АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" липня 2015 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
представника цивільного позивача:
ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42013270000000074 щодо;
ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Купка, Глибоцького району Чернівецької області, мешканця АДРЕСА_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, працюючого майстром лісу Верхньопетрівецького лісництва ДП «Сторожинецький лісгосп», який має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 191, ст. 246, ч.1 ст.364 КК України, -
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Глибоцького районного суду від 14 листопада 2014 року ОСОБА_9 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого за ч.1 ст.367 КК України і на підставі ч. 4 ст. 74 КК України.
звільнений від покарання. За ч. 2 ст. 191, ст 246 КК України виправданий.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу залишено у вигляді особистого зобов`язання.
Вирішена доля речових доказів.
Справа №11кп/794/30/15 Головуючий у І інстанції ОСОБА_10
Категорія ч.2 ст. 367 КК України Доповідач ОСОБА_1 .
Цивільний позов старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі ДП «Сторожинецький лісгосп» до ОСОБА_9 про відшкодування шкоди задоволено частково, в частині стягнення з ОСОБА_9 завдану шкоду в розмірі 84926,17 гривень на користь: 50% - на рахунок Верхньопетрівецької сільської ради Глибоцького району Чернівецької, 20% на рахунок Чернівецької обласної ради, 30% до Державного бюджету України.
Органами досудового слідства ОСОБА_9 обвинувачується в тому, що він зловживаючи своїм службовим становищем, яке виразилось у здійсненні у кварталі №59 виділ №2 площа 3,9га Верхньопетрівецького лісництва ДП «Сторожинецький лісгосп» незаконної порубки 95 дерев, які не підлягали і не були відведені у рубку, спричинив державному підприємству «Сторожинецький лісгосп» збитки на загальну суму 84926,17 грн., що є шкодою лісу, визначеною державною екологічною інспекцією у Чернівецькій області, а також завдав збитків державі у вигляді спричинення шкоди лісовому Фонду України через нераціональне використання, відтворення і збереження природних ресурсів, порушення функцій лісів, пов`язаних із забезпеченням життєдіяльності людини, підтримання екологічного балансу у навколишньому природному середовищі, знищення екологічних зв`язків, руйнацію природного механізму затримання вологи, що, в свою чергу, наносить непоправних втрат генетичному фонду живої природи, ландшафту, чинить негативний вплив на навколишнє природне середовище, а це завдає шкоду народу України, як виключному власнику природних ресурсів, та підриває екологічний та економічний потенціал держави.
Крім того, ОСОБА_9 документально не відобразивши дійсну рубку у щоденниках приймання робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродукції та нарядах-актах на виконання робіт, зрубав та привласнив, шляхом зловживання своїм службовим становищем, 206,27м.куб. деревини, загальною вартістю 25371,45 грн. (в т.ч. і 5,87 м.куб. лісодеревини порід дерев, які взагалі не відводились в рубку, на загальну суму 785,32 грн.).
Вищевказані дії ОСОБА_9 органами досудового слідства були кваліфіковані за ч.2 ст.191 КК України - привласнення або заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, ст.364 ч.1 КК України - зловживання службовим становищем, що завдало істотної шкоди державним інтересам та ст.246 КК України - незаконна порубка лісу, тобто незаконна порубка дерев, що заподіяло істотну шкоду.
Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_9 працюючи на посаді майстра лісу Верхньопетрівецького лісництва ДП «Сторожинецький лісгосп» будучи службовою особою та наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками, в період з лютого 2013 року по жовтень 2013 року внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, заподіяв державним інтересам істотну шкоду на загальну суму 84926,17 грн. гривень.
Вищевказане кримінальне правопорушення було вчинене при наступних обставинах.
Наказом директора ДП «Сторожинецький лісгосп» №127 від 04.03.2010 року обвинувачений ОСОБА_9 з 01.03.2010 року був призначений на посаду майстра лісу Верхньопетрівецького лісництва, при цьому на нього було покладено повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей.
Відповідно до посадової інструкції майстер лісу наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, і у його обов`язки входить здійснення керівництва працівниками на лісокультурних, лісомеліоративних, лісозахисних, протипожежних та інших лісогосподарських роботах, забезпечення виконання у встановлені терміни завдань та обсягів зазначених робіт, організація підготовки виробництва на дільниці, забезпечення розстановки бригад і робітників у бригадах, перевірка якості робіт продукції, своєчасне і правильне оформлення первинних документів з обліку виробітку.
08.02.2013 року ДП «Сторожинецький лісгосп» було видано лісорубний квиток №59 від 08.02.2013 року на проведення вибіркової санітарної рубки у кварталі №59 виділ №2 на площі 3,9га Верхньопетрівецького лісництва.
Відповідно до матеріалів відводу даної ділянки, а саме зведеної відомості матеріально-грошової оцінки лісосіки, вибірково-санітарній рубці у кварталі №59 виділ №2 на площі 3,9га підлягало 548 дерев, а саме, 157 дерев породи «ялина»; 105 дерев породи «дуб»; 156 дерев породи «сосна»; 81 дерево породи «клен»; 46 дерев породи «осика»; 3 дерева породи «береза».
