Копія:
Справа № 2-а-1484/ 2009 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2009 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.
при секретарі - Столярчук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАЇ при УМВС України в області , інспектора ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення , визнання дій протиправними ,-
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до УДАЇ при УМВС України в області , інспектора ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення , визнання дій протиправними .
На його обгрунтування зазначає, що 15.04.2009 року він їхав на своєму автомобілі в м. Кіровограді по провулку Училищному та повернув на вул. Жовтневої Революції, де його було зупинено інспектором взводу ДПС м. Кіровограда ОСОБА_2 . ІДПС ОСОБА_2 виписав на нього протокол та постанову про вчинення ним адміністративного правопорушення за те, що нібито проїхав нерегульований пішохідний перехід та не надав перевагу в русі пішоходу. Даною постановою на нього було накладене стягнення у вигляді штрафу у сумі 260 грн.
Вважає постанову незаконною, так як він не порушував Правил дорожнього руху, тому що їхав у лівому ряду і пропустив пішохода, який переходив дорогу з лівого боку, незважаючи на те, що дорожня розмітка позначення пішохідного переходу «зебри» взагалі у даному місці ледве видна . Інспектор зупинив його вже за поворотом з провулку Училищного на вул. Жовтневої Революції та повідомив, що він не пропустив пішохода, який переходив дорогу з правої сторони. Його особистих пояснень інспектор не взяв до уваги . Крім того, інспектор ОСОБА_2 у виписаному протоколі написав пояснення свідків, але не зрозуміло яких, так, як жодних свідків інспектор при ньому не опитував і пояснень від них не брав. Інспектор ДПС ОСОБА_2 не розглядав справу про вчинення ним адміністративного правопорушення, як це передбачене чинним законодавством України, а просто виписав протокол та постанову. При цьому , йому не були роз'яснені права, не заслухані його пояснення, не з'ясовано обставин справи. Отже, інспектор ДПС ОСОБА_2 не дотримувався процедури розгляду справ, а одноособово виписав постанову, якою безпідставно наклав на нього стягнення у вигляді штрафу, тим самим позбавив його можливості захистити свої права.
Тому, посилаючись на вказані обставини, просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 068283 про накладення на нього штрафу у сумі 260 грн.; визнати дії інспектора ДПС ОСОБА_2 неправомірними, щодо виписки постанови та закрити провадження по справі.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, на їх обгрунтування послався на обставини, які викладені у позові.
Відповідачі в суд не з»явились, повідомлялись належним чином, про що свідчать отримані ними повідомлення ( а.с. 18 ), письмових заперечень не надали.
Згідно ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття , розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, свідка, вивчивши матеріали справи, суд вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню частково , з наступних підстав.
Пунктом 2 ч.1 ст. 18 КАС України ( із змінами згідно Законом № 808-VI від 25.12.2008 року) передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень , які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання ( перебування, знаходження) позивача.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку , визначеному КАС України , з особливостями , встановленими цим Кодексом.
Позивач ( особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАЇ, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адмінстягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адмінвідповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України.
Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи , щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу. Особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита.
Судом встановлено, що згідно постанови №068283 від 15.04.2009 року посадовою особою, яка має спеціальне звання інспектором ОСОБА_2 на позивача накладено штраф у розмірі 260 грн. за порушення п.18.1 ПДР України , про що складено протокол ( а.с. 4-5).
Суд вважає, що рішення посадової особи прийняте у формі постанови від 15.04.2009 року є протиправним, оскаржувана постанова прийнята з порушенням порядку, передбаченого Законами України » Про дорожній рух», » Про міліцію», ПДР України, КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, а тому підлягає скасуванню.
Згідно ч.1 ст. 122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, зупинки, стоянки , проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками,- тягнуть за собою накладення штрафу від п»ятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно пункту 18.1 ПДР України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також, про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В постанові, що оскаржується, не зазначено жодного доказу, на підставі якого було прийняте рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення, не враховано його пояснення з цього приводу, відсутні пояснення свідків, тощо.
Згідно ст.71 КАС України, обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При накладенні адмінстягнення посадова особа грубо порушила вимоги статей 268, 280, 283 КУпАП та проігнорувала вимоги п.2.8-2.11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, а саме, у наданій позивачем суду постанові №068283, не повністю зазначено відомості стосовно особи, яка вчинила правопорушення, у розділі « Встановив» поверхово викладено обставини та суть вчиненого правопорушення, а у розділі » Постановив» не є зрозумілим чи визнана особа винною у вчиненні правопорушення, чи ні.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі , за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об»єктивному дослідженні.
Згідно із п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.1 ст.122, п.1. ст. 247, 258, ст. 288, 289 , 293 КУпАП, ст. ст.10-11, 71, 86, 160-164 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №068283 від 15.04. 2009 року відносно ОСОБА_1 про накладення штрафу у сумі 260 грн., винесену інспектором ОСОБА_2 , а провадження закрити, в зв”язку із відсутністю в його діях складу адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
У задоволенні вимог до УДАЇ при УМВС України в області - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження , а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України- з дня складення в повному обсязі, тобто із 17 серпня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровського районного
суду м. Кіровограда: О.В.Бершадська
