Справа № 2-175/5360/13-ц
Р і ш е н н я
І м е н е м У к р а ї н и
(з а о ч н е)
14 січня 2015 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді Борисова C.А.
при секретарі Єльшиній А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Дніпропетровської районної державної адміністрації про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільного спілкування з дитиною батьком, який проживає окремо від неї,
в с т а н о в и в:
Позивач у судове засідання не з'явився, надавши письмову заяву у якій підтримав уточнені позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі, справу розглянути без його участі на підставі доказів наявних в матеріалах справи та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та дату розгляду справи була повідомлена належним чином. За таких обставин, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Представник Орган опіки та піклування Дніпропетровської РДА у судове засідання надав письмову заяву про розгляд справи без їх участі та не заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині яка відповідає рішенню №303 прийнятого виконкомом Самарської районної у місті Дніпропетровську ради «Про участь батька ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1».
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 20 лютого 2009 року і під час шлюбних відносин 08 листопада 2009 року у них народилась спільна дитина - ОСОБА_3 (Свідоцтво про народження серія 1-КИ №259779, видане Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції).
Проте у подальшому подружнє життя не склалося і за рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01.02.2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний і дитина залишилася проживати з відповідачкою, перешкоджає позивачу у вільному спілкуванні з дитиною.
Як встановлено у судовому засіданні, позивач має бажання бачитися зі своїм сином, спілкуватися з ним і приймати активну участь в його вихованні, розвитку та житті. Також, ОСОБА_1, з моменту розірвання шлюбу справно сплачує аліменти на утримання сина і надає матеріальну допомогу дитині.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, не досягнувши з ОСОБА_2 згоди щодо побачень та спілкування з сином, позивач звернувся до Комісії з питань захисту прав дитини при Самарській райдержадміністрації м.Дніпропетровська. За результатами розгляду звернення, комісією було прийняте рішення від 17.08.2012 року, яким встановлено місце та час спілкування батька з дитино. Проте відповідачка ігнорує виконання зазначеного рішення Комісії перешкоджаючи позивачу у визначеному спілкуванні із сином, тим самим порушуючи його права як батька дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Стаття 142 СК України зазначає, що діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.
Згідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та Моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
У відповідності до ст. 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно вищевказаних статей Сімейного Кодексу України, позивач має повне право на безперешкодне спілкування зі своїм сином та приймати безпосередню участь, за відсутності будь-яких інших осіб і питання виховання дитини, батьки вирішують спільно, тому позивач, як батько, зобов'язаний брати участь у вихованні своєї дитини і має право на особисте спілкування з сином, і ніхто не має права перешкоджати йому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні.
Зокрема, частиною 2 ст. 155 СК України визначено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч.2 ст. 15 ЗУ «Про охорону дитинства», батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Частиною 1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р. (ратифікована Україною 27.02.1991 р., дата набуття чинності для України 27.09.1991 р) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ч.8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Отже, із системного тлумачення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ст.ст. 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини.
Таким чином, враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині встановлення місця та часу спілкування батька з дитиною, а саме в рамках спілкування визначених рішенням Комісії з питань захисту прав дитини при Самарській райдержадміністрації м.Дніпропетровська №303 від 17.08.2012 року.
Відповідно до вимог ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 229,41 грн., сплачені ним при подачі позову, а також витрати на правову допомогу, що підтверджується актами виконаних робіт від 17 березня та 15 квітня 2014 року загальною сумою 1000 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212, 215, 214, 367, 224 ЦПК України, ст.ст. 2, 7, 15, 17-19, 67, 68, 141, 150, 157, 155 Сімейного кодексу України, суд -
в и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Дніпропетровської районної державної адміністрації про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільного спілкування з дитиною батьком, який проживає окремо від неї - задовольнити частково.
Встановити місце та час спілкування батьку, ОСОБА_1 з малолітнім сином, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: кожні вівторок та середу з 18.00 години до 20.00 години за місцем мешкання матері, ОСОБА_2 та кожні парні вихідні дні з 09.00 години до 18.00 години за місцем мешкання батька ОСОБА_1, та в святкові дні за попередньою домовленістю з матір'ю, ОСОБА_2.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2) витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2) суму судового збору у розмірі 229,41 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 діб з моменту його отримання.
Суддя С.А. Борисов