Згідно зведеної відомості закріплення ділянки лісу в розробку із зазначенням кількості та породи дерев, які підлягали рубці, ділянка площею 3,9га у кварталі №59 виділ №2 Верхньопетрівецького лісництва була прийнята майстром лісу - обвинуваченим ОСОБА_9 для проведення санітарної вибіркової рубки.
Обвинувачений ОСОБА_9 одержавши карту технологічного процесу розробки лісосіки на проведення рубки та будучи обізнаним з її вимогами, починаючи з кінця лютого 2013 року до кінця жовтня 2013 року, діючи у відповідності до покладених на нього обов`язків майстра лісу щодо проведення лісозаготівлі згідно лісорубного квитка, проводив санітарну рубку, при цьому з серпня 2013 року до кінця жовтня 2013 року рубка проводилась без складання щоденників приймання робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродукції та нарядів актів на виконання робіт, крім цього обвинувачений ОСОБА_9 згідно своїх посадових обов`язків, будучи зобов`язаний забезпечити виконання завдань з проведення санітарної рубки у обсягах та кількості дерев, які були зазначенні у матеріалах відводу, неналежно виконуючи свої обов`язки, допустив рубку 95 дерев, а саме 2 дерев породи «ялиця», 10 дерев породи «граб», 3 дерев породи «ясен», 1 дерево породи «липа», 5 дерев породи «вільха», 19 дерев породи «дуб», 55 дерев породи «сосна», які не підлягали і не були відведені у рубку, внаслідок чого державним інтересам було спричинено збитків на загальну суму 84926,17 гривень.
Під час судового розгляду кримінального провадження, районний суд прийшов до висновку, що стороною обвинувачення не було подано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_9 діяв з корисливих мотивів, інших особистих інтересів чи в інтересах третіх осіб. Відсутність зазначених мотивів виключає можливість кваліфікації діяння за ст.364 КК України і свідчить в даному конкретному випадку про вчинення службової недбалості.
Тому суд пришов до висновку про необхідність перекваліфікації винних дій обвинуваченого із ч.1 ст.364 КК України на ч.1 ст.367 КК України, оскільки ОСОБА_9 , вчинив службову недбалість, що виразилось у неналежному виконанні ним як службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди державним інтересам.
Також районний суд пришов до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_9 у пред`явленому обвинуваченні за ст. 246 КК України, тобто у проведенні незаконної порубки дерев, що заподіяло істотну шкоду та за ч.2 ст.191 КК України, тобто в привласненні або заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Виправдовуючи ОСОБА_9 за ст.246 КК України районний суд посилається на те, що суб`єктивна сторона вищевказаного злочину характеризується умислом, на незаконну порубку, наявність якого в діях ОСОБА_9 не була доведена, оскільки рубка проводилась відповідно до лісуробного квитка, при цьому рубались клеймовані дерева.
При цьому районний суд пришов до висновку, що в даному конкретному випадку, а саме порубка 95 дерев, 83 з яких сухостійні, не дають також підстав для визнання шкоди істотною в розумінні об`єктивної сторони ст.246 КК України.
Виправдовуючи ОСОБА_9 за ч.2 ст.191 КК України, суд зазначив, що тільки заволодіння деревами, зрубаними та підготовленими до складування або вивезення, залежно від обставин справи можна кваліфікувати за статтями, якими передбачено відповідальність за вчинення злочинів проти власності.
Відповідно до висновку експерта №2303 від 30.12.2013 року судом встановлено, що відтиски клейма на поверхнях деяких фрагментів деревини, що були вилучені 26.11.2013 року під час огляду місця події кварталу №59 виділу 2 Верхньопетрівецького лісництва ДП «Сторожинецький лісгосп» та на фрагментах деревини, що вилучені 12.12.2013 року під час додаткового огляду місця події, залишені (утворені) не ударною частиною клейма «М 08 С», що було вилучене 29.11.2013 року в ДП «Сторожинецьке лісове господарство» та наданого на експертизу, а іншим клеймом (т.1 а.с. 99-112).
Разом з тим, під час досудового слідства, вищевказане інше клеймо не було виявлено, в тому числі у обвинуваченого ОСОБА_9 , при цьому під час судового розгляду стороною обвинувачення, не було подано суду жодного належного або допустимого доказу про те, що саме обвинувачений проводив незаконне клеймування дерев підробленим клеймом, а саме лише припущення про те, що це міг зробити обвинувачений не можуть слугувати доказом.
Крім цього, обвинуваченому ОСОБА_9 згідно обвинувального акту ставиться у вину той факт, що він з метою приховування факту здійснення незаконної порубки та привласнення лісодеревини, для надання видимості законності лісозаготівельних робіт, частина пнів фактично зрубаних дерев викорчовувалось, а також приховувалась землею і листям, про те в матеріалах кримінального провадження, відсутні будь які докази, на підтвердження вищевказаних обставин, не надані докази де саме і хто проводив вищевказане викорчовування, не проведено огляд цих місць тощо.
Інкримінуючи ОСОБА_9 обвинувачення у привласнені, шляхом зловживання своїм службовим становищем 206,27м.куб ліквідної деревини, загальною вартістю 25371,45 гривень (в тому числі і 5,87м.куб. лісодеревини, які взагалі не відводились в рубку), стороною обвинувачення також не надано суду жодних доказів на підтвердження того факту, що вищевказана кубомаса деревини взагалі була зрубана, в матеріалах кримінального провадженні відсутні дані про зазначену кількість деревини, а також не надано суду розрахунок вартості вказаної деревини.
Враховуючи значний об`єм вищевказаної кубомаси деревини, стороною обвинувачення не подану суду доказів, яким чином обвинувачений ОСОБА_9 привласнив та заволодів нею, де деревина була складена після її рубки, яким чином і хто проводив її погрузку та вивезення, що має істотне значення.
Таким чином, суд не знайшов доказів, які б підтвердили факт незаконного привласнення або заволодіння ОСОБА_9 шляхом зловживання службовим становищем 206,27м.куб ліквідної деревини.
На вказаний вирок суду начальник відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури області ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_9 подали апеляційні скарги.
Прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати вирок суду щодо ОСОБА_9 у зв`язку з невірним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, з істотним порушенням кримінального процесуального законодавства, невідповідність висновків суду викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального правопорушення.
Винести новий вирок, яким визнати ОСОБА_9 винним у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 191, ст. 246, ч.1 ст. 364 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 191 КК України у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права займати матеріально-відповідальні посади в лісовій сфері строком на 2 роки, за ст. 246 КК України 1 рік і 6 місяців позбавлення волі, за ч. 1 ст. 364 КК України 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займати матеріально-відповідальні посади в лісовій сфері строком на 2 роки зі штрафом в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 8500 (вісім тисяч п`ятисот) гривень На підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання у виді 2 років і 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати матеріально-відповідальні посади в лісовій сфері строком на 3 роки зі штрафом в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян 8500 (вісім тисяч п`ятисот) гривень.
Позовну заяву задовольнити в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_9 110 297,62 гривень.
При цьому прокурор посилається на те, що встановивши факт не складання обвинуваченим ОСОБА_9 щоденників приймання робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродукції та нарядів актів на виконання робіт за жовтень 2013 року, суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, щодо неналежного виконання ОСОБА_9 своїх службових обов`язків, тобто наявності в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, а не передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Факт рубки ОСОБА_9 деревини у жовтні 2013 року без складання документів про рубку, не відображення рубки у звіті та достовірне знання обвинуваченим обов`язковості складання вказаних документів, свідчить про наявність умислу у ОСОБА_9 на привласнення зрубаної деревини шляхом укриття її від обліку.
Апелянт вказує, що висновки суду про необхідність перекваліфікації винних дій обвинуваченого ОСОБА_9 з ч. 1 ст. 364 на ч. 1 ст. 367 КК України не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Також апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо виправдання ОСОБА_9 у пред`явленому обвинуваченні за ст. 246 КК України, та за ч. 2 ст. 191 КК України також суперечать фактичним обставинам кримінального провадження.
Так прокурор вказує, що провівши рубку дерев понад установлену у лісорубному квитку № 55 від 08.02.2013 року кількість та порід дерев, які не визначені у даному лісорубному квитку, що суд визнав встановленими обставинами, ОСОБА_9 здійснив порубку дерев з порушенням нормативних актів, які регулюють порядок порубки дерев, а отже в його діях наявний склад кримінального правопорушення передбаченого ст. 246 КК України.
Суд на думку апелянта безпідставно вважає, що шкода в розумінні об`єктивної сторони ст. 246 КК України, не є істотною, оскільки шкода, заподіяна незаконною поруб лісу, визначається вартістю незаконно зрубленого дерева, його екологічної цінністю, а також розміром шкоди, заподіяної довкіллю. Шкода, заподіяна незаконною порубкою лісу, обчислюється за таксами, затвердженими відповідними постановами КМУ.
Крім того, судом не враховано, що крім спричинення матеріальної шкоди лісу, було завдано шкоду державі у вигляді спричинення шкоди лісовому Фонду України.
Також апелянт посилається на те, що ОСОБА_9 достовірно знав, що згідно лісорубного квитка відведено у рубку 51 м.куб ліквідної деревини, а згідно нарядів-актів на виконання робіт, наданих ним у лісництво, протягом лютого, березня, серпня 2013 року відображено як зрубану 17 м. куб ліквідної деревини, і для закриття лісорубного квитка необхідно було зрубати ще 34 м. куб ліквідної лісо-деревини, ним станом на кінець жовтня - початок листопада 2013 року було залишено не зрубаними стоячими 154 ліквідних клеймованих дерева (кубомаса яких за його розрахунками була достатньою для закриття лісорубного квитка) та 402 неприхованих пні.
Всього протягом вищевказаному періоді клеймом та документальному не відображенню дійсної рубки було зрубано та привласнено ОСОБА_9 , шляхом зловживання своїм службовим становищем, 206,27 м. куб. ліквідної деревини, загальною вартістю 25371,45 гри. (в т.ч. і 5,87 м. куб. лісо-деревини порід дерев, які взагалі не відводились в рубку, на загальну суму 785,32 гри.).
