений в оману про справжність договору №239 купівлі-продажу нерухомого майна від 08.11.2002 Універсальної товарної біржі "Фенікс", було зареєстровано за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_3 .
Зазначеними шахрайськими діями ОСОБА_4 незаконно придбала право власності на кв. АДРЕСА_3 , заподіявши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду в великому розмірі на загальну суму 185870 гривень, що в 324 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, на момент вчинення злочину.
Вищезазначені дії обвинуваченої було кваліфіковано органами досудового розслідування як вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а саме придбання права на чуже майно шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах.
Згідно ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.91, 92 КПК України, обов`язок доказування події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення покладається на прокурора.
Так, шахрайством є заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. При цьому, особливістю предмета шахрайства є те, що ним може бути як чуже майно, так і право на таке майно.
Об`єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов`язковими ознаками шахрайства.
При цьому обман, як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном чи придбання права на таке майно, полягає у повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого, з метою введення в оману потерпілого.
Обов`язковою умовою визнання обману ознакою об`єктивної сторони шахрайства є використання його для заволодіння майном чи придбання права на майно.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть вбачається, що 05.04.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Баштанського районного управління юстиції Миколаївської області було зареєстровано актовий запис № 16 від 02.04.2012 р., про смерть ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Як було встановлено в ході розгляду справи та визнано судом доведеним, обвинувачена підробила договір купівлі-продажу нерухомого майна №239 від 08.11.2002 р., зареєстрований Універсальної товарною біржею " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", про те що ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_4 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_4 . та в подальшому використала його в Реєстраційній службі Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області.
Згідно наявного в матеріалах кримінального провадження витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що 09.12.2013 р. за обвинуваченою було зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 . Таким чином 09.12.2013 р. обвинувачена дійсно придбала право власності на вищезазначену квартиру.
Але при цьому на час придбання обвинуваченою права власності на вищезазначене майно ОСОБА_7 була вже померлою більш ніж півтора роки.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що у даному випадку відсутня об`єктивна сторона шахрайства, а тому дії обвинуваченої не утворюють склад злочину передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Відповідно до вимог ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Згідно до приписів ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого (в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта) є склад кримінального правопорушення.
При цьому, з урахуванням висунутого обвинувачення, суд вважає, що позбавлений можливості вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, оскільки зазначене не покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Враховуючи вищевикладене суд вважає необхідним обвинувачену в цій частині обвинувачення виправдати, у зв`язку з недоведеністю в її діях складу кримінального правопорушення.
Процесуальні витрати на проведення оціночної експертизи квартири в сумі 675,36 грн. віднести за рахунок Держави.
Керуючись ст.374, 375 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч.ч. 1,4 ст. 358 КК України та призначити їй покарання:
- за частиною 1 статті 358 КК України арешт строком на 3 місяці;
- за частиною 4 статті 358 КК України обмеження волі строком на 1 (один) рік;
На підставі частини 1 статті 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити обвинуваченій ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі частини 1 статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі пунктів 3,4 частини 1 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи і періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
ОСОБА_4 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України та виправдати за недоведеністю в її діях складу кримінального правопорушення.
Речові докази: документи, які послугували підставою для набуття права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 з боку ОСОБА_4 залишити в матеріалах кримінального провадження.
Залишити арешт накладений на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 .
Стягнути з Т ОСОБА_28 на користь Держави процесуальні витрати на проведення експертиз у загальному розмірі 1770,08 грн.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя
