Провадження № 2/204/434/15
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬК
49006, м. Дніпропетровськ, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, [email protected]
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2015 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
при секретарі Сорокіної А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного підприємства «Техніка», третя особа Українська товарна біржа «ТБУ» про визнання договору недійсним, -
В С Т А Н О В И В:
13 листопада 2014 року до суду надійшла позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив, визнати недійсним договір купівлі-продажу зернозбирального Комбайна «CLASS LEXON 480», реєстраційний номер НОМЕР_1 від 02 квітня 2010 року укладений на Українській товарній біржі між Приватним підприємством «Техніка», як членом біржі, з однієї сторони та ОСОБА_1 і ОСОБА_2, як членами біржі, з другої сторони. В обґрунтування вимог зазначає, що 02 квітня 2010 року на Українській товарній біржі між ПП «Техніка», як членом біржі, з однієї сторони та ОСОБА_1 і ОСОБА_2, як членами біржі, з другої сторони був укладений договір купівлі-продажу зернозбирального Комбайна «CLASS LEXON 480», реєстраційний номер НОМЕР_1. Даний договір був зареєстрований відповідно до Свідоцтва про реєстрацію машин серії АБ № 457964 від 08 квітня 2010 року, в якому власником зазначений ОСОБА_3 Однак, даний договір позивач не підписував і точно впевнений, що його не підписував ОСОБА_2, оскільки при оплаті грошових засобів та отримання Комбайна останнього не було у м. Біла Церква. До того ж, позивач був одержувачем та єдиним платником за придбання комбайну. Договір купівлі-продажу від 01 квітня 2010 року передбачає, що ціна за товар складає 163 000 грн., і покупець зобов’язується здійснити оплату до 15 квітня 2010 року. Із акту прийому-передачі сільськогосподарської техніки від 13 квітня 2010 року також вбачається, що єдиним одержувачем зернозбирального комбайну являється єдиний покупець – ОСОБА_1 Тому незрозуміло яким чином ОСОБА_2, який не приймав участь у оплаті та одержанні комбайна вписаний його співвласником. Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи № 70/04-599 від 26 липня 2013 року підписи в графі «Покупець» біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний номер 993300 від 02 квітня 2010 року – виконані не ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а іншими особами. Про порушення свого права на зернозбиральний комбайн він дізнався лише у грудні 2012 року, коли відповідач ОСОБА_2 пред’явив до нього позов про компенсацію вартості його частки у спільному сумісному майні. У позивача на руках навіть не було ні біржової угоди, ні реєстраційного талону оскільки, він цим не займався, їх не оформляв, а доручив оформити ОСОБА_2 Спочатку він був переконаний у порядності відповідача ОСОБА_2, оскільки досить йому довіряв. А ОСОБА_2 після оформлення біржової угоди та її реєстрації, не віддав йому ні біржової угоди, ні реєстраційного талону і повідомив, що віддасть документи лише після погашення ним боргу по договору позики. Після зіпсування їхніх стосунків, ОСОБА_2 документів йому тим більше не віддав, а пред’явив на підставі них позов. Лише у грудні 2012 року із доданих до позову ОСОБА_2 пред’явленого до Солонянського районного суду, додатків він дізнався про існування біржової угоди від 02 квітня 2010 року, свідоцтва про реєстрацію машин серії АБ № 457964 від 08 квітня 2010 року і про ту обставину, що ОСОБА_2 вказаний другим покупцем спірного комбайну та його співвласником. З метою захисту свого порушеного права позивач вимушений.
Позивач у судове засідання не з’явився, але від його представника до суду надійшла заява, в якій він позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі та справу слухати без їх участі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, але від його представника до суду надійшла заява в якій проти задоволення позовних вимог заперечував, просив справу розглядати без їхньої участі.
Представник ПП «Техніка» у судове засідання не з’явився, але надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, та зазначив, що 01 квітня 2010 року між ПП «Техніка» та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу від 01.04.2010 року. 13 квітня 2010 року ОСОБА_1 повністю оплатив зазначений комбайн, в свою чергу ПП «Техніка» згідно видаткової накладної № РН – 0000022 від 13.04.2010 року та ОСОБА_3 приймання – передачі сільськогосподарської техніки від 13.04.2010 року було відпущено ОСОБА_1 комбайн зернозбиральний Комбайна «CLASS LEXON 480». що стосується біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний № 993300 від 02.04.2010 року, яка була укладена між ПП «Техніка» в особі ОСОБА_4, та ОСОБА_1, ОСОБА_2, орендодавцем біржового місця продавця та орендодавця біржового місця покупця, повідомив, що представник ПП «Техніка» ОСОБА_4 з 25.01.2011 року не перебуває з ПП «Техніка» в трудових відносинах, тому додаткових пояснень надати не можемо. З громадянином ОСОБА_2 – ПП «Техніка» в договірних відносинах не перебувало, сільськогосподарську техніку не реалізовувало, кошти від ОСОБА_2 не отримувало.
Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно умов Біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний номер 993300 від 02 квітня 2010 року член Української товарної біржі - ПП «Техніка» в особі ОСОБА_4 продало, а члени Української товарної біржі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 купили транспортний засіб комбайн зернозбиральний «CLAAS Lexion 480», серійний № 46601212, 2000 рік випуску, державний номерний знак (транзит) КА 00305.
Договір Біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу було зареєстровано відповідно до Свідоцтва про реєстрацію машин серії АБ № 457964 від 08 квітня 2010 року.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 12 ЦК України передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
У частинах 1 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду в Красногвардійському районному суді м. Дніпропетровська цивільної справи № 204/2572/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права приватної власності на зернозбиральний комбайн за ухвалою суду було проведено судову почеркознавчу експертизу № 70/04-599 від 26.07.2013 року за висновками якої підпис у графі «Покупець» (другий зліва) біржового договору (угоди) купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний номер № 993300 від 02.04.2010 року – виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою. підпис у графі «Покупець» (перший) на біржовому договорі (угода) купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний номер № 993300 від 02.04.2010 року – виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.
Крім того, як ОСОБА_1, так й ОСОБА_2 визнали той факт, що примірник спірної Біржової угоди № 993300 від 02.04.2010 року, на підставі якої здійснено реєстрацію права власності на спірний комбайн ними не підписувався, а відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Крім того, ч. 3 ст. 61 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, волевиявлення ОСОБА_1 на укладання спірного договору відсутнє.
Без волевиявлення сторони не можливо вчинення договору, що узгоджується зі свободою договору, установленого ст. 627 ЦК України.
Своє волевиявлення на укладення договору, учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов відповідного договору, складання та скріплення підписом письмового документу. Правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення, які повинні бути взаємними та двосторонніми.
Сторони, якщо дійшли згоди, щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу, підписують документ надаючи згоду в установленій формі.
Таким чином, судом встановлено, що хоча Біржовий договір купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний номер 993300 від 02 квітня 2010 року укладений на Українській товарній біржі було укладено та зареєстровано відповідно до Свідоцтва про реєстрацію машин серії АБ № 457964 від 08 квітня 2010 року, проте позивачем, не підписувався, а отже з боку позивача не було вільного волевиявлення на укладання такого договору, його укладення не відповідало внутрішній волі позивача, він не надавав згоду, щодо умов договору, тому наявні підстави для задоволення позову про визнання цього договору недійсним.
Відсутність згоди позивача на укладення саме Біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний номер 993300 від 02 квітня 2010 року також підтверджується й відсутністю акту приймання передачі зазначеного комбайну.
В свою чергу ОСОБА_3 приймання – передачі сільськогосподарської техніки від 01 квітня 2010 року (а.с. 35) підписаний не ОСОБА_1, що також підтверджується висновками судової почеркознавчої експертизи № 70/04-599 від 26.07.2013.
Що стосується заперечень відповідача ОСОБА_5 в тій частині, що ним спірний договір підписувався але не той екземпляр, який було надано на реєстрацію, то суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 561 цього кодексу.
Між тим, відповідачем ОСОБА_5 належних та допустимих доказів факту підписання ним спірного договору або акту приймання – передачі майна за цим договором суду надано не було.
Крім того, відповідачем ПП «Техніка» позовні вимоги ОСОБА_1 визнано, та в заяві про визнання позову зазначено, що між ПП «Техніка» та ОСОБА_1 дійсно укладений договір купівлі-продажу спірного комбайну, але 01.04.2010 року, який було оплачено позивачем.
В свою чергу, керуючись вимогами ст. 11 ЦПК України, суд не вправі давати оцінку договору купівлі-продажу спірного комбайну від 01 квітня 2010 року, укладеного між ПП «Техніка» та ОСОБА_1, оскільки даний договір не є предметом позову.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають захисту шляхом визнання недійсним Біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний номер 993300 від 02 квітня 2010 року.
Відповідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Тому, слід стягнути у рівних частках з ОСОБА_2 та Приватного підприємства «Техніка» на користь ОСОБА_1 судовий збір по справі у розмірі по 121 грн. 80 коп. з кожного.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 203, 215, 626, 638 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного підприємства «Техніка», третя особа Українська товарна біржа «ТБУ» про визнання договору недійсним – задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу зернозбирального Комбайна «GLAAS LEXION 480», реєстраційний номер 221 96 АЕ від 02 квітня 2010 року, укладений на Українській товарній біржі між Приватним підприємством «Техніка», як членом біржі, з однієї сторони та ОСОБА_1 і ОСОБА_2, як членами біржі, з другої сторони.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 та Приватного підприємства «Техніка» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі по 121 грн. 80 коп. з кожного.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т. О. Дубіжанська