Тобто, вказана кубомаса привласненої ОСОБА_9 лісодеревини є різницею між виявленою кількістю зрубаної деревини та облікованою останнім зрубаною деревиною При цьому, в матеріалах кримінального провадження наявні розрахунки визначення об`єму зрубаної деревини по виявлених 402 пням та документи щодо вартості вказаної деревини, на що судом не було звернута увагу та зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Крім того, апелянт вважає, що судом при винесенні вироку істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону, а саме: судом при визнанні ОСОБА_9 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.367 ч.1 КК України, не призначено покарання за цією статтею. При цьому на підставі ст. 74 ч.4 КК України ОСОБА_9 звільнено від покарання без його призначення.
Крім того, визнавши ОСОБА_9 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.367 ч.1 КК України, перехід від мотивувальної до резолютивної частини вироку суд зазначив словом «ухвалив», в той час, як необхідно було зазначити «засудив».
Також прокурор посилається на те, що при винесенні вироку судом допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Так, звільняючи обвинуваченого ОСОБА_9 від покарання, на думку апелянта суд не врахував, що він не визнав себе винним у скоєнні кримінального правопорушення, не відшкодував завдану даним кримінальним правопорушенням шкоду, під час судового розгляду кримінального провадження суду не надано жодних доказів, які б підтверджували бездоганну поведінку та сумлінне ставлення до праці ОСОБА_9 та які б свідчили про те, що його особа перестала бути суспільно небезпечною на час ухвалення вироку. Крім того судом не враховано, що зазначене кримінальне правопорушення скоєно ОСОБА_9 саме займаючи відповідну посаду майстра лісу. Крім того, враховуючи вищевикладене суд першої інстанції безпідставно прийняв рішення про часткове задоволення позовної заяви, оскільки вона підлягала до повного задоволення.
Обвинувачений ОСОБА_9 в своїй апеляції просить вирок районного суду щодо нього скасувати повністю і ухвалити новий вирок, яким його повністю виправдати за відсутністю в його діях складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
При цьому обвинувачений ОСОБА_9 посилається на те, що він не визнає себе винним у службовій недбалості, та вказує на відсутність фактичних даних, які свідчать про заподіяння ним істотної шкоди державним інтересам.
Також апелянт зазначає, що на лісовому кварталі №59 проводилась санітарно-вибіркова рубка дерев, які підлягали такій вирубці. Від цієї вирубки ніяк не могло бути спричинено шкоди державі у вигляді шкоди лісовому фонду України. Крім цього зрубані дерева поступили на лісосклад і стали продукції для держави, що свідчить про відсутність будь-яких збитків для держави.
Обвинувачений ОСОБА_9 також вказує, що він добросовісно і чесно виконував свої обов`язки, а кримінальне провадження щодо нього було замовним та сфабрикованим у зв`язку з неодноразовими конфліктами, які виникали з керівництвом ДП «Сторожинецький лісгосп». У зв`язку з цим, він заявляв клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи, в задоволенні якого судом першої інстанції було відмовлено.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав вимоги апеляції та просив їх задовольнити, а апеляцію обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення, обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисників, які просили його апеляційні вимоги задовольнити, та відмовити у задоволенні апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення, апеляційна скарга ОСОБА_9 не підлягає задоволенню з наступних підстав з наступних підстав.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_9 працюючи майстром лісу Верхньопетрівецького лісництва ДП «Сторожинецький лісгосп», являючись службовою особою наділеною адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими обов`язками, являючись матеріально-відповідальною особою згідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них,заподіяв державі в особі державного підприємство «Сторожинецький лісгосп» збитки на загальну суму 84926,17 грн., що є шкодою лісу.
Допитаний в апеляційному суд обвинувачений ОСОБА_9 вини у пред`явленому обвинуваченні не визнав повністю, вважає пред`явлене обвинувачення безпідставним та необґрунтованим, а також не визнав пред`явлений по справі цивільний позов.
Показав, що жодних кримінальних правопорушень він не вчиняв, кримінальне провадження відносно нього надумане та сфальсифіковане, у зв`язку з тим, що він живе у лісі і бачить, всі афери, які робить лісничий, а тому проти нього була порушена дана справа. Вказав на те, що він майже тридцять років, а саме з 1985 року по даний час працює в ДП «Сторожинецьке лісове господарство», а з 2010 року по кінець 2013 року він перебував на посаді майстра лісу Верхньопетрівецького лісництва. У кінці 2013 році йому незаконно були оголошені догани, внаслідок чого він був незаконно звільнений з вищевказаної роботи, про те згодом відповідно до рішення суду, його звільнення було визнано незаконним і він був поновлений на роботі на посаді майстра лісу, а догани скасовані. У своїй роботі безпосередньо підпорядковується старшому майстру Верхньопетрівецького лісництва, та лісничому та помічнику лісничого, фактично без них він самий нічого не може зробити. У кінці січня 2013 року був проведений відвід лісосіки під вибірково санітарну рубку в обході №5 квартал №59 виділ №2, площею 3,9га Верхньопетрівецького лісництва ДП «Сторожинецький лісгосп». До відводу він не має ніякого відношення, вибіркова санітарна рубка у кварталі №59 виділ №2 здійснювалась протягом лютого-березня 2013 року, серпня 2013 року та жовтня 2013 року, при цьому саме більше було зрубано у жовтні. Після рубки, зрубані дерева відправляли на Чудейській лісосклад. Під час проведення рубки він складав щоденники на кожен день та перевіряв, що зрубано, всього було зрубано за весь період 402 дерева. Вказав на те, що лісу він не викрадав і незаконну рубку не проводив, а якщо були заклеймовані дерева, які не підлягали рубці, то за це мають відповідати ті хто проводив клеймування вказаних дерев, і хто проводив відвід. Під час досудового розслідування справи він вказував на те, що відвід був проведений неякісно однак його ніхто не слухав. У своїй діяльності керувався своїми посадовими обов`язками, згідно яких він не зобов`язаний перевіряти кожне дерево перед рубкою. Проводячи рубку у жовтні місяці у кварталі №59, зрубаною деревиною перекривались інші квартали, а саме квартал №72. У зв`язку з відсутністю у його діях складу злочину просив кримінальну справу щодо нього закрити, а його виправдати.
Апеляційний суд погоджується із рішенням районного суду про перекваліфікацію дій ОСОБА_9 з ч.1 ст.364 КК України на ч.1 ст.367 КК України, таке рішення відповідає фактичним обставинам справи, вимогам кримінального закону.
Кваліфікація органом досудового слідства дій ОСОБА_9 за ч.1 ст.364 КК України не є вірною, так як в його діях є склад кримінального правопорушення передбаченого ч.1ст.367 КК України.
Стороною обвинувачення не подано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_9 діяв з корисливих мотивів, інших особистих інтересів чи в інтересах третіх осіб. Відсутність зазначених мотивів виключає можливість кваліфікації діяння за ст.364 КК України і свідчить в даному конкретному випадку про вчинення службової недбалості.
ОСОБА_9 належним чином не виконав умов договору про повну матеріальну відповідальність, та своїх посадових обов`язків.
Органом досудового слідства не надано доказів, які б вказували, що істотну шкоду державі спричинено діями, а не недбалістю ОСОБА_9 .
ОСОБА_11 згідно своїх посадових обов`язків зобов`язаний був виявити клеймовані неналежним клеймом дерева, і як наслідок, здійснену порубку дерев, поза лісорубним квитком, однак через неналежне виконання своїх обов`язків та недбалість, не виявив, не повідомив у встановленому порядку компетентні органи.
Як вбачається із змісту обвинувального акту, по кожному з інкримінованих кримінальних правопорушень ОСОБА_9 не зазначено якими своїми діями він їх вчинив: встановлено факт підробки клейма, однак хто його підробив та про клеймував дерева не встановлено, такі дії не інкриміновані ОСОБА_9 , незважаючи на те, що саме від цих дій настав як наслідок - порубка дерев.
Таким чином, у обвинувальному акті зазначено припущення щодо дій ОСОБА_9 .
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно договору про індивідуальну матеріальну відповідальність №10-14-86 від 01.03.2010 року на ОСОБА_9 як на майстра лісу, покладено повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей, він зобов`язаний чітко вести облік, складати і подавати в установленому законом порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки ввірених йому матеріальних цінностей, приймати від бригад заготовлену деревину по кількості. Якості, представляти відповідну звітність у визначені строки.
Як майстер лісу ОСОБА_9 згідно посадових обов`язків повинен був здійснювати керівництво працівниками на лісогосподарських роботах, забезпечувати виконання у встановлені терміни завдань та обсягів робіт, організовувати підготовку виробництва на дільниці, забезпечувати розстановку бригад, перевіряти якість роботи, здійснює розстановку бригади для проведення лісозаготівельних робіт згідно лісорубного квитка, проводить інструктаж про правильність робіт, щоденно приймає виконану бригадою роботу, дані про кількість заготовленої деревини заносить у щоденник приймання робіт по заготівлі лісопродукції, як службова особа, наділена адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими обов`язками .
Відповідно до лісорубного квитка №59 від 08.02.2013 року, на підставі плану санітарно-оздоровчих заходів на 2013 рік, матеріалів лісопатологічного обстеження насаджень, було надано дозвіл Верхньопетрівецькому лісництву, рубати в рахунок рубок формування і оздоровлення лісів, дихаючої, сухостійної, іншої пошкодженої деревини, а саме у кварталі №59 виділ 2 було надано дозвіл на рубку 51 кубометрів ліквідної деревини (т.1 а.с.24).
Актом відведення ділянки під рубку від 29.01.2013 року встановлено, що проведено відведення ділянки в кв. АДРЕСА_3 виділ 2 площа 3,9 га під вибіркову санітарну рубку 2013 року (т.1 а.с.25).
Відповідно до відомості дерев призначених під санітарно вибіркову рубку у Верхньопетрівецькому лісництві, кв. №59, вид. 2, площа 3,9га на 2013 рік, всього було взято в перелік 548 дерев, з яких: смерека - 157 дерев; дуб - 105 дерев, сосна - 156 дерев; осика - 46 дерев; береза - 3 дерева; клен - 81 дерево ( т.1 а.с.27).
Актом закріплення кварталів по Верхньопетрівецькому лісництву по майстерських дільницях та майстерських обходах згідно матеріалів лісовпорядкування, квартали 30, 59, 60, 71, 72, 73 були закріплені за ОСОБА_9 (т.4 а.с.84), що останній не заперечував під час судового розгляду справи, при в районному та апеляційному розгляді.
Згідно довідки спільної перевірки Верхньопетрівецького лісництва ДП «Сторожинецький лісгосп» у сфері дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону захист, використання та відтворення лісів від 27.11.2013 року, проведеною спільною контрольною перевіркою лісосіки санітарно-вибіркової рубки 2013 року в кварталі №59 виділ 2 площа 3,9га вищезазначеного лісництва лісогосподарського підприємства встановлено, що на ділянці незаконно зрубано дерева які не були призначені матеріалами відведення в кількості 95 дерев різних порід (в розрізі порід та кількості призначення), а саме: ялиця - 2 дерева (12см, 41см-сухостій), граба - 10 дерев (14см-сухостій, 14 см-сухостій, 14 см-сухостій, 15см, 16см, 19см-сухостій, 22см-сухостій, 22см-сухостій, 25см-сухостій, 34см-сухостій) ясена - 3 дерева (33см, 43см-сухостій, 60см-сухостій), липа-1 дерево (16см), вільха - 5 дерев (15см, 21см, 25см-сухостій, 34см-сухостій, 35см-сухостій), дуб - 19 дерев (24см, 24см, 24см, 25см, 25см, 27см, 27см, 27см, 28см, 28см, 28см, 28см, 28см, 30см, 30см, 33см, 37см, 38см, 48см - вищезазначені дерева є сухостійними), сосна - 55 дерев (18см-сухостій, 18см-сухостій, 19см-сухостій, 20см-сухостій, 20см-сухостій, 20см-сухостій, 20см-сухостій, 21 см-сухостій, 21см-сухостій, 21см-сухостій, 22см, 23см-сухостій, 23см-сухостій, 23см-сухостій, 23см, 23см, 24см, 24см-сухостій, 24см-сухостій, 25см, 25см-сухостій, 25см-сухостій, 26см-сухостій, 27см-сухостій, 27см-сухостій, 27см-сухостій, 27см-сухостій, 28см-сухостій, 28см-сухостій, 29см-сухостій, 30см-сухостій, 30см-сухостій, 30см-сухостій, 31см-сухостій, 31 см-сухостій, 31см-сухостій, 31см-сухостій, 31см-сухостій, 32см-сухостій, 32см-сухостій, 32см-сухостій, 33см-сухостій, 34см-сухостій, 36см-сухостій, 36см-сухостій, 36см-сухостій, 37см-сухостій, 37см-сухостій, 37см-сухостій, 37см-сухостій, 38см-сухостій, 38см-сухостій, 39см-сухостій, 40см-сухостій, 40см-сухостій). Вищевказана проведена рубка та незаконна порубка 95 дерев різних порід здійснено працівниками В.Петрівецького лісництва ДП "Сторожинецький ЛГ" з грубими порушеннями вимог діючого природоохоронного та лісового законодавства. Вищезазначене є порушенням ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.19 Лісового кодексу України, Санітарних правил в лісах України в частині вирубки не тих дерев та не в тій кількості, що зазначені в матеріалах відведення та передбачені дозволом (т.1 а.с.117-119).
У відповідності до розрахунку старшого державного інспектора з ОНПС затвердженого 29.11.2013 року начальником державної екологічної інспекції, головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Чернівецькій області встановлено, що шкоди заподіяна лісу, внаслідок незаконної вирубки не тих дерев та не в тій кількості, що зазначені в матеріалах відведення, яка здійснена працівниками Верхньопетрівецького лісництва ДП «Сторожинецький лісгосп» в кварталі 59 виділ 2 при проведенні розробки санітарно-вибіркової рубки 2013 року становить 84926,17 гривень, що була обрахована згідно такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665 ( т.1 а.с.120-121).
Відповідно до висновків призначеної судом за клопотанням захисту обвинуваченого ОСОБА_9 судово-економічної експертизи, дослідженням підтверджено розмір шкоди в сумі 84926,17 грн., згідно вищевказаної довідки, та документально не підтверджено розмір шкоди в сумі 25371,45 грн. нарахованої за привласнення 206,27 м. куб деревини.(т.5 а.с. 247-255).
Вказана експертиза відповідає вимогам ст.102 КПК України, є повною з науковим обґрунтуванням висновків, за своїм змістом узгоджується із фактичними обставинами справи.
Відповідно до польової перелікової відомості пнів зрізаних дерев на лісосіці в кварталі 59 виділ 2 санітарно-вибіркової рубки на 2013 рік на площі 3,9га Верхньопетрівецького лісництва ДП «Сторожинецький лісгосп» №1 від 26.11.2013 року, нараховані 402 пня зрізаних дерев ( т.1 а.с122-123).
ОСОБА_9 під час судового розгляду справи не заперечував, що у кварталі 59 виділі 2 площа 3,9га було зрубано 402 дерева.
Не зрубаними в кварталі 59 виділ 2 залишилися 154 дерева, що підтверджується польовою переліковою відомістю на 2013 рік по Верхньопетрівецькому лісництву ДП «Сторожинецький лісгосп» (т.1 а.с.124).
Відповідно до довідки дотримання вимог лісового законодавства від 17 січня 2014 року з додатками, при натуральному огляді кварталу 59 виділ 2 Верхньопетрівецького лісництва ДП «Сторожинецьке лісове господарство» встановлено наступне: на основі санітарно-оздоровчих заходів в 2013 році проведено вибіркову-санітарну рубку на площі 3,9га, лісорубний квиток від 08.02.2013 року №59 загальна маса деревини, що вирубується 74 куб.м., в тому числі ліквідна 51 куб.м., ділова 4 куб.м. Ділянка рубкою пройдена. На верхньому складі залишки заготовленої та невивезеної деревини становить 34 куб.м. дров хвойних та м`яколистяних порід. Очищення проведено задовільно. На лісосіці було проведено перевірку правил рубання комісією, на основі чого складено довідку від 27 листопада 2013 року. Ділянка призначена у рубку правильно, відповідно до матеріалів лісовпорядкування, відмежована візирами та стовпами, написи на стовпах зроблено відповідно до діючого стандарту (т.1 а.с. 212-235).
Як вбачається і змісту довідки, встановлено, що вибіркова санітарна рубка у кварталі 59 виділ 2 була проведена повністю згідно лісорубного квитка, при цьому було виявлено тільки рубку 95 дерев, які не відводились і не підлягали рубці, про що була складена довідка, інших порушень не було виявлено.
В матеріалах справи відсутні щоденники приймання робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродукції та наряди акти на виконання робіт за жовтень місяць 2013 року по кварталу 59 виділ 2 Верхньопетрівецького лісництва.
З вищенаведених доказів є підстави встановлення того факту, що ОСОБА_9 проводив санітарно вибіркову рубку у кварталі 59 виділ 2 у жовтні місяці 2013 року без складання щоденників приймання робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродукції та нарядів актів на виконання робіт, а також при проведенні санітарно вибіркової рубки у кварталі 59 виділ 2, з лютого 2013 року по жовтень 2013 року було зрубано 95 дерев, які не відводились та не підлягали рубці, при цьому доказів про те, що обвинувачений діяв з умислом на незаконну порубку цих дерев, зловживав при цьому своїм службовим з корисливих мотивів та привласнив деревину не встановлено.
Апеляційний суд погоджується із рішенням районного суду про виправдання ОСОБА_9 за ст.246 КК України.
У відповідності до роз`яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №17 від 10 грудня 2004 року «Про судову практику у справах про злочини, та інші правопорушення проти довкілля», визнається незаконною порубка дерев без відповідного дозволу, за дозволом виданим із порушенням чинного законодавства, не на призначених ділянках понад установлену кількість, не тих порід, які визначені у дозволі.
У відповідності до положень постанови Пленуму Верховного Суду України №17 від 10 грудня 2004 року «Про судову практику у справах про злочини, та інші правопорушення проти довкілля», роз`яснюється, що «у справах про злочини, відповідальність за які передбачена ст.246 КК України визнається істотною, коли були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості; погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні та інші екологічні властивості лісу; виникли труднощі у відтворенні заліснення в певній місцевості; знизилась якість атмосферного повітря; змінились ландшафт місцевості, русло річки; сталась ерозія ґрунту. Якщо внаслідок незаконної порубки дерев, чагарників в лісах, захисних та інших лісових насадженнях істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав несе відповідальність за ст.64-67 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У досліджених матеріалах кримінального провадження відсутні дані про знищення певного виду дерев Верхньопетрівецького лісництва ДП «Сторожинецький лісгосп», крім того із зазначеної в обвинувальному акті із кількості 95 дерев різних порід, при цьому з зрубаних дерев 83 були сухостійними, і тільки 12 дерев (1 - ялиця, 2 граба, 1 - ясен, 1- липа, 2 - вільхи, 5 - сосен), які були зрубані були сироростучі.
Наявність істотної шкоди є обов`язковою умовою притягнення до кримінальної відповідальності за ст.246 КК України, тому її відсутність вказує на відсутність складу цього злочину.
Як вбачається із пред`явленого ОСОБА_9 обвинувачення за ст. за ст.246 КК України, за у здійснення у кварталі №59 виділ №2 площа 3,9га Верхньопетрівецького лісництва ДП «Сторожинецький лісгосп» незаконної порубки 95 дерев, які не підлягали і не були відведені у рубку, спричинив державному підприємству «Сторожинецький лісгосп» збитки на загальну суму 84926,17 грн., що є шкодою лісу, визначеною державною екологічною інспекцією у Чернівецькій області, а також завдав збитків державі у вигляді спричинення шкоди лісовому Фонду України через нераціональне використання, відтворення і збереження природних ресурсів, порушення функцій лісів, пов`язаних із забезпеченням життєдіяльності людини, підтримання екологічного балансу у навколишньому природному середовищі, знищення екологічних зв`язків, руйнацію природного механізму затримання вологи, що, в свою чергу, наносить непоправних втрат генетичному фонду живої природи, ландшафту, чинить негативний вплив на навколишнє природне середовище, а це завдає шкоду народу України, як виключному власнику природних ресурсів, та підриває екологічний та економічний потенціал держави.
Вказівка у обвинувальному акті про завдання в збитків державі у вигляді спричинення шкоди лісовому Фонду України через нераціональне використання, відтворення і збереження природних ресурсів, порушення функцій лісів, пов`язаних із забезпеченням життєдіяльності людини, підтримання екологічного балансу у навколишньому природному середовищі, знищення екологічних зв`язків, руйнацію природного механізму затримання вологи, що, в свою чергу, наносить непоправних втрат генетичному фонду живої природи, ландшафту, чинить негативний вплив на навколишнє природне середовище, що завдало шкоду народу України, як виключному власнику природних ресурсів, та підриває екологічний та економічний потенціал держави не підтверджена, як факт, шляхом документального доказування згідно висновків компетентних органів .
У обвинувальному акті не встановлено причинного зв`язку між рубкою дерев та вищевказаними наслідками, будь-які екологічні висновки, експертизи відсутньому по цьому питанні, тому з яких показників визначати розмір матеріальної шкоди екологічних наслідків не представляється можливим.
Апеляційний суд погоджується із рішенням про виправдання ОСОБА_9 за ст.ч.2 ст.191 КК України.
У відповідності до ст.13 Конституції України, ст.148 Господарського кодексу України, ліс на корені розглядається законом як природний ресурс.
За своїм юридичним змістом злочинів проти власності, не можуть бути предметом злочину передбаченого ст.191 КК України природні об`єкти.
Природні об`єкти можуть бути предметом вказаного вище злочину, якщо вони до заволодіння ними були вилучені з природного стану.
При самовільній порубці дерева вилучаються з природного середовища свого зростання, а не зі сфери власності, то дії ОСОБА_9 виправдати за ч.2 ст.191 КК України.
Крім того, у матеріалах кримінального провадження відсутні первинні облікові документи, які підтверджують обвинувачення у привласнені, шляхом зловживання своїм службовим становищем 206,27м.куб ліквідної деревини, загальною вартістю 25371,45 гривень (в тому числі і 5,87м.куб. лісодеревини, які взагалі не відводились в рубку), стороною обвинувачення також не надано суду жодних доказів на підтвердження того факту, що вищевказана кубомаса деревини взагалі була зрубана, відсутні дані про зазначену кількість деревини, а також не надано суду розрахунок вартості вказаної деревини.
Доводи апеляції ОСОБА_9 спростовуються правильними висновками суду, а тому не можуть бути задоволені через їх безпідставність.
Районний суд належним чином встановив фактичні обставини справи, дав їм вірну кримінально-правову оцінку, тому апеляційний суд погоджується із кваліфікацією дій ОСОБА_9 районним судом, вважає її вірною, такою що відповідає кримінальному закону.
Вимоги апеляційної скарги прокурора є необґрунтованими, наведені у апеляції доводи не можуть спростувати правильності висновків районного суду, який вірно кваліфікував дії ОСОБА_9 відповідно до належним чином встановлених фактичних обставин справи.
Встановлені районним судом фактичні обставини справи вказують на відсутність в діях ОСОБА_9 складу кримінальних правопорушень передбачених ст.246, ч.2 ст.191 КК України та наявність в його діях кримінального правопорушення за ч.1 ст.367 КК України.
Посилання в апеляції прокурора на норми кримінального закону та роз`яснення судової практики за своїм змістом підтверджують правильність висновків районного суду, а протилежних доводів на спростування висновків районного суду прокурором у апеляції не наведено.
Обґрунтованою є вимогою апеляції прокурора є про незаконність звільнення районним судом ОСОБА_9 від покарання на підставі ч.4 ст.74 КК України .
У відповідності до вимог ч.4 ст. 74 КК України може бути звільнено від покарання особу за вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості, якщо буде визнано, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно-небезпечною.
Суд, не встановивши вказаних законом умов, а саме бездоганної поведінки та сумлінного ставлення до праці, через їх фактичну відсутність, застосував ч.4 ст.74 КК України, чим не дотримався вимог кримінального закону.
ОСОБА_9 позитивно характеризується по місцю проживання, має тривалий трудовий стаж, неповнолітню дитину, вперше притягається до кримінальної відповідальності , тому є підстави призначення йому покарання у виді штрафу з мінімальним строком додаткового покарання.
На підставі наведеного, керуючись ст.405, 406, 407, 420 КПК України, колегія суддів,-
З А С У Д И Л А:
Апеляційну скаргу начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Чернівецької області ОСОБА_5 задовольнити частково, у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_9 відмовити.
Скасувати вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 14 листопада 2014 року в частині звільнення від покарання ОСОБА_9 за ч.1 ст.367 КК України.
Визнати винним ОСОБА_9 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.367 КК України і призначити покарання за цією статтею у виді триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком один рік.
Стягнути з ОСОБА_9 в користь державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України в Чернівецькій області 3840 гривень вартості проведеної експертизи.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді особистого зобов`язання.
В решті вирок суду залишити без змін.
Вирок може бути оскаржено в касаційному порядку до Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Копія вірна: Суддя ОСОБА_1